Вирок

від 20.03.2024 по справі 201/3852/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3852/23

Провадження № 1-кп/201/301/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041650000311, внесене до ЄРДР 01.03.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луганська, неодруженого, утриманців не маючого, з вищою освітою, працюючого генеральним директором ТОВ «ТД «Восток инвест групп», директором ТОВ «Реус мобайл», керівником Благодійної організації «МБФ ім. Олександра та Олени Чистолінових», директором ТОВ «ТТК «Восток глав транс», директором ТОВ «Фьорст клас ендженсі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09.12.2022 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 1ст.70КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн (сплачено 09.12.2022),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом.

24.02.2022 року указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який після цього неодноразово було продовжено.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 № 2915-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України № 2117-IX«Про внесеннязмін доКримінального кодексуУкраїни щодопосилення відповідальностіза мародерство» від 03.03.2022 року внесено зміни до Кримінального Кодексу України, зокрема ч. 4 ст. 187 після слів "організованою групою» доповнена словами "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Епізод 1

ОСОБА_3 , 28.02.2023 приблизно о 19 годині 05 хвилин, знаходився біля магазину «Євро Смак» ФОП « ОСОБА_6 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , розуміючи, що на всій території України введено військовий стану у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України, в цей час у нього раптово виник умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), шляхом погрози особі потерпілого перебуваючим в його користуванні ножем, виготовленим саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення, з метою подавити його волю до можливого опору та заволодіння майном магазину, щоб в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд.

Так, ОСОБА_3 28.02.2023 о 19 годині 10 хвилині, зайшов до приміщення магазину «Євро Смак» ФОП « ОСОБА_6 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, підійшов до каси, біля якої стояла ОСОБА_6 , своєю правою рукою дістав з внутрішньої кишені вдягнутого на ньому пальто ніж, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення та направив його в бік ОСОБА_6 , після чого наказав останній віддати йому грошові кошти, що знаходились у шухляді столу. Далі, ОСОБА_6 , сприйнявши погрозу застосування насильства стосовно неї, як небезпеку для її життя чи здоров`я, виконала вимогу ОСОБА_3 , а саме вийняла з видвижної шухляди столу грошові кошти у сумі 1500 гривень, після чого, тримаючи їх своїх руках, передала ОСОБА_3 , однак у цей момент до приміщення вказаного магазину зайшла ОСОБА_7 , яка своєю присутністю завадила злочинним спробам ОСОБА_3 , заволодіти грошовими коштами, і останній розуміючи, що він може бути затриманий сторонніми особами, сховав ніж та втік з місця скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_6 , яка зазнала нападу, спричинивши останній моральну шкоду.

Умисні дії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Епізод 2

Далі, в той же день, продовжуючи свою злочинну діяльність, о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , перебував за адресою АДРЕСА_4 , та зайшов до приміщення кафетерію «Capuchino», який належить ТОВ «МАКСИМ 2022» (ЄДРПОУ 44203072) та розташований на першому поверсі вказаного будинку. Там, перебуваючи в приміщенні торгівельної зали кафетерію, ОСОБА_3 побачив шухлядку з касою під прилавком, за яким перебувала продавець ОСОБА_9 , та визначив грошові кошти, що знаходились в касі об`єктом свого злочинного посягання, та в нього виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій, вчинений в умовах воєнного стану.

Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, вчинений в умовах воєнного стану, своєю правою рукою дістав з внутрішньої кишені вдягнутого на ньому пальто ніж, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення, та направив його в бік ОСОБА_9 , після чого наказав останній відкрити шухлядку з касою та віддати йому грошові кошти, що там знаходились. ОСОБА_9 , сприйнявши погрозу застосування насильства стосовно неї, як небезпеку для її життя чи здоров`я, виконала вимогу ОСОБА_3 , відчинила касу та поклала на прилавок грошові кошти в розмірі 600 грн.

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 взяв з прилавку грошові кошти в розмірі 600 грн та покинув приміщення кафетерію утримуючи їх при собі, в подальшому розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши ТОВ «МАКСИМ 2022» (ЄДРПОУ 44203072) майнову шкоду на загальну суму 600 грн.

Умисні дії ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій, вчиненому в умовах воєнного стану кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

2. Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів по двом епізодам повністю визнав та підтвердивїх вчиненняпри викладенихвище обставинах,щиро розкаявсяу вчиненому,просив судсуворо некарати. Висловився щодо дієвих намірів змінити життя та відмовитися від учинення в майбутньому злочинних дій. У судових засіданнях вибачився перед всіма потерпілими і свідками, а також перед прокурором, судом і секретарем за доставлені незручності. Потерпілим повністю відшкодував нанесену шкоду. Повідомив про намір служити у ЗСУ, надавши відповідні документи.

За клопотанням ОСОБА_3 і його захисника судом винесена ухвала про зміну ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання. Зобов`язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області перерахувати на підтримку Збройних Сил України заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_3 в розмірі 536 800,00 грн на спеціальний рахунок, відкритий в Національному банку України.

ОСОБА_3 повідомив, що він є керівником декількох компаній, фінансово-господарський стан яких опинився у скрутному становищі після введення воєнного стану в Україні в березні 2022 року. Свою діяльність підприємства вели у м. Харкові, який в 2022 році постійно обстрілювався окупаційними військами. Тому він вирішив капітал, який залишився від компаній, а також запозичений у інших осіб, вкласти у закупівлю генераторів, втім взимку 2022-2023 він не зміг їх продати, оскільки закупівельна ціна, за якою він їх придбав, була завищена, і генератори по тим цінам в нашій країні ніхто не хотів купляти. Внаслідок чого він опинився фактично без засобів існування, у нього виникли панічні атаки, які ускладнилися на фоні кредиторських вимог про сплату боргу, виник нервовий зрив, тому, перебуваючи у такому стані внаслідок збігу тяжких особистих обставин, він вирішив вчинити ті дії, які йому інкримінуються, за що в подальшому щиро розкаявся. Намірів на реальне заподіяння насилля, тим більше до жінок, у нього не було, він лише демонстрував продавчиням ніж, але застосовувати його з метою реального нанесення їм тілесних ушкоджень наміру не мав. Йому були необхідні лише гроші на своє існування. Навіть, якщо продавчині відмовили б йому у наданні коштів, він ніж до них не застосовував би і ніяких тілесних ушкоджень їм не наносив би.

Додав, що він активно займається волонтерською діяльністю. Так, в травні 2022 він перерахував 100000 грн на відновлення трьох зруйнованих квартир на ж/м Північна Салтівка м. Харкова, в жовтні 2022 він перерахував 100000 грн на відновлення ліцею № 89 м. Харкова, в листопаді 2022 він перерахував приблизно 100000 грн волонтерським організаціям «Харкову мир» і «Вірні серця батальйону Донбас», також в листопаді 2022 року придбав і передав амуніцію на загальну суму 80000 грн військовослужбовцям батальйону ТРО АДРЕСА_5 , у грудні 2022 року перерахував 20000 грн для реабілітації дитини з аутизмом на ім`я ОСОБА_10 .

3.Позиція потерпілих

По епізодурозбійного нападуіз застосуваннямножа уприміщенні магазину «Євро Смак» ФОП « ОСОБА_6 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що шкода їй заподіяна не була. Претензій до ОСОБА_3 не має, просила призначити йому покарання, не пов`язане із реальним позбавленням волі. На її думку ОСОБА_3 не використовував воєнний стан для вчинення злочину.

По епізоду розбійного нападу із застосуванням ножа у кафетерії «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 , потерпіла ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_3 наніс їй моральну шкоду в сумі 3000 грн (після її допиту моральна шкода відшкодована захисником у повному обсязі). Просила призначити йому покарання на розсуд суду. На її думку ОСОБА_3 не використовував воєнний стан для вчинення злочину.

В подальшому, 03.10.2023 ОСОБА_9 подала заяву, в якій просила призначити йому покарання, яке не пов`язане із позбавленням волі, та застосувати до нього положення ст. ст. 69, 75 КК України (т.5 а.п. 39).

Представник потерпілого ТОВ«Максим 2022» ОСОБА_11 повідомила, що шкода їй спричинена у розмірі 600 грн. 25.04.2023 ці гроші повернуті захисником на розрахунковий рахунок товариства. Претензій до ОСОБА_3 не має, при призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

В подальшому, 03.10.2023 ОСОБА_11 подала заяву, в якій просила призначити йому покарання, яке не пов`язане із позбавленням волі, та застосувати до нього положення ст. ст. 69, 75 КК України (т.5 а.п. 38).

4. Докази, які досліджені судом

Незважаючи на повне визнання ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення по двом інкримінованим епізодам знайшла своє підтвердження у наданих прокурором та досліджених в судовому засіданні наступних доказах:

4.1.По епізоду1 (розбійнийнапад іззастосуванням ножауприміщенні магазину «Євро Смак» ФОП « ОСОБА_6 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ).

Витягом зЄРДР №12023041660000178від 01.03.2023року (т. 1 а.п. 7), який підтверджує внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР по епізоду розбійного нападу у магазині «Євро Смак» ФОП « ОСОБА_6 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; Підставою для внесення відомостей до ЄРДР став протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28.02.2023 (т.1а.п.177-178),відповідно доякого потерпіла ОСОБА_6 заявила пророзбійний нападіз застосуваннямножа уприміщеннімагазину «ЄвроСмак» ФОП« ОСОБА_6 »,розташованого заадресою: АДРЕСА_3 ;

Протоколом оглядумісця подіївід 28.02.2023 (т. 1 а.п. 180-183), відповідно до якого об`єктом огляду є приміщення магазину «Євро Смак» ФОП « ОСОБА_6 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду виявлено сліди полімерних візерунків, відкопійовано на л/с та вилучено;

Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від02.03.2023 (т. 1 а.п. 199-201), за участю потерпілої ОСОБА_6 , яка впізнала ОСОБА_3 на фото під № 2 як особу, яка 28.02.2023 о 19:10 годині в приміщенні приміщення магазину «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , здійснила розбійний напад із погрозою застосування насильства, а саме ножа, і повідомила, що він вимагав передати йому грошові кошти;

Протоколом пред`явленняречей длявпізнання від02.03.2023 (т. 1 а.п. 202-204), за участю потерпілої ОСОБА_6 , яка серед чотирьох пред`явлених їй ножів впізнала ніж, який мав чоловік, який здійснив на неї розбійний напад і вимагав передати йому гроші;

Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від02.03.2023 (т. 1 а.п. 212-213), за участю свідка ОСОБА_12 , який впізнав ОСОБА_3 на фото під № 4 як ОСОБА_13 , який 28.02.2023 користувався його послугами перевезення на таксі на автомобілі марки«Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , якого він привіз до ТЦ «Млин» по вул. Калиновій, 9А 28.02.2023 приблизно о 19:00 год., та який у той же день приблизно о 19:10 год. знову сів до його автомобіля таксі та поїхали;

Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від03.03.2023 (т. 1 а.п. 220-222), за участю свідка ОСОБА_7 , яка впізнала ОСОБА_3 на фото під № 3, який 28.02.2023 приблизно о 19:10 год. знаходився у приміщенні магазину «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та спрямовував у бік продавчині, яка тримала у руках грошові кошти, предмет, схожий на ніж, який він тримав у своїй правій руці та який у подальшому сховав до правого рукава свого пальто чорного кольору та швидко вийшов з магазину;

Протоколом пред`явленняречей длявпізнання від03.03.2023 (т. 1 а.п. 223-225), за участю свідка ОСОБА_7 , яка серед чотирьох пред`явлених їй ножів впізнала ніж, який він тримав у своїй правій руці у приміщенні магазину «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

Протоколом проведенняслідчого експериментувід 03.03.2023 (т. 1 а.п. 226-234), за участю потерпілої ОСОБА_6 , яка відтворила дії особи, яка вчинила щодо неї розбійний напад, і розповіла про обставини скоєного проти неї злочину;

Висновком експертавід 27.03.2023№ СЕ-19/104-23/11396-Д (т.1 а.п. 239-248), якому надано на дослідження липкі стрічки із відкопійованими слідами пальців рук, знайдених і вилучених з магазину «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого два сліди пальців руки залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 ;

Протоколом проведенняслідчого експериментувід 27.03.2023 (т. 2 а.п. 110-115), за участю підозрюваного ОСОБА_3 , який відтворив свої дії з розбійного нападу в магазині «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , і розповів про обставини скоєного ним злочину. В судовому засіданні досліджений відеозапис слідчої дії, який відповідає змісту зазначеного протоколу (т. 2 а.п. 122);

Показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , яка розповіла як ОСОБА_3 в приміщенні магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 вимагав передати йому грошові кошти. Надала наступні покази: Обвинуваченого ОСОБА_3 я знаю, це той чоловік, який у лютому 2023 року (точну дату я не пам`ятаю) ввечері приблизно в 19-00 год. АДРЕСА_6 зайшов до приміщення магазину, в якому я працювала продавцем. Він декілька хвилин ходив по приміщенню магазину та вибирав товар. Далі він приніс мені на касу цукерки «Рафаело». Далі я побачила у його руках ніж і він сказав «наличные». Ніж був направлений на мене. Я злякалась і витягнула з каси готівку, десь 1300 грн, щоб передати йому, але в магазин хтось зайшов і ОСОБА_14 заховав ніж і убіг. Я впізнаю ОСОБА_15 , це той чоловік, який направив на мене ніж. Претензій до ОСОБА_15 я маю, прошу призначити покарання, не пов`язане із реальним позбавленням волі.

Показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка суду повідомила наступне. Я зайшла в магазин в ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3 , я побачила налякану продавчиню і молодого чоловіка, одягнутого у все чорне і він щось від неї вимагав, у нього в руках був який предмет, схожий на ніж. Це чоловік побачив мене і раптово вийшов з магазину. Реуса я впізнаю це той чоловік, що був в магазині.

Показами допитаногоу судовомузасіданні свідка ОСОБА_12 , який є фізичною особою-підприємцем і суду повідомив наступне. Реус користувався моїми послугами з перевезення (таксі) десь півроку. Дату останньої поїздки, яка була здійснена мною з перевезення Реуса, я не пам`ятаю. В той день приблизно в 10-ій годині він зателефонував мені і я почав возити його десь по 15 адресам по місту на автомобілі Мерседес S550 АЕ6509ОН. Заїжджали на АДРЕСА_7 , на АДРЕСА_3 , вул. Березинську, вул. Панікахи, пр. Героїв, вул. Шмідта, пр. Слобожанський та ін. (точних адрес я не пам`ятаю). Реус розповідав мені, що він підшукує місце локації, щоб поставити кіоски. Ми їздили приблизно до 20-00 год. Остання адреса була на АДРЕСА_8 , перед цим на пр. Героїв ТЦ «Гермес». Моя послуга з перевезення коштувала 7000 грн, але в цей день він не розрахувався. За інші дні він розраховувався, навіть давав чайові.

Свідку у судовому засіданні надано пальто, яке він впізнав і повідомив, що саме у цьому пальто ОСОБА_14 був одягнутий у той день.

Показами обвинуваченого ОСОБА_3 , який свою вину у вчиненні даного епізоду злочину повністю визнав та підтвердив його вчинення при викладених у розділі даного вироку «1. Обставини, які встановлені судом» обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

4.2.По епізоду2 (розбійний напад із застосуванням ножа у кафетерії «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 ).

Витягом зЄРДР №12023041650000311від 01.03.2023року (т.1а.п.3),який підтверджуєвнесення відомостейпро кримінальнеправопорушення доЄРДРпо епізоду розбійного нападу у кафетерії «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 . Підставою для внесення відомостей до ЄРДР став протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 28.02.2023 (т.1а.п.25),відповідно доякого потерпіла ОСОБА_9 заявила прозаволодіння невідомоюособою,яка застосуваланіж,600грн укафетерії«Capuchino»,розташованого заадресою АДРЕСА_4 ;

Протоколом оглядумісця подіївід 28.02.2023 (т. 1 а.п. 28-36), відповідно до якого об`єктом огляду є приміщення кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою АДРЕСА_4 . В ході огляду виявлено сліди полімерних візерунків, відкопійовано на л/с та вилучено до ВП №5. Також в ході огляду вилучено коробку з цукерками Рафаелло та шоколадку Мілка, які тримав чоловік, який вчинив розбійний напад;

Висновком експертавід 08.03.2023№ СЕ-19/104-23/8703-Д (т.1 а.п. 159-171), якому надано на дослідження липкі стрічки із відкопійованими слідами пальців рук, знайдених і вилучених з кафетерію «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 , відповідно до якого п`ять слідів папілярних ліній залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 .

Протоколом оглядувід 01.03.2023 (т.1а.п.93-94),відповідно доякого об`єктомогляду єавтомобіль марки«Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 . В ході огляду виявлено сліди полімерних візерунків, відкопійовано на л/с та вилучено до ВП №5;

Висновком експертавід 07.03.2023№ СЕ-19/104-23/8701-Д (т.1 а.п. 146-154), якому надано на дослідження липкі стрічки із відкопійованими слідами пальців рук, знайдених і вилучених з автомобіля марки«Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого два сліди пальців руки залишені безіменним та мізинцем пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 .

Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від01.03.2023 (т. 1 а.п. 77-79), за участю потерпілої ОСОБА_9 , яка впізнала ОСОБА_3 на фото під № 3 як особу, яка 28.02.2023 о 20:20 годині в приміщенні кафетерію «Capuchino» здійснила розбійний напад із погрозою застосування насильства, а саме ножа, і забрала 600 грн з каси;

Протоколом затримання ОСОБА_3 в порядкуст.208КПК України (т. 2 а.п. 44-47), відповідно до якого ОСОБА_3 01.03.2023 о 13:20 затриманий, в ході його обшуку виявлено предмет, схожий на ніж з маркуванням «Даллас» у чохлі, який опечатано і вилучено, зауважень не надійшло;

Протоколом пред`явленняречей длявпізнання від01.03.2023 (т. 1 а.п. 81-85), за участю потерпілої ОСОБА_9 , яка серед чотирьох пред`явлених їй ножів впізнала ніж, який мав чоловік, який здійснив на неї розбійний напад;

Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від01.03.2023 (т. 1 а.п. 112-115), за участю свідка ОСОБА_12 , який впізнав ОСОБА_3 на фото під № 3 як Лева, якого 28.02.2023 близько 20:12 години привіз до ТЦ «Гермес» по АДРЕСА_4 , та якого через приблизно 5 хвилин забрав звідти на своєму авто марки«Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 ;

Протоколом оглядувід 01.03.2023 (т. 1 а.п. 121-125), відповідно до якого огляд проводився за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду виявлено пальто чоловіче чорного кольору довжиною до середини стегна з маркуванням Karl Lagerfeld. Як зазначила ОСОБА_17 , вказане пальто належить ОСОБА_3 . Пальто вилучено;

Висновком експертавід 10.03.2023№ СЕ-19/104-23/8651-ХЗ (т. 1 а.п. 137-141), відповідно до якого ніж, вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_3 , до холодної зброї не відноситься у зв`язку з відсутністю технічної забезпеченості для ураження цілі;

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з кафетерія «Capuchino» (т. 1 а.п. 54), з якого встановлено, що на позначці часу в 28.02.2023, 20:19 до приміщення кафетерію заходить чоловік, вдягнутий в довге пальто чорного кольору, чорні штани, чорне взуття. Має слов`янську зовнішність, голену голову. Чоловік обирає цукерки Рафелло та шоколадку Мілка, підходить до каси, за якою перебуває потерпіла ОСОБА_9 . Далі чоловік своєю правою рукою дістає з внутрішньої кишені вдягнутого на ньому пальто предмет, схожий на ніж, направляє лезо ножа у бік продавця, продавець кладе грошові кошти на прилавок, чоловік бере грошові кошти та ховає ніж, після чого покидає приміщення кафетерію. У судовому засіданні ОСОБА_3 впізнав себе на відео;

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом затримання і особистого обшуку ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 50), з якого встановлено, що ОСОБА_3 01.03.2023 о 13:20 годині затриманий і в ході його особистого обшуку виявлено предмет, схожий на ніж з маркуванням «Даллас» у чохлі, який опечатано і вилучено, зауважень не надійшло;

Протоколом проведенняслідчого експериментувід 27.03.2023 (т. 2 а.п. 116-120), за участю підозрюваного ОСОБА_3 , який відтворив свої дії з розбійного нападу в приміщенні кафетерію «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 , і розповів про обставини скоєного ним злочину. В судовому засіданні досліджений відеозапис слідчої дії, який відповідає змісту зазначеного протоколу (т. 2 а.п. 122);

Показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 , яка суду повідомила про чоловіка, який в зайшов кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_4 , дістав ніж і направив на неї, сказав « ОСОБА_18 », вона дістала гроші з каси і віддала йому 600 грн, він взяв і вийшов. Потерпіла у судовому засіданні впізнала ОСОБА_15 як того чоловіка, який вчинив щодо неї злочин. Судом потерпілій пред`явлено протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1 а.п. 77-79) та протокол пред`явлення речей для впізнання за фотознімками (т. 1 а.п. 81-85), потерпіла підтвердила, що з нею проводились вказані слідчі дії і вона впізнала по фотокартках ОСОБА_3 і ніж, який він направив у її бік.

Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 дала наступні покази. Я працюю продавцем у ТОВ «Максим 2022» в кафетерії « ІНФОРМАЦІЯ_3 », м. Дніпро, пр. Героїв, 11. Точну дату я не пам`ятаю, але після 20-00 години в кафетерії «Капучіно», АДРЕСА_4 , де я працювала продавцем, коли в магазині нікого не було, зайшов молодий чоловік, спитав чи є коштовне вино, цукерки, шоколад, я йому показала полицю, він взяв шоколад, коробку цукерок, підійшов до каси, я відволіклась аби дістати пляшку вина, потім спитала, чи потрібен йому пакет, він відповів, що потрібний, я відвернулась за пакетом, я повернулась, і в той момент чоловік дістав ніж і направив на мене, сказав « ОСОБА_18 », я дістала гроші з каси і віддала йому 600 грн, він взяв і вийшов. Мені нанесена моральна шкода в сумі 3000 грн, яка не відшкодована. Реуса я впізнаю, це той чоловік, який вчинив щодо мене злочин. Прошу призначити Реусу покарання на розсуд суду.

Показами допитаного у судовому засіданні представника потерпілого ТОВ «Максим 2022» ОСОБА_11 , яка дала наступні покази. Я працюю комерційним директор ТОВ «Максим 2022». Потерпілу ОСОБА_9 знаю, вона продавець продовольчих товарів кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_3 », м. Дніпро, пр. Героїв, 11. Шкода мені спричинена у розмірі 600 грн. 25.04.2023 ці гроші повернуті захисником на розрахунковий рахунок товариства. Дату і час вчинення злочину я не пам`ятаю. Про скоєний злочин я дізналася з відеозапису з відеокамер, з яких я побачила, що чоловік прийшов в магазин кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_4 , хотів купити якісь продукти, коли продавчиня ОСОБА_9 відвернулась, він дістав ніж і став погрожувати продавчині ножем і вона віддала гроші в сумі 600 грн. Претензій до ОСОБА_15 я не маю, прошу призначити йому покарання на розсуд суду.

Показами допитаногоу судовомузасіданні свідка ОСОБА_12 , який є фізичною особою-підприємцем і суду повідомив наступне. Реус користувався моїми послугами з перевезення (таксі) десь півроку. Дату останньої поїздки, яка була здійснена мною з перевезення ОСОБА_3 , я не пам`ятаю. В той день приблизно в 10-ій годині він зателефонував мені і я почав возити його десь по 15 адресам по місту на автомобілі Мерседес S550 АЕ6509ОН. Заїжджали на АДРЕСА_7 , на вул. Калинову, вул. Березинську, вул. Панікахи, пр. Героїв, вул. Шмідта, пр. Слобожанський (точних адрес я не пам`ятаю). Реус розповідав мені, що він підшукує місце локації щоб поставити кіоски. Ми їздили приблизно до 20-00 год. Остання адреса була на АДРЕСА_8 , перед цим на пр. Героїв ТЦ «Гермес». Моя послуга з перевезення коштувала 7000 грн, але в цей день він не розрахувався. За інші дні він розраховувався, навіть давав чайові.

Свідку у судовому засіданні надано пальто, яке він впізнав і повідомив, що саме у цьому пальто ОСОБА_14 був одягнутий у той день.

В подальшому свідок ОСОБА_12 через канцелярію суду надав заяву від 12.10.2023, відповідно якої ОСОБА_3 у повному обсязі здійснено оплату за надані послуги з перевезення (свідком отримано кошти в сумі 11000 грн), а тому у свідка до нього претензії відсутні (т. 5 а.п. 55).

Показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_19 , який суду повідомив наступне. Я не був свідком подій. 28.02.2023 в 19-0519-10 годині мені зателефонувала ОСОБА_20 і повідомила, що їй погрожували ножем аби відібрати гроші. Я як раз їхав на той магазин «Євросмак» за адресою: АДРЕСА_6 . Я приїхав, але до цього Інна викликала співробітників поліції. Спочатку був один співробітник, а потім приїхала СОГ. На наступний день магазин продовжив свою роботу.

Показами обвинуваченого ОСОБА_3 , який свою вину у вчиненні даного епізоду злочину повністю визнав та підтвердив його вчинення при викладених у розділі даного вироку «1. Обставини, які встановлені судом» обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.

4.3. Речові докази:

В судовому засіданні досліджений ніж з маркуванням «ДАЛЛАС», який вилучено у ОСОБА_3 під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_3 підтвердив, що за допомогою цього ножу 28.02.2023 він вчинив два розбійні напади.

В судовому засіданні досліджено пальто чорного кольору з маркуванням Karl Lagerfeld, яке вилучено в ході огляду за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 підтвердив, що у цьому пальто він був одягнутий у день 28.02.2023, коли вчинив два розбійні напади.

4.4. Судом досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченого:

Довідка КП «Дніпропетровська БКЛ з надання психіатричної допомоги» ДМР, відповідно до якої ОСОБА_3 у вказаному закладі під наглядом за хворими з психічними розладами не знаходиться (т. 2 а.п. 8, 11);

Довідка КП «Дніпропетровська БКЛ з надання психіатричної допомоги» ДМР, відповідно до якої ОСОБА_3 в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не значиться (т. 2 а.п. 10);

Копія довідки КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», відповідно до якої ОСОБА_3 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (т. 2 а.п. 21);

Довідка станомна 18.03.2023року (т.2а.с.22-25)про притягненнядо кримінальноївідповідальності ОСОБА_3 ,відповідно доякої останнього 09.12.2022 Дзержинським районним судом м. Харкова засуджено за ч.1ст.190 та ч.2 ст.190 КК України із застосуванням ч. 1ст.70КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн.

Вказаний штраф сплачено 09.12.2022 (т.4 а.п. 225);

Інформація з реєстру Опендатабот, відповідно до якої ОСОБА_3 є засновником і генеральним директором ТОВ «ТД «Восток инвест групп», засновником і директором ТОВ «Реус мобайл», засновником і керівником Благодійної організації «МБФ ім. Олександра та Олени Чистолінових», засновником і директором ТОВ «ТТК «Восток глав транс», засновником і директором ТОВ «Фьорст клас ендженсі» (т. 4 а.п. 108-110, 205, 207);

Документи,які підтверджуютьактивну волонтерськудіяльність ОСОБА_3 ,у т.ч.на потребиЗСУ та оборониУкраїни (т. 4 а.п. 181-223, т. 5 а.п. 80-101), зокрема: грамоти, подяки та документи про перерахування у грудні 2022 року 20000 грн для реабілітації дитини з аутизмом на ім`я ОСОБА_10 (т. 4 а.п. 181), в жовтні 2022 року перерахування 100000 грн на відновлення ліцею № 89 м. Харкова (т. 4 а.п. 191-193);

Квитанція від03.10.2023 про добровільневідшкодування витратна проведенняекспертних дослідженьв сумі 5474,62грн (т. 5 а.п. 40);

Заява від свідка ОСОБА_12 від 12.10.2023, відповідно якої ОСОБА_3 у повному обсязі за квитанцією від 12.10.2023 здійснено оплату за надані послуги з перевезення (свідком отримано кошти в сумі 11000 грн), а тому у свідка до нього претензії відсутні (т. 5 а.п. 55, 56);

Картка обстеження та медичного огляду кандидата на військову службу за контрактом від 09.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_3 придатний до військової служби за контрактом (т. 5 а.п. 186);

Рекомендаційний лист в/ч НОМЕР_2 № 1668/251 від 09.02.2024, відповідно до якого ОСОБА_3 відібрано для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_2 на посаду стрілець стрілецької роти, шпк «солдат», ВОС 100915А, тарифний розряд 4 (т. 5 а.п. 189).

4.5. Судом досліджено інші документи:

Постанова прокурора від 24.03.2023 про об`єднання кримінальних проваджень (т. 1 а.п. 19-20), якою об`єднано кримінальні провадження № 12023041660000178 від 01.03.2023 року і № 12023041650000311 від 01.03.2023 року в одне кримінальне провадження з присвоєнням номеру 12023041650000311;

Копія паспорту ОСОБА_3 (т.2 а.п. 4), відповідно до якого ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, уродженцем м. Луганська, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Копія закордонногопаспорту ОСОБА_3 (т.2 а.п. 5), запис №19980731-00550;

Копія платникаподатків ОСОБА_3 (т.2 а.п. 6), відповідно до якої ОСОБА_3 має номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

5.Оцінка Суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_21 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями обвинуваченого, потерпілих та свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Винуватість ОСОБА_3 у кримінально-караному діянні є доведеною на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у їх взаємозв`язку відповідно до приписівст. 94 КПК України.

Так, під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину по двом інкримінованим йому епізодам повністю визнав та підтвердив його вчинення при викладених у розділі даного вироку «1. Обставини, які встановлені судом» обставинах.

Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_3 в приміщенні магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 вимагав передати йому грошові кошти. В судовому засіданні потерпілій пред`явлено ніж, але вона його не пригадала. Судом потерпілій пред`явлено протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1 а.п. 199-201) та протокол пред`явлення речей для впізнання за фотознімками (т. 1 а.п. 202 -204), потерпіла підтвердила, що з нею проводились вказані слідчі дії і вона впізнала по фотокартках ОСОБА_3 і ніж, який він направив у її бік.

Показання потерпілої, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_3 як під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, так і в судовому засіданні, повідомивши, що саме ОСОБА_15 він возив по місту на автомобілі марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 .

Свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 як під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, так і в судовому засіданні, повідомивши, що ОСОБА_3 28.02.2023 приблизно о 19:10 год. знаходився у приміщенні магазину «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та спрямовував у бік продавчині, яка тримала у руках грошові кошти, предмет, схожий на ніж, який він тримав у своїй правій руці та який у подальшому сховав до правого рукава свого пальто чорного кольору та швидко вийшов з магазину.

Свідок ОСОБА_7 також серед чотирьох пред`явлених їй слідчим ножів на досудовому розслідуванні впізнала ніж, який тримав в руці ОСОБА_3 у приміщенні магазину «Євро Смак», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . У судовому засіданні вона також впізнала цей ніж.

Показання свідка, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3 як під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, так і в судовому засіданні, в якому вона повідомила, що ОСОБА_3 в приміщенні кафетерію «Capuchino» здійснив розбійний напад із погрозою застосування насильства, а саме ножа, і забрав 600 грн з каси. Потерпіла ОСОБА_9 також серед чотирьох пред`явлених їй слідчим ножів на досудовому розслідуванні впізнала ніж, який мав ОСОБА_3 , що здійснив на неї розбійний напад і забрав гроші.

Показання потерпілої, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Про винуватість ОСОБА_3 також свідчать наступні документи:

- висновок експерта від 08.03.2023 № СЕ-19/104-23/8703-Д, якому надано на дослідження липкі стрічки із відкопійованими слідами пальців рук, знайдених і вилучених з кафетерію «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 , відповідно до якого п`ять слідів папілярних ліній залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 .

- висновок експерта від 07.03.2023 № СЕ-19/104-23/8701-Д, якому надано на дослідження липкі стрічки із відкопійованими слідами пальців рук, знайдених і вилучених з автомобіля марки«Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого два сліди пальців руки залишені безіменним та мізинцем пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 .

- висновок експерта від 27.03.2023 № СЕ-19/104-23/11396-Д, якому надано на дослідження липкі стрічки із відкопійованими слідами пальців рук, знайдених і вилучених з магазину «Євро Смак» розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого два сліди пальців руки залишені особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 .

- протокол затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, відповідно до якого ОСОБА_3 01.03.2023 о 13:20 годині затриманий і в ході його обшуку виявлено предмет, схожий на ніж з маркуванням «Даллас» у чохлі, який опечатано і вилучено, зауважень не надійшло.

- протокол огляду від 01.03.2023, відповідно до якого огляд проводився за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду виявлено пальто чоловіче чорного кольору довжиною до середини стегна з маркуванням Karl Lagerfeld. Як зазначила ОСОБА_17 , яка була присутня при огляді, вказане пальто належить ОСОБА_3 .

- відеозапис з кафетерія «Capuchino», з якого встановлено, що на позначці часу в 28.02.2023, 20:19 до приміщення кафетерію заходить чоловік, вдягнутий в довге пальто чорного кольору, чорні штани, чорне взуття. Має слов`янську зовнішність, голену голову. Чоловік обирає цукерки ОСОБА_22 та шоколадку ОСОБА_23 , підходить до каси, за якою перебуває потерпіла ОСОБА_9 . Далі чоловік своєю правою рукою дістає з внутрішньої кишені вдягнутого на ньому пальто предмет, схожий на ніж, направляє лезо ножа у бік продавця, продавець кладе грошові кошти на прилавок, чоловік бере грошові кошти та ховає ніж, після чого покидає приміщення кафетерію. У судовому засіданні ОСОБА_3 впізнав себе на відео;

- відеозапис затримання і особистого обшуку ОСОБА_3 , з якого встановлено, що ОСОБА_3 01.03.2023 о 13:20 годині затриманий і в ході його особистого обшуку виявлено предмет, схожий на ніж з маркуванням «Даллас» у чохлі, який опечатано і вилучено, зауважень не надійшло;

- слідчий експеримент від 27.03.2023 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , який відтворив свої дії з розбійного нападу в приміщенні кафетерію «Capuchino», розташованого за адресою АДРЕСА_4 , і розповів про обставини скоєного ним злочину. В судовому засіданні досліджений відеозапис слідчої дії, який відповідає змісту зазначеного протоколу.

Підсумок.

Всі досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що:

- по першому епізоду умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вірно.

- по другому епізоду умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вірно.

6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

6.1.Загальні положення

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

6.2.Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання

Обставинами, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшуютьпокарання обвинуваченому, суд визнає:

1. щире каяття, яке характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що ОСОБА_3 визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, багаторазово висловлював жаль з приводу вчиненого, вибачився перед всіма особами, які брали участь у судовому засіданні, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається.

2. активне сприяння розкриттю двох інкримінованих епізодів кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 правдиво повідомив як на досудовому слідстві, так і в суді про обставини їх вчинення і нічого не приховував і не спотворював та в повній мірі надав допомогу як слідству, так і суду;

3. добровільне відшкодування завданого збитку як потерпілим, так і свідку ОСОБА_12 ;

4. добровільне перерахування внесеної застави в сумі 536800,00 грн на підтримку Збройних Сил України;

5. бажання проходити військову службу, підтверджене активними діями і відповідними документами (т. 5 а.п. 186, 189).

Обставиною, яка, відповідно дост. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому суд відносить рецидив повідношенню докримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за яким 09.12.2022 ОСОБА_3 засуджено Дзержинським районним судом м. Харкова із застосуванням ч. 1ст.70КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн. При цьому, хоча 09.12.2022 штраф сплачено, вказана судимість станом на день вчинення злочину, а саме 28.02.2023, не є погашеною в силу ч. 5 ст. 89 КК України.

6.3. Призначення покарання

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_3 був осудний у розумінні ст. 19 КК України. Так, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 162 від 20.03.2023, ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.п. 14-16).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, виходячи з положень ч. 6 ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії особливо тяжкого злочину.

При призначенні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховує:

1. Ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, але від якого тяжких (особливо тяжких) наслідків не настало;

2. Дані про особу обвинуваченого, який:

- засуджений Дзержинським районним судом м. Харкова із застосуванням ч. 1ст.70КК України за вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч. 1ст. 190 та ч. 2 ст.190 КК України (шахрайство) до покарання у вигляді штрафу, який сплачено. При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 одразу післянабуття вирокомсили сплативштраф іу даномувипадку вінвчинив розбійвперше,але відйого вчиненнятяжких (особливо тяжких) наслідків не настало і потерпілі до нього претензій не мають;

- до вчинення злочину вів активний спосіб життя, притаманний людям з правомірною моделлю поведінки;

- має молодий вік (25 років);

- не є особою з інвалідністю;

- веде активну волонтерську діяльність;

- утриманців не має;

- має вищу освіту;

3. Соціальне та матеріальне становище обвинуваченого, який є соціально адаптованим в суспільстві:

- офіційно є керівником декількох підприємств;

- неодружений;

- має постійне місце реєстрації і проживання;

4. Визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю двох інкримінованих епізодів кримінального правопорушення;

5. Добровільне відшкодування шкоди;

6. Думку потерпілих, які просили призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане із реальним позбавленням волі;

7. Неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра;

8. Наявність обставин, що пом`якшують покарання;

9. Наявність обставини, обтяжуючої покарання;

10. Добровільне перерахування внесеної застави в сумі 536800,00 грн на підтримку Збройних Сил України;

11. Бажання проходити військову службу, підтверджене активними діями і відповідними документами.

Застосування положень ст. 69 КК України

Приймаючи до уваги сукупність вище перелічених обставин, які одночасно пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також надають специфічних особливостей, які свідчать, що вчинене діяння виходить за межі типових злочинів такого виду і ступінь його тяжкості порівняно з ними значно менший, з урахуванням висловлених обвинуваченим дієвих намірів змінити життя та відмовитися від учинення в майбутньому злочинних дій, при призначенні покарання, з урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 187 КК України, що, на думку суду, відповідатиме вимогам статей 50, 65КК України та принципам індивідуалізації, пропорційності і справедливості.

Так, відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Застосовуючи положення ст. 69 КК України суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.02.2021 у справі № 629/2739/18, відповідно до якої частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин або перейти до більш м`якого виду основного покарання, лише "за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину", тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

Пленум Верховного Суду України у п.5 постанови від 24.10.2003 № 7 (п.8) також звертає увагу на те, що судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди).

Приймаючи рішенняпро застосуванняст.69КК України,суд враховує: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю двох епізодів кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку як потерпілим (у т.ч моральної шкоди), так і свідку ОСОБА_12 (за послуги таксі), бажання проходити військову службу, підтверджене активними діями і відповідними документами, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, але від якого тяжких (особливо тяжких) наслідків не настало, дані про особу обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище.

Все це одночасно пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також надає специфічних особливостей, які свідчать, що вчинене діяння виходить за межі типових злочинів такого виду і ступінь його тяжкості порівняно з ними значно менший, з урахуванням висловлених обвинуваченим дієвих намірів змінити життя та відмовитися від учинення в майбутньому злочинних дій, та, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законом, а включає такий соціальний регулятор, як справедливість одна з основних і вирішальних засад права, яка виступає у якості регулятора суспільних відносин. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого.

Приймаючи рішення про застосування ст. 69 КК України, суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законом, а включає такий соціальний регулятор, як справедливість одна з основних і вирішальних засад права, яка виступає у якості регулятора суспільних відносин. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого.

Застосування положень ст. 75 КК України

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, рішення суду про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

На думку суду, з урахуванням вищевикладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (від якого тяжких наслідків не настало), особи винного, є підстави для застосування ст. 75 КК України, що відповідає загальним засадам призначення кримінального покарання, наведеним у ст. ст. 50, 65 КК України та роз`ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із наступного.

Так, ОСОБА_3 визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток як потерпілим (у т.ч моральну шкоду), так і свідку ОСОБА_12 (за послуги таксі), перед всіма учасниками судового провадження вибачився, перебуваючи під заставою виявив бажання про добровільне перерахування внесеної застави в сумі 536800,00 грн на підтримку Збройних Сил України, що є значним розміром (судом винесена ухвала про задоволення клопотання).

Відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням як підстава для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК судом встановлена на стадії судового розгляду кримінального провадження, до ухвалення вироку та призначення покарання, тобто до набрання вироком законної сили (постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 06.12.2023 у справі № 501/740/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115445752).

При цьому суд звертає увагу, що якщо грошові кошти, предмет застави, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України вніс не безпосередньо засуджений, а заставодавець за згодою засудженого та в його інтересах, то ця обставина може бути врахована судом під час призначення покарання засудженому як обставина, що його пом`якшує (постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 19.07.2023 у справі № 442/2407/22: https://reyestr.court.gov.ua/Review/11234504). У цій справі Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час касаційного розгляду справи№ 442/2407/22 виснував правову позицію щодо судової дискреції у призначенні покарання та врахування судом добровільного звернення коштів застави на підтримку Збройних Сил України як пом`якшуючої покарання обставини.

Касаційний кримінальний суд зокрема зазначив, що у касаційній скарзі прокурор порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання із застосуванням приписів ст. 75 КК та пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винуватого, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Пропорційність дискреційних повноважень суду забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі.

Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під час врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначення «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК, тощо; індивідуалізація покарання, конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 квітня 2022 року (провадження № 51-536кмо20).

За змістом ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На несправедливість покарання має вказувати істотна (очевидна) диспропорція (порушення рівноваги) між визначеним судом видом та розміром покарання й видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено, з урахуванням усіх обставин, що повинні враховуватися під час призначенні покарання.

Суди попередніх інстанцій у цій справі врахували ступінь тяжкості та конкретні обставини кримінального правопорушення, вчиненого особою, яке є тяжким, наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення засудженим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, та наявність обставин, які пом`якшують покарання, зокрема щире каяття засудженого, добровільне відшкодування шкоди потерпілому. Також суд апеляційної інстанції зважив на дані про особу винного, який на підставі ст. 89 КК раніше не судимий, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, позитивно характеризується, відсутність претензій з боку потерпілого.

Також Суд звертає увагу на те, що думка потерпілого щодо міри та розміру покарання засудженому має враховуватися під час призначення покарання, водночас не є вирішальною для суду.

З огляду на викладене вище, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час касаційного розгляду справи№ 442/2407/22 зазначив, що призначене в цьому конкретному кримінальному провадженні засудженому основне покарання з випробуванням відповідає вимогам кримінальногозакону, є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення внаслідок м`якості та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як про це вказує прокурор у касаційній скарзі.

Крім того, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що до вчинення злочину він вів активний спосіб життя, притаманний людям з правомірною моделлю поведінки, є соціально адаптованим в суспільстві, молодим чоловіком, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має вищу освіту, навички керівника підприємства, злочин ним вчинено вперше, його молодий вік, те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, тісні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, п`ять обставин,які пом`якшуютьпокарання, приймаючи до уваги сукупність обставин, які одночасно пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність претензій з боку потерпілих та їх думку про призначення покарання без реального позбавлення волі, процесуальну поведінку ОСОБА_3 під час судового провадження, який потерпілим і свідку повністю відшкодував нанесену шкоду, повідомив і надав відповідні документи щодо служби у ЗСУ, передав внесену за нього заставу в розмірі 536 800,00 грн на підтримку Збройних Сил України, сплатив штраф за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова 09.12.2022 у розмірі 51000,00 грн, добровільно відшкодував витрати на проведення експертних досліджень по цій справі в сумі 5474,62 грн, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого (визнав вину, щиро розкаявся, висловився щодо дієвих намірів змінити життя та відмовитися від учинення в майбутньому злочинних дій, вибачився перед всіма потерпілими і свідками, а також перед іншими учасниками судового провадження), суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК Україниз покладенням ряду обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.

Також суд зауважує, що саме по собі бажання засудженого брати участь у воєнних діях з оборони України під час дії воєнного стану без документального підтвердження його зарахування до лав Збройних Сил України чи інших військових формувань не є підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 03.08.2023 у справі № 754/9758/20: ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Разом зцим,у нашомувипадку судомвстановлено,що крімбажання проходитивійськову службу, ОСОБА_3 підтвердив цеактивними діямиі відповіднимидокументами,якими є:картка обстеження та медичного огляду кандидата на військову службу за контрактом від 09.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_3 придатний до військової служби за контрактом (т. 5 а.п. 186); рекомендаційний лист в/ч НОМЕР_2 № 1668/251 від 09.02.2024, відповідно до якого ОСОБА_3 відібрано для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_2 на посаді стрільця стрілецької роти, шпк «солдат», ВОС 100915А, тарифний розряд 4 (т. 5 а.п. 189), а тому вказане також є підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Застосовуючи норми ст. 75 КК України суд також враховує те, що Законом України № 2117-IX«Про внесеннязмін доКримінального кодексуУкраїни щодопосилення відповідальностіза мародерство» від 03.03.2022 року внесено зміни до Кримінального Кодексу України, зокрема ч. 4 ст. 187 після слів "організованою групою» доповнена словами "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Внаслідок цих змін всі злочини, вчинені після набрання чинності цими змінами, незалежно від обставин їх вчинення і інших кваліфікуючих ознак (повторність, попередня змова, проникнення, великий розмір тощо), судами кваліфікуються за частиною 4 цих статей.

Однак тлумачення ознаки «в умовах воєнного або надзвичайного стану» як такої, що означає «в період дії режиму воєнного або надзвичайного стану» суперечить точному змісту закону і меті, яку ставив законодавець, запроваджуючи такі зміни до КК. Про це заявила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 28 березня 2023 року по справі №722/594/22. Колегія також зазначає, що тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану або надзвичайного стану» без врахування того, чи були використані такі умови для вчинення злочину, порушує принцип індивідуалізації покарання, визначений частиною 2 статті 61 Конституції України.

Конституційний Суд України неодноразово звертався до тлумачення принципу забезпечення індивідуальної юридичної відповідальності в контексті справедливості покарання.

В рішенні від 2 листопада 2004 року у справі про призначення судом більш м`якого покарання, КСУ зазначив:

«Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину»

«Закон не може ставити в більш несприятливестановищевинних осіб,які вчинили злочини невеликої тяжкості, порівняно з винними особами,які вчинили більш тяжкі злочини».

В рішенні від 21 липня 2021 року № 3-р(II)/2021 КСУ дійшов висновку:

«принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов`язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи України, у тому числі нормативного встановлення законодавцем адміністративної відповідальності. Отже, конкретні санкції за адміністративні правопорушення мають бути справедливими та відповідати принципові домірності, тобто законодавець має визначати адміністративні стягнення з урахуванням їх виправданості та потреби для досягнення легітимної мети, беручи до уваги вимоги адекватності наслідків, які спричинені такими санкціями (у тому числі для особи, до якої вони застосовуються), тій шкоді, що настає в результаті адміністративного правопорушення».

В рішенні від 15 червня 2022 року у справі щодо індивідуалізації юридичної відповідальності КСУ зазначив:

«Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності…

Принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі статті 485 Кодексу має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність».

Виходячи з позиції, зазначеній у рішенні КСУ від 02.11.2004 року №15рп/2004 у справі №1-33/2004, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 28 березня 2023 року по справі №722/594/22 вважає, що принцип індивідуалізації і пропорційності покарання вимагає також не ставити осіб, які вчинили злочини різної тяжкості в однакове становище. Особи, які використали фактичні обставини воєнного чи надзвичайного стану, і особи, які вчинили злочини за звичайних обставин, знаходяться у суттєво різному становищі. Недискримінаційне застосування до них однакових покарань не тільки не переслідує мету, заявлену законодавцем, але й не забезпечує розумну пропорційність ужитих заходів і поставленої мети, навіть якщо б така мета була заявлена.

У нашому випадку кваліфікуючою ознакою двох епізодів інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень є «вчинення в умовах воєнного стану», втім, хоча і воєнний стан 24.02.2022 року указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»введений в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який після цього неодноразово було продовжено, втім, як встановлено судом, ОСОБА_3 не використовував воєнний стан для вчинення злочинів, що також підтвердили потерпілі і свідки.

Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Саме на такій позиції ґрунтується рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15рп/2004 у справі №1-33/2004 року.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Щодо застосування положень ст. 71 КК України.

Судом встановлено, що 09.12.2022 Дзержинським районним судом м. Харкова ОСОБА_3 засуджено за ч. 1ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 1ст.70КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн, який сплачений 09.12.2022 (т.4 а.п. 225).

Виходячи із положень ст. 26 КВК України, добровільна сплата штрафу означає, що покарання виконане.

Також колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.03.2023 у справі № 197/319/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645987) висловила наступну правову позицію: якщо на момент апеляційного розгляду особа відбула покарання, призначене за попереднім вироком, то ця обставина не дає апеляційному суду підстав для зміни порядку призначення покарання за сукупністю вироків, визначеного КК. Таке відбуття покарання не нівелює факту вчинення особою кримінального правопорушення на момент наявності в нього невідбутого покарання за попереднім вироком.

Тому при призначенні покарання відсутні підстави для застосування положень ст. 71 КК України.

Призначення додаткового покарання

Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Згідно із ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Разом з цим, згідно зі ст. 77 КК України, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік є вичерпним.

Враховуючи, що ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна суд не призначає, що також відповідає правовій позиції, висловленої в ухвалі від 21 червня 2023 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№ 953/6732/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111772584), відповідно до якої у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) суд може йому призначити лише ті додаткові покарання, які передбачені у ст. 77 КК. Якщо в санкції статті Особливої частини КК, за якою засуджується особа, конфіскація майна передбачається як обов`язкове додаткове покарання, то в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням непризначення такого додаткового покарання відповідає вимогам КК України.

Спеціальна конфіскація

Як встановлено судом, вчинення ОСОБА_3 двох злочинів відбулось за допомогою ножа, який, відповідно до висновку експерта від 10.03.2023 № СЕ-19/104-23/8651-ХЗ (т. 1 а.п. 137-141), до холодної зброї не відноситься у зв`язку з відсутністю технічної забезпеченості для ураження цілі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, ч. 2, 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, ч. 1, 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, ч. 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Відповідно доп.4ч.1ст.96-2КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

При цьому спеціальна конфіскація не входить до переліку кримінальних покарань, визначеного ст. 51 КК України, та рішення про неї згідно ч. 4 ст. 374 КПК приймається судом під час ухвалення судового рішення, якимзакінчується кримінальнепровадження, разом з рішеннями щодо речових доказів і документів, які були надані суду. Таким чином, її належить вважати спеціальною формою розпорядження грошима, цінностями та іншим майном, що відповідають ознакам ч. 1 ст. 96-2 КК, а отже застосування спеціальної конфіскації не може розцінюватись як призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Враховуючи вищевказане, на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України слід конфіскувати у власність держави засіб вчинення злочину - ніж.

7.Вирішення цивільного позову

У даному кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, пред`явлено не було.

8.Вирішення питання про долю речових доказів

Судом вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду.

9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід та застосування положень ст. 72 КК України

01.03.2023 ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України затриманий (т. 2 а.п. 44-47) і ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2023 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (т. 2 а.п. 78-79), який в подальшому продовжувався.

23.10.2023 ОСОБА_3 продовжений запобіжний захід, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536 800,00 грн.

21.12.2023 ОСОБА_3 звільнений з-під варти під заставу у розмірі 536800,00 грн (т. 5 а.п. 150).

Ухвалою від 21.02.2024 задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді застави на особисте зобов`язання: альтернативний запобіжний захід у вигляді застави змінено на особисте зобов`язання. Покладено на ОСОБА_3 обов`язки, а саме: прибувати за кожним телефонним або поштовим викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Зобов`язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області перерахувати на підтримку Збройних Сил України заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_3 , на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2023 року, в розмірі 536 800,00 грн на спеціальний рахунок, відкритий в Національному банку України: Банк: Національний банк України, МФО 30001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України.

Тому враховуючи вимоги ст. ст.131,132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили слід залишити попередній - особисте зобов`язання і на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахуватив строк покарання строк попереднього ув`язнення з 01.03.2023 по 21.12.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Витрати на проведення експертиз

Під час досудового розслідування проведено судові експертизи:

- Судова експертиза зброї №СЕ-19/104-23/8651-ХЗ, витрати на проведення якої склали 1699,02 грн (т. 1 а.п. 136);

- Судова трасологічна експертиза №СЕ-19/104-23/8701-Д, витрати на проведення якої склали 1132,68 грн (т. 1 а.п. 145);

- Судова трасологічна експертиза №СЕ-19/104-23/8703-Д, витрати на проведення якої склали 1132,68 грн (т. 1 а.п. 158);

- Судова трасологічна експертиза №СЕ-19/104-23/11396-Д, витрати на проведення якої склали 1510,24 грн (т. 1 а.п. 238);

- Судово-психіатрична експертиза №162, витрати на проведення якої відсутні.

Загальний розмір витрат складає 5474,62 грн, які 03.10.2023 повністю відшкодовано ОСОБА_3 (т. 5 а.п. 40).

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5(п`яти)років позбавленняволі без конфіскації майна.

Відповідно до положень ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставіп.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити попередній - особисте зобов`язання.

ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 01.03.2023 по 21.12.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію і конфіскувати у власність держави засіб вчинення злочину ніж з маркуванням «ДАЛЛАС», переданий на відповідальне зберігання у спеціальному пакеті № 5784009 до камери зберігання речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 1119 від 24.03.2023 (т. 1 а.п. 38, 174), у зв`язку з чим скасувати арешт, накладений на нього ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2023 по справі № 201/2533/23 (т.2 а.п. 55-56).

Цивільний позов не заявлений.

Витрати за проведення судових експертиз в розмірі 5474,62 грн відшкодовано в ході розгляду кримінального провадження.

Речові докази:

- 2 паперові конверти зі слідами пальців рук та дактилокартами, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 1119 (т. 1 а.п. 249) знищити.

- коробку з цукерками Рафаелло і шоколадку Мілка, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 1107 від 08.03.2022 (т. 1 а.п. 38, 173) повернути потерпілій ОСОБА_9 , скасувавши арешт, накладений слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2023 на вказані речі (т. 1 а.п. 42);

- СD-R диск з відеозаписом з кафетерія «Capuchino» (т. 1 а.п. 54) залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск з відеозаписом затримання і обшуку ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 50) залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск з відеозаписом слідчих експериментів (т. 2 а.п. 122) залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_24 (т. 1 а.п. 106) залишити останньому за належністю;

- пальто чоловіче чорного кольору з маркуванням Karl Lagerfeld, передане на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 1107 від 08.03.2022 (т. 1 а.п. 126, 173) повернути ОСОБА_3 , скасувавши арешт, накладений слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2023 на вказане пальто (т. 1 а.п. 130-131);

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_3 , посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім`я ОСОБА_3 , які передані на відповідальне зберігання адвокату ОСОБА_5 (т.2 а.п. 131) повернути ОСОБА_3 .

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя ОСОБА_1