Ухвала

від 03.04.2024 по справі 464/2834/21

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/2834/21

пр № 4-с/464/16/24

УХВАЛА

03 квітня 2024 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців,

встановила:

04.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова зі скаргою на дії державних виконавців, в якій просить визнати оскаржувані рішення, дії суб`єктів оскарження неправомірними, зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме: визнати незаконними дії державних виконавців щодо стягнення податків з суми за постановою Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №464/2834/21, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, у зв`язку із невиконанням рішення суду, зобов`язати виконати постанову Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №464/2834/21 (пр. №61-8823св22) в повному обсязі відповідно до ст. 129-1 Конституції України.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 05.12.2023 вказану скаргу повернуто без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 05.12.2023 скасовано, а справу направлено до Сихівського районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2024 матеріали справи передано судді Сабарі Л.В. для продовження розгляду.

02.04.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, в якій просить відвести суддю ОСОБА_2 від розгляду справи №464/2834/21. Заяву обґрунтовує тим, що ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 05.12.2023, якою повернуто скаргу без розгляду, постановлена суддею Сабарою Л.В. безпідставно, без дотримання вимог законодавства, правових висновків Верховного Суду та Конституції України. Вважає, що такі дії судді є незаконними та підривають довіру у справедливий суд в Україні, а тому у заявника є підстави для недовіри. Крім того зазначає, що оскільки апеляційним судом визнано дії судді Сабари Л.В. незаконними, Сихівським районним судом м. Львова підроблено протокол передачі судової справи, з метою створення умов для подальшого розгляду даної справи суддею Сабарою Л.В. Враховуючи неведене, для забезпечення умов, за яких у заявника не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, вважає, що суддя не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу.

Вивчивши доводи заяви, оглянувши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Частиною 1, 2 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Вимогами ч. 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Як вбачається з доводів заяви, в такій не наведено обставин, які б викликали сумнів в безсторонності, об`єктивності та неупередженості судді, чи інших підстав для відводу, передбачених положеннями ЦПК України, оскільки доводи заявника є голослівними. Крім того, склад суду для розгляду цієї справи визначено в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, а твердження заявника фактично зводяться до його незгоди із прийнятим судом процесуальним рішенням, що не може стати підставою для відводу.

Беручи до уваги вищевикладене, приходжу до переконання, що заявлений відвід є необґрунтованим,

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а заява про відвід подана до відкриття провадження у справі, вирішення питання про відвід судді Сабари Л.В. слід передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 38-40, 182, 260-261 ЦПК України, суддя,

постановила:

відвід визнати необґрунтованим.

Передати справу для визначення складу суду для вирішення питання про відвід згідно з вимогами ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03 квітня 2024 року.

Суддя Сабара Л.В.