Ухвала

від 12.09.2024 по справі 910/17877/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/17877/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7"

до Міністерства юстиції України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької Альони Павлівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зембудвест Трейдинг",

про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (повний текст складено 02.08.2024) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17877/23. Вказана касаційна скарга була надіслана 21.08.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Міністерства юстиції України. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи, від імені якого подається касаційна скарга, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Міністерство юстиції України, звертаючись із касаційною скаргою, предметом касаційного оскарження визначило, зокрема, постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/17877/23. У прохальній частині цієї скарги скаржник також просить суд скасувати, зокрема, постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/17877/23. Однак таке рішення згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень у справі № 910/17877/23 не ухвалювалося. Водночас за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17877/23 Північним апеляційним господарським судом 30.07.2024 було ухвалено постанову.

За таких умов касаційна скарга Львівської міської ради не відповідає вимогам пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту, оскільки скаржником неправильно зазначено судове рішення, яке він просить скасувати.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7" подав у 2023 році, її предметом є 1 вимога немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 10.05.2023 № 1771/5, виданого на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.02.2023, за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зембудвест Трейдинг" від 25.01.2023, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 27.01.2023 за № СК-241-23.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17877/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, позов Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Побратим-7" задоволено частково.

Міністерство юстиції України у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17877/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 5368,00 грн, а саме 2684,00 грн х 200 %, де 2684,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Міністерство юстиції України доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Міністерству юстиції України необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- касаційну скаргу в новій редакції, у якій слід зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника та уточнити вимоги касаційної скарги, а саме: правильно зазначити дату постанови суду апеляційної інстанції, яку скаржник просить скасувати;

- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (5368,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17877/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).