Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/17877/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/17877/23

За позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька Альона Павлівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зембудвест Трейдинг"

про визнання незаконним та скасування наказу

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від позивача - Сабадин А.В.

від відповідача - не з?явився

від третьої особи на стороні позивача - не з?явився

від третьої особи на стороні відповідача - не з?явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7" (далі - позивач, ОК "ГБК "Побратим-7") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України з вимогами про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2023 №1771/5 (далі - Наказ), виданого на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.02.2023 року, за результатами розгляду скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" від 25.01.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.01.2023 за № СК-241-23.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Наказ є незаконним, прийнятим в порушення п. 1, п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 позовну заяву ОК "ГБК "Побратим-7" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

07.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, направлена до суду засобами поштового зв`язку 04.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 позовну заяву ОК "ГБК "Побратим-7" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17877/23, розгляд справи призначено на 05.02.24 о 10:20 год., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцьку Альону Павлівну, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зембудвест Трейдинг".

19.12.2023 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долученння доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів третім особам.

28.12.2023 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про зміну предмета позову.

05.01.2024 представник відповідача через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими, просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.

08.01.2024 представник відповідача через відділ діловодства суду звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій матеріалів скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" від 25.01.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.01.2023 за № СК-241-23.

15.01.2024 представник відповідача через відділ діловодства суду подав заперечення на заяву позивача про зміну предмету позову.

16.01.2024 представник позивача через відділ діловодства суду подав відповідь на відзив.

У підготовче засідання, призначене на 05.02.2024, з?явилися представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб не з?явилися.

Заява позивача про зміну предмета позову, сформована 28.12.2023 в системі "Електронний суд" та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", судом не прийнята до розгляду.

У підготовчому засіданні 05.02.2024 суд долучив до матеріалів справи подані учасниками справи заяви по суті справи та з процесуальних питань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 постановлено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 26.02.2024 о 14:40 год.

У підготовче засідання, призначене на 26.02.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не з`явилися.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.02.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2024 о 11:20 год.

18.03.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день.

У судове засідання, призначене на 18.032024, з`явився представник позивача. Представник відповідача, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не з`явилися.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане 18.03.2024 через відділ діловодства суду, судом відхилене. Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 явка учасників справи у судове засідання не визнана обов`язковою.

У судовому засіданні 18.03.2024 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні судом було заслухано вступне слово позивача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

У судовому засіданні 18.03.2024 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судових дебатах представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.03.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

08.07.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою Альоною Павлівною (далі - приватний нотаріус Петріцька А.П.) зареєстровано за Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7" (далі - позивач, ОК "ГБК "Побратим-7") право приватної власності на:

- адміністративну будівлю, літ. "І", загальною площею 40,9 кв.м;

- нежитлову будівлю, літ. "Л" загальною площею 14,3 кв.м;

- нежитлову будівлю, літ. "Л 1" загальною площею 14,3 кв.м;

- нежитлову будівлю, літ. "Ї" загальною площею 14,3 кв.м;

- нежитлову будівлю, літ. "Ї 1" загальною площею 14,3 кв.м,

загальна площа по будівлях: 98,1 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Сосніних Сім`ї, 7 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64126605 від 09.07.2022 10:46:03).

Підставою для державної реєстрації права власності на зазначені будівлі за позивачем визначено довідку про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 7314, видана 16.06.2022, видавник: ТОВ "Бюро Технічної Інвентаризації"; технічний паспорт від 16.06.2022, серія та номер: TI01:8002-7753-0686-4115, виданий 25.06.2022, видавник: Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Реєстрація права власності на зазначені будівлі за позивачем підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 304600482 від 09.07.2022 (а.с. 12-13 т. 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зембудвест Трейдинг" (далі - ТОВ "Зембудвест Трейдинг", скаржник) звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора у сфері державної реєстрації від 25.01.2023 (вх. №СК-241-23 від 27.01.2023) (далі - скарга), згідно якої просило: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64126605 від 09.07.2022, прийняте приватним нотаріусом Петріцькою А.П.; тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петріцькій Альоні Павлівні (а.с. 24-30 т. 1).

10.05.2023 Міністерство юстиції України (далі - відповідач) видало наказ № 1771/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ), згідно якого вирішено:

1. Скаргу ТОВ "Зембудвест Трейдинг" від 25.01.2023 задовольнити.

2. Скасувати рішення від 09.07.2022 № 64126605, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою Альоною Павлівною.

3. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петріцькій Альоні Павлівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (а.с. 14 т. 1).

Наказ видано відповідачем відповідно до частини третьої статті 26, пунктів 1, 4 частини сьомої 7 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на підставі Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.02.2023 за результатами розгляду скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" від 25.01.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2023 за № СК-241-23 (далі - Висновок Колегії від 28.02.2023) (а.с. 15-20 т. 1).

У пункті 17 Висновку Колегії від 28.02.2023 (мотиви рішення у розгорнутому викладенні) вказано, що оскаржуване рішення прийняте приватним нотаріусом Петріцькою А.П. з порушенням статей 10, 18, 23, 24 Закону, пунктів 77, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок реєстрації), відтак підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що Наказ, яким скаргу ТОВ "Зембудвест Трейдинг" задоволено та скасовано рішення від 09.07.2022 №64126605, прийняте приватним нотаріусом Петріцькою А.П., про реєстрацію права власності на адміністративну будівлю, літ. "І", загальною площею 40,9 кв.м, нежитлову будівлю, літ. "Л" загальною площею 14,3 кв.м; нежитлову будівлю, літ. "Л 1" загальною площею 14,3 кв.м; нежитлову будівлю, літ. "Ї" загальною площею 14,3 кв.м; нежитлову будівлю, літ. "Ї 1" загальною площею 14,3 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сосніних Сім`ї, 7 за Обслуговуючим кооперативом "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7", є незаконним, прийнятим в порушення п. 1, п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 06.05.2023, чинній на час прийняття оскаржуваного наказу) та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач (ОК "ГБК "Побратим-7") звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2023 №1771/5, виданого на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.02.2023 року, за результатами розгляду скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" від 25.01.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.01.2023 за № СК-241-23 (в редакції заяви про усунення недоліків).

На думку позивача, оспорюваний наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню повністю, оскільки він стосується виключно скасування рішення від 09.07.2022 № 64126605, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою Альоною Павлівною, виконання скасування рішення та дій, пов`язаних зі скасуванням рішення.

Відповідач (Міністерство юстиції України) проти позову заперечив, вважає правомірним виданий ним Наказ на підставі Висновку Колегії від 28.02.2023.

Треті особи не надали пояснень щодо позову або відзиву в порядку статі 168 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2023 №1771/5.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованим 09.01.2020 за № 24/34307, Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 № 1150) (далі - Порядок розгляду скарг).

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Порядок розгляду скарг визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону (тут і далі - в редакції, чинній на час подання скарги, її розгляду Колегією та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юстом) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 чт. 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону державним реєстратором є нотаріус.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач вказав три підстави для визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2023 №1771/5, за наявності кожної з яких окремо відповідач не мав права розглядати скаргу ТОВ "Зембудвест Трейдинг" на рішення державного реєстратора у сфері державної реєстрації та приймати за результатами її розгляду оспорюваний наказ, а саме:

- скарга подана особою, яка не має на це повноважень, а тому скарга підлягала залишенню без розгляду по суті (ч. 4, п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону);

- скарга подана особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено (ч. 3, п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону);

- скарга подана з пропуском строку, встановленого Законом, а тому підлягала залишенню без розгляду по суті (ч. 3, п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону).

Стосовно тверджень позивача про те, що скарга ТОВ "Зембудвест Трейдинг" на рішення державного реєстратора у сфері державної реєстрації від 25.01.2023 (вх. №СК-241-23 від 27.01.2023), подана особою, яка не має на це повноважень, а тому скарга підлягала залишенню без розгляду по суті (ч. 4, п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону), судом встановлено наступне.

Частиною 4 статті 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги та її розгляду Колегією) встановлено:

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подана особою, яка не має на це повноважень, або не містить відомостей про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов`язковим), повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання в установленому порядку.

Отже, відповідно до приписів ч. 4 ст. 37 Закону, скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником, до скарги, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" (а.с 24-20 т. 1), дана скарга підписана адвокатом Новіком В.М. На підтвердження повноважень останнього до скарги у якості додатку № 8 додано копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1035962 (далі - ордер) (а.с. 56 т. 1).

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (ч. 1 ст. 26).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26).

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26).

Ордер на надання правової допомоги, яким адвокат підтверджує свої повноваження, має бути оформлений відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 № 29, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118) (далі - Положення про ордер).

Пункт 12 Положення про ордер містить перелік реквізитів, які містить ордер, серед яких: прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога (пп 12.2 п. 12 Положення про ордер).

Верховний Суд у своїх рішеннях дотримується позиції про те, що в разі коли ордер на надання правової допомоги не містить обов`язкових реквізитів, то він не може вважатися належним документом для здійснення представництва, а тому адвокат, який його надав, не мав права підпису.

В ордері, доданому до скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" на підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу, зазначено, що ордер виданий на надання правничої (правової) допомоги ГО "Київська міська спілка автомобілістів", а не ТОВ "Зембудвест Трейдинг".

Як встановлено судом, до скарги не додано жодних документів, що підтверджують повноваження адвоката Новіка В.М. на подання скарги в інтересах ТОВ "Зембудвест Трейдинг".

Відповідні обставини не спростовані ні відповідачем, ні третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (ТОВ "Зембудвест Трейдинг").

Отже, в порушення приписів ч. 4 ст. 37 Закону до скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень представника скаржника на підписання скарги.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги, її розгляду Колегією та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юстом) Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо скаргу подано особою, яка не має на це повноважень.

Враховуючи, що скаргу ТОВ "Зембудвест Трейдинг" подано особою, яка не мала на це повноважень, така скарга підлягала залишенню без розгляду по суті на підставі п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону. Відповідно, Міністерство юстиції України не мало права розглядати скаргу ТОВ "Зембудвест Трейдинг" та приймати за результатами її розгляду оспорюваний наказ, який прийнято з порушенням приписів ч. 4, п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону.

Стосовно тверджень позивача про те, що скарга ТОВ "Зембудвест Трейдинг" на рішення державного реєстратора у сфері державної реєстрації від 25.01.2023 (вх. №СК-241-23 від 27.01.2023), подана особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено, а тому скарга підлягала залишенню без розгляду по суті (ч. 3, п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону), судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги) передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги) скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості, зокрема, про обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги, її розгляду Колегією та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юстом) Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 22.08.2023 у справі № 910/4088/22, скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Таким чином, підставою для звернення до Міністерства юстиції України є наявність порушеного права скаржника, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття реєстратором рішення її прав, виключає можливість розгляду скарги та є підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22 у подібних правовідносинах; близькі за змістом висновки, наведено у постанові 07.12.2022 у справі № 910/21303/21, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20).

Суд відзначає, що за встановлених обставин подання скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" особою, яка не мала на це повноважень, така скарга підлягала залишенню без розгляду по суті. У свою чергу, встановлення обставин стосовно того, чи порушено у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації права особи, яка подала скаргу, підлягали встановленню лише у разі подання скарги особою, яка мала на це повноваження.

Стосовно тверджень позивача про те, що скарга ТОВ "Зембудвест Трейдинг" на рішення державного реєстратора у сфері державної реєстрації від 25.01.2023 (вх. №СК-241-23 від 27.01.2023) подана з пропуском строку, встановленого Законом, а тому підлягала залишенню без розгляду по суті (ч. 3, п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону), судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги) передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 37 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги) передбачено, що якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до п. 1 ч. 6 Закону (в редакції, чинній на час подання скарги, її розгляду Колегією та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юстом) Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання.

Отже, пропуск строку на оскарження є підставою для залишення скарги без розгляду по суті.

Суд відзначає, що за встановлених обставин подання скарги ТОВ "Зембудвест Трейдинг" особою, яка не мала на це повноважень, така скарга підлягала залишенню без розгляду по суті. У свою чергу, обставини дотримання скаржником встановленого Законом строку для подання скарги, підлягали встановленню лише у разі подання скарги особою, яка мала на це повноваження.

Відтак, під час розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача стосовно порушення відповідачем при видачі оскаржуваного Наказу пункту 5 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідачем при видачі оскаржуваного Наказу порушено приписи пункту 5 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач та треті особи суду не подали.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ в частині його пунктів 3, 5 не стосується прав та обов`язків позивача - ОК "ГБК "Побратим-7", а саме:

"3. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Петріцькій Альоні Павлівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. 5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Відповідно, у позивача відсутні жодні підстави для тверджень про порушення його прав та інтересів оскаржуваним наказом в частині пунктів 3, 5.

Отже, встановлені судом обставини у сукупності свідчать про наявність підстав для визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2023 №1771/5 в частині пунктів 1, 2, 4.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст. 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОК "ГБК "Побратим-7" підлягають задоволенню частково.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом, проте висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач безпосередньо у позовній заяві зазначив, що позивачем понесені судові витрати (судовий збір) у сумі 2 684,00 грн (платіжна інструкція № 7 від 11.10.2023).

Відповідачем не подано попереднього розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду наведені приписи ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 684,00 грн покладається на відповідача як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

До заяви про усунення недоліків позовної заяви додано платіжну інструкцію № 7 від 11.10.2023 про сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Заява позивача про зміну предмета позову судом не прийнята до розгляду у підготовчому засіданні 05.02.2024.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 4, 13, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (Україна, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) від 10.05.2023 №1771/5 в частині пунктів 1, 2, 4.

3. Стягнути з Міністерства юстиції України (Україна, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7" (Україна, 03134, місто Київ, вулиця Сосніних Сім`ї, будинок 7; ідентифікаційний код 44410790) 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 27.03.2024

Суддя Оксана ГУМЕГА