Ухвала

від 21.03.2024 по справі 2-839/11

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №2-839/11

6/295/136/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з вказаною заявою, якою просить замінити стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів №2-839/11, на його правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс».

В обґрунтування заяви вказано, що 28.10.2021 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-46, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року.

В подальшому, 28.10.2021 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-46-1, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2024 року заяву призначено до розгляду (а.с. 235).

Представник заявника у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши заяв, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2011 року позовну заяву АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Розірвано достроково кредитний договір № 014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 44436,63 дол. США., а в випадку відсутності цього майна стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору №014/0911/85/110034, яка станом 03.08.2010 року становить 350697,59 грн., з них 281823,75 грн. заборгованість за кредитом, 58873,84 грн. заборгованість за відсотками, 10 000 пеня за прострочення сплати тіла кредиту та відсотків. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" по 60,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи з кожного та по 850,00 грн. з кожного судового збору (а.с. 59).

Ухвалою суду від 15.11.2021 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення (а.с. 118-119).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 01.02.2022 року заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2011 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 повернути ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 44 4736,63 дол. США., а у випадку відсутності цього майна стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору №014/0911/85/110034, яка станом на 03.08.2010 становить 350 697,59 грн., з них 281 823,75 грн - заборгованість за кредитом, 58 873,84 грн - заборгованість за відсотками, 10 000 грн. пеня за прострочення сплати тіла кредиту та відсотків скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог до ОСОБА_2 . Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 60 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення та 850,00 грн. судового збору скасувати. Стягнуто з акціонерного товариства «Оксі Банк» на користь ОСОБА_2 1275, 00 грн. судових витрат (а.с. 194-197).

28.10.2021 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-46, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року (а.с. 211-214).

28.10.2021 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-46-1, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року (а.с. 215-218).

Згідно витягу з додатку 1 до Договору факторингу зазначено договір №014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року відносно боржника ОСОБА_1 (а.с. 228).

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступників усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 року у справі №2218/13508/12-ц, провадження №61-4990св22 зроблено правовий висновок у подібних правовідносинах.

Так, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте, разом із тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

В постанові від 18.01.2022 року у справі № 34/425 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутностіпідстав відновленнявиконавчого провадження,яке булозакінчене,досягнення цієїпроцесуальної метинеможливе. Тому разоміз заявоющодо правонаступництва,якщо виконавчепровадження закінчене,заявник маєздійснювати процесуальнідії (наприклад,оскаржити постановупро закінченнявиконавчого провадження),спрямовані навідновлення виконавчогопровадження,а судмає оцінюватиці питанняв комплексі.За відсутностіпідстав длявідновлення закінченоговиконавчого провадженнявідсутні іпідстави дляпроцесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за результатами перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.

У постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Необхідно відмітити, що згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону про виконавче провадження для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). У свою чергу, аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України.

Отже, якщо немає підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження чи для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Судом встановлено, що до матеріалів заяви долучено інформацію про результат пошуку виконавчих проваджень в АСВП, з якого вбачається, що виконавче провадження №52396815, відкрите 30.09.2016 року та боржником у якому є ОСОБА_1 - завершено.

Інформації про його відновлення відповідно до умов законодавства заявником не надано.

Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження, у якому заявник просить замінити сторону, завершено, інформації про його відновлення суду не надано, а тому правових підстав для задоволення заяви немає.

Більше того, суд не бере до уваги в якості доказу витяг з додатку 1 до Договору факторингу (а.с. 228), оскільки такий витяг не містить інформації щодо приналежності до будь-якого з договорів відступлення права вимоги від 28.10.2021 року, якими обґрунтована заява, не містить відповідних ідентифікуючих даних, що в свою чергу не дає підстав вважати факт набуття АТ «Оксі Банк» право вимоги заборгованості за кредитним договором №014/0911/85/110034 від 18.05.2007 року.

Заявником залучено до участі у справі в якості боржника ОСОБА_2 , однак, як зазначалося вище, постановою Житомирського апеляційного суду від 01.02.2022 року заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2011 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 повернути ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 44 4736,63 дол. США., а у випадку відсутності цього майна стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору №014/0911/85/110034, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог до ОСОБА_2 .

Таким чином, за відсутності судового рішення про задоволення позову щодо боржника ОСОБА_2 , суд не вбачає підстав для задоволення заяви про заміну сторони.

Таким чином, враховуючи обставини в даній справі, норми чинного законодавства, а також висновки Верховного Суду, викладені в постановах за наслідками розгляду аналогічних справ, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для процесуального правонаступництва.

Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим, і заміна стягувача у виконавчому документі, як сторони справи, має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Керуючись ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-259, 353, 442 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 21 березня 2024 року.

Суддя Л.М. Чішман