Ухвала

від 08.04.2024 по справі 2-825/11

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 08.04.2024

Справа № 2-825/11

6/501/30/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючогосудді - Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання- Тимко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області заяву заявою ОСОБА_1 про визнання дублікату виконавчого листа №2-825/11 таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 із заявою в якій просить:

- визнати таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа, виданий 01.12.2017 Іллічівським міським судом Одеської області по цивільній справі №2-825/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 293714,00 грн.,

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти за дублікатом виконавчого листа від 01.12.2017 по цивільні справі №2-825/11 (т.3 а.с.27-30).

Заява мотивована тим, що ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20.11.2017 заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа задоволено та 01.12.2017 ОСОБА_2 отримав дублікат виконавчого листа по цивільній справі №2-825/11 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу за договором позики в сумі 79635,00 грн., проценти за користування грошовими коштами 207051 грн., три проценти річних від простроченої суми 5208,00 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн. Проте, на момент подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа, стягувачем були пропущені строки пред`явлення виконавчого листа від 26.06.2012 до виконання, оскільки у відповідності із вимогами ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №606-XIV), в редакції, яка діяла на той час, виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання лише протягом року, починаючи з наступного дня після набрання рішення суду законної сили, тобто з урахуванням переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14.02.2013, ОСОБА_2 мав право подати виконавчий лист до виконання до 15.02.2014 включно.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення виконавчого листа від 26.06.2012 до виконання у встановлений законом строк. У зв`язку з цим, заявник вказує на те, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого листа після закінчення строку, встановлено для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому, із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суду ОСОБА_2 не звертався, а втрата виконавчого листа автоматично ці строки не поновлює.

Вважаючи, що судом було видано дублікат виконавчого листа №2-825/11 помилково, заявник була вимушена звернутись до суду з вказаною заявою.

12.11.2023 року представником ОСОБА_1 було подано заяву про уточнення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання, в якій представник боржника просить:

- визнати таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа, виданий 01.12.2017 Іллічівським міським судом Одеської області по цивільній справі №2-825/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 293714,00 грн.,

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти за дублікатом виконавчого листа від 01.12.2017 по цивільні справі №2-825/11,

- скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.05.2019 року (т.3 а.с.54-55).

Представник стягувача надав заперечення (т.3 а.с.137-140) в яких просив у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі, з підстав її необґрунтованості та безпідставності, а також надав заяву про розгляд справи без його участі (т.3 а.с.162)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2012 Іллічівським міським судом Одеської області по справі №2-825/11 було ухвалено рішення, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ОСОБА_1 основний борг за договором позики в сумі 79635,00 грн., проценти за користування грошовими коштами 238905,00 грн., три проценти річних від простроченої суми 5208,00 грн. та судові витрати, всього на суму 325568,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 07.06.2012 по справі №2-825/11, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23.03.2012 змінено, ухвалено нове рішення, яким зменшено розмір боргу за процентами за користування чужими грошовими коштами до 207051,00 грн.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.09.2012 по справі №2-825/11 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23.03.2012 та рішення Апеляційного суду Одеської області від 07.06.2012 залишено без змін.

25.06.2012 Іллічівським міським судом Одеської області було видано виконавчий лист від 15.06.2012 по справі №2-825/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу за договором позики в сумі 79635,00 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок, проценти за користування позиченими коштами в сумі 207051,00 (двісті сім тисяч п`ятдесят одна) гривня 00 копійок, три відсотка річних від простроченої суми у розмірі 5208,00 (п`ять тисяч двісті вісім) гривень та судові витрати у сумі 1820,00 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

11.07.2012 державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ісуповою Н.В. було відкрито виконавче провадження за №33363377.

14.02.2023 головним державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Колечко Д.М. було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції 1999 року (відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення).

15.11.2017 ОСОБА_2 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-825/11.

20.11.2017 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області по справі №2-825/11 заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа було задоволено. Видано стягувачу ОСОБА_2 дублікат виконавчого листа на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23.03.2012, рішення Апеляційного суду Одеської області від 07.06.2012, у цивільній справі №2-825/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Постановою приватного виконавця Долинського М.М. від 16.03.2018 було відкрито виконавче провадження №56007580 з примусового виконавчого листа №2-2825/11.

20.07.2021 виконавче провадження №56007580 було об`єднано з виконавчим провадженням №66152493 у зведене виконавче провадження №66153573.

Станом на теперішній час зведене виконавче провадження №66153573 знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка С.Б.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає зі змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, наведені в статті 432 ЦПК Українипідстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

З п.п.5, 9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Як встановлено під час судового розгляду, 25.06.2012 Іллічівським міським судом Одеської області було видано виконавчий лист від 15.06.2012 по справі №2-825/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу за договором позики в сумі 79635,00 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок, проценти за користування позиченими коштами в сумі 207051,00 (двісті сім тисяч п`ятдесят одна) гривня 00 копійок, три відсотка річних від простроченої суми у розмірі 5208,00 (п`ять тисяч двісті вісім) гривень та судові витрати у сумі 1820,00 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

У зв`язку із втратою оригіналу виконавчого листа №2-285/11, 15.11.2017 ОСОБА_2 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-825/11.

20.11.2017 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області по справі №2-825/11 заяву ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа було задоволено. Видано стягувачу ОСОБА_2 дублікат виконавчого листа на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23.03.2012, рішення Апеляційного суду Одеської області від 07.06.2012, у цивільній справі №2-825/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Листом виконуючого обов`язки начальника Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенко О. за №12772 від 07.02.2024 на виконання ухвали №2-825/11 від 18.01.2024 року Іллічівського суду Одеської області, повідомлено наступне:

- на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №42222389 з примусового виконання виконавчого листа від 02.09.2010 №2-207/10 видав: Іллічівський міський суд Одеської області, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» кредитної заборгованості в розмірі 588872,29 грн. та судових витрат в розмірі 1730,00 грн. Виконавче провадження №42222389 було відкрито 27.02.2014 року. 31.07.2014 року виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція 1999 року);

- на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №498652207 з примусового виконання виконавчого листа №501/970/15-ц, виданий 10.12.2015 року, документ видав: Іллічівський міський суд Одеської області про: стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (01033, м. Київ, вулиця Ковпака, 29, р/р НОМЕР_2 в Одеському відділені ПАТ «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ: 00039019, МФО 300023) заборгованості за кредитним договором №661/Ф03.14/051 від 25.05.2006 року у розмірі 80886,63 доларів США (вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят шість доларів 63 центи США), що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення становить 1776917,49 грн. (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 49 копійок); заборгованості за кредитним договором № 66/Ф03.14/105 від 02.11.2006 року в розмірі 48749,61 доларів США (сорок вісім тисяч сімсот сорок дев`ять доларів 61 цент США), що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення становить 1070931,43 грн. (один мільйон сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять одна гривня 43 копійки). Виконавче провадження №49865207 було відкрито 21.01.2016 року. У виконавчому провадженні №49865207 замінено сторону стягувача з Публічне акціонерне товариства «Укрсоцбанк» на АТ «СЕНС БАНК»;

- на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №52719669 з примусового виконання виконавчого листа №2-257/10, виданий 02.09.2010 року, документ видав: Іллічівський міський суд Одеської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості за кредитним договором у розмірі №40981,19 грн., судового збору у розмірі 409,81 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Виконавче провадження №52719669 було відкрито 25.10.2016 року.

Позиція заявника зводиться до того, що оскільки стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, то судом було помилково видано дублікат виконавчого листа №2-825/11, а тому є усі законні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Така позиція суперечить нормам процесуального закону, що регулює спірні правовідносини, письмовим доказам і правовим позиціям Верховного Суду.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний вказати передбачені процесуальним законом підстави, для того щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, це могло би бути посилання на відсутність повністю чи частково обов`язку боржника погасити перед стягувачем борг у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням тощо.

Проте, у заяві не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Верховний Суд у своїй постанові від 06 листопада 2019 року (справа №593/841/14) дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертоїстатті 432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Порушення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Натомість пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (пункт 1 частини першоїстатті 26 Закону № 606-XIV).

Встановлення обставин дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає з`ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов`язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (визнання мирової угоди), або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу.

Разом з тим, за наявності рішення суду з обов`язком боржника щодо виплати боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, боржником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано зазначене рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджується, що боржник погасила наявну перед стягувачем заборгованість.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (визнання мирової угоди), або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу.

Разом з тим, за наявності рішення суду з обов`язком боржника щодо виплати боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, боржником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано зазначене рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, проаналізувавши заяву боржника та наявні в матеріалах докази, керуючись вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дублікату виконавчого листа №2-825/11 таким, що не підлягає примусовому виконанню. Також, відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.05.2019, оскільки це питання вже було вирішено судом і ухвалою суду від 30.10.2023 (т.3 а.с.40-42) було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.259-260, 261, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання дублікату виконавчого листа №2-825/11, виданого 01.12.2017Іллічівським міськимсудом Одеськоїобласті таким, що не підлягає виконанню, - відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя