Ухвала

від 21.05.2024 по справі 320/49040/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

21 травня 2024 року №320/49040/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Діски А.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника позивача про перехід зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження (повторно) та про колегіальний розгляд справи в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доДержавної аудиторської служби Українипровизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діїТретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»;

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо здійснення перевірки діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта у період з 01.01.2017 до 19.08.2022 року з питань, зазначених у Аудиторському звіті за результатами державного фінансового аудиту діяльності публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 02.08.2023 №05-21/2 та вказаних у Акті планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29.06.2023 №05-21/2;

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України зі складання за період перевірки Товариства з 01.01.2017 до 19.08.2022 року: Аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту діяльності публічного акціонерного товариства Укрнафта» з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 02.08.2023 №05-21/2; Акт планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2022 року від 29.06.2023 №05-21/2; вимог, оформлених листом Відповідача «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023;

- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби щодо прийняття до розгляду заперечень ПАТ «Укрнафта» разом з листом «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, що були подані поза межами строку, встановленого діючим законодавством;

- визнати протиправними та скасувати вимоги Державної аудиторської служби України, оформлені листом «Про усунення виявлених порушень» від 10.08.2023 №000500-14/8980-2023, складені Відповідачем за результатами проведення планової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укрнафта» з 01.01.2017 до 19.08.2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін та клопотання представника позивача про перехід із спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяв (клопотань) представника Луньова Фелікса, представника Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської Фірми «Прайсвотерхаускуперс (Аудит)», представника Євець Ірини Володимирівни, представника ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Представник позивача подав клопотання про перехід зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження (повторно) та про колегіальний розгляд справи.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем вже наголошувалось на необхідності проведення судового засідання, оскільки позивачем подано значний обсяг документів, більше того, подано й клопотання про витребування доказів, також представником позивача зауважено на значному суспільному інтересі до зазначеної справи, оскільки у даній справі може бути надана оцінка діям позивача, в якості екс-керівника багатомільярдної компанії, яка на даний час перебуває в управлінні Міністерства оборони.

Також зауважено, що протиправними діями відповідача позивачу завдається значна шкода його діловій репутації.

Крім цього, позивач наполягав на колегіальному розгляді, керуючись положеннями частини 2 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 32, частини 2 статті 33 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Тобто, умовою для розгляду справи у колегіальному складі має бути особлива складність справи та її категорія.

Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, в існуванні прямого чи непрямого тиску на суддю тощо.

Особлива складність справи - це суто оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, наприклад: предмет спору, кількісний склад учасників судового розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правові підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та інше.

Суд при прийнятті адміністративної справи до свого провадження враховував предмет спору, категорію справи, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників справи та згідно з ухвалою від 24 січня 2024 року вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Доводи представника позивача про те, що предмет спору є складним, є необхідність у дослідженні великого обсягу документів та велика кількість учасників справи не впливають на необхідність призначення цієї справи до судового розгляду колегією суду.

Із врахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, зважаючи на суб`єктний склад сторін справи, зміст позовних вимог та предмет розгляду справи, складність справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про колегіальний розгляд цієї справи, а тому відмовляє у його задоволенні.

Стосовно клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статті 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.

Суд наголошує, що усі наведені підстави для необхідності переходу зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи у порядку загального позовного провадження вже оцінювались судом, при розгляді попереднього клопотання про перехід зі спрощеного провадження до загального, ухвалою від 22 березня 2024 року.

Оскільки позивачем не наведено інших (нових, відмінних) підстав для переходу зі спрощеного провадження до загального позовного провадження, враховуючи, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про перехід зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження (повторно) та про колегіальний розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.