Ухвала

від 09.04.2024 по справі 380/8337/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

09 квітня 2024 року

м. Київ

справа №380/8337/23

адміністративне провадження №К/990/11400/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року

у справі №380/8337/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Кард"

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Кард" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача №140-РЛ від 16 лютого 2023 року про анулювання позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №13060314201900357 терміном дії з 20 серпня 2019 року до 20 серпня 2024 року;

- зобов`язати відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місяць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №13060314201900357 терміном дії з 20 серпня 2019 року до 20 серпня 2024 року, яка видана позивачу та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної пальними №13060314201900357 терміном дії з 20 серпня 2019 року до 20 серпня 2024, яка видана позивачу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, скаржник) 25 березня 2024 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку відповідач зазначає, що вже зверталася з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку, визначеного процесуальним законом, однак ухвалою від 17 січня 2024 року касаційну скаргу було повернуто заявнику, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження. У розумний строк з моменту отримання копії ухвали відповідач вдруге звертався з касаційною скаргою у справі, однак ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року скаргу було повернуто заявнику, як таку, що підписана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

На думку позивача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належно оформленою скаргою в розумний строк після повернення касаційної скарги та в межах річного строку.

Надаючи оцінку наведеним підставам поважності пропуску строку, колегія суддів з`ясувала наступне.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року була ухвалена в судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2023 року. Отже, останнім днем для звернення з касаційною скаргою в межах строку визначеного процесуальним законом був день 11 січня 2024 року. В свою чергу касаційну скаргу у даній справі було подано 05 січня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу було повернуто. Копія рішення суду надійшла в електронний кабінет відповідача 17 січня 2024 року.

Своє право на звернення до суду відповідач вдруге реалізував 16 лютого 2024 року.

Однак ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року касаційну скаргу було повернуто заявнику. Копія ухвали надійшла в електронний кабінет відповідача 27 лютого 2024 року.

Маючи намір оскаржити судові рішення Головне управління ДПС у Львівській області втретє 25 березня 2024 року звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене та положення частини третьої статті 329 КАС України якою передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, Суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду зі скаргою та об`єктивне бажання заявника реалізувати своє права на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвал від 17 січня 2024 року та від 26 лютого 2024 року у розумні строки є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Львівській зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовані положення частини п`ятої, абзацу 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), пунктів 4-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 (далі - Порядок №545).

Також скаржник вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 серпня 2019 року у справі №823/1850/16, від 26 січня 2021 року у справі №826/10130/18, від 08 червня 2022 року у справі №340/3135/20, від 22 липня 2021 року у справі №640/19955/19.

Відповідач вважає необґрунтованими висновки судів першої і апеляційної інстанцій про те, що надходження інформації від Державної інспекції архітектури та містобудування України не може бути підставою для анулювання ліцензії позивача згідно з абзацом 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону №481/95-ВР.

На думку відповідача для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Так у висновку Верховного Суду, який, на думку відповідача, не був врахований судами, викладеному у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №823/1850/16, зазначено, що розміщення (встановлення) додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом (пропан-бутаном) транспортних засобів на діючій АЗС призведе до зміни її основних техніко-економічних показників, а саме: збільшення потужності (місткості (ємності) резервуарів та кількості автозаправок), обсягу послуг, загальної кількості працюючих тощо.

Таким чином, встановлення (розміщення) на діючу АЗС (як об`єкт підвищеної небезпеки) стаціонарного заправника газу моделі СЗГ-1-10, призначеного для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення транспортних засобів зрідженим газом (пропан-бутаном) та виготовленого згідно ТУ У 28.1-30277055-042:2015 "Заправники газом стаціонарні" призвело до зміни функціонального призначення АЗС, внаслідок чого відбулися зміни основних техніко-економічних показників, а тому відноситься до реконструкції та потребує дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

До того ж, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 08 червня 2022 року у справі №340/3135/20, зазначено, що правомірною є відмова у видачі ліцензії суб`єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №640/19955/19, зазначено, що установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

В той же час відповідач зазначає, що для правильного вирішення цієї справи суди не встановили: чи розміщений АЗК цілісним стаціонарним заводським виробом та, відповідно, чи потребувало його розміщення отримання дозволу на будівництво та подальшого введення в експлуатацію.

Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, з метою перевірки застосування положень частини п`ятої, абзацу 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону №481/95-ВР, пунктів 4-7 Порядку №545 та перевірки необхідності врахування судами першої і апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 серпня 2019 року у справі №823/1850/16, від 26 січня 2021 року у справі №826/10130/18, від 08 червня 2022 року у справі №340/3135/20, від 22 липня 2021 року у справі №640/19955/19.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Головного управління ДПС у Львівській області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіон Кард" зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені Головним управлінням ДПС у Львівській області підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №380/8337/23.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №380/8337/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Кард" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

3. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/8337/23.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа