Постанова

від 05.03.2024 по справі 308/16691/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16691/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 березня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В., з участю секретаря Гусоньки З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2022 року (у складі судді Дергачової Н.В.) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ужгородський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту у грудні 2021 р.

Просила встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хмельницький, Хмельницької області, Україна, громадянство - України. Відомості про матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання матері: АДРЕСА_1 , громадянка України; відомості про батька вказати на підставі ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_3 , громадянин України.

На обґрунтування указала, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона народила цю дитину у Хмельницькому міському перинатальному центрі за адресою: 29016, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Хотовицького 6. На час народження дитини ОСОБА_1 не мала документа, що посвідчує її особу, тому відомості про матір були записані з її слів. При цьому прізвище матері було помилково записано - ОСОБА_1 . Це підтверджується медичним свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 (дублікат), виданим 12.10.2016 р.

Так, відповідно до медичної довідки № 7 (форма 103-l/о) від 19.09.2018 р. (копія додається) - ОСОБА_1 народила дитину (дівчинку), ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 .

Оскільки прізвище матері відповідно до медичного свідоцтва про народження записано помилково - « ОСОБА_1 », а також у зв`язку з тим, що дитина - ОСОБА_2 , на сьогодні є повнолітньою, ОСОБА_1 не може звернутися за реєстрацією народження до відділу ДРАЦС.

Крім того, у зв`язку з відсутністю реєстрації народження, що підтверджується повним витягом про відсутність актового запису цивільного стану № 00033815375 від 23.11.2021 р. ОСОБА_2 не має паспорта громадянина України, а тому не може звернутися із заявою про поновлення свого актового запису.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Баранинської сільської ради № 413 від 06.08.2021 р. - ОСОБА_2 , проживає разом із матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на момент народження дитини заявниця у шлюбі не перебувала. Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України заявниця просить вказати повне прізвище, ім`я, по-батькові дитини наступним чином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відомості про батька вказати відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_3 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2022 р. у задоволенні цієї заяви було відмовлено.

ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким вимоги, викладені в заяві, задовольнити в повному обсязі. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не досліджено належним чином письмові докази, подані заявником на обґрунтування своїх вимог.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив із того, що надані заявником докази є недостатніми задля встановлення факту народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прізвище заявника « ОСОБА_1 » та особи, зазначеної у медичному свідоцтві про народження від 12.10.2016 р. № 2106 - « ОСОБА_1 », не збігаються, а законне підтвердження цього факту відсутнє (зміна прізвища заявником, одруження, розірвання шлюбу).

При цьому встановив, що на підтвердження факту народження ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду надане медичне свідоцтво про народження № НОМЕР_1 від 12.10.2016 р., видане Управлінням охорони здоров`я Хмельницького міськвиконкому, відповідно до якого ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 в ХМПЦ ІНФОРМАЦІЯ_1 о 5 год. 50 хв. народила дівчинку вагою 2 350 грамів.

Як стверджує заявник у заяві, на час народження дитини ОСОБА_1 не мала документа, що посвідчує її особу, тому відомості про матір були записані з її слів. При цьому прізвище матері було помилково записано ОСОБА_1 . Станом на момент народження дитини - заявниця у шлюбі не перебувала.

Згідно з повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актового запису не виявлено.

Заявник у суді першої інстанції не ініціювала проведення судової молекулярно-генетичної експертизи задля достовірного встановлення факту наявності кровного споріднення між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відтак суд позбавлений можливості достовірно встановити факт народження останньої саме ОСОБА_1 та наявність між ними кровного споріднення.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги надані заявником: медичну довідку № 7 від 19.09.2018 р. і довідку від 06.08.2021 р. № 413, оскільки вони жодним чином не підтверджують факт народження ОСОБА_1 , а лише підтверджують їх спільне проживання із заявником, що не є ідентичними поняттями між собою, тобто є неналежними та недопустимими доказами у розумінні норм ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі №644/6785/18, зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення юридичних фактів, які розглядаються судом в порядку окремого провадження.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (ч. 1 ст. 122 СК України).

Відповідно ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 144 СК України передбачено, що батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх спілкування.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я.

Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.

За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 січня 2023 р. у цій справі призначено судову генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - «Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ?» (а.с.87-90).

Відповідно до висновку експерта № 484 від 27.11.2023 р. (а.с.132-139) молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може являтися біологічною матір`ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ймовірністю 99,99%, таким чином материнство практично доведене.

Отже, оцінюючи у сукупності всі надані докази - як надані суду першої інстанції, так і апеляційному суду, колегія суддів вважає, що заявником належно і достатньо доведено факт, який вона просила встановити.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень статті 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.2989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Із огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, як ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення заяви про встановлення факту.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381- 383, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2022 року скасувати. 3.Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту задовольнити. 3.1.Встановити факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хмельницький, Хмельницької області, Україна, громадянство України. Відомості про матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання матері: АДРЕСА_1 , громадянка України. Відомості про батька на підставі ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України - ОСОБА_3 , громадянин України. 4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 5.Повне судове рішення складено 22 березня 2024 р.

Судді: