Постанова

від 28.03.2024 по справі 910/389/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. Справа№ 910/389/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача - Антіпов Є.В.,

від відповідача-1 - Сметанюк Р.М.,

від відповідача-2 - нез`явився,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024

про повернення позовної заяви

у справі № 910/389/24 (суддя Карабань Я.А.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд"

до: 1. Головного управління ДПС у м.Києві

2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 28 624 669, 53 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення суми грошових коштів у розмірі 28 624 669,53 грн, з яких: 23 624 669,53 грн матеріальна шкода та 5 000 000, 00 грн моральна шкода.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/389/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 15.01.2024 року та не усунув недоліки наведені в ній в строк встановлений судом, а тому позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 28 624 669, 53 грн. підлягає поверненню.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/389/24 та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на засадах верховенства права, змагальності, розумності строків та пропорційності господарського судочинства, не відповідає завданням господарського судочинства, ухвалена з порушенням норм процесуального права, висновки якої не відповідають обставинам справи, а також винесена без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних процесуальних норм та практики ЄСПЛ, без повного з`ясування всіх обставин справи та не мотивована належним чином, отже є незаконною та необґрунтованою. Зокрема скаржник вважає, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року підприємство отримало у зареєстрованому електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» лише 18.01.2024 року, доказом чого є автоматичне сповіщення на офіційну електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про надходження цього процесуального документу, яке надійшло 18.01.2024 року о 19 год. 22 хв. Крім того скаржник звертає увагу, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року про залишення позовної заяви без руху була надіслана до електронного кабінету разом із невід`ємним додатком - Довідкою про її набрання законної сили, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 18.01.2024р. о 15:17:34, яку було підписано ЕЦП Державним підприємством "ЦЕНТР СУДОВИХ СЕРВІСІВ" 15:17:37 18.01.2024р., про що свідчить Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису цієї довідки від 29.01.2024 року. Виходячи з цих обставин, документ із сформованим 18.01.2024р. підсистемою ЄСІТС «Електронний суд» додатком не міг буди доставлений до електронного кабінету Позивача раніше цієї дати. Отже, місцевий господарський суд хибно послався в оскаржуваному рішенні на таке повідомлення для визначення початку обчислення процесуального строку, тому ця ухвала вважається врученою 19.01.2024 року. Також скаржник вважає, що вказані судом першої інстанції в змісті ухвали від 15.01.2024 року про залишення позовної заяви без руху недоліки є надуманими чи не визначеними процесуальним законом в якості підстав для залишення позовної заяви без руху та, як наслідок, її повернення.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 31.01.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/389/24.

09.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд", позивача у справі, надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

15.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/389/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/389/24 та призначено розгляд справи на 27.03.2024 року.

27.02.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Головного управління ДПС у м. Києві, відповідача-1 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2024 року.

В судовому засіданні 28.03.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача 2.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до п.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення суми грошових коштів у розмірі 28 624 669,53 грн., з яких: 23 624 669,53 грн. матеріальна шкода та 5 000 000, 00 грн. моральна шкода.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" залишено без руху, встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. (а.с. 161-163).

Залишаючи без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд", місцевий господарський суд вказав, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що позивачу необхідно:

- усунути зазначені недоліки шляхом надання нормативно-правового обґрунтування залучення до участі в справі в якості відповідача-1 саме відокремленого підрозділу та надання доказів, наділення вказаного відокремленого підрозділу відповідними повноваженнями бути стороною в справі;

- надати обґрунтований детальний розрахунок суми заявленої до стягнення;

- надати докази надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- надати до суду належним чином засвідчені копії доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: довідки №612/07-02/32308116 від 20.08.2010 року та акту №70/07-02/32308116 від 25.05.2011 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала про залишення позовної заяви без руху від 15.01.2024 року була доставлена одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" в його електронний кабінет 16.01.2024 року о 23:46 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони - 17.01.2024 року о 17:17. (а.с. 164).

24.01.2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка сформована в системі "Електронний суд" 23.01.2024 року. (а.с. 168-195).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги на предмет їх обґрунтованості та правомірності, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 15.01.2024 року та не усунув недоліки наведені в ній в строк встановлений місцевим господарським судом, а тому позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 28 624 669, 53 грн. підлягає поверненню, зважаючи на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Так, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої-четвертої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, повернення позовної заяви без розгляду через не усунення недоліків у визначений судом строк не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у справі №911/1808/21, де, зокрема, вказано, що порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарського процесуального кодексу України певних процесуальних дій.

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України). Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про ЄСІТС. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення:

- шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

- шляхом направлення в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 року у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі № 916/1716/20, від 07.04.2023 року у справі №920/605/22, тощо.

Як вже було встановлено вище, відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала про залишення позовної заяви без руху від 15.01.2024 року була доставлена одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" в його електронний кабінет 16.01.2024 року о 23:46 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони - 17.01.2024 року о 17:17. (а.с. 164).

Колегія суддів виходить з того, що надсилання копії судових рішень через «Електронний кабінет» в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п`ятої, шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України та статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Ключовим питанням щодо дотримання процесуальних норм судом першої інстанції під час постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, є не питання способу надсилання судового рішення, а питання саме забезпечення досягнення мети - інформування особи про судове рішення, оскільки, вказана обставина стосується початку перебігу строку на вчинення процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, з урахуванням встановленого судом першої інстанції в ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року строку для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, недоліки позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" повинно було усунути не пізніше 22.01.2024 року.

Оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" про усунення недоліків була подана через підсистему «Електронний суд» 23.01.2024 року, а строк для усунення недоліків сплинув 22.01.2024 року, при цьому заява про усунення недоліків не містила клопотання про поновлення пропущеного строку, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/389/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 28 624 669,53 грн. повернуто заявнику. (а.с. 196-197).

Водночас, колегія суддів враховує доводи скаржника, а саме, що у відповідь на адвокатський запит від 02.02.2024 року №202 йому державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило, що сповіщення про надходження документу (ухвали Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року у справі №910/389/24) на електронну адресу учасника справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" було направлено 18.01.2024 року о 19:21.

Одночасно, колегія суддів також враховує, що позивач в поданій заяві про усунення недоліків зазначав, що він отримав ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 року по справі №910/389/24 про залишення позовної заяви без руху в своєму електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 18.01.2024 року. (зворот а.с. 168).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини першої статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною другою статті 119 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 року №904/5995/16.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016 року). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Також Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Отже, суд першої інстанції, при встановлені дати отримання судового рішення стороною у справі, враховуючи той факт, що позивачем пропущено строк лише на один день, а також той факт, що він вказував в своїй заяві, що отримав ухвалу 18.01.2024 року, задля уникнення в даному випадку надмірного формалізму та обмеження права на доступ до суду, не був обмежений в праві на продовження процесуального строку відповідно до ч. 2, ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

Наведеного місцевим господарським судом враховано не було, тому, необґрунтовано повернуто позовну заяву без розгляду.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтвердилися під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, невірне застосування норм процесуального права та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.

В ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі №910/389/24 - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 277, 280 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі № 910/389/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 року у справі № 910/389/24 скасувати.

3. Справу № 910/389/24 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.03.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко