Ухвала

від 20.03.2024 по справі 365/610/21

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/610/21

Номер провадження: 2/365/3/24

У Х В А Л А

іменем України

20 березня 2024 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого -судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засіданняНОСОВОЇ О.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ТОВ «Азимут-5» ХАРЧЕНКО О.М.

представника третьої особи Згурівської селищної ради МОКРОНОСА В.І.

в ходірозгляду увідкритому засіданні в залізасідань суду№ 1за правиламизагального позовногопровадження цивільноїсправи запозовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут-5», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Згурівська селищна рада, ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити виправлення помилки в технічній документації із землеустрою,в межах якої подано заяву про відвід судді,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Згурівського районного суду Київської області під головуванням судді Хижного Р.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут-5», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Згурівська селищна рада, ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити виправлення помилки в технічній документації із землеустрою.

20.03.2024 року позивачем ОСОБА_3 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Хижному Р.В. Заяву позивач обгрунтовує наявність сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді з огляду на те, що позивач працюючи на посаді начальника майстерень АО «Київ-Лада» в смт Згурівка приблизно у 1992 році відмовив ОСОБА_5 , який на той час працював Згурівській міліції, в ремонті автомобіля, що могло викликати бажання помсти у судді. Сусід позивача, покійний ОСОБА_6 , з яким виник спір щодо межі, є батьком ОСОБА_7 , з якому ОСОБА_5 працював разом в міліції. Дочка ОСОБА_6 Альона працює в Згурівській селищній раді та є дружиною ОСОБА_8 , який працює в Згурівському районному суді. Крім того, суддя систематично необґрунтовано відмовляє в задоволенні клопотань позивача. Вказані обставини є підставами для відводу судді від розгляду справи.

В судовомузасіданні позивач ОСОБА_3 заяву провідвід підтримавта вважає її обґрунтованою. Раніше відвід він не заявляв, хоча деякі з обставин, що є підставами для відводу, були відомі йому і раніше, оскільки не вбачав у поведінці судді упередженості та необ`єктивності щодо себе. Крім того, позивач зазначив, що спілкувався з батьком та братом судді Хижного Р.В.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_9 та третьої особи ОСОБА_10 проти задоволення заяви про відвід заперечували, оскільки вважають заявлений відвід невмотивованим та таким, що направлений на затягування розгляду справи.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд вважає, що відвід не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положення ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.

Відповідно до п. 3, 5 ст. 36 ЦПК України суддя неможерозглядатисправуіпідлягаєвідводу(самовідводу),якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно положення ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами та провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Така підстава для відводу, як наявність сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді, є оціночною і має бути підтверджена доказами сторони, яка заявляє відвід, в даному випадку наданими позивачем.

Позивачем доказів існування обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді, не надано. Прослухана за клопотанням позивача стенограма допиту свідка ОСОБА_11 жодним чином не підтверджує обставини, на які посилається позивач у заяві про відвід. Доводи позивача є лише припущеннями та перекручуванням фактів. Так, обставини щодо усного звернення судді у 1992 році з приводу ремонту автомобіля нічим не доводяться та жодним чином не можуть вплинути на обєктивність судді під час розгляду даної справи. Всі клопотання позивача розглядають судом по суті з ухваленням відповідних процесуальних рішень. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_6 ніколи не був учасником даної справи, а лише допитувався, як свідок. Аналогічна ситуація і щодо членів сімї ОСОБА_6 . Також, знайомство позивача з батьком та братом судді не є підставною для відводу.

Відтак, суд приходить до висновку, що обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про відвід є не обґрунтованою, а тому такою, в задоволенні якої слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про відвід судді Згурівського районного суду Київської області Хижному Р.В. у цивільній справі № 365/610/21 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут-5», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Згурівська селищна рада, ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити виправлення помилки в технічній документації із землеустрою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Р.В. ХИЖНИЙ