Рішення

від 08.04.2021 по справі 495/5193/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5193/18

№ провадження 2/495/130/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

08 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа №495/5193/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , Затоківської селищної ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

07.06.2018 року Відкрите акціонерне товариство Красилівське ремонтно-транспортне підприємство , в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича, звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду із позовом до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , Затоківської селищної ради, про визнання права власності, у якому просить визнати за Відкритим акціонерним товариством Красилівське ремонтно-транспортне підприємство право власності на будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з: котеджу для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., адміністративної будівлі літ. Б , котеджу для відпочинку літ. Ш , загальною площею 319,1 кв. м., їдальні літ. Ч , загальною площею 663,1 кв. м., душової літ. Ф , загальною площею 29,4 кв. м., вбиральні літ. Ц , 1Ч , літнього бару (навісу) 1Х , котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ. 1Ц , споруд № 1, 4, 12, 20, 21 - ворота, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16, 17 - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв. м., літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф - торгівельні павільйони, літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1І , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю - будинки відпочинку, літ. 2Б - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2012 року порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство м. Красилів вул. Грушевського, 1 (ЄДРПО - 00902292) банкрутом як відсутнього божника у відповідності до вимог ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 року ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капличного А.М.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2016 року у справі №11/5025/1265/12 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 22.07.2018 року.

Арбітражний керуючий Капличний А.М. звернувся до суду із вище вказаним позовом з метою захисту інтересів банкрута, а саме: виявлення та повернення майна банкрута для формування ліквідаційної маси, посилаючись на те, що треті особи шляхом злочинних дій заволоділи майном банкрута, а саме цілісним майновим комплексом - базою відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У своєму позові ліквідатор стверджує, що ВАТ Красилівське РТП (далі по тексту - Позивач) було створене відповідно до Наказу № 76 від 27.12.1995 Начальника представництва Фонду Державного майна України у Красилівському районі Хмельницької області шляхом перетворення державного підприємства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 26.11.1994 № 699/94 Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів .

Наказом № 76 Начальника представництва ФДМ України у Красилівському районі Хмельницької області № 75 від 26.12.1995 р. був затверджений акт оцінки вартості майна Красилівського РТП.

Позивач стверджує, що 12 грудня 1982 року комісія у складі головного інженера Красилівського РТП ОСОБА_3 , інженера-енергетика ОСОБА_4 , інженера по т/б ОСОБА_5 , інженера-будівельника ОСОБА_6 склала акт про те, що на відведеній Затоківською селищною радою земельній ділянці площею 1,2 га була побудована база відпочинку Поділля .

18 травня 1982 року КП Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації було складено план бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якому, як стверджує Позивач, вказано конфігурацію відведеної земельної ділянки та планування бази, а також вказана загальна кількість будівель та споруд бази - всього 23 шт.

Також позивач стверджує, що 10 червня 1998 року КП Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації проведено інвентаризацію земельної ділянки та будівель і споруд бази відпочинку та складено план земельної ділянки б/в Поділля , згідно з яким б/в Поділля ВАТ Красилівське РТП розміщувалася на земельній ділянці площею 11 892 кв. м, в тому числі під забудовою: 2 286 кв. м., під двором 9 606 кв. м., кількість будівель - 28, з них основних 19 шт., службових 9 шт., а саме: 1 - столова, 2 - адміністративний корпус, 3 - 6 будинки відпочинку, 7 - 19 будинки відпочинку, 20 - альтанка (бесідка), 21 - сміттєзбирач, 22 - душові, 23 - туалет, 24 - склад, 25 - підсобна будівля, 26 - більярдна, 27 - 28 - будинки відпочинку. Балансова вартість бази відпочинку складала 1 017 174, 94 грн., а залишкова вартість на початок 2003 року - 253 660, 71 грн., залишкова вартість на кінець 2003 року 241 161, 74 грн., залишкова вартість на початок 2004 рік - 240 491, 27 грн., залишкова вартість на кінець 2004 року - 228 690, 33 грн.. Позивач також стверджує, що відповідно до копії довідки від 04 жовтня 2004 року ВАТ Красилівське РТП база відпочинку Поділля (станом на той час) знаходилася на балансі ВАТ Красилівське РТП , а залишкова вартість будівель станом на 01 жовтня 2004 рік становила - 237 485, 13 грн. та складалася з: їдальні, адміністративного корпусу, 17 - будинків для відпочинку, бесідки (альтанка), сміттєзбірника, душової, туалету. У листопаді 2004 року КП Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації була проведена інвентаризація земельної ділянки та будівель і споруд бази відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення ВАТ Красилівське РТП в особі голови правління ОСОБА_7 , підтвердженням чого є копії листів № 34 від 19 жовтня 2004 року та № 324 від 16 листопада 2004 року.

Позивач стверджує, що згідно плану земельної ділянки бази відпочинку, складеного у листопаді 2004 року, складалась з тих же самих об`єктів, що і у 1998 році, за виключенням котеджу для відпочинку літ. А розміром 13,26 х 12,84 м., який був побудований станом на листопад місяць 2004 рік.

Крім того, посилається на те, що 11 червня 1999 року згідно з наказом № 39 ВАТ Красилівське РТП від 11.05.1999 року було створено та зареєстровано як юридична особа Дочірнє підприємство База відпочинку Поділля , що підтверджується витягом з ЄДР та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП .

03 січня 2000 року між ВАТ Красилівське РТП та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП було укладено договір оренди, на підставі якого ВАТ Красилівське РТП передало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП в користування на умовах оренди строком на 10 років основні засоби, серед яких будівлі бази відпочинку, балансовою вартістю 999742, 12 грн., що за твердженням позивача згідно з довідкою № 39 від 20 листопада 2009 року ВАТ Красилівське РТП відповідає балансовій вартості бази відпочинку станом на 01.12.2002 рік.

12 грудня 2002 року між ВАТ Красилівським РТП та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП було укладено договір оренди № 13, на підставі якого ВАТ Красилівське РТП передало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП в користування на умовах оренди строком на 3 роки (з 01.01.2003 по 01.01.2006) частину майнового комплексу залишковою вартістю 208 560, 71 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого вказано в акті приймання-передачі від 12.12.2002 року (додаток №1 до договору).

27 квітня 2001 року, на виконання розпорядження Затоківської селищної ради №28 від 27.04.2000 року було проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендовано надати в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться в оренді.

Відповідно до довідки вих. № 613-01/04-6 від 29.05.2001 в користуванні під базою відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася земельна ділянка площею 1,112 га.

Рішенням Затоківської селищної ради № 1074 від 12 лютого 2002 року було затверджено вищевказаний акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га.

ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП та надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112 га. забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, які використовуються під розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 з укладенням відповідного договору оренди.

04 червня 2002 року між Затоківською селищною радою та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП як орендарем бази відпочинку Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11 120 кв. м. під розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 9 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1901.

12 грудня 2002 року між ВАТ Красилівське РТП та ПП Поділля було укладено договір оренди № 9/12, згідно якого ВАТ Красилівське РТП передало у тимчасове володіння та користування, строком на 25 років, цілісний майновий комплекс база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , склад якого визначено в акті приймання-передачі майна, і складається із будівель залишковою вартістю 204 660, 71 грн.

Як стверджує Позивач, договір оренди за № 9/12 колишнім головою правління ВАТ Красилівське РТП ОСОБА_7 було укладено в порушення вимог п. 12 Статуту, зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересам служби, з Приватним Підприємством Поділля , директором і засновником якого був ОСОБА_8 ..

На підставі вище вказаного договору оренди мала місце незаконна передача ПП Поділля в тимчасове користування, строком на 25 років, цілісного майнового комплексу - бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, за cтвердженням Позивача, була побудована ВАТ Красилівське РТП та введена в експлуатацію 12 грудня 1982 р., загальною вартістю 88 243 грн.

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010 від 16.12.2010 р. було встановлено, що ВАТ Красилівське РТП побудувало та ввело в експлуатацію базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 12.12.1982 р., а також те, що 14.05.2003 року, голова правління ВАТ Красилівське РТП ОСОБА_7 без згоди правління товариства, зловживаючи своїм посадовим становищем, згідно з листом № 218 від 14.05.2003 року надав ПП Поділля згоду на проведення за рахунок товариства капітального ремонту та переобладнання бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .

В результаті вище вказаних дій рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 року у справі № 2-2070/2005 (з урахуванням ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2005 року в справі № 2-2070/2005) за ПП Поділля було визнано право власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

В подальшому 29 серпня 2005 року за ПП Поділля в КП Білгород-Дністровському БТІ було зареєстроване право власності на приміщення та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 : котедж для відпочинку загальною площею 316,1 м. кв., вартістю 98 256 грн., літера А ; душову загальною площею 29,4 м. кв., вартістю 10 016 грн., літера Ф ; вбиральню, вартістю 7 147 грн., літера Ц ; їдальню загальною площею 663,1 м. кв., вартістю 95 422 грн., літера Ч ; адміністративну будівлю, вартістю 6 111 грн., літера Б ; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера В ; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера Г ; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера Д ; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера Є ; 13 будиночків відпочинку, кожен вартістю 2 519 грн., літери Ж , З , К , Л , М , Н , О , П , Р , С , Т , И , І ; альтанку, вартістю 536 грн., літера У ; сміттєзбиральник, вартістю 674 грн., літера Х ; споруди, вартістю 5 253 грн., без літери № 1-11, всього загальною площею 1 008,6 м. кв.

Рішенням Затоківської селищної ради № 1570 від 16.08.2005 року за результатами розгляду листа ПП Поділля про надання в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 1,112 га., що використовувалася для експлуатації, обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувала в оренді у ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , враховуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 у справі № 2-2070/2005, було визнано таким, що втратив чинність договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га., розташованої у Центральному районі смт. Затока, що використовується для експлуатації, обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений з ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП 04.06.2002 р., посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстровано в реєстрі за № 1901, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів за № 322 від 05.06.2002.

На підставі рішення Затоківської селищної ради від 05.10.2005 р. між Затоківською селищною радою та ПП Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років площею 1,112 га, на якій розташована база відпочинку Поділля , за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2672, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00150 від 07.10.2005 року.

10 травня 2006 року між ПП Поділля та ТОВ ЕМОС було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В. та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006 р. (реєстраційний номер 11876654 р.), згідно з яким ПП Поділля продало ТОВ ЕМОС комплекс будівель і споруд бази відпочинку Поділля .

Проте ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 р. за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - керуючого санацією ВАТ Красилівське РТП Побережного В.Т. рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 року у справі № 2-2070/2005 було скасоване, а провадження у справі закрите.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 року у справі № 7/6960 за позовом ВАТ Красилівське РТП до ПП Поділля , ТОВ Емос , залишеного без змін Постановою Вищого Господарського суду України від 30.05.2012 р., визнано недійсним договір оренди № 9/12 від 12.12.2002 р., укладений між ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство та ПП Поділля , визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) від 10.05.2006 р., укладений між ПП Поділля та ТОВ ЕМОС .

На думку позивача, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі №1-88/2010 від 16.12.2010 року встановлено факт незаконного відчуження майна ВАТ Красилівське РТП , а отже і факт того, що майно (база відпочинку) вибуло з володіння власника майна ВАТ Красилівське РТП поза його волею.

Позивачем до суду було надано копію постанови Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 16.04.2015 р. в справі № 822/3474/14, якою з врахуванням ухвали Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 06.08.2015 р. про виправлення описки, задоволені позовні вимоги ВАТ Красилівське РТП ; визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142141000529 від 10.04.2014 р., проведену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області; визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 16.07.2014 р. реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ); зобов`язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності за приватним підприємством Поділля , проведену за № 14472758 на будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на базу відпочинку.

Позивач стверджує, що в подальшому база відпочинку, яка вибула з володіння ВАТ Красилівське РТП поза його волею, була переоформлена на фізичну особу ОСОБА_1 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по цивільній справі № 2-3515 від 18.07.2011 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажі комплексу будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Емос .

ОСОБА_1 придбала комплекс будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (смт. Затока район Центральний м. Білгород-Дністровський Одеської області), що складається: з одного котеджу для відпочинку під літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., будівель - душової під літ. Ф ; вбиральні під літ. Ц ; їдальні під літ. Ч ; адміністративної будівлі під літ. Б , будинку відпочинку під літ. Д ; будинку відпочинку під літ. Є , будинку відпочинку під літ. Ж , будинку відпочинку під літ. З , будинку відпочинку під літ. К , будинку відпочинку під літ. Л , будинку відпочинку під літ. М , будинку відпочинку під літ. Н , будинку відпочинку під літ. О , будинку відпочинку під літ. П , будинку відпочинку під літ. Р , будинку відпочинку під літ. С , будинку відпочинку під літ. Т , альтанки під літ. У , сміттєзбиральника під літ. Х , будинку відпочинку під літ. И , будинку відпочинку під літ. І , № 1-11 споруд, розташованих на земельній ділянці площею 11 120 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 р. апеляційну скаргу ВАТ Красилівське РТП в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А.М. задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду у цивільній справі № 2-3515 від 18.07.2011 р. скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Емос про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.

Крім того, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012 від 11.10.2012 р. за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудовані приміщення триповерхового котеджу загальною площею 318,4 м. кв. літ. Ш , торгівельні павільйони літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П та 1Р за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку Поділля (район Центральний).

Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 року апеляційну скаргу Білгород-Дністровської прокуратури задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012 від 11.10.2012 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради та ПП Поділля відмовлено.

На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 1505/8575/2012 від 11.10.2012 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер - 548726, реєстраційний номер - № 13248151103, номер запису про право власності № 210247.

Постановою Хмельницького окружного Адміністративного суду від 13.10.2015 р. в справі № 822/4801/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер - 548726 від 25.02.2015; зобов`язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Поділля база відпочинку (район Центральний ), номер запису про право власності № 210247 від 08.02.2013 року.

Позивач надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43224307 від 03.09.2015 р., відповідно до якої власником 72/100 частин комплексу будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 ..

На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 495/7453/14-ц від 12.11.2014 р. право власності на котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м. ( АДРЕСА_1 ) визнано за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних частинах. Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 25.11.2014 р. в справі № 495/7453/14-ц рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2014 р. було доповнено, зазначено склад нерухомого майна: котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., що становить 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 .

Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2015 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 12.11.2014 р. в справі № 495/7453/14-ц було скасоване, а у задоволенні позову було відмовлено.

Крім того позивачем до суду було надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43224307 від 03.09.2015 р., згідно з якою власником 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку, що складається з котеджу для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., є ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 337 від 26.02.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19656335 від 26.02.2015 р..

Позивачем до суду також було надано рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 року у справі № 916/580/15-г за позовом ТОВ Олімпія-О до ПП Поділля про визнання права власності, позов було задоволено та визнано за ТОВ Олімпія-О право власності на котедж для відпочинку літ. Ш , площею 319,1 кв. м, їдальню літ. Ч , площею 663,1 кв. м, літній бар (навіс) літ. 1Х , площею 275,10 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43228269 від 03.09.2015 р., власником вище вказаних об`єктів нерухомості є ТОВ Олімпія-О на підставі рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 у справі № 916/580/15-г згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) (індексний номер - 20807110 від 25.04.2015 р.) внесено запис про право власності № 9486168 державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 р. по справі № 916/580/15-г рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ Олімпія-О відмовлено.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р. в справі № 822/4801/15, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) (індексний номер 20807110 від 25.04.2015) за ТОВ Олімпія-О (код ЄДРПО - 33624621) на котедж для відпочинку, їдальня, літній бар (навіс) за адресою ( АДРЕСА_1 ); зобов`язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на котедж для відпочинку, їдальню, літній бар (навіс), за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за номером запису про право власності № 9486168 від 14.04.2015 року за ТОВ "Олімпія-О" (код ЄДРПО - 33624621), вчинений реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Також позивач посилався на рішення господарського суду від 15.09.2017 року у справі № 916/1041/16,яким було визнано недійним рішення Затоківської селищної ради №1570від 16.08.2005 року Про надання приватному підприємству Поділля в оренду строком на 25 років земельної ділянки, площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованої у Центральному районі смт.Затока, та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею, 1,112 га, на якій розташована база відпочинку Поділля за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, укладений 05.10.2005 року між Затоківською селищною радою та ПП Поділля строком на 25 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л.С., зареєстрований за №2672.

Таким чином, за ствердженнями позивача, вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що комплекс будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 було майном ВАТ Красилівське РТП , однак в результаті протиправних дій незаконно поза волею ВАТ Красилівського РТП вибуло із його володіння.

Спірне майно незаконно, самочинно третіми особами було реконструйоване, перебудоване, зведено нові будівлі та споруди на території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, позивач зазначає, що на даний момент вся реконструкція, нове будівництво будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 є самочинним будівництвом, тому в порядку ст. 376 ЦК України, просить визнати право власності, посилаючись на єдине законне користування земельною ділянкою.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2018 року, провадження у вказаній цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , Затоківської селищної ради про визнання права власності було закрито з підстав того, що вже є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про то самий предмет та з тих самих підстав. /т.1 л.с.169-170/.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25.10.2019 року, залишеною без змін постановою ВСУ від 06.05.2020 року, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича - задоволено частково, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2018 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15 листопада 2019 року справа надійшла до провадження судді Мишко В.В.

21 травня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду, суддя Мишко В.В. заявлений самовідвід від розгляду вказаної справи.

27 травня 2020 року розпорядженням № 164, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю.

01 червня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду вказана справа була прийнята до провадження судді з призначенням її підготовчого розгляду.

09.07.2020 року, від представника відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовні вимоги позивача, згідно якого Відповідач заперечує проти задоволення позову ВАТ Красилівського РТП , в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне.:

Так, Відповідач наполягає на тому, що позивач зловживаючи своїми процесуальними правами повторно звернувся до суду до тих самих учасників процесу з підстав, аналогічних вирішеним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі № 495/3442/16-ц від 17.01.2017 року.

До того ж вказав, що з 2005 року ПП ПОДІЛЛЯ почало зносити тимчасові дерев`яні, шиферні будиночки та зводити капітальні спальні корпуси. Так у матеріалах кримінальної справи міститься оригінали дозвільної документації: 06.10.2004 року виконкомом Затоківської селищної ради рішенням за № 989 було затверджено Генеральний проект реконструкції відпочинку Поділля розроблений ПП ПОДІЛЛЯ . 14.09.2005 року рішенням виконкому Затоківської селищної ради від 14.09.2005 року за № 544 було затверджено проект реконструкції бази відпочинку та надано дозвіл на будівництво ще спальних котеджів. 09.11.2004 року Відповідачем-1 було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 54 для будівництва спального котеджу під літ. А в смт. Затока Центральному районі.

На підставі акту від 15.03.2005 року Відповідачем-1 було введено в експлуатацію вище вказаний спальний котедж під літ. А .

Рішенням виконкому Затоківської селищної ради від 26.06.2005 року за № 192 акт введення в експлуатацію було затверджено.

16.10.2005 року Відповідачем було отримано дозвіл № 78 на будівництво трьох спальних котеджів. Було розроблено відповідну проекту документацію.

Як вбачається із договору на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011 року укладений із ОСОБА_1 ; копії акту зносу споруд від 11.12.2011 року; копії обговореної ціни станом на 2011 рік; копії локальної сміти № 2-1-1 форма № 4, форма №4а, копії об`єктної сміти від 15.09.2011 року; копії локальної сміти № 2-1-2 форма № 4а; відомості ресурсів до локальної сміти № 2-1-2 форма № 4а; копії акту приймання - виконання будівельних робіт за жовтень 2011 року форма № КБ-2В; копії довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року типова форма № КБ-3 було проведено роботи зі зносу будиночків: дерев`яні будиночки для відпочинку під літ. В , Г , Д , Є , шиферні Ж , З . І , К , Л , М , И , Н , О , П , Р , С , Т , пожарні ємкості № 6, 7, замість знесених будиночків для відпочинку ПП ПОДІЛЛЯ зведені нові капітальні спальні корпуси, які пов`язані своїм фундаментом із землею.

Також, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 16.10.2006 року за ПП ПОДІЛЛЯ було дозволено розпочати роботи із нового будівництва спального котеджу літ. Ш . літнього бару (навіс) літ. IX . туалет літ. 1Ч . Будівництво було закінчено у листопаді місяці 2013 року, введення в експлуатацію розпочато у першому кварталі 2014 року. Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 10.04.2014 за № ОД 142141000529 вище вказані об`єкти бази відпочинку Поділля було прийнято до експлуатації.

Будівництво нових об`єктів проводилось ПП ПОДІЛЛЯ на земельній ділянці загальною площею 1.112 га. в Центральному районі смт. Затока м. Білгород- Дністровський згідно договору оренди від 05.10.2005 року зареєстрований в реєстрі за №2672.Договір оренди було укладено на підставі рішення Затоківської селищної ради від 16.08.2005 року за № 1570, відповідно до якого ПП ПОДІЛЛЯ було надано у довгострокову оренду, на 25 років, земельну ділянку для використання та обслуговування відпочинку Поділля .

Отже, котеджі для відпочинку під літ. А , літ. Ш , літній бар (навіс) літ. IX , туалет літ. 1Ч в розуміння ч. 1 ст. 376 ЦПК України не можна вважати самочинними, бо ж вони збудовані ПП ПОДІЛЛЯ на підставі дозвільних документів і на земельній ділянці, яка була відведена саме для цих цілей, вказує відповідач.

Вінницький Апеляційний Адміністративний суд України скасовуючи рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року по справі № 3474/14 не з`ясував питання наявності майна Позивача на території бази відпочинку Поділля .

Всупереч твердженням позивача зазначає, що в матеріалах кримінальної справи № 1-88/2010 відсутній оригінал акту від 12.12.1982 року про введення в експлуатацію Бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість, наявні завірені копії, за відсутності підписів усіх членів комісії, посвідчені лише сучасною печаттю ВАТ Красилівський РТП , на деяких мається печать КП Білгород-Дністровського БТІ . Позивач до суду не надав оригінал акту від 12.12.1982 року де б були оригінальні підписи усіх членів комісії у раз їх взагалі наявності.

Крім того, у матеріалах кримінальної справи № 1-88/2010 міститься архівна справа із КП Білгород-Дністровського БТІ де на титульній сторінці вказано Крисилівська райсельхоз техніка. У цій же архівній справі та у технічних паспортах зазначено, що тимчасові споруди бази відпочинку ПОДІЛЛЯ було зведено ще у 1979 і, а не як стверджує Позивач у 1982 році.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб ВАТ Красилівський РТП було створено лише 26.06.1996 року. У матеріалах кримінальної справи № 1-88/2010 міститься фотокопія Статуту ВАТ Красилівського РТП , де чітко вказано, що підприємство Позивача було створено 27.09.1995 року шляхом перетворення Державного підприємства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство у ВАТ. Товариство є правонаступником ДП Красилівського РТП . У документах Позивача відсутні будь-які посилання на те що він є правонаступником Красилівської райсельхозтехніки .

