Ухвала

від 09.04.2024 по справі 160/2648/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2648/24

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року по справі №160/2648/24 за позовом Апеляційного суду Дніпропетровської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через підсистему Електронний суд подав апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.

Так, п.1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам наведеної норми права скаржником не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого скаржник зазначає про те, що процедура оплати судового збору займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплати через органи казначейства, а законодавством передбачені досить стислі строки подачі апеляційної скарги на судове рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Слід зауважити, що визначення майнового стану особи є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану особи.

Питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано приписами ст.8 Закону України Про судовий збір.

Водночас, скаржник не зазначив передбачених ст.8 Закону України "Про судовий збір" конкретних підстав відстрочення сплати судового збору та не надав доказів на їх підтвердження.

Окрім того, до поданого клопотання скаржником не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану скаржника.

Суд виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Суд зазначає, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Щодо ставки судового збору.

Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця від 23.11.2023 про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн. та постанови державного виконавця від 12.12.2023 про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн.

Наведене свідчить, що заявлений позов має майновий характер, ціна якого становить 15300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становить 3028 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (на рівні мінімального розміру, оскільки 1,5% від 15300,00 становить 229,50, що є менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 3633,60 грн. (3028,00х150%х0,8).

Окрім того, апеляційна скарга подана відповідачем з пропуском строку, встановленого КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Таким чином, з огляду на предмет спору у цій справі, строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить десять днів з дня його проголошення.

Натомість, як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 27.02.2024 за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.

Згідно ч.4 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Таким чином, у спірному випадку під поняттям проголошення рішення суду слід розуміти доведення судом його змісту до відома учасників справи.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.144) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по цій справі було надіслане одержувачу (Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) через підсистему "Електронний суд" та доставлене до його електронного кабінету 07.03.2024 о 19:24 год. Надіслання судового рішення на офіційну електронну адресу (в електронний кабінет) відповідача відбулося після 17:00, а відтак, датою вручення судового рішення є 08.03.2024.

Отже, відлік встановленого законом десятиденного строку починається, з огляду на положення статті 120 КАС України, з 09.03.2024 та останнім днем такого строку є 18.03.2024.

Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником 21.03.2024, тобто з пропуском встановленого ч.6 ст.287 КАС України десятиденного строку на її подання.

В апеляційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано та зареєстроване 11.03.2024, що підтверджується карткою реєстрації вхідного документу №46789-22-24, а відтак апеляційна скарга подається в межах десятиденного строку.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи право скаржника у спірному випадку на поновлення пропущеного строку, за встановлених обставин, у разі подання апеляційної скарги в межах десятиденного строку від дня отримання копії оскаржуваного судового рішення, зазначає таке.

Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зокрема державні органи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Офіційна електронна адреса в розумінні Положення про ЄСІТС - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Пунктом 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України встановлено порядок вчинення дій, передбачених КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 наведеного Розділу КАС України до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

З 05.10.2021 офіційно почала функціонувати підсистеми Електронний суд, Електронний кабінет та підсистема відеоконференцзв`язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд, що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі №420/151/20.

Як встановлено судом, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по цій справі було надіслане судом першої інстанції відповідачу через підсистему "Електронний суд" і, згідно наявної в матеріалах справи довідки, даний електронний документ доставлено до електронного кабінету останнього 07.03.2024 о 19:24 год.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України як суб`єкт владних повноважень має офіційну електронну адресу та електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», що не спростовано скаржником, до якого 07.03.2024 о 19:24 год. доставлено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 в електронному вигляді, у зв`язку з чим посилання скаржника та надані ним докази, які свідчать про реєстрацію рішення суду першої інстанції 11.03.2024 за вхідним №46789-22-24 не мають вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Окрім того, суд зазначає, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до органу та не можуть свідчити про фактичну дату вручення судового рішення у розумінні положень статті 251 КАС України, якою в даному випадку є 08.03.2024.

Таким чином, наведені скаржником в клопотанні аргументи не свідчать про поважність причин пропуску строку та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не зазначено.

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, скаржнику слід зазначити причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про існування обставин об`єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили подання відповідачем апеляційної скарги в межах десятиденного строку від дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме:

- надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;

- надати документ про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн., сплаченого за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.169, ч.ч.2,3 ст.298 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року по справі №160/2648/24 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 09.04.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко