Ухвала

від 25.03.2024 по справі 752/4697/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4697/23

Провадження № 2/752/1055/24

У Х В А Л А

25.03.2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кірова Олександра Федоровича про відвід судді у справі за позовом Приватного підприємства «Укрпромпостач-95» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевської І.О. перебуває цивільна справа №752/4697/23 за позовом Приватного підприємства «Укрпромпостач-95» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Кіровим О.Ф. у судовому засіданні подано заяву про відвід головуючого судді Ольшевської І.О. від розгляду даної справи, яка обгрунтована тим, що суддею Ольшевською І.О. було винесено, як на думку заявника, абсолютно протиправну та незаконну ухвалу 25.03.2024р., за якою повернуто у справі на стадію підготовчого засідання. Таким чином, адвокат відповідача вважає, що суддя при розгляді справи надає перевагу іншій стороні, а, отже, є упередженим.

У відповідності до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів

з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вивчивши заяву, заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про відвід судді, виходячи з наступного.

Згідно положень частин другої, третьої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).

Подана заява про відвід обрунтована незгодою з винесеною суддею ухвалою.

Отже, слід зазначити про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу, оскільки в діях головуючого судді не встановлено, а заявником не доведено належними та допустимими доказами упередженого або необ`єктивного ставлення судді під час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Кірова Олександра Федоровича про відвід судді у справі за позовом Приватного підприємства «Укрпромпостач-95» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Ольшевська