Ухвала

від 01.04.2024 по справі 906/139/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/139/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні Технології"

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Шніт А.В.)

від 05.09.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Саврій В.А., судді - Тимошенко О.М., Юрчук М.І.)

від 21.02.2024

у справі за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні Технології"

про стягнення 353 865,60 грн

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2022 року Керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" про стягнення 353 865,60 грн, з яких: 294 888,00 грн заподіяних збитків за вартість робіт, які не можуть бути прийняті та потребують перероблення, 58 977,60 грн штрафу за виконання робіт неналежної якості

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем підрядних робіт згідно з договором підряду № 49 від 14.11.2017.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.09.2023, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" на користь Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації 294 888,00 грн збитків, 58 977,60 грн штрафу та 5 307,98 грн судового збору.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що враховуючи обставини вчинення відповідачем порушення зобов`язань за договором, виявлення яких стало можливим лише у ході проведення комплексної будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, підтверджує про їх прихований характер, тому встановлені у ході експертизи порушення не є очевидними та не могли бути виявлені в момент їх приймання, внаслідок чого позивач як замовник послуг відповідача, не міг скористатися правами, визначеними статтями 849, 852, 853 Цивільного кодексу України, зокрема, вимагати безоплатного виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу чи розірвання договору, а тому вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 294 888,00 грн заподіяних збитків за вартість робіт, які не можуть бути прийняті та потребують перероблення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Перевіривши наведений прокурором у позовній заяві розрахунок розміру штрафу, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки прокурор не пропустив такий строк. Суд апеляційної інстанції також відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи з огляду на його необґрунтованість та недоцільність.

5. 19.03.2024 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" надійшла касаційна скарга, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

6. 01.04.2024 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" надійшло клопотання про долучення до касаційної скарги платіжної інструкції № 58 від 18.03.2024 про сплату судового збору.

7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

9. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

10. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

12. Позов у цій справі подано у 2022 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481, 00 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Предметом позову у цій справі є стягнення 353 865,60 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 481,00 грн = 1 240 500, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.

15. Відповідач у касаційній скарзі визначив, що підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що суди порушили норми процесуального права, а саме норми статей 13, 76, 77, 78, 99 ГПК України, оскільки необґрунтовано відхилили клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України), та норми статей 42, 120, 202 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не повідомив відповідача про розгляд справи належним чином (пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України).

16. Натомість, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17. Скаржник не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

18. Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

19. Верховний Суд вивчив та проаналізував зміст оскаржених судових рішень, а також матеріали поданої касаційної скарги, не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, тому дійшов висновку, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 353 865,60 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

22. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/139/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні Технології" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко