Ухвала

від 21.03.2024 по справі 646/6806/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1157/24 Справа № 646/6806/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року у кримінальному провадженні № 42017220000000945 від 31 серпня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 365, частиною 3 статті 186, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора та застосовано стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 квітня 2024 року.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 інкриміновано вчинення злочинів, частина яких відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. У разі доведення винуватості у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, передбачене покарання у виді позбавлення волі до 15 років. На стадії досудового розслідування та після призначення підготовчого судового засідання обвинувачений ухилявся від органів досудового розслідування та суду, був оголошений в розшук.

Судове слідство за даним кримінальним провадженням ще не розпочалось, проводиться підготовче судове засідання. Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого наявний, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілих, свідків, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, пояснення свідка ОСОБА_10 , які суд першої інстанції оцінив критично, місцевий суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що обвинувачений ОСОБА_7 представляє ризики втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики його особи суд вважав такими, що не стримуватимуть обвинуваченого від порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Суд не визначив розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства до потерпілих.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 . Зазначає, що ОСОБА_7 не був повідомленим про підозру в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, а тому не набув статусу підозрюваного і, відповідно, статусу обвинуваченого. Зазначає, що поштові листи з письмовим повідомленням про підозру ОСОБА_7 залишились не врученими, тому він не отримав відповідний процесуальний статус. Розгляд клопотання здійснений незаконним складом суду, що є істотним порушенням вимог КПК, оскільки суд безпідставно розглянув заяву захисника про відвід суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_11 без його участі і необґрунтовано відмовив в її задоволенні. Так зазначені судді брали участь у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і ухвалили щодо них обвинувальний вирок, які, як вказано в обвинувальному акті, вчиняли злочини спільно із ОСОБА_7 . Судове засідання по розгляду вказаного клопотання прокурора розпочато без участі захисника за договором, якого суд не повідомив заздалегідь про час та дату судового засідання, повідомивши по телефону за 10 хвилин до початку судового засідання, при цьому суду було відомо, що захисник проживає та має робочу адресу у м. Дніпрі, що є віддаленим від м. Павлоград. Зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_10 та не навів жодного обґрунтування чому він розцінив їх критично. Посилається на порушення права ОСОБА_7 на захист яке виразилось у тому, що повідомлення про підозру від 12.04.2017 та складення нового повідомлення про підозру від 21.07.2017 відбувались без захисника, який був залучений лише 12.09.2017, що є істотним порушенням, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК участь захисника з моменту повідомлення особі про підозру є обов`язкою щодо особливо тяжкого злочину.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі просили її задовольнити.

Прокурор та представник потерпілого заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважали її необґрунтованою і просили залишити без змін.

Інші учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про особисту участь до суду не надходили, у зв`язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області є обвинувальний акт у кримінальному провадженні в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК.

10.06.2019 вищевказаний обвинувальний акт надійшов до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду, ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання, викликані сторони кримінального провадженні, потерпілі та їх представники.

Обвинувачений в призначене підготовче судове засідання: 26.06.2019, 14.08.2019, 10.09.2019, 30.09.2019, 04.11.2019, 02.12.2019, - не з`явився. Ухвали про привід обвинуваченого не виконані.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року був оголошений розшук обвинуваченого, судове провадження було призупинено.

21.11.2022 року ухвалою суду було поновлено судовий розгляд даного кримінального провадження. В підготовче судове засідання: 07.06.2023, 17.07.2023, 24.08.2023, 26.09.2023, 27.10.2023 року, - обвинувачений до суду не з`явився.

Ухвалою суду від 27.10.2023 року було задоволено клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_7 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно нього.

15.02.2024 року обвинуваченого ОСОБА_7 було доставлено до суду та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 315, 331 КПК, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких застосування тримання під вартою є можливим.

З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії судового розгляду і ОСОБА_7 вже пред`явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищенаведені ризики, передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК для запобігання яким необхідно застосувати щодо обвинуваченого тримання під вартою.

За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченої, міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, у тому числі наявність у неї родини й утриманців, наявність у обвинуваченої постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, вирішуючи клопотання про застосування до обвинуваченого під вартою, судом враховано, що ОСОБА_7 інкриміновано вчинення злочинів, частина яких відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. У разі доведення винуватості у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, передбачене покарання у виді позбавлення волі до 15 років. На стадії досудового розслідування та після призначення підготовчого судового засідання обвинувачений ухилявся від органів досудового розслідування та суду, був оголошений в розшук.

З огляду на вищевикладене ризик переховування ОСОБА_7 від суду є реальним та доведеним, у зв`язку з чим суд дійшов обґрунтованого про його існування і для запобігання якого застосування запобіжного заходу є необхідним.

За змістом статей 407, 422, 422-1 КПК, постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про... продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 розділу V КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має повноваження на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами.

Суд апеляційної інстанції не входить у вирішення питання про обґрунтованість підозри, як підстави для застосування тримання ОСОБА_7 під вартою, з огляду на стадію кримінального провадження, а саме наразі триває стадія судового розгляду обвинувального акта, яким пред`явлено останньому обвинувачення.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші (ст. 368 КПК).

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що стандарт доказування обґрунтованої підозри є нижчим, ніж поза розумним сумнівом, яким керується суд під час ухвалення судового рішення за результатами судового розгляду обвинувального акта.

Так, суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджуютьнаявність ризиків, що стали підставою для... продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції: (1) ухвалу про... продовження строку тримання під вартою; (2) клопотання про... продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (ч. 2 ст. 422-1 КПК).

Апеляційний суд зауважує на особливостях апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який з одного боку має забезпечити судовий контроль та перевірку законності судового рішення про обмеження права обвинуваченого на свободу, а з іншого боку обмежений кримінальним процесуальним законом досліджувати докази, обставини та витребувати у суду першої інстанції матеріали кримінального провадження окрім тих, які регламентовані ч. 2 ст. 422-1 КПК, здійснювати перевірку та давати оцінку на цій стадії показання потерпілих, свідків, які вони надали суду, перевіряти об`єм вже досліджених доказів місцевим судом, тощо. В іншому випадку, апеляційний суд візьме на себе функцію судового розгляду обвинувачення по суті, яке ще не розглянуто судом першої інстанції, що є неприпустимим.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції не входить в перевірку доводів захисника щодо недоведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, порядку вручення повідомлення про підозру, набуття статусу ним підозрюваного тощо, оскільки це є завданням судового розгляду, за результатами проведення якого суд першої інстанції має оцінити докази та ухвалити відповідне судове рішення. На даній стадії у суду апеляційної інстанції немає фактичних та правових підстав для здійснення перевірки та оцінки вищевказаних доводів захисника.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених, зокрема й за ч.4ст.187 КК, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, що є матеріально-правовою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про застосування стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах, необхідних для вирішення питання в порядку ст. 331 КПК та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За змістом ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, зокрема складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо, поведінка учасників кримінального провадження тощо.

Суд апеляційної інстанції зважає на строк тримання обвинуваченого під вартою і вважає, що він не є надмірним, враховуючи стадію судового розгляду, складність кримінального провадження та те, що це перше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

Будь-яких порушень КПК при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись статтями 183, 315, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 365, частиною 3 статті 186, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4