Ухвала

від 21.03.2024 по справі 357/12046/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12046/23

Провадження№ 2/357/1203/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Кононюку П.О., розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача, про зміну предмету позову та залучення відповідача, у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном,

В С Т А Н О В И В:

05.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпоряджання земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220489500:02:021:0728, площею 0,1109 га, та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 провести перебудову об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку, що будується без дозволу на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0377, площею 0,1137 по АДРЕСА_1 з дотриманням державних будівельних норм та правил.

09.10.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

04.12.2023 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , про скасування заходів забезпечення позову, у справі позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, відмовлено.

25.12.2023 на адресу суду надійшов запит Київського апеляційного суду про термінове направлення (витребування) цивільної справи №357/12046/23, у зв`язку надходженням апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2023.

27.12.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області на виконання запиту Київського апеляційного суду, направив до Київського апеляційного суду цивільну справу №357/12046/23 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном.

09.01.2024 судом зупинено провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку справи №357/12046/23 Київським апеляційним судом.

16.01.2024 ухвалою Київського апеляційного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, повернуто до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для належного оформлення протягом п`яти днів з моменту отримання справи, а саме для формування матеріалів оскарження ухвали із вказаної цивільної справи в порядку передбаченому п.п.15.10 п.15 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України та відповідно до п.21 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

19.02.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали цивільної справи №357/12046/23.

20.02.2024 судом постановлено ухвалу, якою поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

22.01.2024 ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220489500:02:021:0728 та житловим будинком розташованим на цій земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 провести перебудову житлового будинку, будівництво якого розпочато без дозвільних документів з порушенням вимог будівельних норм та правил, на земельній ділянці кадастровим номером: 3220489500:02:021:0377 за адресою АДРЕСА_1 та скасувати дію будівельного паспорта виданого Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 20.10.2023 року № 103/04-03 та реєстрацію будівельного паспорту в реєстрі будівельної діяльності за реєстраційним номером ВР01:6844-3637-4939-4427, мотивуючи тим, що будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3220489500:02:021:0377) в с. Шкарівка, Білоцерківського районну, Київської області датований 20.10.2023, реєстраційний номер ВР01:6844-3637-4939-4427, виданий Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради неправомірно, з порушенням діючого законодавства. Будівельний паспорт виданий 20.10.2023 по факту уже збудованого житлового будинку відповідача під час розгляду судової справи, з порушенням визначених пожежних норм та норм інсоляції, що передбачені ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

22.01.2024 ОСОБА_1 подав до суду клопотання, про залучення до участі у справі відповідача - Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25300275, адреса: б-р Олександрійський 75, прим. 134, м.Біла Церква, Київська область, 09117, ел.пошта: architect@bc- rada.gov.ua).

Позивач - ОСОБА_1 у підготовчому засіданні підтримав подані ним заяви у повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Коваль Олександр Петрович, у підготовчому засіданні підтримав подані позивачем заяви та зазначив, що 22.01.2024 позивач подав до суду заяву, в порядку ст. 49 ЦПК України, щодо зміни предмету позову та залучення у справі нового відповідача, до якого заявлено нові вимоги, у зв`язку з тим, що після пред`являння позову змінилися обставини, на яких обґрунтовувалися первісні позовні вимоги.

Представник відповідача, адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна, у підготовчому засіданні заперечила проти поданих позивачем заяв та зазначила, що позивачем у порушення вимог п.1.ч.1 ст. 183 ЦПК України у заяві не зазначено відомості про наявність у сторін електронного кабінету, тому заяви слід залишити без руху та повернути.

Відповідач - ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, при вирішенні клопотань виходить з наступного.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета й підстави позову.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, в статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, а правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.11.2023 у справі №603/761/19.

У правовому висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 зазначено, що заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги: усунення перешкод у здійсненні ОСОБА_2 права користування та розпоряджання земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220489500:02:021:0728, площею 0,1109 га, та житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 провести перебудову об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку, що будується без дозволу на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0377, площею 0,1137 по АДРЕСА_1 з дотриманням державних будівельних норм та правил.

Подаючи заяву про зміну предмету спору, позивач просить, окрім первісної вимоги, яка заявлена до відповідачки - ОСОБА_3 , також скасувати дію будівельного паспорта виданого Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 20.10.2023 року № 103/04-03 та реєстрацію будівельного паспорту в реєстрі будівельної діяльності за реєстраційним номером ВР01:6844-3637-4939-4427, яку заявляє до нового відповідача - Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

Підставою позову в первісній редакції позивач вбачає порушення прав власника земельної ділянки, щодо користування та розпоряджання земельною ділянкою, оскільки відповідачка будує об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0377, площею 0,1137 по АДРЕСА_1 без дозволу та без дотриманням державних будівельних норм та правил.

Підставами позову у заяві про зміну предмету позову, стороною позивача вказуються на порушення відповідачкою порядку отримання будівельного паспорту, оскільки даний будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3220489500:02:021:0377) в с. Шкарівка, Білоцерківського районну, Київської області датований 20.10.2023, реєстраційний номер ВР01:6844-3637-4939-4427, виданий Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради неправомірно, з порушенням діючого законодавства. Будівельний паспорт виданий 20.10.2023 по факту уже збудованого житлового будинку відповідачем під час розгляду судової справи, з порушенням визначених пожежних норм та норм інсоляції, що передбачені ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Таким чином, у заяві про зміну предмету позову, позивач зазначає про одночасну зміну предмету позову, шляхом доповнення нової позовної вимоги до нового відповідача, та підстав позову у зв`язку із зміною обставин справи, на яких ґрунтувалися первісні вимоги, та які виникли пізніше спірних, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову та суперечить ст. 49 ЦПК України.

Слід зазначити, що заява позивача про зміну предмету позову є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості уточнення позовних вимог, згідно п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Заява про зміну предмету або підстав позову, згідно ст. 49 ЦПК України, не є за своєю суттю позовною заявою, оскільки нею змінюється лише предмет або підстава позову, водночас подання заяви, якою одночасно змінюється підстава та предмет позову, фактично, є пред`явленням нового позову, та позивач не позбавлений права пред`явити позовну заяву, з підставами та предметом позову, що зазначені у заяві від 22.01.2024, у загальному порядку.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у прийнятті заяви про зміну предмету позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, слід відмовити та повернути її позивачу.

Згідно ч.1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача.

Разом з тим, позивач у клопотанні про залучення у справі Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, просить залучити вказану юридичну особу, як нового відповідача згідно заяви щодо зміни предмету спору, у зв`язку з зміною обставин справи після подання позову до суду, та враховуючи, що у первинній редакції позовної заяви обставини щодо порушення даною особою прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, не зазначено.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для залучення у справі нового відповідача - Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

Щодо заперечень представника відповідача на подані позивачем заяви, щодо порушення вимог ст. 183 ЦПК України слід зазначити наступне.

Так, згідно із ч.1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, а в даному випадку позивачем не виконано даних вимог.

Однак, згідно із ч.4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду, а не залишає без руху та повертає.

Разом з тим, суд враховує, правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), згідно якої, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 49, 189, 258-260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У прийнятті заяви позивача, про зміну предмету позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, відмовити та повернути уточнену позовну заяву позивачу.

У задоволенні клопотання позивача, про залучення у справі відповідача - Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Ухвала складена та проголошена 21.03.2024.

СуддяО. В. Бондаренко