Постанова

від 29.03.2024 по справі 495/5193/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/416/24

Справа № 495/5193/18

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу Відкритого акціонерноготовариства «Красилівськеремонтно-транспортнепідприємство»,в особіліквідатора арбітражного керуючогоКапличного АнатоліяМиколайовича,на рішенняБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 08квітня 2021року,ухваленогопід головуваннямсудді ПрийомовоїО.Ю., у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство», в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича, до Приватного Підприємства «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О», Затоківської селищної ради про визнання права власності,

встановив:

07.06.2018року Відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ВАТ «Красилівське РТП»), в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капличного А.М., звернулось до суду з позовом до ПП «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Олімпія-О», Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області , в якому просило суд визнати за ВАТ «Красилівське РТП» право власності на будівлі та споруди бази відпочинку «Поділля», що складається з: котеджу для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв.м., адміністративної будівлі літ. «Б», котеджу для відпочинку літ. «Ш», загальною площею 319,1 кв. м., їдальні літ. «Ч», загальною площею 663,1 кв. м., душової літ. «Ф», загальною площею 29,4 кв. м., вбиральні літ. «Ц», «1Ч», літнього бару (навісу) «1Х», котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ. «1Ц», споруд № 1, 4, 12, 20, 21 ворота, № 13, 14, 18 огорожа, № 16, 17 оглядовий колодязь, І покриття,1298,3 кв. м., літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», «1С», «1Т», «1У», «1Ф» - торгівельні павільйони, літ. «1А», «1Є», «1Ж», «1З», «1И», «1І», «1К», «1Л», «1Ш», «1Щ», «1Ю» - будинки відпочинку, літ. «2Б» - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н).

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2012року порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника ВАТ «Красилівське РТП» м. Красилів, вул. Грушевського, 1 (код ЄДРПО - 00902292) банкрутом як відсутнього боржника у відповідності до вимог ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012року ВАТ «Красилівське РТП» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капличного А.М.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2016року у справі №11/5025/1265/12 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 22.07.2018року.

Арбітражний керуючий Капличний А.М. звернувся до суду із вищевказаним позовом, з метою захисту інтересів банкрута, а саме: виявлення та повернення майна банкрута для формування ліквідаційної маси, посилаючись на те, що треті особи шляхом злочинних дій заволоділи майном банкрута, а саме цілісним майновим комплексом - базою відпочинку «Поділля».

У своєму позові ліквідатор стверджував, що ВАТ «Красилівське РТП» було створене відповідно до Наказу № 76 від 27.12.1995Начальника представництва Фонду Державного майна (далі ФДМ) України у Красилівському районі Хмельницької області шляхом перетворення державного підприємства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 26.11.1994№ 699/94 «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів».

Наказом № 76 Начальника представництва ФДМ України у Красилівському районі Хмельницької області № 75 від 26.12.1995р. був затверджений акт оцінки вартості майна ВАТ «Красилівське РТП».

18.05.1982року комунальним підприємством «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» (далі КП «Білгород-Дністровське БТІ») було складено план б\в «Поділля», на якому вказано конфігурацію відведеної земельної ділянки та планування б\в, а також вказана загальна кількість будівель та споруд б\в - всього 23 шт.

12.12.1982року комісія у складі головного інженера Красилівського РТП ОСОБА_3 , інженера-енергетика ОСОБА_4 , інженера по т/б ОСОБА_5 , інженера-будівельника ОСОБА_6 склала акт про те, що на відведеній Затоківською селищною радою земельній ділянці площею 1,2 га була побудована база відпочинку (далі б\в) «Поділля».

10.06.1998року КП «Білгород-Дністровське БТІ» проведено інвентаризацію земельної ділянки та будівель і споруд б\в та складено план земельної ділянки б/в « ОСОБА_7 », згідно з яким б/в «Поділля» ВАТ «Красилівське РТП» розміщувалася на земельній ділянці площею 11 892 кв. м, в тому числі під забудовою: 2 286 кв. м., під двором 9 606 кв. м., кількість будівель - 28, з них основних 19 шт., службових 9 шт., а саме: 1 - столова, 2 - адміністративний корпус, 3 - 6 будинки відпочинку, 7 - 19 будинки відпочинку, 20 - альтанка (бесідка), 21 - сміттєзбирач, 22 - душові, 23 - туалет, 24 - склад, 25 - підсобна будівля, 26 - більярдна, 27 - 28 - будинки відпочинку. Балансова вартість б\в складала 1 017 174, 94 грн., а залишкова вартість на початок2003року 253 660, 71 грн., залишкова вартість на кінець2003року241 161, 74 грн., залишкова вартість на початок2004року 240 491, 27 грн., залишкова вартість на кінець2004року 228 690, 33 грн.

Позивач також стверджував, що відповідно до копії довідки від 04 жовтня2004року б\в «Поділля» ВАТ «Красилівське РТП» (станом на той час) знаходилася на балансі ВАТ «Красилівське РТП», а залишкова вартість будівель станом на 01 жовтня2004рік становила 237 485, 13 грн. та складалася з: їдальні, адміністративного корпусу, 17 - будинків для відпочинку, бесідки (альтанка), сміттєзбірника, душової, туалету.

У листопаді2004року КП «Білгород-Дністровське БТІ» була проведена інвентаризація земельної ділянки та будівель і споруд б\в, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення ВАТ «Красилівське РТП», в особі голови правління Місюри І.Г.

Згідно плану земельної ділянки б\в, складеного у листопаді2004року, вона складалась з тих же самих об`єктів, що і у1998році, за виключенням котеджу для відпочинку літ. «А» розміром 13,26 х 12,84 м., який був побудований станом на листопад місяць2004року.

Також позивач посилався на те, що 11 червня1999року згідно з наказом № 39 ВАТ «Красилівське РТП» від 11.05.1999року було створено та зареєстровано як юридична особа Дочірнє підприємство (далі ДП) «Б\в «Поділля», що підтверджується витягом з ЄДР та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП».

03.01.2000року між ВАТ «Красилівське РТП» та ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» було укладено договір оренди, на підставі якого ВАТ «Красилівське РТП» передало ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» в користування на умовах оренди строком на 10 років основні засоби, серед яких були будівлі б\в, балансовою вартістю999742,12 грн., що за твердженням позивача згідно з довідкою № 39 від 20 листопада2009року ВАТ «Красилівське РТП» відповідає балансовій вартості б\в станом на 01.12.2002року.

12.12.2002року між ВАТ «Красилівським РТП» та ДП «Б/в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» було укладено договір оренди № 13, на підставі якого ВАТ «Красилівське РТП» передало ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» в користування на умовах оренди строком на 3 роки (з 01.01.2003по 01.01.2006) частину майнового комплексу, залишковою вартістю208 560, 71 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого вказано в акті приймання-передачі від 12.12.2002року (додаток №1 до договору).

27.04.2001року, на виконання розпорядження Затоківської селищної ради №28 від 27.04.2000року було проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди б\в «Поділля» та рекомендовано надати в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування б\в, яка знаходиться в оренді.

Відповідно до довідки вих. № 613-01/04-6 від 29.05.2001року в користуванні під б\в «Поділля» знаходилася земельна ділянка площею 1,112 га.

Рішенням Затоківської селищної ради №1074від 12.02.2002року було затверджено вищевказаний акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га.

ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112га. забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, які використовуються під розміщення б\в «Поділля» з укладенням відповідного договору оренди.

04.06.2002рокуміж Затоківськоюселищною радоюта ДП«Б\в«Поділля» ВАТ«Красилов РТП»як орендаремб\в«Поділля» булоукладено договіроренди земельноїділянки площею11120кв.м. під розміщення б\в «Поділля» строком на 9 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстрований в реєстрі за №1901.

12.12.2002року між ВАТ «Красилівське РТП» та ПП «Поділля» було укладено договір оренди № 9/12, згідно якого ВАТ «Красилівське РТП» передало у тимчасове володіння та користування, строком на 25 років, цілісний майновий комплекс б\в «Поділля», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , склад якого визначено в акті приймання-передачі майна, і складається із будівель залишковою вартістю204 660, 71 грн.

Разом з тим, позивач зазначив, що договір оренди за № 9/12 колишнім головою правління ВАТ «Красилівське РТП» ОСОБА_8 було укладено в порушення вимог п. 12 Статуту, зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересам служби з ПП «Поділля», директором і засновником якого був ОСОБА_9 .

На підставі вищевказаного договору оренди мала місце незаконна передача ПП «Поділля» в тимчасове користування, строком на 25 років, цілісного майнового комплексу б\в «Поділля» побудована ВАТ «Красилівське РТП» та введена в експлуатацію 12.12.1982р., загальною вартістю 88 243 грн.

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010від 16.12.2010р. було встановлено, що ВАТ «Красилівське РТП» побудувало та ввело в експлуатацію б\в «Поділля» 12.12.1982р., а також те, що 14.05.2003року, голова правління ВАТ «Красилівське РТП» Місюра І.Г. без згоди правління товариства, зловживаючи своїм посадовим становищем, згідно з листом № 218 від 14.05.2003року надав ПП «Поділля» згоду на проведення за рахунок товариства капітального ремонту та переобладнання б\в «Поділля» в АДРЕСА_1 .

В результаті вищевказаних дій рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005року у справі № 2-2070/2005(з урахуванням ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2005року в справі № 2-2070/2005) (в подальшому скасованому) за ПП «Поділля» було визнано право власності на комплекс будівель і споруд б\в «Поділля» у АДРЕСА_1 .

В подальшому, а саме 29.08.2005року за ПП «Поділля» в КП «Білгород-Дністровське БТІ» було зареєстроване право власності на приміщення та споруди б\в «Поділля»: котедж для відпочинку загальною площею 316,1 м. кв., вартістю 98 256 грн., літера «А»; душову загальною площею 29,4 м. кв., вартістю 10 016 грн., літера «Ф»; вбиральню, вартістю 7 147 грн., літера «Ц»; їдальню загальною площею 663,1 м. кв., вартістю 95 422 грн., літера «Ч»; адміністративну будівлю, вартістю 6 111 грн., літера «Б»; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера «В»; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера «Г»; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера «Д»; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера «Є»; 13 будиночків відпочинку, кожен вартістю 2 519 грн., літери «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», «Р», «С», «Т», «И», «І»; альтанку, вартістю 536 грн., літера «У»; сміттєзбиральник, вартістю 674 грн., літера «Х»; споруди, вартістю 5 253 грн., без літери № 1-11, всього загальною площею 1008,6 м.кв.

Рішенням Затоківської селищної ради №1570від 16.08.2005року за результатами розгляду листа ПП «Поділля» про надання в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 1,112 га., що використовувалася для експлуатації, і обслуговування б\в «Поділля» та перебувала в оренді у ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП», враховуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005у справі № 2-2070/2005, було визнано таким, що втратив чинність договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га., розташованої у Центральному районі смт. Затока, що використовується для експлуатації і обслуговування б\в «Поділля», укладений з ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» 04.06.2002р., посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстровано в реєстрі за №1901, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів за № 322 від 05.06.2002.

На підставі рішення Затоківської селищної ради від 05.10.2005року між Затоківською селищною радою та ПП «Поділля» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років площею 1,112 га, на якій розташована б\в «Поділля», за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л.С., зареєстрованого в реєстрі за №2672, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00150 від 07.10.2005року.

В подальшому, 10.05.2006року між ПП «Поділля» та ТОВ «ЕМОС» було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд б\в «Поділля» за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В. та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006року (реєстраційний номер11876654р.), згідно з яким ПП «Поділля» продало ТОВ «ЕМОС» комплекс будівель і споруд б\в «Поділля».

Проте, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007року за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - керуючого санацією ВАТ «Красилівське РТП» Побережного В.Т. рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005року у справі № 2-2070/2005було скасоване, а провадження у справі закрите.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011року у справі №7/6960за позовом ВАТ «Красилівське РТП» до ПП «Поділля», ТОВ «Емос», залишеного без змін Постановою Вищого Господарського суду України від 30.05.2012року, визнано недійсним договір оренди № 9/12 від 12.12.2002року, укладений між ВАТ «Красилівське РТП» та ПП «Поділля», визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд б\в «Поділля» ( АДРЕСА_1 ) від 10.05.2006року, укладений між ПП «Поділля» та ТОВ «ЕМОС».

Як зазначив позивач, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у кримінальній справі №1-88/2010від 16.12.2010року встановлено фактнезаконного відчуженнямайна ВАТ«Красилівське РТП», а отже, на його думку, і факт того, що майно (база відпочинку) вибуло з володіння власника майна ВАТ «Красилівське РТП» поза його волею.

Крім того позивачем до суду було надано копію постанови Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 16.04.2015р. у справі № 822/3474/14, якою, з врахуванням ухвали того ж суду від 06.08.2015року про виправлення описки, були задоволені позовні вимоги ВАТ «Красилівське РТП»; визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142141000529 від 10.04.2014року, проведену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю (далі ДБК) в Одеській області; визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №24304745, видане 16.07.2014р. реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди б\в «Поділля» ( АДРЕСА_1 ); зобов`язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності за ПП «Поділля», проведену за №14472758на будівлі та споруди б\в «Поділля», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на б\в.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що в подальшому б\в, яка вибула з володіння ВАТ «Красилівське РТП» поза його волею, була переоформлена на фізичну особу ОСОБА_1 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по цивільній справі № 2-3515 від 18.07.2011року (в подальшому скасованого), яким визнано дійсним договір купівлі-продажі комплексу будівель і споруд б\в «Поділля» від 10.03.2011року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Емос».

ОСОБА_1 придбала комплекс будівель і споруд б\в «Поділля» ( АДРЕСА_1 ), що складається: з одного котеджу для відпочинку під літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м., будівель - душової під літ. «Ф»; вбиральні під літ. «Ц»; їдальні під літ. «Ч»; адміністративної будівлі під літ. «Б», будинку відпочинку під літ. «Д»; будинку відпочинку під літ. «Є», будинку відпочинку під літ. «Ж», будинку відпочинку під літ. «З», будинку відпочинку під літ. «К», будинку відпочинку під літ. «Л», будинку відпочинку під літ. «М», будинку відпочинку під літ. «Н», будинку відпочинку під літ. «О», будинку відпочинку під літ. «П», будинку відпочинку під літ. «Р», будинку відпочинку під літ. «С», будинку відпочинку під літ. «Т», альтанки під літ. «У», сміттєзбиральника під літ. «Х», будинку відпочинку під літ. «И», будинку відпочинку під літ. «І», № 1-11 споруд, розташованих на земельній ділянці площею 11 120 кв.м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013року апеляційну скаргу ВАТ «Красилівське РТП», в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А.М., задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду у цивільній справі № 2-3515 від 18.07.2011р. скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Емос» про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.

Крім того, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в справі №1505/8575/2012від 11.10.2012року (в подальшому скасованого) за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудовані приміщення триповерхового котеджу загальною площею 318,4 м.кв. літ. «Ш», торгівельні павільйони літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П» та «1Р» за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013року апеляційну скаргу Білгород-Дністровської прокуратури задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі №1505/8575/2012від 11.10.2012р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради та ПП «Поділля» відмовлено.

Разом з тим, на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2012року в справі №1505/8575/2012. Яке було в подальшому скасоване) реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 548726, реєстраційний номер - № 13248151103, номер запису про право власності №210247.

У зв`язку з цим, постановою Хмельницького окружного Адміністративного суду від 13.10.2015року в справі № 822/4801/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015року, визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер -548726від 25.02.2015; зобов`язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на комплекс будівель та споруд б\в «Поділля», номер запису про право власності №210247від 08.02.2013року.

Позивач надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43224307від 03.09.2015р., відповідно до якої власником 72/100 частин комплексу будівель та споруд б\в є ОСОБА_1 .

На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 12.11.2014року в справі № 495/7453/14-ц (в подальшому скасованому) право власності на котедж для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв.м., визнано за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в рівних частинах.

Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 25.11.2014року в справі № 495/7453/14-ц рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2014року було доповнено, зазначено склад нерухомого майна: «котедж для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м., що становить 28/100 часток комплексу будівель та споруд б\в.

Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2015року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2014року в справі № 495/7453/14-ц було скасоване, а у задоволенні позову було відмовлено.

Крім того позивачем до суду було надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43224307від 03.09.2015року, згідно з якою власником 28/100 часток комплексу будівель та споруд б\в, що складається з котеджу для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м., є ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 337 від 26.02.2015року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19656335від 26.02.2015року.

Позивачем до суду також було надано рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015року у справі № 916/580/15-г (в подальшому скасованому) за позовом ТОВ «Олімпія-О» до ПП «Поділля» про визнання права власності, позов було задоволено та визнано за ТОВ «Олімпія-О» право власності на котедж для відпочинку літ. «Ш», площею 319,1 кв. м, їдальню літ. «Ч», площею 663,1 кв. м, літній бар (навіс) літ. «1Х», площею 275,10 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43228269від 03.09.2015року, власником вище вказаних об`єктів нерухомості є ТОВ «Олімпія-О» на підставі рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 рокуу справі № 916/580/15-г згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) (індексний номер -20807110від 25.04.2015року) внесено запис про право власності № 9486168 державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Однак, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2015року по справі № 916/580/15-г рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015року скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олімпія-О» відмовлено.

У зв`язку з цим, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015р. в справі № 822/4801/15, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015року, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) (індексний номер20807110від 25.04.2015) за ТОВ «Олімпія-О» (код ЄДРПО 33624621) на котедж для відпочинку, їдальня, літній бар (навіс) за адресою ( АДРЕСА_1 ); зобов`язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на котедж для відпочинку, їдальню, літній бар (навіс), за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за номером запису про право власності № 9486168 від 14.04.2015року за ТОВ «Олімпія-О» (код ЄДРПО 33624621), вчинений реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Також позивач посилався на рішення господарського суду від 15.09.2017року у справі №916/1041/16, яким було визнано недійним рішення Затоківської селищної ради №1570 від 16.08.2005року «Про надання ПП «Поділля» в оренду строком на 25 років земельної ділянки, площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування б\в «Поділля», розташованої у Центральному районі смт.Затока, та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею, 1,112 га, на якій розташована б\в «Поділля» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, укладений 05.10.2005року між Затоківською селищною радою та ПП «Поділля» строком на 25 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л.С., зареєстрований за №2672.

Позивач зазначив, що вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що комплекс будівель та споруд б\в «Поділля» було майном ВАТ «Красилівське РТП», однак в результаті протиправних дій незаконно, поза волею ВАТ «Красилівського РТП», вибуло із його володіння.

Позивач також зазначив, що на даний момент вся реконструкція, нове будівництво будівель та споруд б\в «Поділля» є самочинним будівництвом, тому в порядку ст. 376 ЦК України, просить визнати право власності, посилаючись на єдине законне користування земельною ділянкою.

Посилаючись на зазначені обставини в своїй сукупності, позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 08квітня 2021року взадоволенні позовнихвимог ВАТ«Красилівське РТП»,в особіліквідатора арбітражного керуючогоКапличного А.М.,було відмовлено (т.2, а.с.186-209).

В апеляційній скарзі ВАТ «Красилівське РТП», в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капличного А.М., ставить питання про скасування рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.04.2021 року, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.210-233).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що у суду були відсутні правові підстави для задоволення позову ВАТ «Красилівське РТП» в порядку ст. 376 ЦК України, так як останнім не надано підтверджуючих документів, що він є забудовником майна відносно якого заявлено вимогу в порядку ст. 376 ЦК України, а також того, що він є власником або законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель та споруд б\в «Поділля».

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2018року, провадження у вказаній цивільній справі за позовом ВАТ «Красилівське РТП», в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капличного А.М., до ПП «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Олімпія-О», Затоківської селищної ради про визнання права власності було закрито з підстав того, що вже є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про то самий предмет та з тих самих підстав (т.1, а.с.155-157, 169-170).

Тобто, відповідач наполягав на тому, що позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами повторно звернувся до суду до тих самих учасників процесу з підстав, аналогічних вирішеним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/3442/16-ц від 17.01.2017року.

Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 25.10.2019року, залишеною без змін постановою ВС від 06.05.2020року, апеляційну скаргу ВАТ «Красилівське РТП», в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капличного А.М., було задоволено частково, вищевказану ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2018року скасовано, справу направлено для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції (т.1, а.с.235-239, т.2, а.с. 32-34).

Будівництво нових об`єктів проводилось ПП «Поділля» на земельній ділянці загальною площею 1.112 га. в Центральному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровський згідно договору оренди від 05.10.2005року, який зареєстрований в реєстрі за №2672. Договір оренди було укладено на підставі рішення Затоківської селищної ради від 16.08.2005року за №1570, відповідно до якого ПП «Поділля» було надано у довгострокову оренду, на 25 років, земельну ділянку для використання та обслуговування відпочинку ПП «Поділля».

Отже, котеджі для відпочинку під літ. «А», літ. «Ш», літній бар (навіс) літ. «IX», туалет літ. «1Ч» в розумінні ч. 1 ст. 376 ЦПК України не можна вважати самочинними, бо ж вони збудовані ПП «Поділля» на підставі дозвільних документів і на земельній ділянці, яка була відведена саме для цих цілей.

Вінницький Апеляційний Адміністративний суд України, скасовуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2014року по справі №3474/14, не з`ясував питання наявності майна позивача на території б\в «Поділля».

Позивач у своєму позові та доданих до нього документів фактично підтвердив, що на території б\в «Поділля» вже розташовані нові та реконструйовані будівлі та споруди, зведення яких проводилось ПП «Поділля».

Тому, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 , викладеними в її письмовому відзиві, про те, що після проведення капітальної реконструкції ПП «Поділля» цілісного майнового комплексу б\в «Поділля» замість тимчасовихбудівель таспоруд з`явилисьнові капітальні (що підтверджується копією витягу станом на 06.12.2012рік).

Згідно витягу з ДР речових прав на нерухоме майно станом на 16.07.2014рік та споруди б\в «Поділля» ( АДРЕСА_1 . б/н), складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. «А» (2005 року), котедж для відпочинку літ. «Ш» (2014 рік), їдальня літ. «Ч» (реконструкція), душової літ. «Ф» (2010), вбиральні літ. «Ц» (2010), літній бар «IX»(2014) , туалет «1Ч» (2014), незавершене будівництво котеджу літ. «1Ц», споруд № 1,4, 12,20,21- ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, №11- каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, літ. «У», «1Я», «2А», «2В», «2Г» - альтанки, літ. «Б» - адміністративна будівля, літ. «X» - сміттєзбірник, літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», «1С», «1Т», «1У», 1Ф» - торгівельні павільйони літ. «1А», «1Є», «1Ж», «1З», «1И», «1I», «1К», «1Л», «1Ш», 1Щ», «1Ю» - будинки відпочинку, літ. «2Б» - сарай - будівлі тимчасового характеру.

Факт знищення колишніх будівель підтверджується:

договором на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011року, укладений із ОСОБА_1 ;

копією акту про знесення споруд від 11.12.2011року;

копією обговореної ціни станом на2011рік;

копією локального кошторису № 2-1-1 форма форма № 4, №4а;

копією об`єктного кошторису від 15.09.2011року;

копією локального кошторису №2-1-2 форма № 4;

копією відомостей ресурсів до локального кошторису № 2-1-2 форма № 4а;

копією акту приймання - виконання будівельних робіт за жовтень2011року форма № КБ- 2В;

копією довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень2011року типова та № КБ-3 (т.2, а.с.76-91).

Суд обгрунтовано звернув увагу на той факт, що вказані обставини були предметом дослідження суду, за результатом якого вже було ухвалено судове рішення у справі №495/3442/16-ц від 17.01.2017року, яке ніким не скасовано та набрало законної сили, про що вказано вище, а отже має значення для розгляду даної цивільної справи.

