Ухвала

від 18.03.2024 по справі 914/694/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 914/694/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі

за позовом Львівської міської ради

до Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян,

про стягнення 243 623,07 грн заборгованості,

та за зустрічним позовом Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян,

до Львівської міської ради

про визнання недійсним договору від 24.07.2020 № 17821 про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування суб`єктом підприємницької діяльності Об`єднаний автогаражний кооператив № 8,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (повний текст складено 05.02.2024) і рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/694/23. Вказана касаційна скарга була надіслана 26.02.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Крім того, 04.03.2024 та 11.03.2024 від Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, до Верховного Суду надійшли заперечення щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/694/23. Вказані заперечення були надіслані 03.03.3024 на електронну пошту Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та 04.03.2024 засобами поштового зв`язку представником Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, - адвокатом Огородником О. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Львівської міської ради, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Львівської міської ради викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, та постанови Пленуму Верховного суду України і Вищого господарського суду України.

Однак, обґрунтовуючи неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник у тексті касаційної скарги наводить лише обставини справи без посилання на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання на постанови Пленуму Верховного суду України і Вищого господарського суду України не є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, касаційна скарга Львівської міської ради оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, Львівській міській раді для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій слід навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали).

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Щодо поданих представником Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, - адвокатом Огородником О. І. заперечень щодо відкриття касаційного провадження слід зазначити таке.

Згідно із частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до статей 6, 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 5 у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 1 та 2 частини 6 у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

За змістом абзацу 2 частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац 3 частина 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до частин 5-9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо Господарським процесуальним кодексом України передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до Суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, навіть якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Отже, Об`єднаний автогаражний кооператив № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, як юридична особа згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку, навіть якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Однак при зверненні із запереченням щодо відкриття касаційного провадження Об`єднаний автогаражний кооператив № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про що свідчить відповідь № 591207 (про відсутність зареєстрованого Об`єднаним автогаражним кооперативом № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, перевірка здійснювалася за кодом ЄДРПОУ: 22413702), яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд".

Водночас загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом абзацу 2 частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про повернення без розгляду заперечень Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/694/23, оскільки вони подані від імені особи, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, навіть якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, але не зареєструвала його. Крім того, заперечення Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, від 03.03.2024 подано в електронній формі не у передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до Верховного Суду.

Керуючись статтями 170, 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/694/23 залишити без руху до 02.04.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

2. Заперечення Об`єднаного автогаражного кооперативу № 8 по будівництву та експлуатації колективних гаражів для автомобілів та мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 914/694/23 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).