Постанова

від 30.05.2024 по справі 160/2648/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2648/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі №160/2648/24 за позовом Апеляційного суду Дніпропетровської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

в с т а н о в и В :

Апеляційний суд Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 23.11.2023 та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 12.12.2023, що винесені у виконавчому провадженні ВП № 72336619 про накладення штрафу.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 160/11726/22, виданого Дніпропетровським оружним адміністративним судом 30.03.2023 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72336619. Апеляційний суд Дніпропетровської області листом від 08.08.2023 року № 04.2/16/2023 повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/11726/22 є об`єктивно неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання, оскільки безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до Закону мають право приймати такі рішення. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів, головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. У зв`язку з цим виконання зазначеного рішення суду повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників

апаратів судів Державною казначейською службою України. На думку позивача, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 15 листопада 2022 року у справі № 160/11726/20 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 виконання рішень суддів на користь суддів та працівників апарату судів. З цих підстав позивач вважає неправомірними постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 23.11.2023 та від 12.12.2023 у виконавчому провадженні № 72336619.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець за невиконання (повторне невиконання) рішення, має право винести постанову про накладення штрафу на боржника лише при умові невиконання ним рішення без поважних причин. У спірному випадку, як зазначив суд першої інстанції, невиконання рішення суду пов`язано не з неправомірними діями/бездіяльністю позивача, а з тим, що таке рішення повинно виконуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845, шляхом безспірного списання коштів органами Державного казначейства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що рішення суду у спірному випадку повинно виконуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку №845. З цього приводу скаржник зазначає, що у визначеному судом першої інстанції порядку виконуються рішення судів про стягнення коштів, але у спірному випадку судом ухвалено зобов`язальне рішення, яке виконується в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». У свою чергу, як зазначає скаржник, невиконання рішення суду без поважних причин є підставою для застосування штрафу у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що у спірному випадку правомірно і було зроблено державним виконавцем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість. Позивач вважає правильнимим висновки суду першої інстанції одо порядку виконання рішення суду, яке стосується суддівської винагороди. З цього приводу посилається на правові висновки Верховного Суду, які стосуються способу захисту порушеного права внаслідок виплати не у повному обсязі суддівської винагороди та порядку виконання рішень судів про стягнення суддівської винагороди списання коштів в межах спеціальної бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень КПКВ 05501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/11726/22 було частково задоволено позов ОСОБА_1 та:

визнано протиправними дії Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ в сумі 364 165,07 гривень;

зобов`язано Апеляційний суд Дніпропетровської області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 судді Апеляційного суду Дніпропетровської області на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суд у справі № 160/11726/22 набрало законної сили 16.12.2022 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №160/11726/22.

25.07.2023 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження № 72336619 за виконавчим листом № 160/11726/22.

Листом від 08.08.2023 року № 04.2/18/23 Апеляційний суд Дніпропетровської області повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 160/11726/22 є об`єктивно неможливим через визначений у рішенні спосіб виконання, оскільки безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до Закону мають право приймати такі рішення.

До вказаного листа додано розрахунок суддівської винагороди, який зроблено на виконання рішення суду у справі № 160/11726/22.

23.11.2023 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про накладення штрафу на Апеляційний суд Дніпропетровської області за невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 5100,00 грн.

12.12.2023 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про накладення штрафу на Апеляційний суд Дніпропетровської області за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 10200,00 грн.

Правомірність та обгрунтованість вказаних постанов предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, по-перше, рішення суду у справі № 160/11726/22 не було оскаржено у встановленому порядку та набрало законної сили. У зв`язку з чим судом апеляційної інстанції, в межах розгляду цієї справи, не може бути надано оцінку правильності визначеного судом способу захисту порушеного права у справі № 160/11726/22.

По-друге, судом у справі № 160/11726/22 ухвалено зобов`язальне рішення суду, яким, на Апеляційний суд Дніпропетровської області покладено обов`язок здійснити нарахування та виплату суддівської винагороди.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що стягнення заборгованості і зобов`язання нарахувати і виплатити цю заборгованість - це два різні способи захисту порушеного права і передбачають відмінний механізм виконання судових рішень. При цьому, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок №845 не визначають механізм виконання зобов`язальних рішень суду, такий механізм встановлено лише щодо виконання рішень про стягнення заборгованості (коштів).

Отже, рішення суду у спірному випадку не може бути виконано в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком №845.

Про таку неможливість свідчить і те, що рішенням суду у справі № 160/11726/22 не визначено розмір суддівської винагороди, який підлягає виплаті на користь судді, а тому взагалі відсутня об`єктивна можливість безспірного списання коштів органами Державного казначейства.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з позицією Міністерства юстиції України про безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що рішення суду у спірному випадку повинно виконуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку №845.

В той же час, надаючи оцінку правомірності та обгрунтованості застосуванню державним виконавцем штрафних санкцій за невиконання рішення суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії передбачена ст..75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вищенаведених норм права суд першої інстанції правильно виходив з того, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

У спірному випадку встановлено, що на виконання рішення суду у справі №160/11726/22 Апеляційним судом Дніпропетровської області здійснено розрахунок суддівської винагороди. Вказаний розрахунок надано боржником державному виконавцю (а.с.22-23).

Відповідно до правил частин третьої, четвертої статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.

Статтею 149 Закону № 1402-VІІІ визначено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 151 Закону № 1402-VІІІ Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Підпунктами 2 та 7 частини першої статті 152 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що Державна судова адміністрація України забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом; готує бюджетний запит.

Отже, виходячи з наведених норм права, головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України, а Апеляційний суд Дніпропетровської області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Таким чином, повне та фактичне виконання рішення суду у справі № 160/11726/22, а саме виплата нарахованої суми суддівської винагороди, залежить від фінансового забезпечення Апеляційного суду Дніпропетровської області для цих цілей.

Отже, за встановлених обставин не можливо стверджувати про обґрунтованість застосування до позивача спірних штрафних санкцій, оскільки державним виконавцем не було доведено, а судом не встановлено того, що рішення суду позивачем не виконано без поважних причин.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.3176 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №160/2648/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 30.05.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк