Постанова

від 11.06.2024 по справі 910/389/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/389/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді: Козир Т.П., Мальченко А.О.), яка ухвалена за результатом апеляційного перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 29.01.2024

у справі № 910/389/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» (далі - ТОВ «Агри-Трейд»)

до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 28 624 669,53 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Агри-Трейд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення 28 624 669,53 грн., з них: 23 624 669,53 грн. матеріальної шкоди, 5 000 000,00 грн. моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2024 зі справи № 910/389/24 (суддя Карабань Я.А.) позовну заяву ТОВ «Агри-Трейд» залишено без руху, визначено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Залишаючи без руху позовну заяву ТОВ «Агри-Трейд», місцевий господарський суд зазначив про те, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим позивачу необхідно:

- усунути недоліки позовної заяви шляхом надання нормативно-правового обґрунтування залучення до участі в справі в якості відповідача-1 саме відокремленого підрозділу та надання доказів наділення вказаного відокремленого підрозділу відповідними повноваженнями бути стороною у справі;

- надати обґрунтований детальний розрахунок суми, заявленої до стягнення;

- надати докази надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- надати належним чином засвідчені копії доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: довідки від 20.08.2010 № 612/07-02/32308116 та акта від 25.05.2011 № 70/07-02/32308116.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2024 зі справи № 910/389/24 (суддя Карабань Я.А.) позовну заяву повернуто заявнику, у зв`язку з тим, що ТОВ «Агри-Трейд» не усунуло недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, при цьому клопотання про продовження такого строку до його закінчення до суду не надходило.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 зі справи ухвалу господарського суду міста Києва від 29.01.2024 скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що суд першої інстанції при встановлені дати отримання судового рішення стороною у справі, враховуючи той факт, що позивачем пропущено строк лише на один день, а також той факт, що останній вказував у своїй заяві про те, що отримав ухвалу суду 18.01.2024, задля уникнення в даному випадку надмірного формалізму та обмеження права на доступ до суду, не був обмежений у праві на продовження процесуального строку відповідно до частини другої статті 119 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про те, що враховує доводи скаржника, а саме, що у відповідь на адвокатський запит від 02.02.2024 № 202 державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило позивача про те, що сповіщення про надходження документа (ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/389/24) на електронну адресу учасника справи - ТОВ «Агри-Трейд» було направлено 18.01.2024 о 19:21.

Одночасно суд апеляційної інстанції врахував те, що позивач в поданій заяві про усунення недоліків зазначав, що останній отримав ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2024 по справі № 910/389/24 про залишення позовної заяви без руху в своєму електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 18.01.2024.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28.03.2024 зі справи, а ухвалу місцевого господарського суду від 29.01.2024 залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник вказує про неврахування судом попередньої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2023 зі справи № 916/1086/22, від 29.04.2024 зі справи № 904/4199/20.

Також скаржник зазначає про помилкове зосередження суду апеляційної інстанції на даті отримання позивачем сповіщення про надходження ухвали суду від 15.01.2024 до особистого кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд», а не на даті надходження зазначеної ухвали до особистого кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд».

За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції у розгляді апеляційної скарги порушив приписи статей 6, 174, 242 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

ТОВ «Агри-Трейд» у відзиві на касаційну скаргу просило Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на правильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної постанови, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з матеріалами справи ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2024 зі справи № 910/389/24 позовну заяву ТОВ «Агри-Трейд» залишено без руху, визначено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи - ухвала від 15.01.2024 про залишення позовної заяви без руху була доставлена одержувачу (ТОВ «Агри-Трейд») в його електронний кабінет 16.01.2024 о 23:46 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет «Електронного суду» сторони - 17.01.2024 о 17:17.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, датою вручення ухвали суду від 15.01.2024 вважається 17.01.2024, відповідно позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви до 22.01.2024 включно.

Аналогічний підхід у визначенні часу надсилання (як часу доставки) судового рішення до електронного кабінету одержувача у розумінні приписів частини шостої статті 242 ГПК України є сталим та послідовним, і застосований Верховним Судом у низці ухвал, зокрема, в ухвалах від 18.12.2023 зі справи № 926/244/23, від 12.01.2024 зі справи № 907/773/21, від 25.01.20214 зі справи № 38/5005/6636/2012, від 26.01.2024 зі справи № 904/3823/19, від 01.02.2024 зі справи № 910/10792/22, від 05.02.2024 зі справи № 917/282/23 та ін.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.04.2024 зі справи № 904/4199/20, на яку посилається ТОВ «Агри-Трейд», скаржник має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено саме до такого електронного кабінету, відповідно порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2024 зі справи № 910/389/24 позовну заяву повернуто заявнику, у зв`язку з тим, що ТОВ «Агри-Трейд» не усунуло недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, при цьому клопотання про продовження такого строку до його закінчення до суду не надходило.

У заяві про усунення недоліків, яка сформована у підсистемі «Електронний суд» 23.01.2024, ТОВ «Агри-Трейд» зазначало про отримання процесуального документа - ухвали від 15.01.2024 про залишення позовної заяви без руху в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 18.01.2024 о 18:22.

Проте зазначене твердження з посиланням на повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету одержувача було спростоване місцевим господарським судом в ухвалі від 29.01.2024. Водночас, як зазначено в ухвалі місцевого господарського суду від 29.01.2024 та не спростовано судом апеляційної інстанції, клопотання про продовження встановленого судом строку до його закінчення від ТОВ «Агри-Трейд» до суду не надходило.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, про те, що враховує доводи скаржника, а саме, що у відповідь на адвокатський запит від 02.02.2024 № 202 державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило його, що сповіщення про надходження документа (ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі № 910/389/24) на електронну адресу учасника справи - ТОВ «Агри-Трейд» було направлено 18.01.2024 о 19:21.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Доставка документа, в цьому випадку ухвали суду від 15.01.2024, в електронний кабінет учасника справи в системі «Електронний суд» хоч і не є тотожним отриманню цієї ухвали учасником справи, проте презюмує таке вручення/отримання відповідному учаснику. Інше розуміння вручення електронного документа, ніж по факту його доставки до електронного кабінету учасника справи, створило б потенційні можливості/ризики для маніпуляцій щодо дати вручення останнього, оскільки знаходилося б у залежності від волі користувача електронного кабінету вчинити дії саме щодо отримання/ознайомлення з документом. Втім причини саме неможливості ознайомлення з електронним документом, на які посилається скаржник, в усіх випадках мають оцінюватися на предмет їх доведеності та поважності.

Повідомлення (сповіщення) про надходження до електронного кабінету відомостей та документів по суті є додатковим та допоміжним функціоналом системи «Електронний суд» щодо інформування користувача про надходження документа до електронного кабінету, проте відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення», а з дати надходження самих процесуальних документів до електронного кабінету у розділ «Мої справи». Час надходження повідомлень у розділ «Повідомлення» може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі «Мої справи» та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем.

Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 зі справи № 910/3604/21, і Суд у справі № 910/389/24 не вбачає підстав для відступу від неї.

Колегія суддів звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, де відзначено, зокрема таке:

« 80. ГПК встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів.

81. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 2, 3 ст. 80 ГПК).

82. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК).

83. З відповідних положень ст. 80 ГПК вбачається, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

84. Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем. Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

85. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 19.10.2021 у справі № 903/533/21».

Суд апеляційної інстанції у постанові від 28.03.2024, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду від 29.01.2024, не врахував того, що адвокатський запит датується 02.02.2024, тобто після постановлення ухвали місцевим господарським судом від 29.01.2024. Отже, ані відповідний запит, ані відповідь державного підприємства «Інформаційні судові системи» на нього не існували станом на момент постановлення ухвали від 29.01.2024 місцевим господарським судом.

При цьому в заяві про усунення недоліків позивач зазначав недостовірну інформацію про отримання ухвали суду від 15.01.2024 про залишення позовної заяви без руху 18.01.2024 (що було спростовано місцевим господарським судом з посиланням на повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету позивача), а не про обставини, які досліджувалися судом апеляційної інстанції (стосовно отримання сповіщення про надходження документа на електронну адресу учасника справи - ТОВ «Агри-Трейд» та підтверджуючі наведене докази).

З огляду на викладене, порушивши норми процесуального права, суд апеляційної інстанції скасував судове рішення (ухвалу місцевого господарського суду від 29.01.2024), яке відповідає закону.

Крім того, Верховний Суд окремо звертає увагу на вимоги частини другої статті 119 ГПК України, відповідно до якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд апеляційної інстанції не може переймати на себе ініціативу суду першої інстанції щодо прийняття/неприйняття процесуальних рішень в межах своєї дискреції, а лише перевіряє обґрунтованість та законність таких рішень в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас причини пропуску учасником процесуального строку для обов`язковості оцінки їх поважності судом мають бути наведені учасником справи саме у відповідній заяві, поданій до закінчення цього строку та бути підтвердженими відповідними доказами.

Частина четверта статті 13 ГПК України визначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дії суду в силу приписів пункту 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України мають сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, але не підміняти їх, так як це суперечитиме принципу рівності і змагальності сторін.

Інститут строків в господарському процесі направлений на реалізацію юридичної визначеності всіх учасників процесу. Зміст статті 119 ГПК України щодо правил продовження строку встановленого судом є чітким і зрозумілим, при цьому обставин, які б перешкоджали учаснику справи реалізувати своє право на розгляд судом обставин поважності пропуску строку у спосіб, передбачений ГПК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Верховний Суд констатує, що право позивача подати позов не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, установлених процесуальним законодавством.

Водночас відповідно до частини восьмої статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Отже, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

Судові витрати

Витрати Головного управління ДПС у м. Києві зі сплати судового збору з касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції зі справи покладаються на ТОВ «Агри-Трейд», у зв`язку із задоволенням касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 зі справи № 910/389/24, яка ухвалена за результатом апеляційного перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 29.01.2024, скасувати.

3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.01.2024 зі справи № 910/389/24 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агри-Трейд» на користь Головного управління ДПС у м. Києві 3028,00 грн судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок