Ухвала

від 18.03.2024 по справі 915/1785/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

18 березня 2024 року Справа № 915/1785/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.

представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279)

про грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 773238,60 грн.

у справі 915/1785/23

ініціюючий кредитор: Державне підприємство Миколаївський морський торговельний порт (код ЄДРПОУ 01125608; вул. Заводська, 23/14, м. Миколаїв)

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю СІСАЙД ТЕРМІНАЛ (код ЄДРПОУ 34770199; вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Дубровний Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , М. Миколаїв, вул. Морехідна,1В/3,оф.305, 54038)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю СІСАЙД ТЕРМІНАЛ (далі ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ).

Ухвалою суду від 11.12. 2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ, цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дубровного М.О. указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін. Попереднє засідання у справі призначено на 12.02.2024.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено на сайті «Судова влада» 13.12.2023, номер публікації 72076.

15.01.2024 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява (вх. 463/24) Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі АТ ДПЗКУ) з грошовими вимогами до боржника, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 773238,60 грн., а також 6056,00грн сплаченого судового збору. Заяву обґрунтовано тим, що боржник неспроможний виконати грошове зобов`язання перед кредитором в сумі 773238,60 грн. на підставі рішення суду про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Ухвалою від 20.01.2024 суд прийняв до розгляду указану заяву та призначив її розгляд на 12.02.2024. Також суд зобов`язав розпорядника майна завчасно надати суду письмове повідомлення та письмовий звіт про надіслання кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.

Заявнику та розпоряднику майна ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС.

Боржнику ухвала надіслана на юридичну адресу. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження боржника є: вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв. Ухвала суду від 20.01.2024, що надсилалася на адресу боржника - ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ зазначену у ЄДРПОУ (вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв), повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (номером відправлення 0600245739777).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Окрім цього, варто зазначити, що ухвала суду від 20.01.2024 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до положень законодавства, і сторони мали можливість ознайомитися з її змістом.

Розпорядник майна 18.01.2024 подав суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог, за змістом якого вимоги АТ ДПЗКУ визнає повністю.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Давченко Т.М. судове засідання по справі 915/1785/23 призначене на 12.02.2024 о 14:30 не відбулося.

Ухвалою від 26.02.2024 суд повідомив учасників справи про призначення попереднього судового засідання у т.ч. й заяви АТ ДПЗКУ на 18.03.2024.

Ухвала надіслана учасникам у справі про банкрутство, оприлюднена у ЄДРСР.

Учасники справи у судове засідання представників не скерували, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Разом з тим, присутність представників учасників справи у даному судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву АТ ДПЗКУ про визнання грошових вимог, суду не повідомлялося.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.

Тож, зважаючи на безпекову ситуацію в країні, та належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути заяву АТ ДПЗКУ про визнання грошових вимог у даному судовому засіданні за відсутності нез`явившихся представників учасників у справі за наявними в справі матеріалами.

При цьому, суд констатує, що поданих документів достатньо для розгляду заяви АТ ДПЗКУ.

Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі 910/3353/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі 908/710/18, від 24.10.2019 у справі 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі 904/9024/16).

На підставі ст. 233 ГПК України, 18.03.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Заяву АТ ДПЗКУ було подано до суду з дотриманням строку, встановленого судом згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зі змісту заяви вбачається, що 01.01.2018 між ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ та АТ ДПЗКУ було укладено Договір П-01/01-03-18 про надання послуг, пов`язаних з обробкою вагонів (надалі - Договір) (т.1 а.с.17-32), згідно п.п.2.1.1. п.2.1., якого виконавець надає замовнику наступні послуги (виконує роботи): пов`язані з обробкою вагонів, які надходять на адресу замовника на колії порту або відправляються замовником з колій порту, а саме: подача (забирання) вагонів; приймально-передавальні операції; додаткова маневрова робота; переважування вагонів на залізничних вагах виконавця; накопичення вагонів на під`їзній колії порту; оформлення документів, пов`язаних з обробкою вагонів; технічний та комерційний огляд вагонів; інші послуги, пов`язані з обробкою вагонів.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ зобов`язань за указаним договором в частині надання послуг, АТ ДПЗКУ звернулося до суду.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2021 у справі 915/1130/20 вирішено задовольнити позовну заяву АТ «ДПЗКУ» та стягнуто з ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ на користь АТ «ДПЗКУ» 399569,83 грн основного боргу, 27969,89 грн 7% штрафу, 72721,71 грн пені, 5594,94 грн збитків від інфляції, 7140,48 грн 3% річних та 9796,95 грн судового збору.

На виконання указаного рішення 23.03.2021 судом було видано наказ, який стягував пред`явив до виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановою державного виконавця від 27.01.2022 відкрито виконавче провадження 68385151.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.10.2023 державний виконавець повернув наказ 915/1130/20 виданий 23.03.2021 у зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке може були звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Боржником не оскаржено указане рішення суду.

Станом на дату звернення до суду із заявою про грошові вимоги дану заборгованість не погашено.

Суд зазначає, що згідно із частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення містить частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

З урахуванням викладеного факт неналежного виконання договору надання послуг та наявність боргу встановлено судом у справі 915/1130/20, а тому в силу вимог статті 75 ГПК України є преюдиційними для цієї справи та не потребує повторного доведення.

У зв`язку із невиконанням рішення суду на загальну суму 522793,80 грн. заявник (кредитор) нарахував інфляцію та 3% річних за період з 16.03.2021 по 10.12.2023 (з дати набрання чинності рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі 915/1130/20 16.03.2024 до дати відкриття провадження у справі про банкрутство). Так, за розрахунком кредитора інфляційні втрати за становлять

Згідно ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту - або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, па вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних віл простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду віл 4 червня 2019 року у справі 916/190/18 викладено наступну правову позицію: «чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права па отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання і а підстав виникнення відповідного боргу».

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання. Застосування даного способу захисту здійснюється у випадку порушення грошових зобов`язань будь-якого характеру та застосовується незалежно від наявності відповідних домовленостей сторін за весь період прострочення грошового зобов`язання та стягується в межах 3 років, що передують зверненню з відповідною вимогою.

Здійснивши перевірку розрахунку суми інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних за допомогою програмного забезпечення IpLex, суд установив, що кредитором указані нарахування здійснені правильно та становлять: інфляція 207475,47 грн., 3% річних 42969,35 грн.

Наявність заборгованості перед АТ «ДПЗКУ» боржником не заперечено та не спростовано.

Отже, вимоги АТ «ДПЗКУ» виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, є безспірними, конкурсними та не забезпеченими заставою майна боржника.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлено у ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги АТ «ДПЗКУ» до ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ у загальній сумі 773238,62 грн (522793,80 грн заборгованість за судовим рішенням, 207475,47 грн - інфляційне збільшення, 42969,35 грн - 3% річних) із задоволенням у наступному порядку:

4 черга: 672547,02 грн. (399569,83 грн (основний борі} + 5594,94 грн (збитки від інфляції) + 7140,48 грн (3% річних) + 9796,95 грн (судовий збір) + 207 475,47 грн (інфляційне збільшення) + 42969,35 грн (3% річних));

6 черга: 100691,60 грн (27969,89 грн (7% штрафу) + 72721,71 грн (пеня).

Крім того, кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно платіжної інструкції 227 від 10.01.2024 сплачено судовий збір в розмірі 6056,00 грн, вказані витрати пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а тому підлягають відшкодуванню. Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства такі витрати задовольняються у пергу чергу.

Керуючись ст. ст. 2, 45-47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (код ЄДРПОУ 37243279) до Товариства з обмеженою відповідальністю СІСАЙД ТЕРМІНАЛ (код ЄДРПОУ 34770199) у сумі 773238,60 грн та 6056,00 грн судових витрат із задоволенням у такій черговості:

1 черга: 6056,00 грн (судові витрати);

4 черга: 672547,02 грн. (399569,83 грн -основний борг, 5594,94 грн -збитки від інфляції, 7140,48 грн -3% річних, 9796,95 грн -судовий збір, 207475,47 грн -інфляційне збільшення, 42969,35 грн -3% річних);

6 черга: 100691,60 грн (27969,89 грн - штраф, 72721,71 грн -пеня).

Ухвалу надіслати кредитору, боржнику та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Т.М. Давченко