Постанова

від 28.03.2024 по справі 567/946/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/946/23

Провадження № 22-ц/4815/394/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Андрошулік І.А.,

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2023 року представник позивача адвокат Дяденчук Анатолій Іванович подав заяву про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно, а саме:

1) на належні відповідачу ОСОБА_4 корпоративні права у ТОВ «ІДЕК-2006» із розміром частки в сумі 18750 грн., у ТОВ «Верхівськ-Агро» із розміром частки в сумі 1500 грн., у ТОВ «Плюмпе Агро» із розміром частки в сумі 57756 грн.;

2) на цінні папери - акції прості бездокументарні іменні ПАТ «СІ Капітал» належні ОСОБА_4 ;

3) на грошові кошти, які знаходяться на належних ОСОБА_4 рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах в межах ціни позову;

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики на загальну суму 115000 доларів США. Вимоги позивача про повернення заборгованості відповідач залишив без задоволення, мотивуючи відсутністю грошових коштів. Відповідач уникає спілкування з позивачем, врегулювати спір в позасудовому порядку не бажає, у зв`язку з чим позивач вважає, що існує ризик відчуження відповідачем вищевказаного майна.

Позивач вважає, що накладення арешту на вищевказане майно відповідача є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки загальна сума позову складає 115000 доларів США.

Позивач вказує на наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, а відтак вважає, що вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача спроможне забезпечити ефективний захист його прав та інтересів.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року частково задоволено заяву про забезпечення позову.

Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на належних ОСОБА_4 рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах в межах суми 115000 доларів США.

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, представник ОСОБА_3 адвокат Дяденчук А.І. подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, доводить її необґрунтованість та незаконність.

Зазначає, що частка (вклад) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є активом (майном) учасника такого товариства, яким він може розпорядитися у порядку, визначеному законом, та який може бути виражений у грошовому еквіваленті у статуті товариства як номінальна вартість, проте має і свою дійсну (ринкову) вартість.

Чинним законодавством передбачено можливість звернення стягнення на корпоративні права боржника в ході примусового виконання судових рішень (ч. 1 п. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

У випадку відчуження відповідачем своєї частки у статутному капіталі господарського товариства або переходу до іншої особи права власності на майно господарського товариства пропорційно частці відповідача, буде неможливо звернути стягнення на нього у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу.

Звертає увагу апеляційного суду, що обраний спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на корпоративні права, які можуть бути реалізовані й відповідно набути грошового виразу, співвідноситься з предметом позову стягнення грошових коштів, а отже існує чіткий зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий захід забезпечення позову буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову позивач звертав увагу суду першої інстанції, що відповідач вже вчиняє дії щодо відчуження належних йому майнових активів, зокрема корпоративних прав.

Зокрема, після виникнення у відповідача боргового зобов`язання, ним було відчужено частки у статутних капіталах наступних юридичних осіб: 02.02.2021 відчужено частку у ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС"; 02.02.2021 відчужено частку у ТОВ "ЯГОТИН-АГРО"; 09.10.2021 відчужено частку у ТОВ "ЛОПАТИН АГРО-ПЛЮС"; 31.01.2023 відчужено частку у ТОВ "СТЕПЛ ЛТД"; 24.03.2023 відчужено частку у ТОВ "СІ АГРОСЕРВІС".

Отже, після виникнення у відповідача боргового зобов`язання згідно розписки від 19.05.2020, останній відчужив свої корпоративні права у статутних капіталах п`яти юридичних осіб, що безумовно вказує на наявність обставин необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Також апелянт вважає висновки суду, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову перешкоджатимуть господарській діяльності юридичних осіб є помилковим, оскільки вказані заходи забезпечення позову не обмежують права суб`єктів господарювання, у яких відповідач володіє корпоративними правами, у здійсненні ними підприємницької діяльності, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, що не є учасниками такого судового процесу, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог та сприятимуть його виконанню.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Гуль Н.В. у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи наведені апелянтом, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу в оскаржуваній частині без змін.

Зазначає, що корпоративні права відповідача у статутному капіталі юридичних осіб не є предметом спору, а позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження імовірного вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження корпоративних прав, тому не доведено, що невжиття даного заходу забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також вказує, що позивачем не наведено доказів неможливості забезпечити виконання рішення суду шляхом застосування даного виду забезпечення, зокрема недостатність коштів на рахунках відповідача.

Крім того вважають, що накладення арешту на корпоративні права відповідача може призвести до порушення прав інших осіб.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Дяденчук А. І. подав витяги держреєстру, які підтверджують відчуження ОСОБА_4 належних йому корпоративних прав, в забезпеченні яких місцевим судом було відмовлено, чого не заперечила представник ОСОБА_2 ..

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Правилами ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та грошові кошти.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що предметом позову є стягнення боргу в сумі 115000 доларів США. Також встановлено, що в провадженні Острозького районного суду Рівненської області знаходиться справа №567/459/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення 350000,00 доларів США відповідно до чотирьох договорів позики.

Ухвалою суду від 03.04.2023 у справі № 567/459/23 заяву ОСОБА_3 задоволено частково, відмовлено у накладенні арешту на належні відповідачу ОСОБА_4 корпоративні права у ТОВ «ІДЕК-2006» із розміром частки в сумі 18750 грн., у ТОВ «Верхівськ-Агро» із розміром частки в сумі 1500 грн., у ТОВ «Плюмпе Агро» із розміром частки в сумі 57756 грн. та у ТОВ «Чернігів Агро Плюс» із розміром частки в сумі 10160 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , на час вирішення питання про забезпечення позову в даній справі, мав частки корпоративних прав у наступних юридичних осіб:

ТОВ "ІДЕК-2006" (ЄДРПОУ 33840626), розмір частки в сумі 18 750,00 грн., що складає 50% статутного капіталу товариства;

ТОВ "Верхівськ-Агро" (ЄДРПОУ 38302759), розмір частки в статутному капіталі в сумі 1500,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства;

ТОВ "Плюмпе Агро" (ЄДРПОУ 37437248), розмір частки в сумі 57 756,50 грн., що складає 50% статутного капіталу товариства.

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову. Рішення в цій частині сторонами не оскаржується.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги та поданого відзиву колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Стаття 96-1ЦК Українивстановлює,що праваучасників юридичнихосіб (корпоративніправа)-це сукупністьправомочностей,що належатьособі якучаснику (засновнику,акціонеру,пайовику)юридичної особивідповідно дозакону тастатуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Отже не можна погодитись з мотивами місцевого суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3 матиме право на задоволення своїх вимог за рахунок реалізації частки боржника-учасника товариства, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи предмет позову та відсутність зі сторони відповідача будь-яких доказів щодо наявності грошових коштів, які можуть слугувати гарантіями виконання судового рішення у разі його прийняття на користь позивача, слід дійти висновку про наявність підстав для накладення арешту на корпоративні права належні ОСОБА_4 у статутному капіталі юридичних осіб: ТОВ "ІДЕК-2006" (ЄДРПОУ 33840626), ТОВ "Верхівськ-Агро" (ЄДРПОУ 38302759), ТОВ "Плюмпе Агро" (ЄДРПОУ 37437248).

При цьому, колегія суддів вважає, що накладення арешту на частку корпоративних прав за своїм змістом полягає виключно у обмеженні права особи розпорядитися цією часткою у статутному капіталі (провести її відчуження), проте не позбавляє відповідача права володіння і користування цією часткою, зокрема не перешкоджає використанню у господарській (підприємницькій) діяльності та виконанню зобов`язань з іншими особами чи контрагентами.

Щодо вимог про накладення арешту на акції ПАТ "СІ Капітал", то інформація про право власності, їх розмір та вартість були надані позивачем станом на 4 квартал 2022 року, однак з договорів купівлі-продажу фінансових інструментів №22БВ-000000437 від 30 серпня 2022 року, №БВ-17/03/02 від 17 березня 2023 року, №БВ-22/03/02 від 22 березня 2023 року, №БВ-22/03/03 від 22 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 відчужив акції ПАТ "СІ Капітал" на користь інших осіб, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржену ухвалу в частині відмови в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на корпоративні права належні ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ "ІДЕК-2006" (ЄДРПОУ 33840626), ТОВ "Верхівськ-Агро" (ЄДРПОУ 38302759), ТОВ "Плюмпе Агро" (ЄДРПОУ 37437248) скасувати та накласти арешт корпоративні права в порядку забезпечення позову у цій справі.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Дяденчука Анатолія Івановича задовольнити частково

Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року в частині відмови в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на корпоративні права належні ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ "ІДЕК-2006" (ЄДРПОУ 33840626), ТОВ "Верхівськ-Агро" (ЄДРПОУ 38302759), ТОВ "Плюмпе Агро" (ЄДРПОУ 37437248) скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, що належали ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у статутному капіталі наступних юридичних осіб:

Товаристві з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (ЄДРПОУ 33840626), розмір частки в сумі 18 750,00 грн., що складає 50% статутного капіталу товариства;

Товаристві з обмеженою відповідальністю "Верхівськ-Агро" (ЄДРПОУ 38302759), розмір частки в статутному капіталі в сумі 1500,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства;

Товаристві з обмеженою відповідальністю "Плюмпе Агро" (ЄДРПОУ 37437248), розмір частки в сумі 57 756,50 грн., що складає 50% статутного капіталу товариства.

В іншій частині ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст виготовлено 28 березня 2024 року.

Головуючий Боймиструк С.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.