Постанова

від 11.12.2024 по справі 495/5193/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 495/5193/18

провадження № 61-6417св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича,

відповідачі: приватне підприємство «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О», Затоківська селищна рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року у складі судді Прийомової О. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ВАТ «Красилівське РТП»), в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А. М., звернулось до суду з позовом до приватного підприємства «Поділля» (далі - ПП «Поділля»), ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О» (далі -ТОВ «Олімпія-О»), Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просило визнати за ВАТ «Красилівське РТП» право власності на будівлі та споруди бази відпочинку « Поділля », що складається з: котеджу для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м, адміністративної будівлі літ. «Б», котеджу для відпочинку літ. «Ш», загальною площею 319,1 кв. м, їдальні літ. «Ч», загальною площею 663,1 кв. м, душової літ. «Ф», загальною площею 29,4 кв. м, вбиральні літ. «Ц», «1Ч», літнього бару (навісу) «1Х», котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ. «1Ц», споруд № 1, 4, 12, 20, 21 - ворота, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16, 17 - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв. м., літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», «1С», «1Т», «1У», «1Ф» - торгівельні павільйони, літ. «1А», «1Є», «1Ж», «1З», «1И», «1І», «1К», «1Л», «1Ш», «1Щ», «1Ю» - будинки відпочинку, літ. «2Б» - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку «Поділля», район Центральний) та АДРЕСА_1 ).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2012 року ВАТ «Красилівське РТП» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капличного А. М.

3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2016 року у справі №11/5025/1265/12 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 22 липня 2018 року.

4. Арбітражний керуючий Капличний А. М. звернувся до суду з вказаним позовом з метою захисту інтересів банкрута, а саме: виявлення та повернення майна банкрута для формування ліквідаційної маси, посилаючись на те, що треті особи шляхом злочинних дій заволоділи майном банкрута, а саме цілісним майновим комплексом - базою відпочинку « Поділля ».

5. Зазначав, що вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у кримінальній справі №1-88/2010 від 16 грудня 2010 року встановлено факт незаконного відчуження майна ВАТ «Красилівське РТП», а отже, на його думку, і факт того, що майно (база відпочинку) вибуло з володіння власника майна ВАТ «Красилівське РТП» поза його волею.

6. В подальшому спірне майно було неодноразово відчужено, проте судовими рішеннями встановлено, що комплекс будівель та споруд б\в «Поділля» було майном ВАТ «Красилівське РТП», однак в результаті протиправних дій незаконно, поза волею ВАТ «Красилівського РТП», вибуло із його володіння.

7. Посилаючись на те, що на даний момент вся реконструкція, нове будівництво будівель та споруд б\в «Поділля» є самочинним будівництвом, позивач в порядку статті 376 ЦК України просив визнати право власності на будівлі та споруди бази відпочинку « Поділля » за ВАТ «Красилівське РТП», посилаючись на єдине законне користування земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано підтверджуючих документів, що він є забудовником майна, відносно якого заявлено вимогу в порядку статті 376 ЦК України, а також що він є власником або законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель та споруд б\в «Поділля».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 29 березня 2024 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. У касаційній скарзі ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

14. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

15. Касаційна скарга мотивована тим, що комплекс будівель та споруд бази відпочинку « Поділля » було майном ВАТ «Красилівське РТП», зазначене майно в результаті злочинних дій незаконно поза волею позивача вибуло з його володіння та було незаконно самочинно реконструйоване та перебудоване третіми особами. Однак на даний час усі правовстановлюючі документи, які посвідчували право власності на спірне нерухоме майно за третіми особами, скасовано, а тому це майно в теперішньому стані може бути витребувано у відповідачів.

16. На даний час база відпочинку частково без належних дозвільних документів реконструйована третіми особами, в тому числі ПП «Поділля» за кошти ВАТ «Красилівське РТП» на підставі договору оренди від 12 грудня 2002 року.

17. Та обставина, що земельна ділянка, на якій збудовані будівлі, на законних підставах має бути у користуванні позивача, так як саме позивач отримав її в користування та збудував спірні об`єкти нерухомості, підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15 вересня 2017 року у справі

№ 916/1041/16. Вся реконструкція та нове будівництво будь-яких будівель та споруд на базі відпочинку «Поділля» є самочинним будівництвом, в тому числі вчинене третіми особами.

18. Позивач заперечує проти визнання права власності на спірне нерухоме майно за будь-якою особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а тому просило суд на підставі частини п`ятої статті 376, статті 392 ЦК України визнати за ним право власності на це нерухоме майно.

19. Суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги докази щодо підтверджуючих документів, що позивач є забудовником майна, відносно якого заявлено вимогу в порядку статті 376 ЦК України.

20. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2012 року порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» (ЄДРПО - 00902292) банкрутом у відповідності до вимог статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

22. Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22 листопада 2012 року ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі № 11/5025/1265/12 від 22 травня 2018 року, строк ліквідаційної процедури банкрута ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» продовжено до 22 липня 2018 року.

23. ВАТ «Красилівське РТП» було створене відповідно до Наказу Начальника представництва Фонду Державного майна України у Красилівському районі Хмельницької області від 27 грудня 1995 року № 76 шляхом перетворення ДП «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» у ВАТ згідно з Указом Президента України від 26 листопада 1994 року № 699/94 «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів».

24. 01 червня 1999 року відповідно до наказу ВАТ «Красилівське РТП» від

11 травня 1999 року № 39 було створено та зареєстровано як окрему юридичну особу - дочірнє підприємство «База відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» (ЄДРПО - 304558940).

25. 03 січня 2000 року між ВАТ «Красилівським РТП» та ДП «База відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» було укладено договір оренди, на підставі якого ВАТ «Красилівське РТП» передало ДП «База Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» в користування на умовах оренди строком на 10 років основні засоби, серед яких будівлі бази відпочинку.

26. На виконання розпорядження Затоківської селищної ради від 27 квітня

2000 року № 28 було проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди бази відпочинку «Поділля», які перебували в оренді у ДП «База відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП».

27. Рішенням Затоківської селищної ради від 12 лютого 2002 року № 1074 було затверджено акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га, ДП «Бази Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112 га забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, що використовуються під розміщення бази відпочинку « Поділля ».

28. 04 червня 2002 року між Затоківською селищною радою та ДП База Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» як орендарем бази відпочинку «Поділля» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11 120,00 кв. м під розміщення бази відпочинку «Поділля» строком на 9 років, який був посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1901.

29. 12 грудня 2002 року між ВАТ «Красилівське РТП» та ПП «Поділля» було укладено договір оренди № 9/12, згідно з умовами якого ВАТ «Красилівське РТП» передало у тимчасове володіння та користування строком на 25 років цілісний майновий комплекс база відпочинку « Поділля », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , склад якого визначено в акті приймання-передачі майна, і складається із будівель залишковою вартістю 204 660,71 грн.

30. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2005 року у справі № 2-2070/2005 (з урахуванням ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 листопада 2005 року в справі № 2-2070/2005) за ПП «Поділля» було визнано право власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку « Поділля » у АДРЕСА_1 .

31. В подальшому, 29 серпня 2005 року за ПП «Поділля» в КП «Білгород-Дністровському БТІ» було зареєстроване право власності на приміщення та споруди бази відпочинку « Поділля »: котедж для відпочинку загальною площею 316,1 кв. м, вартістю 98 256,00 грн, літера «А»; душову загальною площею

29,4 кв. м, вартістю 10 016,00 грн, літера «Ф»; вбиральню, вартістю 7 147 грн, літера «Ц»; їдальню загальною площею 663,1 кв. м, вартістю 95 422,00 грн, літера «Ч»; адміністративну будівлю, вартістю 6 111,00 грн, літера «Б»; будиночок відпочинку, вартістю 4 177,00 грн, літера «В»; будиночок відпочинку, вартістю 4 177,00 грн, літера «Г»; будиночок відпочинку, вартістю 3 464,00 грн, літера «Д»; будиночок відпочинку, вартістю 3 464,00 грн, літера «Є»; 13 будиночків відпочинку, кожен вартістю 2 519,00 грн, літери «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», «Р», «С», «Т», «И», «І»; альтанку, вартістю 536,00 грн, літера «У»; сміттєзбиральник, вартістю

674,00 грн, літера «Х»; споруди, вартістю 5 253,00 грн, без літери № 1-11, всього загальною площею 1 008,6 кв. м.

32. Рішенням Затоківської селищної ради від 16 серпня 2005 року № 1570 за результатами розгляду листа ПП «Поділля» про надання в оренду строком

на 25 років земельної ділянки площею 1,112 га, що використовувалася для експлуатації, обслуговування бази відпочинку «Поділля» та перебувала в оренді у ДП «База Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП», враховуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2005 року у справі № 2-2070/2005, було визнано таким, що втратив чинність договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га, розташованої у Центральному районі смт. Затока, що використовується для експлуатації, обслуговування бази відпочинку «Поділля», укладений з ДП База Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилівське РТП» 04 червня 2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В. Ф., зареєстровано в реєстрі за № 1901, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів за № 322 від 05 червня 2002 року.

33. На підставі рішення Затоківської селищної ради від 05 жовтня 2005 року між Затоківською селищною радою та ПП «Поділля» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років площею 1,112 га, на якій розташована база відпочинку « Поділля », за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л. С., зареєстрованого в реєстрі за № 2672, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00150 від 07 жовтня

2005 року.

34. 10 травня 2006 року між ПП «Поділля» та ТОВ «ЕМОС» було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку « Поділля », за адресою:

АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І. В. та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно

27 червня 2006 року (реєстраційний номер 11876654), згідно якого ПП «Поділля» (яке було власником будівель та споруд бази відпочинку « Поділля » на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 06 квітня 2005 року у справі № 2-2070/2005) продало ТОВ «ЕМОС» комплекс будівель і споруд бази відпочинку «Поділля»

35. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05 травня

2011 року у справі № 7/6960 за позовом ВАТ «Красилівське РТП» до ПП «Поділля», ТОВ «Емос», залишеним без змін постановою Вищого Господарського суду України від 30 травня 2012 року, визнано недійсним договір оренди № 9/12 від 12 грудня 2002 року, укладений між ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» та ПП «Поділля», визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку « Поділля » ( АДРЕСА_1 ) від 10 травня 2006 року, укладений між ПП «Поділля» та ТОВ «ЕМОС».

36. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2007 року за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - керуючого санацією ВАТ «Красилівське РТП» - Побережного В. Т. рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 квітня 2005 року у справі

№ 2-2070/2005 скасоване, а провадження у справі закрито.

37. Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010 від 16 грудня 2010 року встановлено, що ОСОБА_3 та його син ОСОБА_3 , здійснивши незаконне відчуження бази відпочинку та в подальшому її реконструкцію шляхом знесення будинків та будівництва нових об`єктів, завдали позивачу шкоду у розмірі 88 243,00 грн., що відповідає загальній вартості об`єктів бази відпочинку « Поділля ».

38. На підставі цього вироку на користь позивача з ОСОБА_4 були стягнуті збитки у розмірі 88 243,00 грн, які останній відшкодував у повному обсязі, а позивач отримав ці кошти.

39. Як вбачається з висновку за № 1091, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи

№ 1-88/2010, з 12 грудня 2002 року по 2010 рік на території бази відпочинку збереглись лише окремі конструктивні елементі, які залишились від часу, коли майном розпоряджався ВАТ «Красилівський РТП».

40. На момент передачі цілісного майнового комплексу у грудні місяці 2002 року база відпочинку «Поділля» перебувала у незадовільному технічному стані, потребували ремонту.

41. На 2010 рік: вбиральня літ. - «Ц», душова літ. «Ф» (із азбестових листів) знесені, на їх місці збудовано нові із цегли, будівлі літ. «24», «25», «26», «27», «28» відчужені сумісним землевласникам, споруди літ. «6», «7», «8», «9», «10», «11» - відсутні.

42. Позивач у своєму позові та доданих до нього документах фактично підтверджував, що на території бази відпочинку « Поділля » вже розташовані нові та реконструйовані будівлі та споруди, зведення яких проводилось ПП «Поділля».

43. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16 липня 2014 рік та споруди бази відпочинку « Поділля » ( АДРЕСА_1 ), складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. «А» (2005 року), котедж для відпочинку літ. «Ш» (2014 рік), їдальня літ. «Ч» (реконструкція), душової літ. «Ф» (2010), вбиральні літ. «Ц» (2010), літній бар «IX»(2014) , туалет «1Ч» (2014), незавершене будівництво котеджу літ. «1Ц», споруд № 1,4, 12,20,21- ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, №11- каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, літ. «У», «1Я», «2А», «2В», «2Г» - альтанки, літ. «Б» - адміністративна будівля, літ. «X» - сміттєзбірник, літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», «1С», «1Т», «1У», 1Ф» - торгівельні павільйони літ. «1А», «1Є», «1Ж», «1З», «1И», «1I», «1К», «1Л», «1Ш», 1Щ», «1Ю» - будинки відпочинку, літ. «2Б» - сарай - будівлі тимчасового характеру.

