Ухвала

від 04.04.2024 по справі 607/19710/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

04.04.2024 Справа №607/19710/23 Провадження №6/607/97/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі», стягувач ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

22.03.2024 Державний професійно-технічний навчальний заклад «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із вказаною вище заявою.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2024 у справі № 607/19710/23 задоволений позов ОСОБА_1 та ухвалено стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11.11.2022 до 10.10.2023 у сумі 281485,35 грн (за вирахуванням визначених законом податків і зборів).

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 5000 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2864,69 грн.

Судовий збір у сумі 450,16 грн покласти на позивача ОСОБА_1 .

06.02.2024 відповідач отримав копію повного судового рішення у даній справі, яке складене 26.01.2024.

06.03.2024 відповідач подав до Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2024. За даною апеляційною скаргою відкрите апеляційне провадження.

Разом з тим 08.03.2024 Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області направило відповідачу повідомлення про стягнення, до якого долучена копія виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/19710/23. У вказаному виконавчому листі зазначено, що судове рішення набрало законної сили 27.02.2024, що, на думку відповідача, не відповідає дійсності.

За таких підстав Державний професійно-технічний навчальний заклад «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» вважає, що виконавчий лист від 29.02.2024, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі № 607/19710/23, є таким, що виданий помилково, а відтак не підлягає виконанню повністю.

26.03.2024 заява прийнята до провадження судді та розгляд заяви призначений на 04.04.2024.

У судове засідання 04.04.2024 учасники справи не з`явилися, що відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, що стосуються вирішення даної заяви, суд дійшов такого висновку.

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа № 607/19710/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду і відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2024 задоволений позов ОСОБА_1 та ухвалено стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11.11.2022 до 10.10.2023 у сумі 281485,35 грн (за вирахуванням визначених законом податків і зборів).

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 5000 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2864,69 грн.

Судовий збір у сумі 450,16 грн покласти на позивача ОСОБА_1 .

Так, порядок ухвалення судових рішень визначений ст. 259 ЦПК України.

Згідно зч.1,2ст.259ЦПК Українисуди ухвалюютьрішення,постанови іменемУкраїни негайнопісля закінченнясудового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Абзац 1ч.6ст.259ЦПК Українивизначає,що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до зазначених вище положень закону суд у даній справі 22.01.2024 ухвалив рішення та склав вступну та резолютивну частини даного рішення, відклавши складання повного рішення на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повне судове рішення у даній справі складене судом 26.01.2024 та 29.01.2024 копія такого рішення засобами поштового зв`язку направлена відповідачу Державному професійно-технічному навчальному закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» і отримана уповноваженою особою відповідача 05.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Порядок набрання рішенням суду законної сили визначений у ст. 273 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суд (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Відповідно до зазначених вище положень закону рішення суду у даній справі, повний текст якого складений 26.01.2024, набрало законної сили 27.02.2024 (з урахуванням того, що 25.02.2024 є вихідний днем).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення ст. 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 Європейський суд, вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду».

Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Так, 28.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про видачу виконавчого листа в частині стягнення середнього заробітку та компенсації за завдану моральну шкоду. Приймаючи до уваги, що рішення суду станом на 28.02.2024 набрало законної сили, підстави для відмови у видачі позивачу виконавчого листа, у суду були відсутні. Відтак 06.03.2024 позивач отримала вказаний виконавчий лист від 29.02.2024 у справі № 607/19710/23.

Згідно зч.2ст.432ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідач зазначив, що 06.03.2024 подав до Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу на дане судове рішення та за такою скаргою відкрите апеляційне провадження. Відтак відповідач вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2024 у справі № 607/19710/23 не набрало законної сили, а тому виконавчий лист виданий судом помилково.

Разом з тим такі доводи відповідача є хибними та не ґрунтуються на зазначених вище положеннях закону, оскільки ст. 259, 273 ЦПК України чітко визначають, що рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення чи протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення суду у разі такого складення.

При цьому поняття строку набрання рішенням законної сили та строку, протягом якого сторона може подати апеляційну скаргу, є відмінними. Відтак визначена ч. 2 ст. 354 ЦПК України можливість поновлення строку для подання апеляційної скарги учасником справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, не впливає на обрахування строку набрання таким рішенням законної сили.

Натомість законодавець визначив інші правові процедури з метою захисту прав відповідача у разі подальшого скасування рішення суду. Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Так, ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» у справі № 607/19710/23 та одночасно зупинено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.01.2024.

За таких підстав суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про помилковість видачі виконавчого листа у даній справі, а відтак заява про визнання даного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Керуючисьст. 247 ч. 2, 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі», стягувач ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Марциновська