Ухвала

від 19.03.2024 по справі 160/18786/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 березня 2024 рокуСправа №160/18786/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/18786/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №160/18786/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 05.07.2023 року № 122950002274.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначенням пенсії за віком від 06.06.2022, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви, у розмірі 536,80 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 року у справі №160/18786/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №160/18786/23 без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №160/18786/23 набрало законної сили 05.12.2023 року.

27.12.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи у справі №160/18786/23.

06.02.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання рішення суду, в порядку статті 383 КАС України по справі №160/18786/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання рішення суду, в порядку статті 383 КАС України по справі №160/18786/23 задоволено.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.12.2023р. №122950002274 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.09.2023р. у справі 160/18786/23.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначенням пенсії за віком від 06.06.2022, з урахуванням висновків суду, наданих судом у рішенні від 25.09.2023 року по справі № 160/18786/23 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Дніпропетровський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження даної ухвали.

Стягнуто за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 362621166) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 грн. 40 коп.

13.03.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало звіт про виконання рішення суду. В звіті зазначено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначенням пенсії за віком від 06.06.2022, з урахуванням висновків суду, наданих судом у рішенні від 25.09.2023 року по справі № 160/18786/23.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Дніпропетровський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження даної ухвали.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомляє, що управлінням вжиті всі заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушення закону шляхом здійснення зарахування стажу ОСОБА_1 .

Відтак, окрема ухвала суду від 13.02.2024 на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області виконано у межах повноважень.

13.03.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №160/18786/23 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі № 160/18786/23.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії прийнято в зв`язку з неврахуванням до пільгового підземного стажу на підставі трудової книжки позивача періодів його роботи: з 05.05.1998 по 29.05.1998, з 22.06.1998 по 30.06.1998, з 02.02.1999 по 07.02.1999, з 17.02.1999 по 12.03.1999, з 09.04.1999 по 12.04.1999 - оскільки пільговими довідками ці періоди зазначені як страйки (тобто відповідач взагалі не брав до уваги записи трудової книжки) та періоди з 01.10.2014 по 30.11.2014, з 01.02.2015 по 31.03.2015, з 01.04.2022 по 06.06.2022 - відсутність даних про заробітну плату є неправомірним та прийнято без врахування висновків суду.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю , суд зазначає наступне.

За правилами ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому, суд зауважує, що встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, крім зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), КАС України передбачає ще один вид судового контролю за виконанням судового рішення шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Так, ч.1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:

- невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (ст.382 КАС України);

- обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (ст.383 КАС України).

Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.

Зі змісту прохальної частини заяви про встановлення судового контролю судом встановлено, що позивач керується ст.382 КАС України. Разом з тим, аргументом для її подання є виконання відповідачем судового рішення у справі, на думку позивача, не у спосіб, визначений таким рішенням, тобто протиправність дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Відтак, підстави, зазначені в такій заяві, не відповідають умовам для застосування судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, оскільки за наведених підстав КАС України передбачає іншу форму судового контролю, яка вже була застосовано судом.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Висновок аналогічного змісту викладений у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №160/2888/23.

В силу положень ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

А за правилами ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі також - Закон №1404-VIII).

Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В силу вимог ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ст.63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а сформовано правову позицію відповідно до якої, повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Вказаний висновок суду підтримано Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а та від 13.09.2021 у справі №9901/235/20.

Таким чином, держава забезпечує виконання судових рішень, що виявляється у існуванні окремого державного інституту, який передбачає виконання рішень суду, що набрали законної сили у примусовому порядку у випадку невиконання боржниками таких рішень у добровільному порядку.

У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано заходи, передбачені загальним порядком виконання судового рішення, визначеним Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, доказів того, що відповідні заходи загального порядку виконання рішення суду не дали очікуваного результату після відповідного звернення позивача із заявою та виконавчими листами до органу ДВС, матеріали справи також не містять.

Відтак, звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/10713/23.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 370, 382 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/18786/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник