Ухвала

від 18.03.2024 по справі 755/447/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/447/24

Провадження №: 2/755/1191/24

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті зустрічного позову

та відмову у забезпеченні зустрічного позову

"18" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, питання щодо прийняття до спільного розгляду з первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Шустенко Л.С., про визнання правочину недійсним, зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Шустенко Л.С., про визнання правочину недійсним.

27.02.2024 до суду від відповідача, ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов, у якому останній просить суд: у разі задоволення судом первісного позову, застосувати правові наслідки недійсності договору купівлі-продажу квартири шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 36 000 доларів США понесених ним витрат на придбання квартири, що згідно курсу на дату укладання договору еквівалентно 1 368 000,00 грн., 20 441,39 грн. понесених ним витрат на оплату боргу попереднього власника квартири за житлово-комунальні послуги, сплачені суми судового збору за зустрічний позов та за подання заяви про забезпечення зустрічного позову.

Як на обґрунтування вимог зустрічного позову, ОСОБА_3 посилається на те, що у разі задоволення первісного позову про визнання недійсним договір купівлі-продажу квартири, суд повинен застосувати правові наслідки його недійсності та вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві (заявнику) понесених витрат на придбання квартири шляхом стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку коштів, отриманих за її продаж, а також витрат понесених покупцем (позивачем за зустрічними вимогами) на оплату боргу попереднього власника квартири за житлово-комунальні послуги та судових витрат.

У підготовче судове засідання 18.03.2024 учасники у справі не з`явились.

При цьому, 11.03.2024 до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення судового засідання 18.03.2024 та розгляд питання про об`єднання в одне провадження зустрічного позову з первісним позовом за відсутністю відповідача та його представника.

Вивчивши підстави і предмет первісного позову, та підстави і предмет поданого зустрічного позову, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із ч. 1-3 ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Порядок прийняття зустрічного позову ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, яким визначено, що підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов`язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

За вимогами первісного позову, позивач просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 від 22.11.2023, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Шустенко Л.С. за реєстровим номером 1833.

Вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.10.2023 у справі №756/8788/22 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юридичний Провайдер» заборгованість за період прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про переведення боргу від 03.03.2021 в розмірі 1 164 210,80 грн. - інфляційні втрати, 160 606,76 грн. - три проценти річних. Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі №756/8788/22 від 17.11.2023 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юридичний Провайдер» заборгованість за період прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про переведення боргу від 03.03.2021 в розмірі 232 191,32 грн. - інфляційні втрати, 17 349,49 грн. - три проценти річних. Також цим же рішенням ухвалено стягнути на користь Товариства з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір по 12 427,95 грн. з кожного. Так, загальний розмір присуджених грошових коштів, що підлягав стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 на користь Товариства становить 1 599 214,27 грн. У свою чергу, з метою уникнення виконання зобов`язань щодо сплати заборгованості за згаданими судовими рішеннями відповідач-1 уклала за згодою відповідача-2 як чоловіка договір купівлі-продажу нерухомого майна з відповідачем-3. Так, згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав відповідач-1 та відповідач-3 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , від 22.11.2023, посвідчений приватним нотаріусом Шустенко Л. С. Вказана квартира, що належала відповідачу-1 та відповідачу-2 на праві спільної сумісної власності як подружжю, могла бути реалізована в межах примусового виконання судового рішення з метою погашення заборгованості відповідача-1 та відповідача-2 перед позивачем. Також внаслідок укладення оспорюваного правочину обсяг майна відповідача-1 та відповідача-2 зменшився та є недостатнім для задоволення вимог позивача. Зважаючи на те, що відповідачі уклали оспорюваний правочин вже після ухвалення судових рішень щодо стягнення грошових коштів на користь позивача, такі недобросовісні дії відповідачів порушують майновий інтерес позивача і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно відповідача-1 та відповідача-2 як боржників позивача.

Убачається, що підставою для звернення до суду ТОВ «Юридичний провайдер» є укладений 22.11.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Шустенко Л. С.

При цьому, позовні вимоги зустрічного позову ґрунтуються на доводах відповідача щодо того, що ТОВ «Юридичний провайдер» в позові голослівно наголошує нібито на спільних неправомірних діях ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямованих на уникнення останніми виконання своїх грошових зобов`язань, що виникли перед позивачем на підставі рішень Оболонського районного суду м. Києва, шляхом продажу квартири ОСОБА_3 , яка має бути предметом стягнення при виконанні судових рішень, що не підтверджено та не відповідає дійсності. При цьому, посилається на те, що доводи позовної заяви не доведені первісним позивачем у встановленому законодавством порядку та не підтверджені жодним доказом, а наведені посилання є лише припущеннями.

Виходячи зі змісту ст. 193 Цивільного процесуального кодексу України, законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об`єднання в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 10 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України справи об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Виходячи з предмету позовів та суб`єктивного складу сторін за первісним та зустрічним позовом, суд доходить висновку, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину, хоч і є взаємопов`язаною із вимогами первісного позову, однак суб`єктивний склад учасників первісного та зустрічного позовів не є тотожним. Разом з цим, факти та обставини щодо особи відповідача ОСОБА_4 виходять за межі доказування в межах даного позову, відтак ці позови недоцільно розглядати у одному провадженні.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об`єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє відповідача права звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Крім того, 15.03.2024 до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення зустрічного позову, у якій останній, керуючись ст. 149-153 ЦПК України просить суд: вжити заходи забезпечення позову до вирішення справи по суті шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 , а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що застосування заходу забезпечення зустрічного позову, шляхом арешту на майно продавця ОСОБА_4 , який ввів в оману нотаріуса щодо відсутності претензій на квартиру у третіх осіб та особисто отримав кошти за її продаж, сприятиме виконанню судового рішення про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу квартири і нівелює його подальші спроби уникнути його виконання.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Таким чином, зважаючи на викладене, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, що полягають в тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі, враховуючи, що у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом в межах розгляду цивільної справи № 755/447/24 судом відмовлено, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-153, 188, 193, 260, 353-354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті до спільного розгляду з первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Шустенко Л.С., про визнання правочину недійсним, зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 .

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову, подану у межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Шустенко Л.С., про визнання правочину недійсним - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: