Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/6927/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/6927/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши клопотання представника Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів,

Представники сторін у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» від 23.09.2016, оформлених протоколом № 1, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 26.10.2016 № 10711050002030334.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» 23.09.2016, що призвело до порушення прав позивача як члена кооперативу, на участь в управлінні кооперативом. Крім того, як наслідок підлягає скасуванню запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.10.2016 № 10711050002030334 про державну реєстрацію змін до установчих документів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

11.05.2023 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 (суддя Трофименко Т.Ю.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6927/23, підготовче засідання призначено на 26.06.2023. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію (Контрактова площа, 2, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 37333608).

Ухвалою суду від 03.07.2023 (суддя Трофименко Т.Ю.) закрито провадження у справі № 910/6927/23 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» від 23.09.2016, оформлених протоколом № 1, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 26.10.2016 № 10711050002030334.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/6927/23 скасовано та справу №910/6927/23 передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 прийнято справу № 910/6927/23 до свого провадження. Розгляд справи ухвалено призначити зі стадії підготовчого провадження та призначено судове засідання на 27.11.23 о 15:35 год.

07.03.2024 до закінчення судових дебатів представником Відповідача було подано заяву про те, що докази витрат на правничу допомогу адвоката, які Відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи, будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в цій справі.

У судовому засіданні 07.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, яким у задоволенні позову відмовлено.

11.03.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, а також 12.03.2024 надійшло доповнення до вказаного клопотання.

Як вбачається з долученого представником відповідача відзиву на позов останнім було заявлено, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу складатиме 30 000,00 грн.

18.03.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про відкладення розгляду клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Позивач обґрунтовує останнє тим, що позивачем буде обов`язково зроблено у 20 денний строк від дня складання повного тексту рішення по справі № 910/6927/23 апеляційну скаргу, оскільки Позивач повністю не згоден з рішенням від 07.03.2024 по цій справі.

У разі задоволення цієї апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 по справі № 910/6927/23 буде скасовано.

З огляду на викладене позивач з метою об`єктивного, повного та всебічного розгляду клопотання про розподіл судових витрат просить відкласти судове засідання на 30 днів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ І 66 - 64 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його необґрунтованістю.

Позивач та представник відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги у сумі 30 000,00 грн представник відповідача разом із заявою про розподіл судових витрат надав: копію акту приймання-передачі наданих послуг від 04.07.2023, копію платіжної інструкції №206 від 09.06.2023, на суму 15 000,00 грн, а також №221 від 04.07.2023, на суму 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що 05.06.2023 між Адвокатським об`єднанням «Барген» (далі - Виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом «Мотозаводець 7» (далі - Замовник) було укладено Договір про правову допомогу №05/06-23 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору сторони визначили, що Виконавець зобов`язується надавати Замовнику правову допомогу, пов`язану з представництвом його інтересів у Господарському суді м. Києва у справі №910/6927/23 за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Мотозаводець 7» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ЖБК «Мотозаводець 7» від 23.09.2016 та скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів.

Згідно з п. 1.6 Договору, правова допомога за Договором надається виключно за запитом Замовника. Конкретний перелік послуг та дій, які Виконавець вчиняє на виконання Договору, сторони визначають в акті приймання-передачі наданих юридичних послуг, який є невід`ємною частиною Договору.

Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг сторони складають після ухвалення Господарським судом м. Києва рішення у справі №910/6927/23 (п. 4.3 Договору).

У відповідності до п. 5.3 та 5.4 Договору, Гонорар Виконавця за надання правової допомоги, а саме участі у судових засіданнях є фіксований та становить 4 000 (чотири тисячі гривень 00 копійок) за одне судове засідання.

Для розрахунку вартості інших послуг, передбачених Договором, сторони використовують ставку, яка становить 2 000 (дві тисячі гривень 00 копійок) за одну годину ефективної роботи Виконавця.

На підставі акту приймання - передачі наданих послуг від 04.07.2023 виконавцем було надано замовнику наступні послуги:

- Підготовка та подання до Господарського суду м. Києва відзиву на позовну заяву у справі № 910/6927/23: проведено правовий аналіз позовної заяви та долучених до неї документів, проведено збір доказів та проаналізовано актуальну судову практику, сформовано правову позицію, підготовлено та направлено до Господарського суду м. Києва - затрачений час - 5 год., ціна за год - 2 000,00 грн, загальна вартість - 10 000,00 грн;

- Підготовка та подання до Господарського суду м. Києва клопотання про закриття провадження у справі № 910/6927/23: проаналізовано актуальну судову практику, проведено збір доказів, підготовлено та направлено до Господарського суду м. Києва - затрачений час 3 год. ціна за год - 2 000,00 грн, загальна вартість 6 000, 00 грн;

- Підготовка та подання до Господарського суду м. Києва заперечень на відповідь Позивача на відзив у справі № 910/6927/23: проаналізовано відповідь на відзив, підготовлено заперечення та подано до Господарського суду м. Києва. - затрачений час 3 год. ціна за год - 2 000,00 грн, загальна вартість 6 000, 00 грн;

- Участь адвоката у судовому засіданні, що відбувалось 26.06.2023 у Господарському суді м. Києва у справі № 910/6927/23 - 1 послуга, фіксована ставка у розмірі 4 000,00 грн;

- Участь адвоката у судовому засіданні, що відбувалось 03.07.2023 у Господарському суді м. Києва у справі № 910/6927/23 - 1 послуга, фіксована ставка у розмірі 4 000,00 грн. (з урахуванням клопотання про доповнення).

Так у клопотання про доповнення представник зазначив, що у п. 5 згаданого акту, представником було допущено описку у даті, а саме замість 03.07.2023 вказано дату 26.06.2023.

Всього за вказаним актом надано послуг на загальну суму 30 000,00 грн.

Вивчивши надані представником відповідача докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що відповідачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 30 000,00 грн.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Матеріали справи не містять заперечень позивача стосовно заявленого представником відповідача розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Водночас з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/13044/23 суд вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі та враховуючи складність відповідної роботи, її обсягом, витраченим ним часом на виконання робіт.

Так, частина п`ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат відповдіача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує наступне.

Представник відповідача у акті надання послуг зазначає, що останнім було надано послугу у вигляді підготовка та подання до Господарського суду м. Києва клопотання про закриття провадження у справі № 910/6927/23: проаналізовано актуальну судову практику, проведено збір доказів, підготовлено та направлено до Господарського суду м. Києва - затрачений час 3 год. ціна за год - 2 000,00 грн, загальна вартість 6 000, 00 грн.

Стосовно надання вищевказаної послуги суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/6927/23 закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/6927/23 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 року у cправі № 910/6927/23 касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № № 910/6927/23 залишено без змін.

В даному випадку відповідач просить суд покласти на позивача витрати за підготовку та подання до Господарського суду м. Києва клопотання про закриття провадження у справі № 910/6927/23, яка була скасована Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та залишена без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 року у cправі № 910/6927/23, дана послуга не обумовлена протиправною поведінкою позивача (діями позивача чи бездіяльністю).

З урахуванням викладеного суд вважає, що відсутні підстави для покладення витрат у розмірі 6000,00 грн за підготовку та подання до Господарського суду м. Києва клопотання про закриття провадження у справі № 910/6927/23.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Суд враховує, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для включення до витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн, які покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання представника Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/6927/23 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» (04073, м. Київ, вул. вул. Наталії Ужвій, 9, ідентифікаційний код 23698993) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

4. В іншій частині заяви відмовити.

5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