Постанова

від 21.03.2024 по справі 473/894/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 473/894/24

Перша інстанція: суддя Ротар М.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Коблова А.О.,

за участю апелянта ОСОБА_1 , його представника адвоката

Романенка П.В.,

представника позивача Хоржевського Д.Е., перекладача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

В С Т А Н О В И Л А :

19 лютого 2024 року Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області звернулось до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про продовження строку затримання ОСОБА_1 з метою ідентифікації та примусового видворення за межі України.

В обґрунтування позовних вимог ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області зазначило, що 23 серпня 2023 року працівниками Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України виявлено відповідача, який перебуває на території України без документів на право проживання в Україні та не виконав рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 02 вересня 2022 року.

25 серпня 2023 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, відповідач затриманий з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на строк, достатній для ідентифікації та забезпечення примусового видворення, але не більше шести місяців з часу фактичного затримання.

На виконання вказаного рішення відповідач був поміщений до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС».

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області у період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року неодноразово зверталось до Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії з проханням в сприянні ідентифікації відповідача, однак не отримало жодних відповідей.

Оскільки строк затримання ОСОБА_1 спливає 25 лютого 2024 року, позивач просив продовжити строк затримання відповідача на шість місяців.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2024 року позов Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що для продовження строку затримання іноземця обов`язковими умовами є відсутність співпраці з його боку або неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця. В свою чергу, позивачем не доведено існування вказаних обставин належними доказами.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

23 серпня 2023 року відповідача було затримано в адміністративному порядку на строк до трьох діб з метою встановлення особи та з`ясування обставин порушення міграційного законодавства, та прийнято рішення про його поміщення до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Проведеною ДМСУ перевіркою встановлено, що відповідач прибув на територію України 09.03.2010 року з приватною метою. Дозволу на імміграцію в Україну не оформляв, для отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів не звертався, будь-яких інших дій щодо легалізації свого становища в Україні не вживав, законних джерел існування, власності, родинних зв`язків в Україні не має.

В той же час, 02 вересня 2022 року відносно відповідача прийняте рішення про його примусове повернення в країну походження в строк до 12 вересня 2022 року та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КпАП України.

Рішення про примусове повернення в країну походження відповідач не виконав в установлений строк, про причини невиконання органи Державної міграційної служби не повідомив.

Вказані обставини і стали підставою для звернення ДМСУ позовом до суду про затримання ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на строк, достатній для ідентифікації та забезпечення примусового видворення, але не більше трьох місяців з часу фактичного затримання.

25 серпня 2023 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі №473/4363/23, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, відповідач затриманий з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на строк, достатній для ідентифікації та забезпечення примусового видворення, але не більше шести місяців з часу фактичного затримання.

На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 поміщений до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні» на строк до 25 лютого 2024 року.

23 серпня 2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надіслано повідомлення до Департаменту консульської служби МЗС України про затримання відповідача та поміщення його до ПТПІ.

23 серпня 2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надіслано повідомлення до Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії в Україні про затримання відповідача та поміщення його до ПТПІ.

03 жовтня 2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надіслано лист до Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії в Україні про необхідність виконання рішення суду про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення відповідача та допомогу в його ідентифікації у зв`язку з відсутність будь-яких документів для перетину державного кордону та які б підтверджували громадянство відповідача.

10 жовтня 2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повторно надіслано лист до Департаменту консульської служби МЗС України про необхідність виконання рішення суду про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення відповідача та допомогу в його ідентифікації.

07 грудня 2023 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повторно надіслано лист до Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії з проханням в сприянні ідентифікації відповідача.

16 лютого 2024 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надіслано листа до Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії в Україні з проханням в сприянні ідентифікації відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вживались заходи з метою виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 серпня 2023 року, однак станом на 22 лютого 2024 року у іноземця відсутні підстави та документи, що дають право законно перебувати на території України, відсутні документи що посвідчують особу та дають право на виїзд з України, постійне місце проживання, законні засоби існування для забезпечення перебування в Україні відсутні, в зв`язку з чим, заявлений позов про продовження строку затримання є підставним та обґрунтованим.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Пунктом 2.7 Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року №353/271/150, детально описує вжиття компетентними органами заходів щодо ідентифікації та документування іноземців та передбачає, що:

- у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу);

- у разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. У разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Частиною 11 ст.289 КАС України зазначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч.12 ст.289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно ч.13 ст.289 КАС України, умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Відповідно ч.1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Тобто, у кожному конкретному випадку, якщо відповідний адміністративний позов про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства подано з метою ідентифікації особи, забезпечення примусового видворення чи реадмісії, повинні братись до уваги конкретні фактичні обставини, які доводять той факт, що особа дійсно не співпрацює під час процедури її ідентифікації; відсутня інформація з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства; відсутні документи, необхідні для ідентифікації особи.

Наявність визначених у ч.1 ст.289 КАС України підстав для затримання відповідача з метою його ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України встановлена рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі №473/4363/23, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, яке набрало законної сили, а тому в рамках даного апеляційного провадження колегія суддів не здійснює переоцінку таких підстав, існування яких підтверджено відповідним судовим рішенням.

Предметом розгляду у справі, що розглядається, є виключно підстави для продовження строку затримання відповідача метою його ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №743/1046/20 дійшов висновку, що перелік умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи та які є підставою для продовження строку її затримання в ПТПІ, наведений у частині тринадцятій статті 289 КАС України і цей перелік є вичерпним. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2023 року справа № 158/1645/23.

Така практика покликана стимулювати позивачів до активних дій щодо видворення відповідача у встановлений законом 6-місячний строку за реальної можливості встановити його особу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутній будь-який дійсний документ, який дозволить перетнути державний кордон.

В свою чергу, з моменту поміщення відповідача до ПТПІ, міграційний орган тричі звертався до Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії в Україні з листами про допомогу в його ідентифікації у зв`язку з відсутність будь-яких документів для перетину державного кордону та які б підтверджували громадянство відповідача та два рази до Департаменту консульської служби МЗС України для сприяння у отриманні необхідної інформації від консульських установ країни громадянської належності відповідача.

Матеріали справи не містять відповідей Консульського відділу Посольства Королівства Саудівської Аравії в Україні.

Таким чином на даний час міграційний орган вживає послідовних та активних дій задля забезпечення ідентифікації особи відповідача з метою його подальшого видворення за межі території України, в той час як відповідач не може самостійно виконати вимогу міграційного органу та покинути територію України у зв`язку з відсутність у нього паспортного документу.

Отже, особу відповідача не ідентифіковано з причин, передбачених ч. 13 статті 289 КАС України, що є підставою для задоволення адміністративного позову міграційного органу про продовження строку затримання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко