Рішення

від 19.03.2024 по справі 911/3445/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2024Справа № 911/3445/23

За позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі

1) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та

2) Одеської обласної державної (військової) адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Трейд»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів

Акціонерне товариство «Українська залізниця»

про стягнення 28.675,82 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін:

від прокурора Горелик Р.М., прокурор

від позивача-1 Шевченко О.В., самопредставництво

від позивача-2 не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи Басистий А.Ю., довіреність від 22.01.2024

СУТЬ СПОРУ:

14.11.2023 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Трейд» про стягнення до Державного бюджету України на рахунок загального фонду по ККД 24060300 «Інші надходження» 28.675,82 грн.

Позов обґрунтований тим, що з урахуванням положень ст. 634 ЦК України, на виконання вимог постанов Уряду України між Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією (як замовником), АТ «Українська залізниця» (платник) та відповідачем (як постачальником) був укладений тристоронній договір № СТ-13/22 від 02.04.2022 шляхом приєднання до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання в редакції, затвердженій рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 12.03.2022, за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 (далі - договір). Замовником на придбання товару сформовано заявку від 02.04.2022 строк поставки за якою визначено 06.04.2022 та заявку від 21.04.2022 строк поставки за якою визначено 27.04.2022. Проте, відповідач свої зобов`язання виконав з порушенням узгодженого сторонами терміну. Так, відповідачем поставлено товар 18.04.2022 та 30.04.2022. У зв`язку з тим, що відповідачем було порушено строки поставки товару, прокуратура звернулася до суду з вимогою стягнути з відповідача 28.675,82 грн пені за несвоєчасну поставку товару за договором, нараховану за період з 07.04.2022 по 18.04.2022 включно та з 28.04.2022 по 30.04.2022 включно.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/3445/23 від 23.11.2023 позовну заяву за позовом Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Трейд» передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

10.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли зазначені матеріали.

У позовній заяві міститься клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Ухвалою Господарського суду міста Києві № 911/3445/23 від 17.01.2024 відкрито провадження у справі № 911/3445/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Українська залізниця»; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.02.2024.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 17.01.2024 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600080026606 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, яка є місцезнаходженням відповідача згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємці та громадських формувань.

Проте, відповідач ухвалу від 17.01.2024 не отримав, оскільки 09.02.2024 конверт (номер відправлення 0600080026606) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

23.01.2024 від позивача-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано пояснення по справі, в яких позивач-1 позовні вимоги просить задовольнити повністю та розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

02.02.2024 відповідачем до суду подано пояснення по справі.

Позивачі, відповідач та третя особа у підготовче засідання 20.02.2024 не з`явилися.

20.02.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.03.2024.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 20.02.2024 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600251089199 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6.

Проте, відповідач ухвалу від 20.02.2024 не отримав, оскільки 12.03.2024 конверт (номер відправлення 0600251089199) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/3445/23 від 05.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/3445/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 05.03.2024 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600253820982 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6.

Проте, відповідач ухвалу від 05.03.2024 не отримав, оскільки 26.03.2024 конверт (номер відправлення 0600253820982) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Прокуратура в судовому засіданні 19.03.2024 позовні вимоги підтримала повністю.

Позивач-1 в судовому засіданні 19.03.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Позивач-2 в судове засідання 19.03.2024 не з`явився.

Відповідач в судове засідання 19.03.2024 не з`явився.

Третя особа в судовому засіданні 19.03.2024 позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 19.03.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі», водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель - рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 «Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі - постанова № 185) уповноважено АТ «Укрзалізниця» в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - постанова № 193) з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України № 528 від 03.05.2022 (далі - Порядок № 528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п.п. 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Так, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період дії воєнного стану Одеською обласною військовою адміністрацією здійснено закупівлю продовольчих товарів у постачальника, включеного до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 148 від 05.03.2022.

На офіційному веб-сайті АТ «Укрзалізниця» опубліковано проект договору на постачання продовольчих товарів, форму та умови якого затверджено рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 12.03.2022

Відповідно до п. 11.2 проекту цього договору він може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому.

Так, на виконання вимог наведених постанов Уряду України 02.04.2022 між Одеською обласною державною адміністрацією (Одеською обласною військовою адміністрацією) (замовник), Акціонерним товариством «Українська залізниця» (платник, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санеко Трейд» (постачальник, відповідач) укладено договір на постачання продовольчих товарів № СТ-13/22 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором - постачальник зобов`язується поставити та доставити замовнику продовольчі товару (далі - товар), перелік, кількість, ціни та умови постави згідно з Інкотермс (у редакції 2010 року), яких визначаються замовником у заявках (далі - заявка), а замовник зобов`язується прийняти вказані товари, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за них на умовах цього договору. Укладенням цього договору постачальник підтверджує, що товари належить постачальнику на праві власності, не передані у заставу, не арештовані, не мають будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами.

Спір виник внаслідок того, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, товар у визначений строк не поставив, у зв`язку з чим позивачем нараховано 28.675,82 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 10.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 2.1 договору загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (зі змінами), на таких умовах:

2.2.1. Попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

2.2.2. Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника.

Пунктом 5.3 договору визначено, що постачальник зобов`язаний розглянути заявку замовника у строк не більше 24 годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення постачальником сканованої копії рахунку у порядку, визначеному п. 2.2 цього договору, після чого заявка вважається узгодженою.

Згідно з п. 5.4 договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

02.04.2022 Одеською обласною державною адміністрацією сформовано заявку на постачання товару - кави меленої у кількості 56.000 упаковок, вартістю 4.153.520,00 грн без ПДВ, 830.704,00 грн ПДВ, що разом становить 4.984.224,00 грн; місце поставки товару - м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29; дата поставки товару визначена - 06.04.2022.

06.04.2022 третьою особою перераховано відповідачу 30% від вартості товару 4.984.224,00 грн, а саме в розмірі 1.495.267,20 грн.

12.04.2022 Одеською обласною державною адміністрацією сформовано заявку на постачання товару - кави натуральної меленої, суміш зерен Арабіки та Робусти, уп. 250 гр. у кількості 56.000 упаковок, загальною вартістю 4.153.520,00 грн без ПДВ; місце поставки товару - м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1; дата поставки товару визначена - 22.04.2022.

Фактично як свідчать матеріали та зазначає прокуратура у позовній заяві заявкою від 12.04.2022 заявку від 02.04.2022 викладено в новій редакції згідно якої змінено вартість товару (зазначивши її без ПДВ), місце постачання та строк постачання товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено рахунок № 313224/1 від 12.04.2022 на оплату товару вартістю 4.153.520,00 грн без ПДВ.

21.04.2022 Одеською обласною державною адміністрацією сформовано заявку на постачання товару - кави натуральної меленої, суміш зерен Арабіки та Робусти, уп. 250 гр. у кількості 11.200 упаковок, загальною вартістю 830.704,00 грн без ПДВ; місце поставки товару - м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1; дата поставки товару визначена - 27.04.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено рахунок № 313232 від 21.04.2022 на оплату товару вартістю 830.704,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 5.5 договору датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем поставлено, а позивачем-2 отримано товар загальною вартість 4.984.224,00 грн наступним чином

- згідно видаткової накладної № 542 від 18.04.2022 поставлено товар у кількості 56.000 упаковок, вартістю 4.153.520,00 грн;

- згідно видаткової накладної № 543 від 30.04.2022 поставлено товар у кількості 11.200 упаковок, вартістю 830.704,00 грн.

Отже, з огляду на те, що за заявкою від 12.04.2022 встановлено строк поставки товару до 22.04.2022 та враховуючи здійснення відповідачем фактичної поставки товару 18.04.2022, суд приходить до висновку, що прострочення виконання зобов`язання за цією заявкою не мало місця.

Разом з цим, судом встановлено, що оскільки за заявкою від 21.04.2022 встановлено строк поставки товару до 27.04.2022 та враховуючи здійснення відповідачем фактичної поставки товару 30.04.2022, прострочення виконання зобов`язання за цією заявкою мало місце, проте не 3 (три) дні, як зазначає прокуратура, а 2 (два) дні виходячи з наступного

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України пеня обчислюється за кожний день прострочення.

Окрім цього, статтею 599 Цивільного кодексу України законодавець визначив, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені вище норми закону свідчать про те, що неустойка може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення поставки, а день фактичної поставки не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі затримки поставки товару або поставки не у повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді пені, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Умовами п. 6.1 договору сторони передбачили інший розмір пені, що не суперечить вищевказаним нормам Господарського кодексу України.

З огляду на те, що за заявкою від 12.04.2022 встановлено строк поставки товару до 22.04.2022 та враховуючи здійснення відповідачем фактичної поставки товару 18.04.2022, суд приходить до висновку, що прострочення виконання зобов`язання за цією заявкою не мало місця.

Разом з цим, судом встановлено, що оскільки за заявкою від 21.04.2022 встановлено строк поставки товару до 27.04.2022 та враховуючи здійснення відповідачем фактичної поставки товару 30.04.2022, прострочення виконання зобов`язання за цією заявкою мало місце проте не 3 (три) дні, як зазначає прокуратура, а 2 (два) дні виходячи з наступного

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України пеня обчислюється за кожний день прострочення.

Окрім цього, статтею 599 Цивільного кодексу України законодавець визначив, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені вище норми закону свідчать про те, що неустойка може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення поставки, а день фактичної поставки не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача 910,36 грн пені (на суму вартості товару 830.704,00 грн за період 28.04.2022 та 29.04.2022).

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити повністю, оскільки є безпідставними та нараховані з урахуванням дати фактичного виконання зобов`язання.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Одеської обласної державної (військової) адміністрації обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Трейд» (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 4/6; код ЄДРПОУ 42813886) до Державного бюджету України (на рахунок загального фонду по ККД 24060300 «Інші надходження», р/р UA978999980313070115000015744, код ЄДРПОУ 37607526, ГУК в Од.обл./м.Одеса/24060300) 910 (дев`ятсот десять) грн 36 коп пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санеко Трейд» (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 4/6; код ЄДРПОУ 42813886) на користь Одеської обласної прокуратури (65059, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) 85 (вісімдесят п`ять) грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.04.2024.

Суддя В.В.Сівакова