Постанова

від 18.03.2024 по справі 922/3339/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/3339/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: Коваль Ф.Ф., Клещевич Є.В. - за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного закладу дошкільної освіти "Дитячий садок Олени Чернявської" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 (повний текст підписано 02.10.2023) у справі №922/3339/23

за позовом Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради

до Приватного закладу дошкільної освіти "Дитячий садок Олени Чернявської"

про стягнення 48 866,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Приватного закладу дошкільної освіти «Дитячий садок Олени Чернявської» (далі - Відповідач ) про стягнення заборгованості за Договором на відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг від 04.01.2022 року № 7474/К/Е/У у сумі 48 866,62 грн., з яких: 42 138,82 грн. сума боргу, 5 380,51 грн. інфляційне збільшення, 1 347,29 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2023 у справі №922/3339/23 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача стягнуто заборгованість за у сумі 42 138,82 грн. та 2 314,47 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду та вважаючи його таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до доводів якої зазначив, що:

-суд першої інстанції порушив конституційні принципи рівності і змагальності сторін та ухилився від належного судочинства, розглянувши справу в порядку спрощеного судового провадження;

- суд першої інстанції взяв до уваги докази Позивача, які не отримані Відповідачем, що свідчить про порушення принципу змагальності;

- суд першої інстанції не врахував обставини, які встановлені між тими ж сторонами у справі№922/2003/23, а саме обставини руйнації об`єкту оренди, які є преюдиційними для даної справи;

-Позивачем невірно розрахована сума заборгованості, яка виникла з моменту надання рахунку-фактури, тобто вже під час дії обставин непереборної сили, однак судом означений факт проігноровано;

- Позивачем грубо порушено умови п. 1.1. п. 3.2.2 Договору, оскільки останній ухиляється від надання технічного паспорту, або іншого належного та допустимого доказу, що підтверджує загальну площу будівлі, що призвело до невірного розрахунку заборгованості;

-Позивачем порушено договірний обов`язок зі своєчасного надання рахунку за теплоспоживання;

- неможливість виконання Відповідачем договірних зобов`язань виникла через обставини непереборної сили, які підтверджені Сертифікатом ТПП.

Також в апеляційній скарзі Відповідач просив витребувати у Позивача Технічний паспорт або інші повні, належні і допустимі докази, які підтверджують загальну площу 2468,0 кв.м будівлі за адресою: м. Харків, вул. Дружби народів, 27; розглядати справу в спрощеному провадженні за участю сторін у судових засіданнях з повідомленням (викликом) сторін; відшкодувати за рахунок Позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 4026 грн і у розмірі - 19260,00 грн за юридичні послуги Харківської торгово-промислової палати, витрати на оплату послуг юристу на підготовку документів на отримання сертифікату ХТПП та послуги аудитора.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 Відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі № 922/3339/23, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Позивачу запропоновано надати свої міркування щодо заявленого Відповідачем клопотання. Також у вищезазначеній ухвалі роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга розглядатиметься в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.

Від Відповідача надійшла заява, в якій він просив приєднати до матеріалів справи додаткові докази - Тематичні Запити від 07.10.2023 про надання інформації до Державного архіву Харківської області та до Архівного відділу Харківської міської ради, а також витребувати у Позивача технічний паспорт або інший повний, належний та допустимий доказ інвентаризації нерухомості, який підтверджує загальну площу 2468,0 кв.м. будівлі Закладу за адресою: м. Харків, вул. Дружби народів, 273, постановити ухвалу про перехід справи в загальне провадження або постановити ухвалу про розгляд справи в спрощеному провадженні за участю сторін.

Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивачем повідомлено про відсутність обов`язку виготовляти технічний паспорт; зазначення загальної площі будівлі в підписаному сторонами Договорі, а також зазначено, що незгода апелянта з розрахунками та затримка у одержанні рахунку не позбавляє Відповідача обов`язку сплачувати за Договором. Позивач зазначив, що розрахунок суми боргу Відповідачем не спростований, а наданий Відповідачем Сертифікат ТПП не стосується правовідносин сторін у даній справі, оскільки не містить посилання на спірний Договір. Позивач звертав увагу на недобросовісність дій Відповідача та затягування розгляду справи.

Позивач у поданому відзиві просив відмовити Відповідачу у клопотаннях про витребування доказів, долучення до матеріалів справи нових доказів та стосовно розгляду справи з викликом сторін.

Від Відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив суд залучити нові докази у справі, які надійшли апелянту після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції та задовольнити клопотання про витребування у Позивача технічного паспорту або інші повні, належні та допустимі докази, які підтверджують загальну площу 2468,0 кв.м. будівлі за адресою: м. Харків, вул. Дружби народів, 27. Також Відповідач просив врахувати складність справи, важливість її для сторін та ухвалити розгляд справи в спрощеному провадження за участю сторін.

Від Позивача надійшло клопотання 18.01.2024р. щодо відсутності підстав до прийняття до уваги відповідь на відзив Відповідача, оскільки вона подана з пропуском строку на подання та врахувати поведінку Відповідача при поданні таких документів.

У заяві, яка надійшла до суду 22.01.2024, Відповідачем продубльовано вимоги, зазначені у відповіді на відзив.

Заявою, зареєстрованою в системі «Електронний суд» 24.01.2024р., Позивач заперечив проти задоволення клопотання Відповідача про витребування доказів, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.

У поясненнях, які надійшли на адресу суду 29.01.2024р., Відповідач зазначав про його право на отримання будь-якої інформації стосовно розрахунку ціни, відповідно до п. п.3.2.2. Договору, наполягав на недоведені Позивачем площі орендованого приміщення та знову продублював клопотання про залучення додаткових доказів, витребування у Позивача нових доказів та розгляд справи за участю сторін у судовому засіданні.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.ст. 267, 268 ГПК України, ухвалою судової колегії від 30.01.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.02.2024) задоволено клопотання Відповідача про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, що призначено 19.02.2024 о 12:00 год.; у задоволенні клопотання Відповідача про витребування та долучення нових доказів відмовлено за мотивами виготовлення нових доказів після прийняття рішення у справі та за мотивами відсутності обґрунтування про вплив витребуваних Відповідачем доказів на дослідження законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У письмових поясненнях 30.01.2024р. Позивач просив залишити в силі рішення суду та відмовити у задоволенні апеляційної скарги, просив звернути увагу на аналогічну справу №922/1681/23, яка розглянута Східним апеляційним судом та врахувати дану позицію для забезпечення єдності судової практики.

У поясненнях Відповідач зазначив, що у справі №922/1681/23 судова колегія прийняла неправомірне рішення, оскільки інститут розгляду справ у спрощеному провадженні є занадто спрощеним, однак дана справа є складною, а тому просив суд задовольнити його попередньо подані заяви в порядку ст. 250 ГПК України.

Позивач 06.02.24р. звернувся із заявою про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Клопотанням від 06.02.2024р., Відповідач повідомляв про намір прийняти участь у розгляду справи безпосередньо у судовому засіданні та просив призначити справу після 12.02.24р. після 11 години.

Від Відповідача 14.02.2024р. надійшла заява про відвід колегії суддів у складі суддів: Стойка О.В., Медуниця О.Є., Попков Д.О. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Від Позивача 15.02.24р. надійшли заперечення щодо заявленого відводу складу суду, в яких він висловлює позицію щодо його безпідставності та спрямованості на затягування розгляду справи, розцінює дії Відповідача як зловживання процесуальними правами.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.24 заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.В. суддя Попков Д.О. у справі №922/3339/23 визнано необґрунтованою, розгляд заяви в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу розгляд вказаної заяви про відвід передано на вирішення судді Пуль О.А.

Ухвалою Східного господарського суду від 16.02.2024р. у задоволенні заяв Відповідача про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючого судді Стойка О.В., судді Медуниці О.Є., судді Попкова Д.О. у справі №922/3339/23- відмовлено, оскільки матеріали справи не містять доказів неупередженості колегії суддів, а незгода з процесуальними діями суддів не може бути підставою до відводу колегії суддів.

У судове засідання 19.02.2024р. представники сторін не з`явились, ухвалою судової колегії з метою всебічного та повного розгляду справи зобов`язано сторони надати письмові пояснення та розрахунки щодо обсягів спожитих послуг з теплопостачання, з посиланням на відповідні докази, розгляд справи відкладено на 18.03.2024р. о 10:30.

Від Позивача 07.03.2024 року на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення з розрахунком, до яких долучено додаткові докази (акт обстеження орендованих приміщень, акт звірки з ХТС, Договір про закупівлі тепла, схема поділу теплової мережі, оплати протягом 2021р., перелік об`єктів теплопостачання), проте клопотання про їх долучення до матеріалів справи в порядку ч.3 ст.269 ГПК України не заявлено.

Від Відповідача також надійшли пояснення по справі, в яких він повідомив про відсутність можливості надати власний розрахунок суми, що підлягає відшкодуванню за теплопостачання за спірний період та додав клопотання про поновлення строку для подання нових доказів та долучення до матеріалів справи відповідей з державного архіву Харківської області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради та департаменту з інспекційної роботи, а також просив витребувати у Позивача оригіналу акту приймання передачі фондів.

Від Відповідача надійшли пояснення на пояснення Позивача, за змістом яких він вважав визначену останнім суму заборгованості необґрунтованою, оскільки Позивачем проігноровано його обов`язок повідомляти орендаря про зміну тарифів на теплопостачання, опалювальна площа орендованого приміщення є недоведеною через відсутність технічного паспорту на вказану будівлю, а Позивачем не проведено інвентаризації приміщення.

В судове засідання 18.03.2024р. представник Позивача не з`явився, але судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки Позивач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 42 ГПК України та надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Присутні у судовому засіданні представники Відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, надали пояснення, аналогічні вищевикладеним.

Крім того, на початку судового засідання представниками Відповідача було заявлено відвід колегії суддів, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою судової колегії від 18.03.2024 року.

Ухвалою колегії суддів, занесеною до протоколу судового засідання від 18.03.2024 було відмовлено в задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів та про долучення додаткових доказів, оскільки останнє подано до суду із порушенням вимог ст.ст. 267, 268, 269 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 04.01.2022 року між Позивачем, як балансоутримувачем, та Відповідачем (який є орендарем в комунальному закладі «Комплексна дитячо - юнацька спортивна шкода № 2 Харківської міської ради» згідно з Договором оренди № 7474 від 31.01.2020 року) Договору № 7474/К/Е/У на відшкодування Відповідачем витрат Позивача на утримання нерухомого майна та по сплаті за комунальні послуги (далі-Договір), за умовами п 1.1. якого Позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі закладу, яка розташована за адресою: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 273, загальною площею 2468м 2 а також утримання прибудинкової території, а Відповідач сплачує відшкодування витрат по сплаті за комунальні послуги та бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі приміщення в цій будівлі - 522,8 м2, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Позивачем за цим Договором;

-підписання між сторонами додатків до Договору: додатку № 1- розрахунок відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по сплаті за комунальні послуги, Додатку № 2 - розрахунок відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та Додатку № 3 - перелік послуг;

- звернення Позивача до Відповідача із листами від 29.06.2022 року № 148-В, від 27.09.2022 року № 473-В, від 26.10.2022 року № 660, від 23.11.2022 року № 769, від 21.11.2022 року № 3629, від 16.02.2023 року № 01-13/247 щодо виконання умов Договору № оренди від 31.01.2020 року № 7474 та № 7475 та щодо погашення заборгованості, доказів направлення яких Позивачем не надано

- направлення 23.06.2022 Позивачем рахунку від 22.06.2022 щодо сплати заборгованості на електронну адресу prod5@ukr.net, якою постійно користувалися сторони для обміну електронними документами, що підтверджується актом від 23.06.2022 року та роздруківкою почтового клієнта ukr.net;

- отримання Відповідачем рахунку - фактури від 22.06.2022 року 09.07.2023 року при отриманні позову на пошті.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Вищезазначений факт неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору щодо своєчасного відшкодування Відповідачем витрат Позивача на утримання нерухомого майна по сплаті за послуги з теплопостачання, став підставою звернення останнього до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості у сумі 42 138,82 грн. за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 року та суми інфляційних втрат у розмірі 5 380,51 грн. за період з 01.07.2022 року по червень 2023 року, та суми 3 % річних у розмірі 1 347,29 грн. за період з 01.07.2022 року по 24.07.2023 року.

Відповідач у суді першої інстанції у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 22922 від 28.08.2023 року) заперечував проти позовних вимог за мотивами не доведенням загальної площі будівлі, що була покладена в основу розрахунку, несвоєчасності надання Позивачем належного рахунку, а також наявністю форс - мажорних обставин відповідно до сертифікату № 6300-23-3484 від 18.08.2023 року Харківської торгово - промислової палати , які тривають до теперішнього часу, а також у листі Торгово - промислової палати від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1.

Також Відповідач зазначає, що Позивачем приховані обставини наявності і перебування на сьогоднішній день в стані руйнування об`єкту оренди за наслідками ведення воєнних дій.

За твердженнями Відповідача, рахунок - фактуру від 22.06.2022 року було отримано ним 09.07.2023 року при отриманні позову на пошті, тому предмет позову виник у період повномасштабної агресії (війни), у зв`язку із чим належним Відповідачем є саме російська федерація, заперечував факт направлення Позивачем рахунку - фактури № 01/06/22/7474-К-ЕТВВ від 22.06.2022 року на адресу Відповідача: м. Харків, вул. Дружби народів, 273.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у Відповідача обов`язку з відшкодування витрат на теплопостачання орендованого приміщення за період 1-23 лютого 2022 року, що понесені Позивачем, у зв`язку чим дійшов висновку про стягнення заборгованості у розмірі 42 138,82грн. У задоволенні до стягнення із Відповідача сум інфляційних втрат у розмірі 5 380,51 грн. за період з 01.07.2022 року по червень 2023 року та 3 % річних у розмірі 1 347,29 грн. за період з 01.07.2022 року по 24.07.2023 року суд першої інстанції відмовив за безпідставністю.

Висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні сум 3% річних та інфляційних втрат вимогами та доводами апеляційної скарги не охоплюється.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор

має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено Договір № 7474/К/Е/У про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та по сплаті за комунальні послуги від 04.01.2022 (далі - Договір).

За умовами п.2.2.3. Договору Відповідач зобов`язується відшкодувати витрати по сплаті за комунальні послуги та послуги на утримання нерухомого майна на розрахунковий рахунок Позивача впродовж 5-х банківських днів з дня одержання рахунка(ів) від Балансоутримувача, але не пізніше 10-ти (20-ти) календарних днів поточного місяця. Термін сплати вказується в рахунку(ах).

В матеріалах справи наявний загальний рахунок на оплату, а саме № 01/06/22/7474- К-ЕТВВ від 22.06.2022 року, проте судом першої інстанції встановлено, що Позивачем не надано до суду доказів направлення рахунку на юридичну адресу Відповідача.

Водночас, у наданих до суду апеляційної інстанції поясненнях скаржник зазначає, що рахунок на сплату комунальних послуг та інші первинні бухгалтерські документи, що стосуються наданих послуг з теплопостачання за спірний період, отримані ним тільки разом із позовною заявою 09.07.23.

Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, Відповідачем не заперечується факт споживання ним в період 1-23 лютого 2022 року послуги з теплопостачання, як орендарем приміщення, площею 522,8 м2, що знаходиться у відповідній будівлі, проте Відповідач, заперечуючи проти наданого Позивачем розрахунку в частині недоведеності загальної площі будівлі - власного розрахунку не наводить, одночасно посилаючись на необізнання з показами засобу обліку теплової енергії, а підставі яких такий обсяг був визначений.

Таким чином, виходячи з доведеного моменту отримання Відповідачем відповідного рахунку, строк виконання Відповідачем зобов`язання з відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг за лютий 2022 року за відповідним Договором є таким, що настав, оскільки доказів невідповідності чи безпідставності визначеної до відшкодування пропорційної частки витрат на теплопостачання ним не надано.

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми відшкодування в 42 138,82 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно недоведеності належними доказами стягнутої суми, судова колегія звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позову заяву не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь- якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки заперечень щодо обставин невідповідності розрахунку спірної суми тарифам на теплопостачання, які також не висловлювалися Відповідачем в суді першої інстанції, в силу приписів ч. 4 ст.165, ч. 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути відповідні доводи, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Стосовно доводів апелянта щодо недоведеності належними та допустимими доказами загальної площі будівлі, яка використана в розрахунку спірної суми, колегія суддів зазначає наступне.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.1. Договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі Закладу, яка розташована за адресою: 61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 273 (надалі - будівля), загальною площею 2468,0 м2, а також утримання прибудинкової території, а Орендар сплачує відшкодування витрат по сплаті за комунальні послуги та бере участь у витратах Позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі приміщення в цій будівлі - 522,8 м2,, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Позивачем за цим договором.

Співвідношення загальної площі орендованих приміщень до площі будівлі Закладу, відповідно до п.1.1 Договору, складає 21,18%.

Таким чином, умовами укладеного сторонами Договору чітко визначено загальну площу будівлі - 2468,0 м2, орендовану площу Відповідача - 522,8 м2, та зазначено їх відсоткове співвідношення для визначення відшкодування витрат по сплаті за комунальні послуги з теплопостачання, яка за змістом Договору розраховується, виходячи з різниці показів відповідного лічильника за спірний період.

Крім того, за змістом п.1 Додатку 1 до Договору, обсяг фактично спожитої орендарем теплової енергії за відповідний період здійснюється теплопостачальником.

Сторони при підписанні Договору висловили згоду із його умовами, зокрема, погодилися із загальною площею об`єкту.

Матеріали справи не містять протоколу розбіжностей до вказаного Договору чи доказів визнання його недійсним. А тому умови Договору є обов`язковими для виконання сторонами. Додані до апеляційної скарги запити Відповідача та відповіді Позивача не спростовують встановленої та погодженої у Договорі площі будівлі закладу.

Доводи Відповідача щодо порушення Позивачем п.3.2.2. Договору в частині ухилення від надання інформації у вигляді Технічного паспорту на загальну будівлю, не впливає на вирішення даного спору, оскільки його предметом є не витребування зазначеної інформації, а виконання обов`язку з відшкодування спожитої послуги з теплопостачання.

Так, п. 3.2.2. Договору передбачено право орендаря вимагати інформацію щодо розрахунків відшкодування витрат по сплаті за комунальні послуги, щодо тарифів на комунальні послуги, а також інформацію стосовно розрахунків часткової участі орендаря у витратах балансоутримувача, але навіть з долученого до відзиву на позовну заяву запиту Відповідача до Позивача б/н від 08.02.2023 та відповіді №Ч-1/4/1/150-23 від 20.02.2023 на нього, вбачається надання всієї запитуваної Відповідачем інформації (загальна площа приміщень, показники лічильника, обсяги спожитого тепла), крім загального об`єму приміщень з причин відсутності такої інформації.

Подальше листування між сторонами щодо надання технічного паспорту також не свідчить про ухилення Позивача від надання такої інформації, оскільки Позивач у своїх відповідях зазначає про відсутність технічного паспорту та обов`язку з його виготовлення.

За таких обставин намагання Відповідача перевірити обґрунтованість узгодженої сторонами загальної площі будівлі не впливає на розгляд саме даного спору, оскільки результат встановлення такої невідповідності може мати наслідки лише у вигляді внесення змін до відповідної умови Договору з метою врегулювання правовідносин сторін в наступні розрахункові періоди.

Щодо доводів апелянта про невчасне складання та направлення акту та рахунку Позивачем, то вказана обставина взята до уваги господарським судом, але це не звільняє Відповідача від сплати спожитої послуги, а різниця в сумах пояснюється коригуванням, що здійснювалось постачальником комунальної послуги.

Стосовно зняття показників лічильників самостійно Позивачем, колегія суддів вказує, що умовами Договору та Додатками до нього не передбачено обов`язку участі орендаря при знятті показників лічильників. Будь-яких вимог про присутність Відповідача під час зазначеної процедури чи зауважень матеріали справи не містять.

З метою всебічного та об`єктивного перегляду законності рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, судовою колегією було витребувано від сторін пояснення та розрахунок (контррозрахунок) обсягів спожитих послуг з теплопостачання, з посиланням на відповідні докази.

Такі пояснення з докладним розрахунком були надані Позивачем, а Відповідач від виконання вимог ухвали ухилився, продовжуючи заперечувати проти обґрунтованості розрахунку Позивача.

Надані до пояснень Позивача додаткові докази судова колегія не бере до уваги, оскільки вони не залучені до матеріалів справи в порядку ч.3 ст.269 ГПК України, проте, наданий Позивачем розрахунок повністю підтверджується іншими доказами, що є в матеріалах справи та надані Позивачем суду першої інстанції.

Так, розрахунок спірної суми базується на розрахованих у відсотковому співвідношенні орендованої та загальної площ будівлі за показами розрахункового засобу обліку теплової енергії, що складає 9,15114 Гкал та тарифом з ПДВ- 5386,94 грн. Отже за мінусом перерахованої теплопостачальником для Відповідача суми в 7157,88 грн загальна сума заборгованості з відшкодуванням вартості спожитих послуг з теплопостачання складає 42 138,82 грн.

Обставина сплати Позивачем на користь теплопостачальної організації загальної суми вартості спожитої послуги з теплопостачання за спірною адресою заявлена Позивачем та Відповідачем не заперечувалася протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

За таких підстав надані Позивачем в суді першої інстанції докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, визнаються судовою колегією більш ймовірними, тоді як Відповідачем на заперечення відповідних обставин не надано жодного доказу.

Колегія суддів вважає помилковими твердження Відповідача про необхідність врахування обставин, встановлених судом у справі № 922/2003/23, які на думку Відповідача є тотожними, оскільки склад сторін предмет та підстави позову відрізняються від обставин даної справи.

Щодо посилання апелянта на наявність форс-мажорних обставин та наявність причинно-наслідкового зв`язку між настанням непереборної сили, її дією до теперішнього часу і неможливістю виконати Відповідачем зобов`язання за договором через обставини, за які Відповідач не відповідає, за сертифікатом Торгово-промислової палати ТПП № 6300-23-3484 від 18.08.2023, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що означений Сертифікат не стосується спірного періоду стягнутої заборгованості.

А тому інші доводи Відповідача про неможливість виконання свого зобов`язання з оплати за Договором, які ґрунтуються на обставинах пов`язаних із початком повномасштабної війни на території України, не приймаються судом до уваги.

Отже, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основного боргу у розмірі 42 138,82 грн.

Висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні інфляційних втрат у розмірі 5 380,51 грн. та 3 % річних у сумі 1 347,29 грн. не охоплюється доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим правові підстави до такої відмови не досліджуються.

Стосовно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судова колегія зазначає наступне.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За приписами ст.12 Господарського процесуального кодексу України, малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною в силу закону.

Відповідно до ч.1 ст.247, ч.7 ст.250 Господарського процесуального кодексу України малозначна справа розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження за клопотанням сторін.

Право подання сторонами клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні у справі, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду виключно в порядку спрощеного позовного провадження, законом не передбачено.

Судова колегія зауважує, що судом першої інстанції задоволено клопотання Відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. Водночас такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, жодним чином не порушив конституційні принципи рівності та змагальності сторін.

Інших підстав до оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 року у справі №922/3339/23 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 року у справі №922/3339/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський

суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного закладу дошкільної освіти "Дитячий садок Олени Чернявської" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2023 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2023 року у справі №922/3339/23 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Приватний заклад дошкільної освіти "Дитячий садок Олени Чернявської".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков