Ухвала

від 27.03.2024 по справі 183/11175/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1364/24 Справа № 183/11175/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 до 24 березня 2024 року, з визначенням застави у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 454200 гривень.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, особу обвинуваченого, посилався на те, що ризики, передбачені п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили існувати та застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не зможе їм запобігти. Водночас, суд дійшов висновку, що застава у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали суду та скасувати її.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали адвокат посилається на активні бойові дії, чисельні оголошення повітряної тривоги, тривале відключення електрики, ускладнене транспортне сполучення та перебої в роботі поштових підприємств та державних установ на території Донецької області, де він зареєстрований і фактично проживає, а також в місті Павлограді, де утримується його підзахисний.

Свої вимоги про скасування ухвали захисник обґрунтовує істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Захисник зазначає, що 25 січня 2024 року він підключився для проведення відеоконференції, обвинувачений був доставлений з гауптвахти до суду, проте суду повідомив, що справу знято з розгляду через відсутність одного з члені колегії. Водночас, 30 січня 2024 року на електрону пошту він отримав оскаржувану ухвалу, яка була постановлена судом без відповідного клопотання та за відсутності учасників провадження. При цьому, суд збільшив розмір застави. На переконання захисника, наведене свідчить про порушення права на захисту обвинуваченого та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду, колегія суддів виходить з того, що судове рішення було постановлено судом без участі захисника та направлено судом засобами електронного зв`язку на адресу останнього лише 30 січня 2024 року.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 115 КПК України, кінцевим строком звернення захисника до суду з апеляційною скаргою було 05 лютого 2024 року, проте захисник звернувся до суду зі скаргою наступного дня.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, беручи до уваги пропуск строку лише в один день, колегія суддів погоджується з тим, що оголошений на території України воєнний міг перешкодити захиснику своєчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, оскільки енергетична система країни є нестабільною, а тому приходить до висновку про необхідність поновлення захиснику пропущеного ним строку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, колегія судів зазначає наступне.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як вбачається з матеріалів провадження, наведених вимог закону судом повною мірою дотримано не було.

Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_7 було востаннє продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 до 31 січня 2024 року.

Разом із цим, судом визначено заставу у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у сумі 402 600 гривень.

Ухвалюючи 25 січня 2024 оскаржуване рішення, суд продовжив ОСОБА_7 строк застосування запобіжного заходу до 24 березня 2024 року, однак при цьому збільшив заставу до 454200 гривень, здійснивши розрахунок її суми з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, внаслідок чого погіршив становище обвинуваченого.

Більш того, суд здійснив судовий розгляд в порядку ст. 615 КПК України, однак не врахував, що за наслідками такого розгляду може ухвалити лише рішення, яким запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати продовженим.

На переконання колегії суддів, зазначені порушення перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення та в розумінні вимог ст. 412 КПК України є істотними.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає слушними доводи захисника, а тому приходить до висновку про необхідність скасування ухвали.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченомуглавою 18розділу II цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів керується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні під час дії воєнного стану умисного особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, що підвищує його суспільну небезпечність.

Поряд із цим, згідно з обставинами провадження, ОСОБА_7 інкриміновано викрадення під час воєнного стану ввіреного йому військового майна: комплектів портативних радіостанцій та комплектів квадрокоптерів, заподіявши збитки в розмірі 468 818 грн. 86 коп.

Більш того, обвинувачений є мешканцем іншої області та як військовослужбовець військової частини має доступ до вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які судом не допитані, а також продовжити свою протиправну діяльність, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання колегії суддів, запобігти цим ризиками інакше, ніж шляхом продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, та захисником не наведені.

Твердження захисника про недоведеність встановлених судом ризиків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , покарання, яке загрожує останньому у разі визнання винуватим, та особу обвинуваченого, з урахуванням оголошеного на території України воєнного стану, беззаперечно вказує на їх існування.

Вирішуючи питання щодо встановлення застави, суд приймає до уваги, обставини кримінального правопорушення, розмір заподіяних збитків, особу обвинуваченого та його майновий стан, у зв`язку з чим приходить до висновку про необхідність визначення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, на рівні 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час застосування запобіжного заходу), що становить402 600гривень, що не суперечить вимогам п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 150000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде здатна забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити захиснику ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від25січня 2024року про продовженнястроку застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_7 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 березня 2024 року.

Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 150 (ста п`ятдесяти)прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, яку обвинувачений або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду (отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA098201720355219002001086699 в ГУДКС України в м. Київ, та надати документи, що підтверджує сплату слідчому, прокурору.

У разісплати сумизастави звільнити ОСОБА_7 з-підварти тапокластиобов`язки,передбачені ст. 194 КПК України:

-прибувати за кожною вимогою суду;

-не відлучатися з пункту постійної або тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні

Роз`яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4