Ухвала

від 29.03.2024 по справі 308/18959/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18959/23

1-кс/308/1795/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , предстанвика власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «Ужагромікс» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «Ужагромікс» звернулася до слідчого судді в порядку ст.174КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 24 листопада 2023 року на земельну ділянку, площею 1,7690га.,кадастровий номер2110100000:51:001:0765,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання мотивує наступним.

24 листопада2023року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 задоволено клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000274 від 15.09.2023за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК У країни. Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на земельну ділянку, площею 1,7690га., кадастровий номер 2110100000:51:001:0765, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам проведення будь-яких будівельно-монтажних робіт (окрім аварійно-відновлюваних) та розпорядження земельною ділянкою.

Зазначає, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, Товариство з обмеженою відповідальністю «УЖАГРОМІКС» код ЄДРПОУ 38943618,як володілець такого майна, присутнє не було, а директору вказаного Товариства ОСОБА_6 стало відомо про ухвалення рішення про накладення арешту на майно тільки 12.12.2023року.

Вказує, що ухвалою слідчого судді майно ТОВ «Ужагромікс» арештовано 24.11.2023 року, тобто у органів досудового розслідування було 4 місяці для виконання завдань, передбачених КПК України.

Окрім того розумність та співрозмірність обмеження права власності в даному випадку не узгоджується із завданням кримінального провадження, що регламентовано у змісті ст.7 КПК України.

Зазначає, що ухвалюючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшла до переконання про доведеність прокурором під час розгляду клопотання тієї обставини, що вищевказана земельна ділянка відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є об?єктом протиправних дій, а тому наявні правові підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Однак заявницязвертає увагу,що намомент поданняклопотання проарешт майнаслід прийнятидо увагифактичні обставини,які вказуютьна відсутністьознак кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,а відтаквідсутні правовіпідстави дляарешту майна. Зокрема, відсутні будь-які відомості про розмір можливо заподіяної шкоди та не зазначено кому вона спричинена, що в розрізі складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, є обов?язковою ознакою.

Також вказує, що ТОВ «Ужагромікс» набуло право на дану земельну ділянку в законний спосіб. Сама земельна ділянка також не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а застосоване запобіжне обмеження не виправдовує такий ступінь втручання в права і свободи людини потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами володільця майна, гарантованими законом, і завданнями цього кримінального провадження.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 просила скасувати арешт, оскільки метою такого було проведення експертизи оцінки вартості земельної ділянки, однак більш ніж за 4 місяці жодних процесуальних дій не здійснювалося. Також зазначила стосовно співрозмірності обмеження права власності та стверджувала, що земельна ділянка не є речовим доказом, оскільки у даному кримінальному провадженні йдеться про заниження ціни орендної плати, а тому земля не могла бути знаряддям і засобом вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що рішення слідчого судді було прийнято без врахування доводів викладених у клопотанні про скасування арешту.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у скасуванні арешту майна, зазначив, що експертиза не могла бути проведена у строки, у зв`язку з відсутністю первинних документів. Окрім того просив відкласти розгляд клопотання, у зв`язку із необхідністю ознайомлення із матеріалами справи.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять у собі тимчасовий характер.

Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст.174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, оскільки ТОВ «Ужагромікс», згідно Рішення Ужгородської міської ради від 24.12.2019 року №1853 являється володільцем земельної ділянки на підставі договору оренди строком до 24.12.2024 року. Окрім того, слідчому судді подано доказ апеляційної скарги поданої заявником на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.11.2023 року про накладення арешту на майно (справа №308/18959/23).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.174КПК Україниарешт майна може бути скасовано ухвалою суду за клопотанням власника майна або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. У зв`язку з чим, слідчий суддя, беручи до уваги клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки законом передбачено обмежені строки розгляду такого. Окрім того, слідчий суддя звертає увагу, що 27.03.2024 року вже було відкладено розгляд справи за клопотанням прокурора.

Статтями7,16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено судом, Головним управлінням Національної поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2023 за №12023070000000274.

Підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР стало отримання інформації щодо можливого зловживання службовими особами Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області своїм службовим становищем, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «УЖАГРОМІКС», які всупереч вимогам земельного законодавства, шляхом заниження вартості земельної ділянки уклали із зазначеним Товариством договір орендиземельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:51:001:0765, площею 1,7690 га., розташованої в АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей реєстру речових прав на нерухоме майно, 10.10.2019 року між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради в особі директора департаменту міського господарства ОСОБА_7 та ТОВ «УЖАГРОМІКС» в особі директора ОСОБА_8 укладеного договір купівлі-продажу будівлі літери В (котельня) загальною площею 283,8 кв.м, будівлі літери Г (побутовий корпус) загальною площею 354,3 кв.м, будівлі літери Д (конюшня) загальною площею 124,1 кв.м, будівлі літ О (побутовий корпус) площею 375,6 кв. м., розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:51:001:0765, та 15.10.2019 за ТОВ «УЖАГРОМІКС» зареєстровано право приватної власності на підставі акта прийому-передачі приватизованого об`єкта від 15.10.2019.

24.12.2019 рішенням Ужгородської міської ради №1853 Товариству з обмеженою відповідальністю «УЖАГРОМІКС» надано в оренду земельну ділянку площею 1,7690 га земельну ділянку (кадастровий номер 2110100000:51:001:0765) по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, строком на 5 років терміном до 24.12.2024.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатської області майора поліції ОСОБА_9 від 01.11.2023 року вищевказана земельна ділянка визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.11.2023року накладено арешт, шляхом заборони будь-яким особам проведення будь-яких будівельно-монтажних робіт (окрім аварійно-відновлювальних) та розпорядження земельною ділянкою,площею 1,7690га.,кадастровий номер2110100000:51:001:0765,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

Метою накладення арешту на майно відповідно до ухвали слідчого судді є збереження речових доказів.

Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, уст.2КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3ст. 22 КПК Українислідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку представника власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати.

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у користуванні заявника. Підозра у даному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок заявника з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб. Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12023070000000274 від 15.09.2023, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами та спростована наданими доказами в обґрунтування до клопотання проскасування арешту майна.

Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення заявника вільно користуватися майном.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, ТОВ «Ужагромікс» законним способом набуло право оренди земельної ділянки, про що свідчать докази, додані в судовому засіданні до клопотання, а саме Рішення Ужгородської міської ради від 24.12.2019 №1853, згідно якого ТОВ «Ужагромікс» надано земельну ділянку, площею 1,7690га.,кадастровий номер2110100000:51:001:0765,для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування по АДРЕСА_1 , строком до 24 грудня 2024 року; Договір оренди землі №2123 від 23.01.2020 року, а також розрахунок розміру орендної плати за вказану земельну ділянку, Акт приймання-передачі земельної ділянки від 20.01.2020 року. Речове право заявника - право оренди земельної ділянки, зареєстроване в установленому порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права.

Вищевказане Рішення Ужгородської міської ради не визнавався судом недійсним та ніким не оспорювалось.

Разом з тим, накладення арешту на земельну ділянку, шляхом заборони будь-яким особам проведення будь-яких будівельно-монтажних робіт (окрім аварійно-відновлювальних), позбавляє ТОВ «Ужагромікс» їх права, як законних користувачів, наділених таким Рішенням Ужгородської міської ради.

Щодо необхідності скасування арешту також в частині розпорядження земельною ділянкою, то слідчий суддя, з огляду на встановлені під час розгляду даного клопотання обставини, вважає, що при постановлені ухвали про арешт майна дійшов передчасного висновку, що таке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне користування заявника земельною ділянкою, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.174, 309КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 ,яка дієв інтересахТОВ «Ужагромікс»про скасуванняарешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.11.2023 року у справі № 308/18959/23 (провадження 1-кс/308/5151/23) у рамках кримінального провадження №12023070000000274 від 15.09.2023 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України, а саме на: земельну ділянку,площею 1,7690га.,кадастровий номер2110100000:51:001:0765,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 29 березня 2024 року о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1