Ухвала

від 14.03.2024 по справі 173/532/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/532/24

Провадження №2/173/464/2024

У Х В А Л А

іменем України

14 березня 2024 р. м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Агрофірма Чумак про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі представник позивача), який діє від імені ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства Агрофірма Чумак (далі відповідач) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування земельної ділянки.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано заявнику 10-ти денний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.

Цією ухвалою судом було встановлено такий спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяв, в якій зазначити ціну позову;

- доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1 відсотку вартості спірної земельної ділянки, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На виконання зазначеної ухвали суду представник позивача надав клопотання з вимогою про відкриття провадження у справі, оскільки, на його думку, позов не містить вимог майнового характеру, а вимога про витребування майна (земельної ділянки) не піддається грошовій (вартісній) оцінці. Отже, визначені судом недоліки позовної заяви не було усунуто.

Суд, як і раніше, звертає увагу на те, що позов містить дві вимоги: про скасування державної реєстрації договору та витребування із незаконного користування земельної ділянки від відповідача на користь позивача.

Доводи представника позивача про те, що власник майна не змінюється, тому вимога про витребування майна є немайнового характеру, суд вважає помилковими з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви видно, що позивач оспорює факт укладання між нею та відповідачем договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 26.05.2008 року № 040811900604 та державну реєстрацію іншого речового права від 22.07.2016 року номер 15607879, внесена державним реєстратором Верхньодніпровської районної державної адміністрації Збаранською Н.Ю.

При цьому саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, на думку суду, не спричинить повернення її в користування позивача.

Тобто перехід прав щодо користування вказаним майном від відповідача до позивача є наслідком задоволення саме зазначеної вимоги про витребування земельної ділянки та виконання судового рішення.

Отже, заявлена позовна вимога про витребування земельної ділянки від відповідача є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісне, грошове вираження, що свідчить про її майновий характер.

Про немайновий характер такої вимоги можна було б говорити у випадку, якби строк дії договору оренди закінчився, або ж в інших випадках, коли б відповідач, як орендар, не заперечував право користування земельною ділянкою позивачем, проте не передавав фактично її у користування, тобто у випадку безспірності самих підстав користування спірною земельною ділянкою позивачем.

Однак сама позивач у позовній заяві зазначає, що, на думку відповідача, договір оренди не припинився та діє до 2033 року. Отже фактично існує спір між позивачем та відповідачем щодо права користування спірною земельною ділянкою, а не лише можливість фактичного користування нею як власником.

Тому заявлена позовна вимога про витребування земельної ділянки з незаконного користування від відповідача на користь позивача є вимогою майнового характеру.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вимога про витребування майна із незаконного користування є вимогою майнового характеру, тому відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з позовом позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (про скасування державної реєстрації договору) - у розмірі 1 відсотку вартості земельної ділянки, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, позивачем подано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Проте аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимоги майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна, витребувати яке з чужого незаконного користування просила позивач. Таким чином заявнику необхідно було самостійно визначити розмір судового збору за подання позовної заяви в частині позовної вимоги майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна) та сплатити його в розмірі, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст.44Цивільного процесуальногокодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сам факт звернення особи до суду із заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суд, відкриваючи провадження за заявою, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву в порядку ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, порядку здійснення права на звернення до суду (умови реалізації права на звернення до суду). Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з позовом в порядку ст. ст. 175, 177Цивільного процесуальногокодексу України є залишення позову без руху або його повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд може вирішити питання про відкриття провадження за заявою, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у Цивільному процесуальномукодексу України відсутні винятки з указаного порядку.

Однак, позивач, отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, вказані в ухвалі недоліки не усунула.

Згідно з ч. 3 ст.185Цивільного процесуальногокодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

З оглядуна те,що заявникомне усунутонедоліки заявиу визначенийсудом строк,суд,керуючись частиною3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність повернення даної позовної заяви з додатками.

Керуючись ст. ст. 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Агрофірма Чумак про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування земельної ділянки визнати неподаною та повернути позивачу.

2. Роз`яснити позивачу та її представнику право повторно звернутися з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

3. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.М.Бурхан