Рішення

від 09.04.2024 по справі 473/6082/23

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/6082/23

РІШЕННЯ

іменем України

"09" квітня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Багрін І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ

в листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка загальною площею 7,76 га (складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 1,72 га, земельної ділянки площею 6,04 га), яка розташована в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом, прийняли спадщину в передбаченому законом порядку, частково її оформили. Проте, нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав щодо вищевказаної земельної ділянки в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на це майно.

Враховуючи вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 05 січня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 березня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, згідно поданої нею заяви просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала.

Представник відповідача Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, суд відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниухвалив відмовити в прийнятті визнання відповідачами позову і продовжити судовий розгляд, оскільки таке визнання суперечить вимогам закону.

Зокрема суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина.

За життя ОСОБА_3 заповіт не склав, отже має місце спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 , як спадкоємці за законом, прийняли спадщину після смерті батька в передбаченому законом порядку, частково її оформили, що вбачається з копії спадкової справи № 425/2018, заведеної 14 листопада 2018 року Лиманською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте, при зверненні позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 до державного нотаріуса Лиманської районної державної нотаріальної контори Лисак А.В. із заявами про посвідчення спадкових прав на земельну ділянку загальною площею 7,76 га (складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 1,72 га, кадастровий номер: 4822081500:18:000:0098, земельної ділянки площею 6,04 га, кадастровий номер: 4822081500:08:000:0022), яка розташована в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, спадкоємці отримали відмову, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документа, що підтверджує факт належності земельної ділянки спадкодавцю (лист-роз`яснення, наданий державним нотаріусом 20 березня 2022 року за № 977/02-14).

Проте факт належності спадкодавцю спірного майна повністю підтверджується:

- копією державного акта на право власності на земельну ділянку, серія МК № 005055, виданого 24 грудня 2003 року Вознесенською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 486;

- повідомленням ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області за № 9-14-0.120-1572/2-24 від 02 квітня 2024 року, відповідно до якого земельна ділянка площею 6,0416 з кадастровим номером 4822081500:08:000:0022, та земельна ділянка площею 1,7153 га з кадастровим номером 4822081500:18:000:0098, були передані в приватну власність ОСОБА_3 згідно державного акта на права власності на земельну ділянку серії МК № 005055, зареєстрованого в Книзі записів 24 грудня 2003 року за № 486;

- інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27 листопада 2023 року;

- відповідями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 лютого 2024 року;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 лютого 2024 року.

Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів належності спадкодавцю спірного майна, а тому воно вважається таким, що ввійшло до складу спадщини.

Згідно ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.ст.1217,1223 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.1268-1270ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно дост. 1267 ЦК Україничастки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Тобто, дана стаття встановлює презумпцію рівності часток у спадщині спадкоємців за законом.

Принцип рівності часток спадкоємців може бути змінений за усним договором між ними, якщо його предметом є рухоме майно, або за письмовим, нотаріально посвідченим договором, якщо його предметом є нерухоме майно або транспортні засоби.

Таким чином, законом встановлено, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Спадкоємці за законом мають право змінити розмір спадкових часток на підставі окремого договору про це.

Як зазначалося вище позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 , як спадкоємці за законом, належним чином прийняли спадщину після смерті батька. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено. Окремого договору щодо земельної ділянки між спадкоємцями укладено не було.

Отже, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, позивач ОСОБА_1 має право на успадкування після смерті батька частки належної останньому земельної ділянки.

Таким чином, виходячи з того, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, має право на спадщину в вигляді частки земельної ділянки, проте не має іншої можливості оформити свої права на спадщину, зокрема через органи нотаріату, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

При цьому, в справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі№ 265/6868/16-ц, від 10 листопада 2021 року в справі№ 759/19779/18та ін.).

Вказаний позов пред`явлений до неналежного відповідача Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, томусуд відмовляє в позові до такого відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,259,263- 265,268,272,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на частку земельних ділянок: земельної ділянки площею 6,0416 з кадастровим номером 4822081500:08:000:0022, та земельної ділянки площею 1,7153 га з кадастровим номером 4822081500:18:000:0098, які розташовані в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Доброслав Лиманського району Одеської області.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан