Ухвала

від 02.04.2024 по справі 320/49040/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2024 року № 320/49040/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву представника позивача про відвід головуючого судді Діски А.Б. в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доДержавної аудиторської служби Українипровизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діїтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Публічне акціонерне товариство "Укрнафта";

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо здійснення перевірки діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта у період з 01.01.2017 до 19.08.2022 року з питань, зазначених у Аудиторському звіті за результатами державного фінансового аудиту діяльності публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 02.08.2023 №05-21/2 та вказаних у Акті планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства "Укрнафта" за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29.06.2023 №05-21/2;

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України зі складання за період перевірки Товариства з 01.01.2017 до 19.08.2022 року: Аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності публічного акціонерного товариства Укрнафта" з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 02.08.2023 №05-21/2; Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства "Укрнафта" за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29.06.2023 №05-21/2; вимог, оформлених листом Відповідача "Про усунення виявлених порушень" від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023;

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби щодо прийняття до розгляду заперечень ПАТ "Укрнафта" разом з листом "Про усунення виявлених порушень" від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, що були подані поза межами строку, встановленого діючим законодавством;

- визнати протиправними та скасувати вимоги Державної аудиторської служби України, оформлені листом "Про усунення виявлених порушень" від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, складені Відповідачем за результатами проведення планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" з 01.01.2017 до 19.08.2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін та клопотання представника позивача про перехід із спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяв (клопотань) представника Луньова Фелікса, представника Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської Фірми "Прайсвотерхаускуперс (Аудит)", представника Євець Ірини Володимирівни, представника ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

29.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача про відвід судді Дісці А. Б. від розгляду справи №320/49040/23 відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за якою суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Обставиною, яка, за твердженням представника позивача, свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви в упередженості чи необ`єктивності судді є невирішення питання про витребування доказів при відкритті провадження у справі, що позбавило позивача на формування його правової позиції при розгляді справи. Також представник позивача вказав, що суддею в порушення порядку хронологічної черговості прийнято ухвали про відмову в залученні третіх осіб, без розгляду клопотання про витребування доказів, що свідчить про упереджене та необ`єктивне ставлення до позивача.

Крім того зазначає, що близька особа судді ОСОБА_3 займає керівну посаду в іншій установі, підконтрольній Державній аудиторській службі України, відповідачем здійснювалась перевірка такої установи і результати заходів фінансового контролю були передані до правоохоронних органів. А тому позивач вважає, що відповідач та правоохоронні органи можуть тиснути на суддю ОСОБА_3 через близьку особу та схиляти до прийняття завідомо неправосудних рішень у справі № 320/49040/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 (суддя Діска А.Б.) ухвалено визнати, заявлений позивачем відвід судді Дісці А.Б., необґрунтованим. Передано заяву про відвід судді у справі № 320/49040/23 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

За результатами автоматизованого розподілу 01.04.2024 адміністративна справа №320/49040/23 була передана для розгляду судді Колесніковій І.С.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про відвід, суд зазначає таке.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У заяві про відвід судді Діска А.Б. позивач зазначив про створення суддею Діскою А.Б. таких умов щодо розгляду справи №320/49040/23, що не відповідають принципам та задачам адміністративного судочинства.

Зокрема, представником позивача зауважено, що суддею Діскою А.Б. не прийнято процесуального рішення щодо клопотання Позивача про витребування доказів, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статты 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Відтак, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Окрім того, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України» зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Жодних обставин, які б підтверджували, що головуючий суддя матиме упередженість щодо прийняття рішення у справі, окрім незгоди з процесуальними діями судді, у заяві про відвід не наведено.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24 лютого 1993 р. № 255), п. 42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

При цьому суд вважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в даному випадку, незгода з процесуальними діями судді у даній справі є волевиявленням самого заявника.

Відтак, із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналізуючи зміст заяви та обставини, на які посилається позивач, суд доходить висновку, що такі не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді, не підтверджені жодними доказами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені позивачами обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними і допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява представника позивача - Логінова К.Е. про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Діски А.Б. в адміністративній справі №320/49040/23 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника позивача - Логінова К.Е. про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Діски А.Б. в адміністративній справі №320/49040/23 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Колеснікова І.С.