Постанова

від 02.04.2024 по справі 127/18442/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/18442/22

Провадження № 22-ц/801/752/2024

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» адвоката Козолупа Микити Сергійовича

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Бойка В.М.,

у справі №127/18442/22

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат-Агро» (відповідачі)

про визнання недійсним договору поруки,

встановив:

Короткий зміст вимог

В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», ТОВ «Сат-Агро» про визнання недійсним договору поруки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 22.07.20221 року між відповідачами укладений договір поруки, який на його думку є недійсним, оскільки згоди на його укладення він, як чоловік ОСОБА_2 , не надавав. Крім того, вважає, що такий договір не міг бути підписаний його дружиною у зв`язку з тим, що у той час вона перебувала за межами країни.

На цих підставах просить визнати надійним договір поруки від 22.07.2021 року.

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року клопотання представника позивача адвоката Марусича М.С. задоволено. Призначено у справі судову комплексну технічно-почеркознавчу експертизу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із судовим рішенням, представник відповідача «РИСОІЛ УКРАЇНА» адвокат Козолуп М.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її необґрунтованість, неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що на вирішення експертизи поставлене питання, яке виходить за межі позовних вимог і не стосується предмета доказування у справі. Зокрема, підставою позову є те, що оспорюваний правочин укладений в порушення вимог ч.2-4 ст. 203, 215 ЦК України, оскільки його укладення відбулось не в установленій законом формі, за умов відсутності згоди чоловіка (позивача) на його підписання. Тоді як за змістом клопотання про призначення експертизи договір є недійсним, оскільки на думку позивача підпис не належить відповідачці ОСОБА_2 . Отже фактично вказуються інші підстави позову.

Крім того, в порушення вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз, суд призначив почеркознавчу експертизу по сканованій і паперовій копіях договору поруки за умов відсутності оригіналу.

Суд також не взяв до уваги, що факт укладення ОСОБА_2 договору поруки вже встановлений судовим рішенням у справі №916/470/22, постановленим Господарським судом Одеської області 05.10.2022, залишеним без змін постановою Верховного суду від 26.09.2023.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 27 березня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» адвокат Козолуп М.С. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній і просив задовольнити.

Представник позивача - адвокат Марусич М.С. проти вимог скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просить залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Пояснила, що не підписувала договір поруки, а надіслання його сканованої копії позивачеві відбулося через зловживання працівника її підприємства. Під час розгляду господарської справи не звертала увагу на цю обставину, так як перебувала у важкому морально-психологічному стані.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, до апеляційного суду не з`явився, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Позиція апеляційного суду

Відповідно дочастин першої,другої тап`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам закону не відповідає.

Призначення судової комплексної технічно-почеркознавчої експертизи суд обґрунтував тим, що з метою встановлення обставин, які належать до предмету доказування у даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

При цьому на вирішення експертів судом поставлено питання: чи належить підпис ОСОБА_2 на Договорі поруки, який укладений 22.07.2021 року.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

Частиною другою статті 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу» (далі Закон), Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі Інструкція) та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (далі Рекомендації).

Відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Враховуючи те, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з`ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.

Таким чином питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона не відповідає вищевказаним вимогам законодавства та обставинам справи, оскільки судом не обґрунтовано, у чому полягає необхідність призначення судової комплексної почеркознавчої експертизи.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач звернувся до ОСОБА_2 , ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», ТОВ «Сат-Агро» з вимогами про визнання недійсним договору поруки, недійсність якого, на його думку, полягає у тому, що згоди на укладення спірного правочину він, як чоловік ОСОБА_2 , не надавав.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відтак предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору поруки, а підставою позову порушення вимог ст. 203, 215 ЦК України щодо відсутності у ОСОБА_2 необхідних повноважень на укладення договору, що стосується інтересів сім`ї за відсутності згоди її чоловіка (позивача) на укладення цього договору.

Водночас, як зазначалось вище, на вирішення експертів судом було поставлено питання чи належить підпис ОСОБА_2 на договорі поруки, який укладений 22.07.2021 року.

Разом з тим, правовим наслідком встановлення судом, в тому числі за допомогою висновку експертного дослідження, факту підписання договору не ОСОБА_2 , а іншою особою, може мати наслідком неукладеність договору, а не визнання його недійсним, а відтак буде стосуватись іншого предмета та підстави позову ОСОБА_1 .

Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд не може виходитиза межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач (статті 13, 43, 49, 175 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19).

Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 1.1 Інструкції та п. 1 рекомендацій основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Інструкції, експертиза проводиться після подання органом, який її призначив (залучив експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються, серед іншого, такі дані: обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Натомість, в розпорядження експертів постановлено надати копію ухвали, цивільну справу №127/18442/22 та для порівняння при дослідженні підпису ОСОБА_2 запропоновано взяти до уваги електронну версію Договору поруки від 22.07.2021 року на CD-R-диску, копію договору поруки від 22.07.2021 року, надані ОСОБА_2 оригінали інших документів з підписами ОСОБА_2 та відібрані у неї зразки підпису.

Отже, суд в порушення вимог призначив почеркознавчу експертизу щодо ідентифікації підпису ОСОБА_2 на договорі поруки зі сканованої і паперової копії паперового його примірника.

При цьому суд першої інстанції належним чином не мотивував свого рішення, не спростував тих заперечень проти клопотання про призначення експертизи, які були подані представником відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги: щодо преюдиційності певних обставин, що встановлені судовими рішеннями в справах, в яких брали участь учасники цієї справи, недобросовісності і непослідовності поведінки позивача і одного з відповідачів, невідповідності висновків суду правовим позиціям вищих судів, висловленим під час розгляду аналогічних справ, можуть бути враховані під час розгляду справи по суті, на під час вирішення питання про призначення судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є слушними,і в сукупності з викладеними у цій постанові мотивами свідчать про незаконність та необґрунтованість ухвали Вінницького міського суду від 06 лютого 2024 року.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ УКРАЇНА» адвоката Козолупа Микити Сергійовича задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.04.2024

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

М.В. Матківська