Рішення

від 20.03.2024 по справі 756/161/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.03.2024 Справа № 756/161/23

Унікальний №756/161/23

Провадження № 2/756/468/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секрета ря ОСОБА_1

за участю позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС»</a>, третя особа ПрАТ «Енергополь - Україна» про стягнення пені , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в січні 2023 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обгрунтування позову вказує, що є спадкоємцем об`єкта нерухомості, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . До моменту вступу в силу законного рішення про спадкування ним належним чином виконувалися умови інвестиційного договору № 4-191-138.

Відповідно до п.3 підпункту 3.1 Договору запланований термін введення об`єкта нерухомості в експлуатацію ІУ квартал 2018 року.

Відповідно до письмової відповіді відповідача, на запит державного нотаріуса від 06.04.2020 року, згідно з умов інвестиційного договору Інвестором сплачено загальну суму інвестиційних внесків в повному обсязі 1530615,68 грн.

Відповідно до умов Договору пункт 5 підпункт 5.5 та пункт 6 підпункт 6.3.3. право власності може бути оформлене лише у випадку повної сплати відповідно до договору.

За сприяння відповідача, приватного нотаріуса Незнайка Є. та ініціативної групи мешканцями будинку було оформлено право власності, введено об`єкт в експлуатацію та присвоєна юридична адреса.

В його випадку право власності на відчужене майно було оформлене 27.04.2021 року.

Будинок в експлуатацію було введено в І кварталі 2021 року.

Але фактично, станом на 27.12.2022 року ключів від помешкання позивач так і не отримав, оскільки будинок перебуває в стадії завершення.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням надати акти звірки взаємо-розрахунків і тільки 01.11.2022 позивачу вдалося отримати дані в яких відображена заборгованість в розмірі 211 915 грн. 68 коп. В даний момент відповідач наполягає на сплаті заборгованості в розмірі 211 965,68 грн, що на думку позивача є порушенням та відповідно до чого було направлено позов до суду. Але згідно даних відповідача позивач фактично сплачено лише 1318700 грн.

У позивача відсутнє бажання розірвати договір (почав оплачувати визначену відповідачем заборгованість) з відповідачем та враховуючи заборгованість позивача, яка виникла не з його вини, пропонує взяти за розрахунок суму, яка була сплачена відповідачу в якості першого внеску 1130000 грн.

Покликається на те, що договором не передбачено належний захист прав інвестора та непередбачено зобов`язання відповідача у разі неналежного виконання умов договору звертається до суду з метою захисту своїх прав відповідно до положень частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Планова дата введення будинку в експлуатацію ІУ квартал 2018 року, 01.01.2019 - початкова дата розрахунку, 01.01.2021 - кінцева дата (введення будинку в експлуатацію І квартал 2021 року), тобто 731 день. 1,130000х3%х731 днів = 24780900 грн.

Зазначає, що в даний момент будинок знаходиться в стадії добудови, під час оформлення договору купівлі-продажу був зіставлений акт приймання-передачі квартири від 27.04.2021, що на думку позивача теж може стати предметом судового розгляду. Станом на 28.12.2022 року відповідачем не виконані умови та не передані ключі від квартири позивачу.

Вважає, що починаючи з 01.01.2019 року відповідачем не було виконано своїх зобов`язань визначених у пункті 3 Договору щодо завершення будівництва в запланований термін, тобто інвестиції позивача почали втрачати свої силу, що на думку позивача, є його збитками понесеними внаслідок дій відповідача.

Посилаючись на ст.ст. 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 15, 16, 611 ЦК України просить суд відшкодувати позивачу пеню за прострочення введення будинку в експлуатацію в розмірі 24 780 900 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Луценко О.М.

Ухвалою від 11.01.2023 року по справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року справу направлено за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу від 14.06.2023 року справу передано судді Яценко Н.О.

13.10.2023 року по справі проведено підготовче засідання.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримував, з обставин викладених у позові та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позову заперечував з посиланням на безпідставність заявлених вимог. Просив відмовити в задоволенні позову та врахувати, що 10.11.2020 року була укладена додаткова угода № 2 до інвестиційного договору № 4-191-138 від 04 вересня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс»</a>, що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Міністерський» визначили термін введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію 4-й квартал 2020 року.

Фонд в строк до 31.01.2021 року зобов`язується надіслати Інвестору повідомлення про оформлення права власності на квартиру та видачу ключів.

У разі не підписання акту прийняття-передачі об`єкта нерухомості в строк до 31.01.2021 року з вини забудовника (відсутність водопостачання, відсутність електропостачання, непрацюючі ліфти, не відповідність об`єкта нерухомості технічним характеристикам які були заявлені в основному договорі), Фонд здійснює компенсацію в розмірі 0,5 % від сплаченої Інвестором суми за кожен місяць затримки підписання акту прийняття-передачі на розрахунковий рахунок Інвестора, який вказується окремо. У разі не підписання акту прийняття-передачі на розрахунковий рахунок Інвестора, який вказується окремо. У разі не підписання акту прийняття-передачі Об`єкта нерухомості з вини Інвестора, компенсація в розмірі 0,5 % від сплаченої Інвестором суми за кожен місяць затримки підписання акту прийняття-передачі Фонд не здійснює.

Представник третьої особи в судові засідання не з`являвся, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, 04.09.2018 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС», що діє в інтересах та за рахунок Венчурного Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «МІНІСТЕРСЬКИЙ» уклали договір інвестування квартири 138. Ціна договору 1530615 грн. 68 коп. Запланований термін введення Об`єкта нерухомості в експлуатацію ІУ квартал 2018 року.

20.03.2020 року державний нотаріус Іванківської районної державної нотаріальної контори, видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , його сину, позивачу по справі ОСОБА_4 .

Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: суми інвестиційних внесків 1530615,68 грн., що належало померлому - ОСОБА_5 (інвестору), згідно укладеного 04.09.2018 року інвестиційного договору № 4-191-138 з ТОВ «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС».

10.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс»</a> та ОСОБА_4 уклали додаткову угоду № 1.

10.11.2020 року була укладена додаткова угода № 2 до інвестиційного договору № 4-191-138 від 04 вересня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс»</a>, що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Міністерський» визначили термін введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію 4-й квартал 2020 року.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Проте, з додаткового договору № 2 убачається, що сторони погодили термін введення об`єкта в експлуатацію 4-й квартал 2020 року.

Як доводив суду позивач, на час розгляду справи судом взяті на себе зобов`язання за інвестиційним договором відповідачем не виконано.

З додаткової угоди убачається, що фонд в строк до 31.01.2021 року зобов`язується надіслати Інвестору повідомлення про оформлення права власності на квартиру та видачу ключів.

У разі не підписання акту прийняття-передачі об`єкта нерухомості в строк до 31.01.2021 року з вини забудовника (відсутність водопостачання, відсутність електропостачання, непрацюючі ліфти, не відповідність об`єкта нерухомості технічним характеристикам які були заявлені в основному договорі), Фонд здійснює компенсацію в розмірі 0,5 % від сплаченої Інвестором суми за кожен місяць затримки підписання акту прийняття-передачі на розрахунковий рахунок Інвестора, який вказується окремо. У разі не підписання акту прийняття-передачі на розрахунковий рахунок Інвестора, який вказується окремо. У разі не підписання акту прийняття-передачі Об`єкта нерухомості з вини Інвестора, компенсація в розмірі 0,5 % від сплаченої Інвестором суми за кожен місяць затримки підписання акту прийняття-передачі Фонд не здійснює.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені з відповідача на підставі положень пункту 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка розрахована у сумі 24 780 900 грн. за період з 01.01.2019 року по 01.01.2021 року (731 день) не підлягають задоволенню, оскільки додатковою угодою сторони змінили строки виконання зобов`язання - оформлення права власності, та в разі не підписання акту прийняття-передачі об`єкта нерухомості в строк до 31.01.2021 року з вини забудовника штрафні санкції підлягають застосуванню відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 10.11.2020 року лише після 31.01.2021 року.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС»</a>, третя особа ПрАТ «Енергополь - Україна» про стягнення пені - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 березня 2024 року.

Суддя Н.О. Яценко