Рішення

від 02.04.2024 по справі 387/1545/23

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 387/1545/23

Провадження № 2/396/61/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2024 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу заяви першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає: Головне управління Держегеокадастру у Кіровоградській області до Ненартович Зої, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача:ТОВ «ЗГОДА`проконфіскацію земельноїділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовом, у яковому, просить конфіскувати у громадянки Республіки ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, земельну ділянку з кадастровим номером 3524084800:02:000:0043, площею 4,0074 га, з цільовим призначеннямдля ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Помічнянської сільської ради, на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Позов обґрунтований тим, що громадянка Республіки ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку та у грудня 2017 року зареєструвала право власності на неї, однак, в порушення законодавства України, протягом року після цього не відчужила її.

Звернення до суду з даним позовом в інтересах держави прокурор обґрунтовує тим, що органи уповноваженні на звернення з відповідними вимогами до ОСОБА_2 протягом тривалого часу з моменту виникнення порушення, а також протягом місяця з часу повідомлення про виявлення порушення прокурором, заходів спрямованих на усунення зазначених порушень земельного законодавства не вживались. Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельної ділянки у власність держави та її подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України. Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, що кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави. З огляду на викладене, у даному випадку наявні підстави для представництва інтересів держави Новоукраїнською окружною прокуратурою, що й стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Ухвалою судді від 11.10.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.12.2023 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор Самойлова О.В., в судове засідання не з`явилася, 14.02.2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.116).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, подано заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.97).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомила, з заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.

Третя особа ТОВ «Згода» в судове засідання повідомлена належним чином, 15.02.2024 року до суду подано заяву про розгляд справи без участі ТОВ "Згода".

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

02.04.2024 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача, третьої особи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2017 р. громадянці Республіка Молдова видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, спадщина складається з земельної ділянки площею 4,0074 га., розташованої на території Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер3524084800:02:000:0043, категорія земельземлі сільськогосподарського призначення, цільове призначення (використання)для ведення особистого селянського господарства (а.с.16).

На підставі вказаного свідоцтва за громадянкою Республіки Молдова ОСОБА_2 01.12.2017 р. було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524084800:02:000:0043, площею 4,0074 га, розташовану на території Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджується інформацією від 10.07.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна . (а.с.13-15).

Аналогічні відомості містяться в роздруківці відомостей з Державного зесельного кадастру про земельну ділянку (а.с.33-34).

Відомостей про відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки щодо об`єкта нерухомого майна відсутня.

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ "ЗГОДА".

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.08.2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3524084800:02:000:0043 - 876893,09 грн (а.с.42-44).

Згідно інформації Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, викладеної у листі від 12.09.2023 р. № 6.5-12147/6-23 за наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в м. Севастополь, та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на території, де ведуться активні бойові дії), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться (а. с. 37).

Листом № 10-11-06-2396/223 від 12.07.2023 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило про неможливість звернення з позовом до суду, у зв`язку із обмеженим фінансуванням та відсутністю коштів для сплати судового збору (а.с.32).

Положення статей13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зістаттею 80 ЗК Українивизначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змістучастини другої статті 81таінших нормЗК Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно зчастиною першоюстатті 3 ЗК Українивідносини щодо володіння земельними ділянками в Україні регулюютьсяКонституцією України, цимКодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною п`ятоюстатті 22 ЗК Українивстановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.

Такожчастиною другоюстатті 81 цього Кодексудозволяється іноземним громадянам та особам без громадянства набувати права власності на земельні ділянки лише несільськогосподарського призначення.

Водночасчастиною четвертоюстатті 81 ЗК Українидопускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження.

Так, згідно зістаттею 81 цього Кодексуземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Разом з тим слід зазначити, щостаттею 145 цього Кодексувстановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності.

Так, відповідно достатті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цимКодексомне може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянину України.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(1950 року), ратифікованоюЗаконом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР(далі - Конвенція), зокремастаттею 1 Першого протоколудо неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно дочастини четвертоїстатті 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дочастини першоїстатті 317 ЦКУкраїнивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно знормоюстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права.

Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом.

Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом, яке створює основну юридичну передумову для нормального функціонування цивільного обороту. Тому закон спеціально регулює не тільки підстави набуття права власності, а й підстави його припинення, які визначено устатті 346 ЦК України.

У даному випадку законодавством України прямо заборонено бути власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом строку, який визначений законом у один рік, та встановлює, що у випадку порушення такого строку , існуюче право підлягає припиненню, а сама земельна ділянка підлягає конфіскації у дохід держави (вимогистатті 145 ЗК України).

Законодавець не визначив факту знаходження зазначених земельних ділянок у користуванні інших осіб (оренду, емфітевзис) як можливість продовження відповідного строку або неможливості конфіскації.

Пунктом 10 частини першоїстатті 346 ЦК Україниконфіскація визначена як одна з підстав припинення права власності.

Згідно зістаттею 356 ЦК Українидо особи може бути застосоване позбавлення права власності на майно як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація).

За таких обставин та враховуючи, що відповідачка - як іноземна громадянка протягом року після реєстрації права власності на земельну ділянку, яка належить до сільськогосподарського призначення, не здійснила її відчуження, суд вважає позовні вимоги прокурора Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Таким чином чинним законодавством України передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом та не потребує додаткового зазначення про це у резолютивній частині рішення.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23 січня 2018 року (провадження № 61-1390 св 17).

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Таким чином чинним законодавством України передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом та не потребує додаткового зазначення про це у резолютивній частині рішення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені, з відповідача підлягає стягненню на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 14 496 гривень.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає: Головне управління Держегеокадастру у Кіровоградській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ «ЗГОДА`про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Припинити громадянці республіки ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 4,0074 га, кадастровий номер 3524084800:02:000:0043, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) сплачений судовий збір за позовну заяву у розмірі 13 154 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) гривень та 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні за заяву про забезпечення позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А. А. Русіна