Отже, у 1982 році ВАТ Красилівського РТП взагалі не існувало, а тому не могло ввести в експлуатацію базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відповіді архівного відділу виконавчого комітету Білгород - Дністровської міської ради від 16.08.2016 за № 186/П, договір на тимчасове використання земельних ділянок у смт. Затока надавався підприємству Красилівська районна сільхозтехніка Хмельницької області під розміщення Поділля на сезон 1985 року.

В архівах відсутня інформація щодо особи орендаря ВАТ Красилівського РТП у 1982 році, зареєстрований в реєстрі юридичних осіб лише у 1996 році.

У зв`язку зі знищенням майна у Позивача відсутні права, які необхідно захищати у судовому порядку шляхом скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації 10.04.2014 року за № ОД 142141000529. Справу Вінницьким Апеляційний адміністративним судом України було розглянуто формально.

Позов про визнання права власності, такий спосіб захисту права є одним із різновидів негаторного позову, де заявник володіє майном, але обмежений в праві користування та (або) розпорядження ним у зв`язку з тим, що інша особа оспорює це право. У даному випадку позивач позбавлений права володіння майном, що виключає можливість звернення з позовом про визнання права власності.

Як вбачається із вище наведених документів, Позивач не був замовником нового будівництва, не витратив на це жодної копійки, а тому в нього відсутні правові підстави для визнання за ним право власності в порядку ст. 376 ЦК України.

Позивач заявивши вимогу про визнання за ним права власності на нерухоме майно бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 послався на ч. 5 ст. 376 ЦК України, а саме він вважає себе власником земельної ділянки.

Такі правові посилання Позивача є необґрунтованими у зв`язку із відсутністю у нього відповідного права на земельну ділянку.

На момент звернення до суду із аналогічним позовом до ОСОБА_1 , ПП ПОДІЛЛЯ , ТОВ ОЛІМПІЯ - О , ОСОБА_2 .. Затоківської селищною ради про визнання права власності в порядку ст. 376 ЦК України ВАТ КРАСИЛІВСЬКЕ РТП не надало до суду документів, що дане підприємство є орендарем земельної ділянки площею 1,112 га, на якій розташована база відпочинку, за адресою: Одеська область, смт. Затока, Білгород-Дністровський, Центральний район або забудовником бази відпочинку.

Рішення Господарського суду Одеської області набрало законної сили 26.09.2017 року і лише у лютому місяці 2019 року ВАТ КРАСИЛІВСЬКЕ РТП звернулось до суду в рамках цивільної справи № 495/3442/16-ц про перегляд рішення суду від 17.01.2017 року з нововиявленими обставинами посилаючись на рішення Господарського суду. Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.04.2019 року заяву ВАТ КРАСИЛІВСЬКОГО РТП було повернуто заявнику, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, відповідач вказує, що копії планів земельної ділянки б/в Поділля не є належним доказом землекористування.

Згідно ст. 22 ЗК України (в редакції яка діяла на момент складання плану земельної ділянки станом на 22.06.1993), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 24 ЗК України, право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

У Позивача відсутнє рішення Затоківської селищної ради народних депутатів Білгород-Дністровського району до 18.12.1990 року до набрання чинності ЗК України у старій редакції.

Відсутнє рішення селищної ради відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 ЗК України після 18.12.1990 року (станом на 22.06.1993 рік. на момент складання плану земельної ділянки 10.06.1998 року).

До того ж, позивачем не надано до суду копій договору оренди спірної земельної ділянки із Затоківською селищною радою впродовж 1982 року по 2002 p.p., також відсутні рішення відповідного органу місцевого самоврядування про виділення, закріплення за Позивачем спірної земельної ділянки.

Як вбачається із Розпорядження Затоківської селищної ради від 27.04.2000 року № 28, замовником інвентаризації спірної земельної ділянки було ДП база відпочинку Поділля ВАТ Красилівського РТП в оренді якої знаходились будівлі і споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До 2000 року у Позивача правовстановлюючі документів або підтверджуючі документи землекористування відсутні відповідно до вимог чинного на той момент законодавства України.

Довідкою від 29.05.2001 року повідомляє, що спірна земельна ділянка перебуває в фактичному користуванні у ДП база відпочинку Поділля , ні слова про особу Позивача. Вперше землекористування спірною земельною ділянкою документально було оформлено на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.06.2002 року зареєстрований в реєстрі за № 1901 із ДП база відпочинку Поділля .

У зв`язку із тим, що цілісний майновий комплекс бази відпочинку було передано ДП базі відпочинку Поділля Позивачем в оренду і керуючись тимчасовим порядком користування майном вперше укладено договір оренди земельної ділянки.

У даному випадку Дочірнє Підприємство виступало як самостійна юридична особа. Правовий зв`язок між особою Позивача та укладеним Дочірнім підприємством договір оренди відсутній, тому не може бути підтверджуючим документом законності землекористування позивача спірною земельною ділянкою.

Безпідставним є посилання Позивача на договір оренди земельної ділянки від 04.06.2002 року зареєстрований в реєстрі за № 1901 укладений між Затоківською селищною радою та Дочірнім підприємством, як на наявність у заявника прав на землекористування спірною земельною ділянкою.

Правовий зв`язок переходу прав на земельну ділянку від Затоківської селищної ради до ВАТ Красилівський РТП , в подальшому до ДП База відпочинку ПОДІЛЛЯ ВАТ Красилівський РТП відсутній.

Таким чином, на даний момент у Позивача відсутні будь-які документи в розумінні ст. 125 ЗК України, що підтвердити свої права на земельну ділянку для застосування ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Законним користувачем земельної ділянки площею 1.112 в Центральному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровський було ПП ПОДІЛЛЯ (у матеріалах справи наявний договір оренди за рішення Затоківської селищної ради оформлені на користь ПП ПОДІЛЛЯ ),

Отже, позивач не надав до суду обґрунтованих доказів того, що він є власником земельної ділянки та забудовник спірного нерухомого, отже відсутні правові підстави для задоволення позову в порядку ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Копія акту від 12.12.1982 року за своєю формою не є актом введення в експлуатацію бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 1982 рік ні капітальні, тимчасові споруди (не пов`язані із землею) не підлягали та чинним на той момент законодавством не вимагалось введення в експлуатацію.

Акт від 12.12.1982 року був лише підставою для балансового обліку майна, а не як переконує Позивач, документом, що підтверджує ведення в експлуатацію цілісного майнового комплексу бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У довідках від 04.10.2004 року, 12.10.2004 року будиночки для відпочинку (без зазначення літер) бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходились лише на балансі Позивача. Вироком по справі № 1- 8/2010 Білгород-Дністровським міськрайонним судом було встановлено, що база відпочинку перебувала на балансі у Позивача і складалась лише із дерев`яних будівель та споруд. Із 1982 року і до тепер Позивач не оформлював за собою речових прав на цілісний майновий комплекс бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 .

При передачі ВАТ Красилівським РТП цілісного комплексу бази відпочинку ПОДІЛЛЯ ПП ПОДІЛЛЯ за актом приймання-передачі (додаток № 1 до договору №9/12 від 12.12.2002 року), стан майна був не задовільний та потребував капітального ремонту. Не задовільний стан був пов`язаний із тим, що у 1982 році було зведено не капітальні, тимчасові споруди, які вже потребували капітальної реконструкції.

Як вбачається із проведеної технічної інвентаризації, яку було проведено 2006 року КП Білгород-Дністровським БТІ на підставі рішення Білгород- Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005 року по справі № 2-2070/2005, до бази відпочинку ПП ПОДІЛЛЯ входили наступні будівлі та споруди: літ. А котедж для відпочинку, Ф - душова, Ц - вбиральня, Ч - їдальня (металева),Щ- котедж для відпочинку (дерево), Д - котедж для відпочинку (дерево), Є - котедж для відпочинку (дерево), Ж - котедж для відпочинку (шифер), З - котедж для відпочинку (шифер), К - котедж для відпочинку (шифер), Л - котедж для відпочинку /шифер), М - котедж для відпочинку (шифер), Н - котедж для відпочинку (шифер), О -котедж для відпочинку (шифер). П - котедж для відпочинку (шифер), Р - котедж для відпочинку (шифер). С - котедж для відпочинку (шифер), Т - котедж для відпочинку (шифер), У - альтанка (із дерева), X - сміття збірник (шифер), И - ж для відпочинку (шифер), І - котедж для відпочинку (шифер), Б - директорський будиночок (із дерева), споруди № № 1, 2, 1-1 (вище вказаний витяг долучений Позивачем до позову).

Висновком від 23.06.2010 року № 1091, який було складено Одеським науково - дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи № 1-88/2010 (про яку у своєму позові згадує Позивач), старшим співробітником ЛСТИ ОНИИСЭ, експертом 3-го класу ОСОБА_11 було встановлені наступні факти.

На момент складання висновку, експертом було зазначено, що із 12.12.2002 року по 2010 рік на території бази відпочинку збереглись лише окремі конструктивні елементі, що залишились від того часу, коли майном розпоряджався ВАТ Красилівський РТП .

Експертом на 5 аркуші висновку зазначено, що на момент передачі Позивачем відповідачу-1 цілісний майновий комплекс у грудні місяці 2002 року перебував у незадовільному технічному стані, потребували ремонту.

Відповідно до п. п. 7.1.3. 7.1.5 орендар зобов`язаний за власний рахунок здійснювати капітальний, поточний ремонт орендованого майна. На 2 аркуші вище вказаного висновку зазначено, що із 12.12.2002 було проведено комплекс ремонтно оздоблюваних робіт літ. Б . Ж , З , И , К , Л , М , Ы , Н . О , П , Р , У , Ч . X , відбулось перепланування літ. В , Д . В дійсності ПП Поділля було виконано цілий ряд ремонтних робіт комплексу будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на 2010 рік вбиральня літ. Ц і душова літ. Ф (із азбестових листів) було знесена і збудовано нові (із цегли). Будівлі літ. літ. 24 , 25 , 26 , 27 , 28 було відчужено сумісним землевласникам та знаходяться на території ринка. Споруди літ. 6 , 7 , 8 , 9 . 10 , 11 - відсутні.

Як вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.12.2012 рік будиночки для відпочинку літ. Д , Є , Ж , З , К , Л , М , Н , О , П . р , С , Т , И , І , споруди № № 6. 7- знесені. Торгівельні павільйони літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О . 1П , 1Р , адміністративна будівля літ. Б , альтанка літ. У , сміттєзбиральник літ. X - носять тимчасовий характер і не пов`язані землею.

Після проведення капітальної реконструкції ПП ПОДІЛЛЯ цілісного майнового комплексу бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 замість тимчасових будівель та споруд Позивача з`явились нові капітальні (що підтверджується копією витягу станом на 06.12.2012 рік). Згідно витягу з ДР речових прав на нерухоме майно станом на 16.07.2014 рік і та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ),складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. А (2005 року), котедж для відпочинку літ. Ш (2014 рік), їдальня літ. Ч (реконструкція), душової літ. Ф (2010), вбиральні літ. Ц (2010), літній бар IX (2014) , туалет 1Ч (2014), незавершене будівництво котеджу літ. 1Ц , споруд № 1,4, 12,20,21- ворота. № 3, 15 - хвіртка. № 8. 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, №1- каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, літ. У , 1Я , 2А , 2В , 2Г - альтанки, літ. Б - адміністративна будівля, літ. X - сміттєзбірник, літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф - торгівельні павільйони літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1I , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю - будинки відпочинку, літ. 2Б - сарай - будівлі тимчасового характеру.

Факт знищення підтверджується: договором на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011 року укладений із ОСОБА_1 ; копією акту про знос споруд від 11.12.2011 року ; копією обговореної ціни станом на 2011 рік; копією локальної смети № 2-1-1 форма форма № 4, №4а; копією об`єктної смети від 15.09.2011 року; копією локальної смети №2-1-2 форма № 4; копією відомостей ресурсів до локальної сміти № 2-1-2 форма № 4а; копією акту приймання - виконання будівельних робіт за жовтень 2011 року форма № КБ- 2В, копією довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року типова та № КБ-3.

Між тим, Вироком по кримінальній справі № 1-88/2010 цивільний позов Позивача було задоволено та стягнуто із ПП ПОДІЛЛЯ вартість цілісного майнового комплексу бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 на період передачі в оренду 12.12.2002 року у розмірі 88 243 грн. Електронним переказом 28.12.2010 року Відповідачем-1 на користь Позивача було перераховано - 89 513,70 грн. в рахунок сплати суми відповідно до цивільного позову.

Вище вказану суму було сплачено Позивачу із зв`язку із тим, що ПП ПОДІЛЛЯ не може повернути раніше існуючи будівлі та споруди цілісного майнового комплексу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з їх фактичним знищенням, тому повинен був компенсувати їх вартість у грошовому еквіваленті.

Беручи до уваги вище викладені факти, документи та обставини даної справи відповідач вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України права звертатися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на спірні об`єкти нерухомості.

Окремо Відповідач надала заяву про застосування строків позовної давності.

Не погоджуючись з наданим ОСОБА_1 відзивом, позивач надав відповідь на неї від 23.07.2020 року, у якій зокрема посилаючись на доводи , викладені у позовній заяві просив його вимоги задовольнити.

Крім того додав, що жодних дій, які б давали підстави стверджувати про зловживання своїми правами зі сторони позивача не було вчинено.

Подання цього позову не може вважатися зловживанням правами, так як апеляційний суд в постанові від 25.10.2019 року, яка була залишена без змін Постановою КЦС ВС від 06.05.2020 року, вказав, що даний позов подано з інших підстав, ніж позов, який було розглянуто рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2017 року у справі №495/3442/16-ц.

Позивач вважає, що новозбудоване майно на його земельній ділянці порушує його права, а тому він вправі заявити відповідні позовні вимоги.

У зв`язку з тим, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,112га первісно була передана ДП Красилівське РТП для розміщення бази відпочинку, потім на законних підставах знаходилася в користуванні ВАТ Красилівське РТП , при цьому з підстав, що були викладені вище, за позивачем має бути визнане право власності на будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а так як рішення Затоківської селищної ради №1570 від 16.08.2005 року та договір оренди земельної ділянки №2672, укладений між Затоківською селищною радою та ПП Поділля , визнані недійсними в порядку господарського судочинства, то земельна ділянка площею 1,112 га має бути витребувана у ПП Поділля та інших відповідачів, які без жодних правових підстав користуються земельною ділянкою, та повернута у користування позивача з оформленням договору оренди чи її викупу відповідно до чинного законодавства України.

Інші доводи та заперечення відповідача вважає, що не заслуговують на увагу і не мають значення для правильного вирішення даного спору.

17 грудня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити, з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання надала заяву про розгляд справи у її відсутності, в позові відмовити.

Інші Відповідачі в судове засідання не з`явились, та не скористались своїм правом закріпленим чинним законодавством на подання відзиву на позовну заяву.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.11.2012 року порушено провадження у справі №11/5025/1265/12 про визнання боржника ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство (ЄДРПО - 00902292) банкрутом у відповідності до вимог ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . /т.1 л.с.25-26/.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 року ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. /т.1 л.с.27-28/.

За вимогами резолютивної частини ухвали Господарського суду Хмельницької області у справі № 11/5025/1265/12 від 22.05.2018 року, строк ліквідаційної процедури банкрута ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство продовжено до 22.07.2018 року. /т.1 л .с.29/

ВАТ Красилівське РТП було створене відповідно до Наказу № 76 від 27.12.1995 р. Начальника представництва Фонду Державного майна України у Красилівському районі Хмельницької області шляхом перетворення ДП Красилівське ремонтно-транспортне підприємство у ВАТ згідно з Указом Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів .

Наказом № 76 Начальника представництва ФДМ України у Красилівському районі Хмельницької області № 75 від 26.12.1995 року був затверджений акт оцінки вартості майна Красилівського РТП.

Проте Позивач не надав суду ні оригінал, ні належним чином посвідчену копію відповідного акта оцінки, акту інвентаризації майна переданого боржнику в обґрунтування своїх доводів.

Одним з найважливіших мотивів обґрунтування позову є приєднана позивачем копія акту від 12 грудня 1982 року, з якого вбачається, що комісією у складі головного інженера Красилівського РТП Сені В.Я., інженера-енергетика ОСОБА_4 , інженера по т/б ОСОБА_5 , інженера-будівельника ОСОБА_6 складено акт, що на відведеній Затоківською селищною радою земельній ділянці площею 1,2 га побудована база відпочинку Поділля .

Між тим, суду не надано оригіналу вищевказаного акту, а надана копія акту, не містить підписів усіх членів комісії та є не якісною.

При цьому копія акту посвідчена печаткою ВАТ Красилівський РТП , на якій міститься данні про ЄДРПО підприємства - 00902292, які могли бути зазначені лише 26.01.1996 року - дати проведення державної реєстрації підприємства згідно витягу від 01.09.2016 року № 22204043 та мається печатка КП Білгород-Дністровського БТІ . /т.1 л.с.35/

Згідно з листом від 16.08.2016 року вих. № 186/П із архівного відділу Білгород-Дністровської міської ради відповідно до документів архіву рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з 1974 рік по 1989 рік надавалися дозволи Затоківській селищній раді укладати договори на тимчасове використання земельних ділянок організаціям, підприємствам, закладам.

Архівним відділом зазначено, що рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради договори відносно бази відпочинку Поділля мали укладатися із Красилівською районною сільгосптехнікою Хмельницької області /т.2 л.с.68/.

Позивачем до суду не було надано документів про правонаступництво ДП Красилівське ремонтно-транспортне підприємство після Красилівської районної сільгосптехніки Хмельницької області в результаті реорганізації чи зміни назви.

Наведені Позивачем у позові матеріали інвентаризації КП Білгород-Дністровським БТІ бази відпочинку Поділля від 18.05.1982 р. та від 10.06.1998 р., а саме складені за їх результатами оригінали планів, також не були надані позивачем на підтвердження своїх доводів.

Також суд виходить з того, що ці документи на час їх виготовлення не були правовстановлюючими документами, які могли б підтверджувати право власності на будівлі та споруди бази відпочинку та право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди відносно підприємства позивача.

Відомості про балансову вартість бази відпочинку, що складає 1 017 174,94 грн., залишкова вартість на початок 2003 р. - 253 660,71 грн., залишкова вартість на кінець 2003 р. - 241 161,74 грн, залишкова вартість на початок 2004 р. - 240 491,27 грн., залишкова вартість на кінець 2004 р. - 228 690,33 грн., є односторонніми документами позивача, тобто такими, що виготовлені ним особисто, та їх оригінали також не були надані суду на підтвердження доводів наведених у позові.

Судом також встановлено, що 11 червня 1999 року відповідно до наказу № 39 ВАТ Красилівське РТП від 11.05.1999 р. було створено та зареєстровано, як окрему юридичну особу - Дочірнє Підприємство База відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП (ЄДРПО - 304558940) / т.1 л.с.44/.

У витягу з ЄДР та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вказано ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП . /т.1 л.с.45-46/.

03 січня 2000 року між ВАТ Красилівським РТП та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП було укладено договір оренди, на підставі якого ВАТ Красилівське РТП передало ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП в користування на умовах оренди строком на 10 років основні засоби, серед яких будівлі бази відпочинку. /т.1 л.с.45/

На виконання розпорядження Затоківської селищної ради № 28 від 27.04.2000 р. було проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , які перебували в оренді у ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП . /т.1 л. 48/.

Рішенням Затоківської селищної ради № 1074 від 12.02.2002 р. було затверджено акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га, ДП Бази Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112 га забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, що використовуються під розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 . /т.1 л.с.51/.

04 червня 2002 року між Затоківською селищною радою та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП як орендарем бази відпочинку Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11 120 кв. м. під розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 9 років, який був посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1901./т.1 л.с.52-54/

12 грудня 2002 між ВАТ Красилівське РТП та ПП Поділля було укладено договір оренди № 9/12, згідно якого ВАТ Красилівське РТП передало у тимчасове володіння та користування, строком на 25 років, цілісний майновий комплекс база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , склад якого визначено в акті приймання-передачі майна, і складається із будівель залишковою вартістю 204 660, 71 грн. /т.1 л.с.55-57/.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 року у справі № 2-2070/2005 (з урахуванням ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2005 в справі № 2-2070/2005) за ПП Поділля було визнано право власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .

В подальшому 29 серпня 2005 року за ПП Поділля в КП Білгород-Дністровському БТІ було зареєстроване право власності на приміщення та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 : котедж для відпочинку загальною площею 316,1 м. кв., вартістю 98 256 грн., літера А ; душову загальною площею 29,4 м. кв., вартістю 10 016 грн., літера Ф ; вбиральню, вартістю 7 147 грн., літера Ц ; їдальню загальною площею 663,1 м. кв., вартістю 95 422 грн., літера Ч ; адміністративну будівлю, вартістю 6 111 грн., літера Б ; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера В ; будиночок відпочинку, вартістю 4 177 грн., літера Г ; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера Д ; будиночок відпочинку, вартістю 3 464 грн., літера Є ; 13 будиночків відпочинку, кожен вартістю 2 519 грн., літери Ж , З , К , Л , М , Н , О , П , Р , С , Т , И , І ; альтанку, вартістю 536 грн., літера У ; сміттєзбиральник, вартістю 674 грн., літера Х ; споруди, вартістю 5 253 грн., без літери № 1-11, всього загальною площею 1 008,6 м. кв. /т.1 л.с.60-62/

Рішенням Затоківської селищної ради № 1570 від 16.08.2005 року за результатами розгляду листа ПП Поділля про надання в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 1,112 га, що використовувалася для експлуатації, обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувала в оренді у ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , враховуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 року у справі № 2-2070/2005, було визнано таким, що втратив чинність договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га, розташованої у Центральному районі смт. Затока, що використовується для експлуатації, обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений з ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП 04.06.2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстровано в реєстрі за № 1901, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі земельних ресурсів за № 322 від 05.06.2002./т.1 л.с.30/

На підставі рішення Затоківської селищної ради від 05.10.2005 р. між Затоківською селищною радою та ПП Поділля було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років площею 1,112 га, на якій розташована база відпочинку Поділля , за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Щукіною Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2672, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.05.506.00150 від 07.10.2005 року. /т.1 л.с.31-33/.

10 травня 2006 року між ПП "Поділля" та ТОВ "ЕМОС" було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В. та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006 р. (реєстраційний номер 11876654), згідно якого ПП Поділля (яке було власником будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 р. у справі № 2-2070/2005) продало ТОВ ЕМОС комплекс будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1 л.с.63/

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 р. у справі № 7/6960 за позовом ВАТ Красилівське РТП до ПП Поділля , ТОВ Емос , залишено без змін Постановою Вищого Господарського суду України від 30.05.2012 року, визнано недійсним договір оренди № 9/12 від 12.12.2002 р., укладений між ВАТ Красилівське ремонтно-транспортне підприємство та ПП Поділля , визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) від 10.05.2006 р., укладений між ПП Поділля та ТОВ ЕМОС ./т.1 л.с.66-70/.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 р. за апеляційною скаргою арбітражного керуючого - керуючого санацією ВАТ Красилівське РТП - Побережного В.Т. рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 р. у справі № 2-2070/2005 скасоване, а провадження у справі закрито.

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду у кримінальній справі № 1-88/2010 від 16.12.2010 р. встановлено, що ОСОБА_12 та його син ОСОБА_12 , здійснивши незаконне відчуження бази відпочинку та в подальшому її реконструкцію шляхом знесення будинків та будівництва нових об`єктів, завдали Позивачу шкоду у розмірі 88 243,00 грн., що відповідає загальній вартості об`єктів бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі цього вироку на користь Позивача з ОСОБА_13 були стягнуті збитки у розмірі 88 243,00 грн., які, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 відшкодував у повному обсязі, а позивач отримав ці кошти, а отже отримав належну та відповідну (справедливу) сатисфакцію за спричинені збитки шляхом відчуження та реконструкції бази відпочинку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з висновку за № 1091, складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз в рамках кримінальної справи № 1-88/2010, з 12.12.2002 року по 2010 рік на території бази відпочинку збереглись лише окремі конструктивні елементі, які залишились від часу, коли майном розпоряджався ВАТ Красилівський РТП .

На момент передачі цілісного майнового комплексу у грудні місяці 2002 року база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у незадовільному технічному стані, потребували ремонту.

На 2010 рік: вбиральня літ. - Ц , душова літ. Ф (із азбестових листів) знесені, на їх місці збудовано нові із цегли, будівлі літ. 24 , 25 , 26 , 27 , 28 відчужені сумісним землевласникам, споруди літ. 6 , 7 , 8 , 9 , 10 , 11 - відсутні. /т. 2 л.с. 99-102/.

Позивач у своєму позові та доданих до нього документах фактично підтверджує, що на території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 вже розташовані нові та реконструйовані будівлі та споруди, зведення яких проводилось ПП Поділля .

Тому, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_14 , викладеними у її письмовому відзиві, про те, що після проведення капітальної реконструкції ПП ПОДІЛЛЯ цілісного майнового комплексу бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 замість тимчасових будівель та споруд з`явились нові капітальні (що підтверджується копією витягу станом на 06.12.2012 рік).

Згідно витягу з ДР речових прав на нерухоме майно станом на 16.07.2014 рік та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. А (2005 року), котедж для відпочинку літ. Ш (2014 рік), їдальня літ. Ч (реконструкція), душової літ. Ф (2010), вбиральні літ. Ц (2010), літній бар IX (2014) , туалет 1Ч (2014), незавершене будівництво котеджу літ. 1Ц , споруд № 1,4, 12,20,21- ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, №11- каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, літ. У , 1Я , 2А , 2В , 2Г - альтанки, літ. Б - адміністративна будівля, літ. X - сміттєзбірник, літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф - торгівельні павільйони літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1I , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю - будинки відпочинку, літ. 2Б - сарай - будівлі тимчасового характеру.

Факт знищення підтверджується: договором на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011 року укладений із ОСОБА_1 ; копією акту про знос споруд від 11.12.2011 року ; копією обговореної ціни станом на 2011 рік; копією локальної смети № 2-1-1 форма форма № 4, №4а; копією об`єктної смети від 15.09.2011 року; копією локальної смети №2-1-2 форма № 4; копією відомостей ресурсів до локальної сміти № 2-1-2 форма № 4а; копією акту приймання - виконання будівельних робіт за жовтень 2011 року форма № КБ- 2В, копією довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року типова та № КБ-3. /т.2 л.с.76-91/.

Судом звертається увага й на той факт, що вказані обставини були предметом дослідження суду, за результатом якого вже ухвалено рішення у справі №495/3442/16-ц від 17.01.2017 року, яке ніким не скасовано та набрало законної сили, а отже має значення для розгляду даної цивільної справи.

Так, судом було встановлено, що 28 лютого 2003 року між ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП та ПП Поділля було укладено договір суборенди земельної ділянки за № 10/12.

Відповідно до умов договору суборенди ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП (ЄДРПО - 30455894) передало ПП Поділля (ЄДРПО - 32222956) у тимчасове довгострокове володіння та користування земельну ділянку площею 11 120 кв. м, яка використовується під розміщення бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: ( АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 27.06.2003 р. за № 433 ПП Поділля було надано дозвіл на проектування генерального плану бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (Центральний курортний район, смт. Затока).

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 06.04.2004 року за № 898, ПП ОСОБА_15 (ліцензія АА № 237034 від 26.11.2001 року), узгоджений із Одеською обласною санітарно-епідеміологічною станцією (висновок № 294 від 22.03.04 р.) та інших документів дозвільного характеру, вище вказаним рішенням було затверджено проект генеральний план реконструкції бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Другим пунктом вище вказаного рішення надано дозвіл ПП Поділля на реконструкцію бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.11.2004 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було надано ПП Поділля дозвіл на виконання будівельних робіт за № 54.

Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 26.05.2005 року за № 192 було затверджено акт державної технічної комісії від 15.03.2005 року про готовність закінченого будівництва об`єкту до експлуатації.

Проте, позивачем не було надано доказів про скасування чи визнання недійсними вищевказаних документів дозвільного характеру.

16.10.2005 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було надано ПП Поділля дозвіл на виконання будівельних робіт.

На підставі договору на виконання ремонтних робіт № 1 від 01.09.2011 року, акту зносу споруд від 11.12.2011 року, локального кошторису демонтажу, з грудня 2011 року на території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 проводились роботи зі знесення дерев`яних та металевих (обкладені цеглою) споруд та будівель: дерев`яні будиночки для відпочинку під літ. В , Г , Д , Є , шиферні Ж , З , І , К , Л , М , И , Н , О , П , Р , С , Т , пожежні ємкості № 6, 7, акт підписаний в тому числі ПП Поділля .

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 06.12.2012 рік): будиночки для відпочинку літ. Д , Є , Ж , З , К , Л , М , Н , О , П , р , С , Т , И , І , споруди № № 6, 7- знесені, торгівельні павільйони літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , адміністративна будівля літ. - Б , альтанка - літ. У , сміттєзбиральник - літ. Х носять тимчасовий характер.

Декларацією про готовність до експлуатації від 10.04.2014 року за № ОД 142141000529 було введено в експлуатацію літній котедж літ. Ш , літній бар (навіс) літ. 1Х , туалет літ. 1Ч за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі вище вказаних документів дозвільного характеру реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області було видано ПП Поділля свідоцтво про право власності, серії та номер: індекс № 24304745 видане 16.07.2014 року та проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 14472758 від 16.07.2014 року.

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 16.07.2014 рік) будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) складаються в цілому із: котеджу для відпочинку літ. А , котедж для відпочинку літ. Ш , їдальня літ. Ч , душової літ. Ф , вбиральні літ. Ц , літній бар 1Х , туалет 1Ч , незавершене будівництво котеджу літ. 1Ц , споруд № 1,4, 12, 20, 21 - ворота, № 3, 15 - хвіртка, № 8, 9 - пожежна ємкість, № 10 - водопровід, № 11 - каналізація, № 13, 14, 18 - огорожа, № 16,17 - оглядовий колодязь, 1 - покриття, альтанки - літ. У , 1Я , 2А , 2В , 2Г , адміністративна будівля - літ. Б , сміттєзбірник - літ. Х , торгівельні павільйони - літ. Щ , Ю , Я , 1М , 1Н , 1О , 1П , 1Р , 1С , 1Т , 1У , 1Ф , будиночки для відпочинку - літ. 1А , 1Є , 1Ж , 1З , 1И , 1І , 1К , 1Л , 1Ш , 1Щ , 1Ю , сарай - літ. 2Б , будівель тимчасового характеру.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. в справі № 822/3474/14, з врахуванням ухвали Вінницького Апеляційного Адміністративного суду від 06.08.2015 р. про виправлення описки, задоволені позовні вимоги ВАТ Красилівське РТП ; визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142141000529 від 10.04.2014 р., проведену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області; визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 16.07.2014 р. реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

Інші Відповідачі - ОСОБА_1 , ТОВ Олімпія-О набули право власності на підставі судових рішень.

ОСОБА_2 набула право власності на підставі договору дарування № 337 від 26.02.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19656335 від 26.02.2015 року укладений на підставі набуття права власності за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду в справі № 495/7453/14-ц від 12.11.2014 року на котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м. ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних частинах, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2015 року.

Між тим, головним критерієм звернення до суду з відповідним позовом було винесене господарським судом Одеської області від 15.09.2016 року рішення у справі № 916/1041/16, що не досліджувалось Білгород-Дністровським мськрайонним судом, згідно якого було визнано недійним рішення Затоківської селищної ради №1570 від 16.08.2005 року Про надання приватному підприємству Поділля в оренду строком на 25 років земельної ділянки, площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованої у Центральному районі смт. Затока, та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,112 га, на якій розташована база відпочинку Поділля за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, укладений 05.10.2005 року між Затоківською селищною радою та ПП Поділля строком на 25 років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Щукіною Л.С., зареєстрований за №2672.

Проте, вказуючи на такий доказ, позивач не приєднав його до матеріалів справи.

З ЄРСР судом досліджувалось наявність такого судового рішення, з якого встановлені фактичні обставини справи та у ньому зокрема зроблено висновок, що оскаржуваним рішенням Затоківської селищної ради та договором оренди порушено права позивача і в інший спосіб їх відновити неможливо.

Та обставина, що на даний час на спірній земельній ділянці відсутнє майно, яке раніше належало позивачу, не може бути перешкодою для задоволення позову, так як даний спір не є спором про право власності на майно бази відпочинку.

В даній конкретній цивільній справі, навіть прийнявши до уваги результат розгляду Господарським судом Одеської області правовідносин, що виникли між ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" та Приватного підприємства "Поділля"; Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області щодо предмета спору про визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки, викладеним у рішенні у справі № 916/1041/16 від 15.09.2016 року, не впливає на суть спору, адже у ньому жодним чином не підтверджено наявності речового права на земельну ділянку саме за ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", починаючи з 1982 року до 2002 року, до того ж у ньому не спростовано зміни складу у нерухомому майні, не вказано про здійснення реконструкції позивачем та набуття ним у власність такого.

Лише наведення неодноразово встановлених попередніми рішеннями судів фактів, що викладені у мотивувальній частині рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2016 року у справі № 916/1041/16, не змінює концепції правового підходу до виниклих правовідносин.

Згідноч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи і про що не заперечує Позивач майно бази відпочинку Поділля , яке існувало до передання його відповідачу, перестало існувати як об`єкт матеріального світу, будівлі та споруди знесені.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріалами справи встановлено, що 03 січня 2000 року та 12 грудня 2002 року на підставі відповідних правочинів, укладених між позивачем та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , будівлі та споруди бази відпочинку, а також сама земельна ділянка, на якій вони знаходилися, були передані в користування на умовах оренди ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП . Тобто, майно бази відпочинку в тому стані, в якому воно існувало до його реконструкції та на час його передачі ПП Поділля , фактично не знаходилося у володінні позивача і вибуло саме з його володіння за його волею, адже, вищевказані договори оренди, укладені між позивачем та ДП База Відпочинку Поділля ВАТ Красилов РТП , судом не були визнанні недійсними, при цьому сам позивач посилається на них в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивачем також не було надано до суду доказів наявності права власності на котедж для відпочинку літ. А , загальною площею 316,1 кв. м., комплексу будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 до набуття на нього право власності ОСОБА_1 , потім ОСОБА_2 .

Наданими Позивачем судовими рішеннями не розглядалися та не встановлювалися обставини, які пов`язані із участю ВАТ Красилівського РТП у зведенні вже нових об`єктів нерухомості, які на даний момент існують та розташовані на території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 і відносно, яких заявлено позивачем позовні вимоги.

Як вбачається з ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно п. п. 3, 8, 12 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) від 30.03.2012 року за № 6, право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об`єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як ч. 3 ст. 376, так і ст. 331 ЦК.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК), землекористувачі (ст. 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (ст. 102-1 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених ст. 26 - 32 Закону № 3038-VI.

У справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК).

При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України по справі № 6-1328цс15 від 02.12.2015 року.

Верховний суд України наголосив на тому що, аналіз норм ч. 3 ст. 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

При цьому слід ураховувати положення ч. 1 ст. 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позивачем не надано підтверджуючих документів, що він є забудовником майна відносно якого заявлено вимогу в порядку ст. 376 ЦК України, а також те, що він є власником або законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель та споруд бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач також не надав доказів, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття новозбудованих об`єктів до експлуатації, чи наявні істотні порушення будівельних норм та правил.

З врахуванням викладеного у суду відсутні правові підстави для задоволення позову ВАТ Красилівського РТП в порядку ст. 376 ЦК України.

Між тим, щодо заявленого клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до виниклих правовідносин, слід вказати про наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Терміни позовної давності, що є звичайним явищем в національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконують кілька завдань, у тому числі забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (судове рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Російської Федерації , пункт 570, та судове рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 51).

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття позовна має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії право на позов у матеріальному сенсі (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, необхідно дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки.

Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог, суд може відмовити в їх задоволенні в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У випадку недоведеності позову суд відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

За таких обставин, виходячи із недоведеності позовних вимог позивачем, суд вважає за необхідне відмовити Відкритому акціонерному товариству Красилівське ремонтно-транспортне підприємство в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича у задоволенні його вимог до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , Затоківської селищної ради про визнання права власності, саме по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 83, 263, 264, 265,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Красилівське ремонтно-транспортне підприємство в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича до Приватного Підприємства Поділля , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , Затоківської селищної ради про визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: Відкрите акціонерне товариство Красилівське ремонтно-транспортне підприємство , адреса: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського, буд 1, код ЄДРПОУ 00902292 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича, адреса: 29011, м. Хмельницький, вул. Гонти, 68.

Відповідач: Приватне Підприємство Поділля , адреса: 4123, м. Київ, вул. Червонопільська, буд.23/17, оф.1, код ЄДРПОУ 32222956.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Олімпія-О , адреса: 65000, Одеська область, м. Одеса, вул. Ак. Глушко, 29, код ЄДРПОУ 33624621.

Відповідач: Затоківська селищна рада, адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська,21.

Повний текст рішення складений 16 квітня 2021 року.

Суддя: