УХВАЛА
29 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/389/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 (за наслідком перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 29.01.2024 про повернення позовної заяви)
у справі № 910/389/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд"
до Головного управління ДПС у м. Києві;
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про стягнення 28 624 669,53 грн,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у м. Києві 19.04.2024, засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 (за наслідком перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 29.01.2024 про повернення позовної заяви) у справі № 910/389/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно зі статтею 284 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Постанова Північного апеляційного господарського суду у цій справі ухвалена 28.03.2024 (дата складення повного тексту постанови 28.03.2024), отже строк на її оскарження закінчився 17.04.2024, відповідно до вимог частини першої статті 288 ГПК України.
З касаційною скаргою Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.04.2024, тобто з порушенням встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Скаржник у тексті касаційної скарги зазначає, що текст оскаржуваної постанови надійшов до Головного управління ДПС у м. Києві 01.04.2024, отже касаційна скарга подається в межах строку, передбаченого частиною першою статті 288 ГПК України (копія першої сторінки постанови з відміткою про отримання додається).
Верховний Суд звертає увагу на те, що додана до матеріалів касаційної скарги копія першого аркушу оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 28.03.2024 у даній справі, з власною відміткою скаржника про її реєстрацію, не може вважатися належним і допустимим доказом, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки штампи вхідної кореспонденції та відповідні вхідні відмітки проставляються власне скаржником, який має процесуальний інтерес і є його внутрішньою діяльністю.
Нормами ГПК України не передбачено автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
З урахуванням зазначеного, для усунення недоліку касаційної скарги в цій частині скаржнику необхідно подати заяву (клопотання) про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням суду відповідних доказів.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу Головного управління ДПС у м. Києві на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку, у цій частині, матиме наслідком відмови у відкриті касаційного провадження.
Разом з тим відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 за наслідком перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 29.01.2024 про повернення позовної заяви у справі № 910/389/24.
Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
З огляду на наведене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Натомість до касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 910/389/24. Зазначене клопотання мотивовано посиланням на приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", введення воєнного стану в Україні; просить урахувати, що на органи ДПС покладено обов`язок захисту податкових інтересів держави, що включає захист таких інтересів у судах шляхом подання апеляційних і касаційних скарг на судові рішення ухвалені не на користь податкових органів; на даний час органи казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору, у зв`язку з чим просить дозволити здійснити сплату судового збору після закінчення воєнного стану на території України.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Головне управління ДПС у м. Києві не відноситься до переліку осіб, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у клопотанні підстави не передбачені вказаною нормою.
Враховуючи те, що вказане клопотання заявлено, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, тому клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на наведене, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн на реквізити для перерахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку буде наслідком повернення касаційної скарги у відповідності до положень статей 174, 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 у справі № 910/389/24 залишити без руху.
3. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
5. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у м. Києві, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Колос
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118688325 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Колос І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні