Ухвала

від 03.03.2025 по справі 440/18176/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/18176/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради, у якій просить:

- скасувати рішення Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради № 68865732 від 14.08.2023 року, ухвалене державним реєстратором Дмитренко Тетяною Іванівною,

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Фірма Світлана» від 09.08.2023 року № 56564237 та зареєструвати заявлені речові права власності на нерухоме приміщення площею 23,8 кв.м. за адресою м.Полтава, вул.Європейська, 33.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії позивачеві.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 440/18176/23 - скасовано. Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

24.02.2025 дана справа надійшла до суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма Світлана» є власником нежитлового приміщення, площею 23,8 кв.м., розташованого за адресою м. Полтава, вул. Європейська, 33 на підставі договору купівлі продажу від 24.11.1995.

Проте, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься архівний запис про реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення, загальною площею 47,4 розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Європейська, будинок 33 за ТОВ "Фірма Світлана" на підставі договору купівлі - продажу від 24.11.1995 та акту передачі від 20.12.1995 за №18 та 6-та дистанція цивільних споруд Південної залізної дороги на підставі акту прийомки в експлуатацію б/н від 06.12.1951, затвердженого рішенням виконкому Полтавської міської ради від 13.12.1951р.

09.08.2023 позивач подав заяву про реєстрацію речового права власності щодо вищенаведеного приміщення.

За наслідками розгляду заяви, Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Дмитренко Т.І. № 68865732 від 14.08.2023 відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (а.с. 19).

За наслідками оскарження позивачем рішення державного реєстратора, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.11.023 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Фірма Світлана».

Зокрема, під час розгляду скарги, комісія встановила, що згідно з матеріалами Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" до 01.01.2013 проведена реєстрація права власності по вул. Фрунзе, 33 в м. Полтава за ТОВ "Фірма "Світлана" - нежитлове приміщення загальною площею 23,8 кв.м.; крім того, наявна реєстрація права власності по вул. Фрунзе, 33, в м. Полтава на вказане нежитлове приміщення за іншою юридичною особою (6-та дистанція цивільних споруд Південної залізної дороги) на підставі акту прийому в експлуатацію, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 13.12.1951 (а.с. 19 зі звороту).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Водночас, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17.

За змістом статей 15, 16, 21 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Верховний Суд у постанові від 14.09.2021 у справі № 120/8504/20-а вказував, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Також, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18 листопада 2019 року у справі № 808/772/18 зазначила, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 02.03.2021 у справі № 200/985/19-а, яка враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма Світлана» є власником нежитлового приміщення, площею 23,8 кв.м., розташованого за адресою м. Полтава, вул. Європейська, 33 на підставі договору купівлі продажу від 24.11.1995.

Водночас, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявний архівний запис, внесений 23.06.2010 про державну реєстрацію приватної спільної сумісної власності на нежиле приміщення загальною площею 47,4 кв.м за адресою вул. Фрунзе, 33, м. Полтава за ТОВ "Фірма "Світлана" та 6-ою дистанцією цивільних споруд Південної залізної дороги.

У зв`язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, державний реєстратор прав на нерухоме майно Дмитренко Т.І. ухвалила рішення № 68865732 від 14.08.2023 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою ТОВ "Фірма "Світлана" від 09.08.2023.

Позивач вказує, що архівний запис, внесений 23.06.2010 внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно за відсутності правових підстав, оскільки жодними документами підприємства не підтверджується факт перебування спірного приміщення в спільній сумісній власності з 6-ою дистанцією цивільних споруд Південної залізної дороги.

Позивач вказує на протиправність рішення державного реєстратора від 14.08.2023. з підстав того, що спірне нежитлове приміщення перебуває у його приватній власності.

У зв`язку з цим, ТОВ "Фірма "Світлана" просить скасувати рішення від 14.08.2023.

Отже, позивач, як власник нерухомого майна, фактично оспорює перебування його в спільній сумісній власності з 6-ої дистанції цивільних споруд Південної залізної дороги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із порушенням майнових прав ТОВ "Фірма "Світлана" на нерухоме майно.

Таким чином, спір у даній справі стосується захисту майнових інтересів, тобто, існує спір про право, а тому обраний позивачем спосіб захисту не приведе до відновлення його порушених прав.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу , не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися" судом, встановленим законом" у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

Суд зазначає, що спір у справі має приватно-правовий характер, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням суб`єктного складу має бути вирішений за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Водночас у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 статті 170 КАС України).

Зважаючи на суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та характер таких відносин, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, натомість, правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 170, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" до Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Алєксєєва