Ухвала

від 05.04.2024 по справі 925/1137/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" квітня 2024 р. Справа № 925/1137/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича представник не з`явився,

без повідомлення (виклику) сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області

Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження

керівника боржника у праві виїзду за межі України

у справі

за позовом приватного підприємства Спецтехагро, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю Азот-Сервіс,

м. Черкаси

про стягнення 36 160 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Черкаської області знаходилася справа №925/1137/18 за позовом приватного підприємства Спецтехагро до товариства з обмеженою відповідальністю Азот-Сервіс про стягнення з відповідача 36 160 грн. 00 коп. збитків (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20 лютого 2019 року).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19 березня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Азот-Сервіс на користь приватного підприємства Спецтехагро 36 160 грн. 00 коп. збитків та 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення 15 травня 2019 року господарським судом було видано наказ.

До Господарського суду Черкаської області від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича надійшло подання від 01 квітня 2024 року №11169 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року розгляд подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника призначено в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 05 квітня 2024 року без повідомлення (виклику) сторін.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд подання за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, судом враховано наступне:

Подання обґрунтоване тим, що на даний час боржником не виконано судове рішення.

Боржник всіляко намагається уникнути зобов`язання по погашенню заборгованості та затягує виконання рішення суду у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, 20 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Дмитром Миколайовичем булу прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59152714, якою було зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження 20 травня 2019 року, яку було отримано боржником 30 травня 2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження виконавцем було направлено керівнику боржника, ОСОБА_1 вимогу від 20 травня 2019 року №773, якою керівника було зобов`язано з`явитися до приватного виконавця для надання пояснень щодо невиконання рішення суду та надати декларацію та баланс підприємства, а також повідомити про заходи, що вживаються керівником з метою виконання рішення суду.

Керівник боржника ОСОБА_1 до приватного виконавця не з`явилася.

В ході примусового виконання виконавчого документа приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та направлено запити у відповідні інстанції з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, доходів боржника.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби боржник має відкриті рахунки в АТ ПУМБ та АТ КБ ПриватБанк.

20 травня 2019 року приватним виконавцем було прийнято постанову про арешт коштів боржника та виставлено платіжні вимоги на списання коштів з арештованих рахунків боржника (кошти на рахунках відсутні).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що у боржника відсутнє нерухоме майно.

У відповіді Територіального сервісного центру 7141 Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області вказано, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

З відповіді Головного управління Дсржпродспоживслужби України у Черкаській області встановлено, що сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області встановлено, що земельні ділянки за боржником не зареєстровані.

З відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що боржник не є власником значних пакетів акцій емітентів (10% і більше) акцій приватних акціонерних товариств (5% і більше) та публічних акціонерних товариств.

З відповіді Державної служби морського та річкового транспорту України вбачається, що за боржником плавзасоби не зареєстровані.

З відповіді Управління Державної міграційної служби України, встановлено, що керівник боржника, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 04 червня 2007 року органом видачі 7101.

31 липня 2019 року приватним виконавцем було здійснено виїзд, з метою перевірки майнового стану боржника, на адресу вул. Смілянська. 118. оф. 413 та оф. 201, м. Черкаси. Однак виконавцю доступу до приміщень не надано, провести виконавчі дії не вдалося.

02 серпня 2019 року приватним виконавцем було направлено керівнику боржника, ОСОБА_1 , повторну вимогу приватного виконавця від 30 липня 2019 року №1317, якою керівника було зобов`язано з`явитися до приватного виконавця, надати пояснення щодо невиконання рішення суду та надати декларацію та баланс підприємства, а також повідомити про заходи, що вживаються керівником з метою виконання рішення суду.

Проте, керівник боржника ОСОБА_1 до виконавця не з`явилася.

07 лютого 2020 року керівнику боржника було направлено вимогу приватного виконавця від 07 лютого 2020 року №281 на адресу місця реєстрації керівника боржника, про зобов`язання надати декларацію про доходи та майно боржника, зобов`язання з`явитися особисто до приватного виконавця та надати пояснення щодо невиконання рішення суду. Однак вимога не була отримана.

16 березня 2020 року керівнику боржника було направлено повторну вимогу приватного виконавця про зобов`язання надати декларацію про доходи та майно боржника, зобов`язання з`явитися особисто до приватного виконавця та надати пояснення щодо невиконання рішення суду. Відповіді на вимогу отримано не було.

16 грудня 2020 року приватним виконавцем був здійснений повторний виїзд на адресу вул. Смілянська, 118. оф. 413 та оф. 201, м. Черкаси. Водночас виконавцю доступу до приміщень не надано, провести виконавчі дії не вдалося.

Також, приватним виконавцем було направлено повідомлення від 28 травня 2021 року про вчинення керівником ТОВ Азот Сервіс - ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке полягає в умисному невиконанні рішення суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси №712/5961/21 від 02 червня 2021 року зобов`язано службових осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. від 14 травня 2021 року №1626.

Органом досудового розслідування було внесено відомості до ЄРДР під № 12021250310001508 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України.

01 грудня 2022 року приватним виконавцем будо направлено до Соснівського районного суду м. Черкаси протокол №1 від 28 листопада 2022 року про адміністративне правопорушення за ознаками правопорушення встановленими ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно керівника боржника ТОВ Азот Сервіс - ОСОБА_1 .

29 січня 2024 року приватним виконавцем повторно на адресу підприємства та його керівника ТОВ Азот Сервіс - Озеран Н.Л., надіслано вимогу, якою зобов`язано керівника надати копію балансу підприємства з розшифровкою та номери рахунків у фінансових установах. Крім того зобов`язано з`явитись до приватного виконавця в строк до трьох робочих днів. У визначені приватним виконавцем терміни Озеран Н.Л. не з`явилася, станом на дату подання пояснень не надано.

Водночас з наданих суду доказів вбачається, що керівник боржника ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

09 листопада 2022 року ОСОБА_1 перетнула кордон України, що підтверджується довідкою Державної прикордонної служби України.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2023 року зі справи №712/10497/22 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-13 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на день розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Положеннями пункту 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

Системний аналіз зазначених вище законів свідчить про те, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є факт ухилення боржника від виконання рішення.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України та зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Так, за приписами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства, суд зазначає, що право державного/приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Водночас, відсутність майна та коштів у боржника не свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України буде ефективним заходом для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Крім того, при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням і що таке обмеження забезпечить виконання рішення суду.

Приватним виконавцем не доведено, що боржник товариство з обмеженою відповідальністю Азот-Сервіс має можливість виконати рішення суду, проте, керівник боржника ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) перешкоджає цьому.

Крім того, суду не доведено, що встановлення судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України гарантуватиме виконання рішення у даній справі з огляду на відсутність у боржника грошових коштів на рахунках у фінансових установах, відсутність рухомого та нерухомого майна.

Слід також зазначити, що керівник боржника - ОСОБА_1 09 листопада 2022 року перетнула кордон України, а тому застосування судом такого заходу як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не буде ефективним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника товариства з обмеженою відповідальністю Азот-Сервіс ОСОБА_1 за наказом Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2019 року у справі № 925/1137/18 залишити без задоволення.

2.Копію ухвали направити сторонам та приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Недоступу Дмитру Миколайовичу.

Суддя А.В.Васянович