44. Факт знищення підтверджується: договором на виконання ремонтних робіт № 1 від 01 вересня 2011 року, укладеним із ОСОБА_1 ; копією акту про знесення споруд від 11 грудня 2011 року; копією обговореної ціни станом на

2011 рік; копією локальної смети № 2-1-1 форма № 4, №4а; копією об`єктної смети від 15 вересня 2011 року; копією локальної смети №2-1-2 форма № 4; копією відомостей ресурсів до локальної сміти № 2-1-2 форма № 4а; копією акту приймання - виконання будівельних робіт за жовтень 2011 року форма № КБ- 2В, копією довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року типова та № КБ-3.

45. Суди попередніх інстанцій також зазначали, що вказані обставини були предметом дослідження суду, за результатом якого вже ухвалено рішення у справі №495/3442/16-ц від 17 січня 2017 року, яке набрало законної сили.

46. Так, судом було встановлено, що 28 лютого 2003 року між ДП «База Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» та ПП «Поділля» було укладено договір суборенди земельної ділянки за № 10/12.

47. Відповідно до умов договору суборенди ДП База Відпочинку «Поділля» ВАТ «Красилов РТП» (ЄДРПО - 30455894) передало ПП «Поділля» (ЄДРПО - 32222956) у тимчасове довгострокове володіння та користування земельну ділянку площею 11 120,00 кв. м, яка використовується під розміщення бази відпочинку « Поділля » за адресою: (Центральний курортний район, смт. Затока).

48. Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 27 червня 2003 року за № 433 ПП «Поділля» було надано дозвіл на проектування генерального плану бази відпочинку « Поділля » (Центральний курортний район, смт. Затока).

49. Як вбачається з рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 06 квітня 2004 року за № 898, ПП ОСОБА_5 (ліцензія АА

№ 237034 від 26 листопада 2001 року), узгоджений із Одеською обласною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок № 294 від 22 березня 2004 року) та інших документів дозвільного характеру, вище вказаним рішенням було затверджено проект «генеральний план реконструкції бази відпочинку « Поділля ».

50. Другим пунктом вище вказаного рішення надано дозвіл ПП «Поділля» на реконструкцію бази відпочинку « Поділля ».

51. 09 листопада 2004 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було надано ПП «Поділля» дозвіл на виконання будівельних робіт за № 54.

52. Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 26 травня 2005 року за № 192 було затверджено акт державної технічної комісії

від 15 березня 2005 року про готовність закінченого будівництва об`єкту до експлуатації.

53. Позивачем не було надано доказів про скасування чи визнання недійсними вищевказаних документів дозвільного характеру.

54. 16 жовтня 2005 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було надано ПП «Поділля» дозвіл на виконання будівельних робіт.

55. На підставі договору на виконання ремонтних робіт № 1 від 01 вересня

2011 року, акту зносу споруд від 11 грудня 2011 року, локального кошторису демонтажу, з грудня 2011 року на території бази відпочинку «Поділля» проводились роботи зі знесення дерев`яних та металевих (обкладені цеглою) споруд та будівель: дерев`яні будиночки для відпочинку під літ. «В», «Г», «Д», «Є», шиферні «Ж», «З», «І», «К», «Л», «М», «И», «Н», «О», «П», «Р», «С», «Т», пожежні ємкості № 6, 7, акт підписаний в тому числі ПП «Поділля».

56. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 06.12.2012 рік): будиночки для відпочинку літ. «Д», «Є», «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», «р», «С», «Т», «И», «І», споруди № № 6, 7- знесені, торгівельні павільйони літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», адміністративна будівля літ. - «Б», альтанка - літ. «У», сміттєзбиральник - літ. «Х» носять тимчасовий характер.

57. Декларацією про готовність до експлуатації від 10 квітня 2014 року за № ОД 142141000529 було введено в експлуатацію літній котедж літ. «Ш», літній бар (навіс) літ. «1Х», туалет літ. «1Ч» за адресою: АДРЕСА_1.

58. На підставі вище вказаних документів дозвільного характеру реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області було видано ПП «Поділля» свідоцтво про право власності, серії та номер: індекс № НОМЕР_1 видане 16 липня 2014 року та проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 14472758 від 16 липня 2014 року.

59. Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 16 липня 2014 рік) будівлі та споруди бази відпочинку « Поділля » ( АДРЕСА_1 ) складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. «А», котедж для відпочинку літ. «Ш», їдальня літ. «Ч», душової літ. «Ф», вбиральні літ. «Ц», літній бар «1Х», туалет «1Ч», незавершене будівництво котеджу літ. «1Ц», споруд № 1,4, 12, 20, 21 - ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, № 11 - каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, альтанки - літ. «У», «1Я», «2А», «2В», «2Г», адміністративна будівля - літ. «Б», сміттєзбірник - літ. «Х», торгівельні павільйони - літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», «1С», «1Т», «1У», «1Ф», будиночки для відпочинку - літ. «1А», «1Є», «1Ж», «1З», «1И», «1І», «1К», «1Л», «1Ш», «1Щ», «1Ю», сарай - літ. «2Б», будівель тимчасового характеру.

60. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року в справі № 822/3474/14, з врахуванням ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року про виправлення описки, задоволені позовні вимоги ВАТ «Красилівське РТП»; визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142141000529 від 10 квітня 2014 року, проведену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області; визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 16 липня 2014 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку « Поділля » ( АДРЕСА_1 ).

61. Судами попередніх інстанцій також установлено, що інші відповідачі - ОСОБА_1 та ТОВ «Олімпія-О» набули право власності на підставі судових рішень.

62. Так, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по цивільній справі № 2-3515 від 18 липня 2011 року визнано дійсним договір купівлі-продажі комплексу будівель і споруд б\в «Поділля» від 10 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Емос».

63. ОСОБА_1 придбала комплекс будівель і споруд б\в «Поділля» (смт. Затока район «Центральний» м. Білгород-Дністровський Одеської області), що складається: з одного котеджу для відпочинку під літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м, будівель - душової під літ. «Ф»; вбиральні під літ. «Ц»; їдальні під літ. «Ч»; адміністративної будівлі під літ. «Б», будинку відпочинку під літ. «Д»; будинку відпочинку під літ. «Є», будинку відпочинку під літ. «Ж», будинку відпочинку під літ. «З», будинку відпочинку під літ. «К», будинку відпочинку під літ. «Л», будинку відпочинку під літ. «М», будинку відпочинку під літ. «Н», будинку відпочинку під літ. «О», будинку відпочинку під літ. «П», будинку відпочинку під літ. «Р», будинку відпочинку під літ. «С», будинку відпочинку під літ. «Т», альтанки під літ. «У», сміттєзбиральника під літ. «Х», будинку відпочинку під літ. «И», будинку відпочинку під літ. «І», № 1-11 споруд, розташованих на земельній ділянці площею

11 120,00 кв. м.

64. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року апеляційну скаргу ВАТ «Красилівське РТП» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А. М. задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду у цивільній справі № 2-3515 від 18 липня

2011 року скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову

ОСОБА_1 до ТОВ «Емос» про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.

65. Крім того, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в справі № 1505/8575/2012 від 11 жовтня 2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудовані приміщення триповерхового котеджу загальною площею 318,4 кв. м літ. «Ш», торгівельні павільйони літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П» та «1Р» за адресою: АДРЕСА_1 .

66. Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2013 року апеляційну скаргу Білгород-Дністровської прокуратури задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012

від 11 жовтня 2012 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради та ПП «Поділля» відмовлено.

67. Рішенням господарського суду Одеської області від 25 березня 2015 року у справі № 916/580/15-г за позовом ТОВ «Олімпія-О» до ПП «Поділля» про визнання права власності позов було задоволено та визнано за ТОВ «Олімпія-О» право власності на котедж для відпочинку літ. «Ш», площею 319,1 кв. м, їдальню літ. «Ч», площею 663,1 кв. м, літній бар (навіс) літ. «1Х», площею 275,10 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_2 . Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43228269 від 03 вересня 2015 року власником вище вказаних об`єктів нерухомості є ТОВ «Олімпія-О» на підставі рішення господарського суду Одеської області від 25 березня 2015 року у справі № 916/580/15-г згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) (індексний номер - 20807110 від 25 квітня 2015 року) внесено запис про право власності № 9486168 державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

69. Однак, постановою Одеського апеляційного господарського суду

від 07 липня 2015 року по справі № 916/580/15-г рішення господарського суду Одеської області від 25 березня 2015 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Олімпія-О» відмовлено.

70. ОСОБА_2 набула право власності на підставі договору дарування № 337 від 26 лютого 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т. Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19656335 від 26 лютого 2015 року, укладеного на підставі набуття права власності за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 495/7453/14-ц від 12 листопада 2014 року на котедж для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м. ( АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частинах, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 31 березня 2015 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

71. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

72. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

73. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

74. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

75. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

76. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

77. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

78. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

79. Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

80. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

81. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

82. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

83. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

84. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

85. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

86. 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

87. Відповідно до частин першої - другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) в редакції, чинній станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

88. Згідно з пунктом 4 «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

89. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) зазначила, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

90. Звертаючись до суду з цим позовом у червні 2018 року арбітражний керуючий Капличний А. М. зазначав, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2012 року було порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника - ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» банкрутом, як відсутнього боржника у відповідності до вимог статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

91. На виконання повноважень ліквідатора з метою виявлення та повернення майна банкрута для формування ліквідаційної маси ліквідатором ВАТ «Красилівське РТП» ним було встановлено, що треті особи шляхом злочинних дій заволоділи майном банкрута, а саме цілісним майновим комплексом- базою відпочинку «Проділля».

92. Отже виниклий спір впливає на ліквідаційну масу позивача.

93. У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 904/7234/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що з огляду на норми законодавства України, чинного на момент розгляду справи Верховним Судом, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

94. Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження

№ 14-404цс19), розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

95. Враховуючи, що позовні вимоги безпосередньо стосуються майна ВАТ «Красилівське РТП», щодо якого розглядається справа про банкрутство, позовні вимоги, заявлені у цій справі, підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, - Господарським судом Хмельницької області у справі № 11/5025/1265/12.

96. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду

від 15 листопада 2023 року у справі № 187/442/15-ц (провадження

№ 61-10026св23), від 10 квітня 2024 року у справі № 187/1079/15 (провадження

№ 61-6125св23).

97. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про розгляд цього спору у порядку цивільного судочинства.

98. Верховний Суд не оцінює доводи касаційної скарги по суті спору, оскільки порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 ЦПК України, є обов`язковою і самостійною підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

99. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, зокрема, має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

100. Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

101. Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень із направленням справи до суду господарської юрисдикції, що розглядає справу про банкрутство ВАТ «Красилівське РТП».

102. Урегулювання процедури розгляду спорів до позивача або відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції та підсудності справ одному господарському суду, який акумулює усі майнові спори, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство.

103. Отже, спір, який виник між сторонами у цій справі, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. При цьому необхідності закриття провадження у справі немає, оскільки зазначені дії можуть призвести до створення перешкод позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 КУзПБ, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-ХІ.

104. Аналогічних по суті висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 199/6577/16-ц (провадження № 61-13297св18), від 18 березня 2020 року у справі № 200/10257/14-ц (провадження № 61-9721св18), від 20 травня 2020 року у справі № 161/18582/17 (провадження № 61-26625св18), від 10 червня 2020 року у справі № 640/20224/15-ц (провадження № 61-6920св18), від 08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17 (провадження № 61-18187св20), від 22 червня 2022 року у справі № 523/12426/16 (провадження № 61-10737св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 753/4673/21 (провадження № 61-6170св22), від 09 серпня 2023 року у справі № 757/32326/19-ц (провадження № 61-2897св21), від 10 січня 2024 рокуу справі № 201/15806/15-ц (провадження № 61-5569св23).

105. Отже, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню до Господарського суду Хмельницької області.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича задовольнити частково.

2. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня

2024 рокускасувати.

3. Матеріали справи № 495/5193/18 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство», в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича, до Приватного Підприємства «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О», Затоківської селищної ради про визнання права власності, передати до Господарського суду Хмельницької області, на розгляді якого перебуває справа №11/5025/1265/12 про банкрутство ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович