Ухвала

від 22.03.2024 по справі 320/49040/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

22 березня 2024 року м. Київ№320/49040/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Діски А.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, а також клопотання представника позивача про перехід зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доДержавної аудиторської служби Українипровизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діїТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»;

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо здійснення перевірки діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта у період з 01.01.2017 до 19.08.2022 року з питань, зазначених у Аудиторському звіті за результатами державного фінансового аудиту діяльності публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 02.08.2023 №05-21/2 та вказаних у Акті планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29.06.2023 №05-21/2;

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України зі складання за період перевірки Товариства з 01.01.2017 до 19.08.2022 року: Аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності публічного акціонерного товариства Укрнафта» з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 02.08.2023 №05-21/2; Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29.06.2023 №05-21/2; вимог, оформлених листом Відповідача «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023;

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби щодо прийняття до розгляду заперечень ПАТ «Укрнафта» разом з листом «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, що були подані поза межами строку, встановленого діючим законодавством;

- визнати протиправними та скасувати вимоги Державної аудиторської служби України, оформлені листом «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, складені Відповідачем за результатами проведення планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укрнафта» з 01.01.2017 до 19.08.2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Клопотання обґрунтовано тим, що на думку представника відповідача є необхідність проведення судового засідання з метою надання пояснень щодо певних фактичних обставин справи.

Крім цього, представником позивача подано клопотання про перехід зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що предмет спору у даній справі, зокрема Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29 червня 2023 року №05-21/2, а також вимоги Державної аудиторської служби України, оформлені листом «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, вже набули значного суспільного інтересу, що негативно позначаються на суспільній оцінці дій позивача, як колишнього топменеджера акціонерного товариства «Укрнафта».

Також зауважено, що обставини, які встановлені у вищезазначених документах, слугували підставами для відкриття кримінального провадження №52023000000000195, в межах якого накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуків 07 вересня 2023 року.

Представник позивача наголошував на тому, що у справі є значний об`єм документів, зокрема Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29 червня 2023 року №05-21/2, містить об`єм до 1500 аркушів, що свідчить про значну складність справи та необхідність тривалого часу для їх дослідження.

На підтвердження необхідності розгляду справи у порядку загального позовного провадження представником позивача наголошено на тому, що у даній справі надалі буде залучено значну кількість осіб, на права та інтереси яких рішення у даній справі може вплинути, а тому є нагальна необхідність у розгляді справи у порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статті 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.

Стосовно доводів представника відповідача щодо необхідності надання певних пояснень щодо фактичних обставин справи, а також щодо доводів представника позивача щодо необхідності дослідження великої кількості доказів, з великим об`ємом таких доказів, суд зазначає наступне.

Такі твердження представників учасників справи, суд не вважає достатніми підставами для проведення розгляду справи у судовому засіданні, а більше того у проведенні розгляду у порядку загального позовного провадження, оскільки нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень та доказів також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Стосовно доводів представника позивача, що предмет даної справи має значний суспільний інтерес, а також створює негативні наслідки для ділової репутації позивача, суд зазначає, що такі доводи є суб`єктивною думкою позивача та його представника, що також не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справі №420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Крім того, варто зазначити, що з огляду на заявлені позовні вимоги, спір між сторонами не підпадає під перелік спорів, що мають розглядатися виключно в порядку загального позовного провадження, визначений ч. 4 ст. 12 КАС України.

Доводи представника позивача, що у даній справі надалі буде значна кількість учасників, що є окремою підставою для розгляду справи у порядку загального позовного провадження також не можуть слугувати беззаперечною підставою для проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, оскільки ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в залученні в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотань представників позивача та відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін.

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.