Із матеріалів справи вбачається, що нші відповідачі ОСОБА_1 , ТОВ «Олімпія-О» набули право власності на підставі судових рішень.

ОСОБА_2 набула право власності на підставі договору дарування № 337 від 26.02.2015року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, основною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало винесене господарським судом Одеської області від 15.09.2016року рішення у справі № 916/1041/16, згідно якого було визнано недійним рішення Затоківської селищної ради №1570від 16.08.2005року «Про надання ПП «Поділля» в оренду строком на 25 років земельної ділянки, площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Поділля», розташованої у Центральному районі смт. Затока, та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га, на якій розташована б\в «Поділля» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, укладений 05.10.2005року між Затоківською селищною радою та ПП «Поділля» строком на 25 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л.С., зареєстрований за №2672.

Разом з тим, майно б\в «Поділля», яке існувало до передання його останньому, перестало існувати як об`єкт матеріального світу, оскільки будівліта спорудибули знесені, що не заперечувалось позивачем у справі і підтверджується матеріалами даної цивільної справи.

Тобто, вищевказаним судовим рішенням за ВАТ «Красилівське РТП» не підтверджено наявності речового права на земельну ділянку, починаючи з1982року до2002року, до того ж у ньому не спростовано зміни складу у нерухомому майні, не вказано про здійснення реконструкції будівель позивачем та набуття ним їх у власність.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що 03 січня2000року та 12 грудня2002року на підставі відповідних правочинів, укладених між позивачем та ДП «Бє\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП», будівлі та споруди б\в, а також сама земельна ділянка, на якій вони знаходилися, були передані в користування на умовах оренди ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП». Тобто, майно б\в у тому стані, в якому воно існувало до його реконструкції та на час його передачі ПП «Поділля», фактично вибуло з його володіння за його волею, адже, вищевказані договори оренди, укладені між позивачем та ДП «Б\в «Поділля» ВАТ «Красилов РТП», судом не були визнанні недійсними, при цьому сам позивач посилався на них в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивачем також не було надано до суду доказів наявності права власності на котедж для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв.м., комплексу будівель та споруд б\в «Поділля» ( АДРЕСА_1 ) до набуття на нього права власності ОСОБА_1 , потім ОСОБА_2 ».

У відповідності до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За змістом п.п. 3, 8, 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012року за № 6, право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об`єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як ч. 3 ст. 376, так і ст. 331 ЦК.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК), землекористувачі (ст. 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (ст. 102-1 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених ст. 26 - 32 Закону №3038-VI.

У справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК).

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України по справі № 6-1328цс15 від 02.12.2015року.

Верховний суд України наголосив на тому що, аналіз норм ч. 3 ст. 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

При цьому слід ураховувати положення ч. 1 ст. 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів того, що він є забудовником майна відносно якого заявлено вимогу в порядку ст. 376 ЦК України, а також те, що він є власником або законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель та споруд бази відпочинку «Поділля», що встановлено судовим рішенням у справі №495/3442/16-ц від 17.01.2017року, яке ніким не скасовано та набрало законної сили, про що вказано вище (т.1, а.с.155-167), а саме на сторінці 167 тому 1-го.

Позивач також не надав доказів, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття новозбудованих об`єктів до експлуатації, чи наявні істотні порушення будівельних норм та правил.

Крім того, суд правильно зазначив, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з висновку за №1091, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи № 1-88/2010, з 12.12.2002року по2010рік на території бази відпочинку збереглись лише окремі конструктивні елементі, які залишились від часу, коли майном розпоряджався ВАТ «Красилівський РТП» (т.2, а.с. 99-102).

На момент передачі цілісного майнового комплексу у грудні місяці2002року база відпочинку «Поділля» перебувала у незадовільному технічному стані, потребували ремонту.

На2010рік: вбиральня літ. - «Ц», душова літ. «Ф» (із азбестових листів) знесені, на їх місці збудовано нові із цегли, будівлі літ. «24», «25», «26», «27», «28» відчужені сумісним землевласникам, споруди літ. «6», «7», «8», «9», «10», «11» - відсутні.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення у справі ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство», в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича, залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.03.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк