Ухвала

від 03.04.2024 по справі 440/18176/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа №440/18176/23

адміністративне провадження №К/990/10448/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №440/18176/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, у якій просило суд: скасувати рішення Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради №68865732 від 14.08.2023, ухвалене державним реєстратором Дмитренко Тетяною Іванівною; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Фірма Світлана» від 09.08.2023 №56564237 та зареєструвати заявлені речові права власності на нерухоме приміщення площею 23,8 кв.м. за адресою м.Полтава, вул.Європейська, 33.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На адресу Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 18.03.2024 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана», в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити наступне

Заявник у касаційній скарзі просить поновити пропущений процесуальний строк.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску процесуального строку, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Суд встановив, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду постановлена 06.02.2024. Отже останнім днем строку на касаційне оскарженні вказаної ухвали було 07.03.2024. Вперше заявник звернувся до Верховного Суду 08.02.2024. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024, яка доставлена до електронного кабінету позивача 27.02.2024, касаційну скаргу було повернуто заявнику. Вдруге заявник звернувся з касаційною скарго 28.02.2024. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024, яка доставлена до електронного кабінету позивача 18.03.2024, касаційну скаргу було повернуто заявнику. В цей же день заявник втретє звернувся з даною касаційною скаргою.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що заявник проявляв активну процесуальну поведінку, звернувся з даною касаційною скаргою в найкоротші строки, без зайвих зволікань, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску процесуального строку та наявність підстав для його поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Однак, Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.

Щодо сплати судового збору Суд зазначає наступне

Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону №3674-VI).

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8)

Проте, скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі.

Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору. До вказаного клопотання виписку за поточним рахунком в АТ КБ «Приват Банк» та заповнену звіт малого підприємства, яку відповідно до квитанції прийнятий для подальшої обробки Системою електронного звітування органів державної статистики України.

Частиною першою статті 77 КАС України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Належним доказом на підтвердження майнового стану може слугувати, на приклад, довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Нормою частини першої статті 132 КАС судовий збір віднесено до судових витрат, а частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 133 КАС України визначено право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Норми частини першої статті 133 КАС та норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI щодо відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є самостійними і не конкурують між собою. Суд за клопотанням позивача, враховуючи його майновий стан, може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору за подання адміністративного позову на визначений строк.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, від 22.02.2024 у справі №990/263/23.

При цьому, частиною першою статті 77 КАС України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Належним доказом на підтвердження майнового стану може слугувати, на приклад, довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік.

Таким чином, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, встановивши скаржнику строк на усунення недоліків шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» строк на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у праві №440/18176/23.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Світлана» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №440/18176/23 - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець