Ухвала

від 27.03.2024 по справі 357/10527/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10527/23

Провадження № 2/357/1112/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2024 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Ярмола О. Я.

при секретарі Пустовій Ю. В.,

розглянувши питання про внесення виправлення до скороченого рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про стягнення шкоди за безпідставне користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення по цивільній справі № 357/10527/23.

Судом встановлено, що в резолютивній частині скороченого рішення від 20.03.2024 року судом було допущено арифметичну помилку, а саме помилково зазначено про стягнення судових витрат в сумі 53802 грн, замість правильного розміру судових витрат у сумі 38 001,42 грн.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Так, Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 роз`яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються.

При цьому, в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне виправити в резолютивній частині скороченого рішення суду від 20.03.2024 року по цивільній справі № 357/10527/23 2/357/1112/24 вказану арифметичну помилку, а саме вказати правильно загальну суму судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Озерна-Агро» на користь позивача, як «38 001 грн. 42 коп.».

Керуючись 260, 269, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Внести виправлення до резолютивної частини скороченого рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2024 року по цивільній справі № 357/10527/23 2/357/1112/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про стягнення шкоди за безпідставне користування земельною ділянкою, зазначивши правильно загальну суму судових витрат, яка підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Озерна-Агро» на користь ОСОБА_1 , як «38 001 грн. 42 коп.»

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя О. Я. Ярмола