Рішення

від 19.03.2024 по справі 704/993/22

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/993/22

19 березня 2024 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Новий Дзвін»</a>, третя особа на стороні відповідача: Тальнівська міська рада,про захист гідності, честі, ділової репутації, спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ;

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Новий Дзвін»</a> про захист гідності, честі, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, в якому просить:

- визнати поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Но-вий Дзвін» інформацію у своєму виданні від 08.09.2022 року №33 (346) в статті «То кого ж принижують на Тальнівщині: фермерів чи простих людей» щодо ОСОБА_1 , а саме « ОСОБА_2 , ПП «БМ Благодатне» (с. Романівка): багато років обробляв 23 га землі. Потім, за словами мешканців с. Романівки, вирішив не відставати від своїх партнерів і по тихому задумав вивести цю землю за межі району, роздавши ділянку іншим громадянам, які навіть не проживали на Тальнівщині. І тут спіймали: керівництво Тальнівської міськради виграло усі судові тяжби і повернуло земельну ділянку у межі громади» - недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Новий Дзвін»</a> протягом десяти днів після набрання чинності рішенням суду спростувати вказану недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 шляхом розміщення у своєму друкованому виданні тексту резолютивної частини рішення, а також інформацію, що спростовує статтю в такому самому об`ємі та таким саме видом та розміром шрифту з дня набрання законної сили рішенням суду.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Новий Дзвін»</a> на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.09.2022 року в Черкаській обласній громадсько-політичній газеті «Новий Дзвін» № 33(346) (cтop. 4,) було опубліковано статтю «То кого ж принижують на Тальнівщині: фермерів чи простих людей?».

Опублікувана в даній статті неправдива інформація призвела до приниження його гідності, честі та ділової репутації, оскільки у вказаній статті за підписом редакції газети «Новий Дзвін» зазначено, що « ОСОБА_2 , ПП «БМ Благодатне» (с. Романівка): багато років обробляв 23 га землі. Потім, за словами мешканців с. Романівки, вирішив не відставати від своїх партнерів і по тихому задумав вивести цю землю за межі району, роздавши ділянку іншим громадянам, які навіть не проживали на Тальнівщині. І тут спіймали: керівництво Тальнівської міськради виграло усі судові тяжби і повернуло земельну ділянку у межі громади».

Наведені в статті відомості не відповідають дійсності, зачіпають його честь, гідність і ділову репутацію в громадській думці і в очах читачів редакції газети «Новий Дзвін», односельчан, ділових партнерів, колег, а також невизначеного кола осіб, які могли прочитати недостовірну інформацію про нього.

Ухвалою Тальнівського районного суду від 05.12.2022 було відкрито позовне провадження та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивач був депутатом сільської ради та є керівником підприємства, а отже є публічною особою, а до публічних осіб межа допустимої критики є значно ширшою, ніж до окремої пересічної особи, та що інформація, викладена у статті, є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора статті, не містить фактичних відомостей, оскільки викладена із використанням мовних засобів не у стверджувальній формі, а як припущення та є оціночним судженням, думками автора, а тому не підлягає спростуванню.

В судовому засідання представник Тальнівської міської ради стверджував, що позивач є публічною особою, оскільки він є членом Громадської спілки «Спілки сільськогосподарських товаровиробників Тальнівської міської територіальної громади» та Всеукраїнської аграрної ради, а тому межа допустимої критики щодо публічного діяча визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та вивчивши докази, надані по справі, дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог, враховуючи таке:

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Конституції України, статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його честі і гідності. Честь і гідність фізичної особи є недоторканними. У разі порушення цих прав фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі і гідності.

У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, враховує положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказано, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Таким чином, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість.

У цій категорії справ суду необхідно надати оцінку балансу права особи, на свободу вираження поглядів, а також права особи на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Одним із основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. При цьому підлягає врахуванню зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, відносно якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді директора ТОВ «Благодатне», яке є орендарем земельної ділянки загальною площею 23.0710 га кадастровий номер 7124089000:01:001:2036, розташованої за адресою: Черкаська область, Звенигородський район (Тальнівська міська територіальна громада) адміністративні межі Романівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.09.2016 року № 67531643.

Відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У 2021 році, до позивача, як до орендаря вищевказаної земельної ділянки, в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, звернулися громадяни України, які є учасниками АТО з проханням надати їм згоду на вилучення та поділ даної земельної ділянки, задля подальшої її приватизації.

Позивачем, як землекористувачем, на виконання положення ст.118 Земельного кодексу України була надана згода на вилучення та поділ даної земельної ділянки, задля подальшої її поділу та приватизації учасниками АТО, після чого учасники АТО звернулися із заявою про передачу земельної ділянки у власність до Тальнівської міської ради, як власника земельної ділянки.

Таким чином земельна ділянка із власності Тальнівської міської територіальної громади не вибувала, її правовий статус залишався незмінним протягом всього часу як позивач її орендує. Більше того, позивач не наділений а ні правом, а ні повноваженнями вчиняти будь які дії, направлені на відчуження або вибуття орендованої ним земельної ділянки з меж району.

При цьому, суд виходить з того, що надане позивачем погодження на виконання приписів ч.6 ст. 118 ЗК України, як користувачем земельної ділянки за своєю правовою природою є таким, що не породжує будь-яких правових наслідків для правового статусу або для права власності орендованої земельної ділянки. Таким чином, вказане погодження не може вважатися діями, наслідком яких є виведення земельних ділянок за межі району чи роздавання її іншим громадянам.

Суд вважає, що посилання представника відповідача та представника третьої особи на те, що позивач є публічною особою не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки рішенням 1 сесії 8 скликання Тальнівської міської ради №1/8-9 « Про реорганізацію сільських рад розформованих територіальних громад Тальнівського району Черкаської області» було припинено діяльність Романівської сільської ради шляхом приєднання до Тальнівської міської ради, що підтверджується витягом з рішення Тальнівської міської ради від 08.12.2020 року №1/8-9. Крім того, всупереч твердженням представника третьої особи, судом встановлено, що позивач не є членом Громадської спілки «Спілки сільськогосподарських товаровиробників Тальнівської міської територіальної громади» та Всеукраїнської аграрної ради, оскільки членом даних об`єднань є не позивач особисто, як громадянин України, а приватне підприємство «БМ Благодатне», керівником якого є позивач. За таких обставин посилання відповідача на те, що позивач є публічною особою не відповідає дійсності.

Щодо поширення інформації та її достовірності суд зазначає наступне.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивач лише доводить сам факт її поширення.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд враховує те, що поширена інформація є фактичним твердженням, так як в статті від 08.09.2022 №33 (346) «То кого ж принижують на Тальнівщині: фермерів чи простих людей» відповідач у стверджувальній формі зазначив, що « ОСОБА_2 , ПП «БМ Благодатне» (с. Романівка) багато років обробляв 23 га землі. Потім, за словами мешканців с. Романівки, вирішив не відставати від своїх партнерів і по тихому задумав вивести цю землю за межі району, роздавши ділянку іншим громадянам, які навіть не проживали на Тальнівщині. І тут спіймали: керівництво Тальнівської міськради виграло усі судові тяжби і повернуло земельну ділянку у межі громади».

На думку суду, поширена відповідачем інформація шляхом розміщення публікації є недостовірною, висловленою у формі фактичних тверджень, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Вказані висловлювання за своїми стилістичними ознаками не можуть вважатись оціночними судженнями, оскільки стосується конкретних подій, конкретної особи позивача, не містять алегорій, сатири, гіпербол, не є припущеннями чи критикою, проявом власної суб`єктивної думки відповідача, викладені у категоричній стверджувальній формі, є повідомленням про факти, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності. Інформація, розповсюджена відповідачем, є негативною, оскільки у ній стверджується про вчинення позивачем відповідних дій «схем», зокрема виведення земельних ділянок за межі району, передачі земельних ділянок іншим особам всупереч вимогам законодавства, наявність судових справ, фігурантом яких нібито є позивач. Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем вищевказаних дій. Тому поширення вказаної інформації порушує право ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, підлягає визнанню недостовірною із зобов`язанням її спростувати у спосіб, у який інформація була поширена.

Крім того така інформація порушує презумпцію невинуватості позивача, гарантовану статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , статтею 62 Конституції України та статтею 17 КПК України, впливає на соціальну оцінку особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на загальноприйнятих уявленнях щодо моралі, норм поведінки та ділових якостей та є розповсюдженням недостовірної інформації. Отже, діями відповідача порушуються права позивача на повагу до гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації (статті 297, 299 ЦК України). Наведені висловлювання відповідача є поширенням інформації (відомостей про факти) щодо позивача, яка не відповідає дійсності (є недостовірною) на час її розповсюдження, завдає шкоду особистим немайновим благам особи та підлягає спростуванню за правилами статті 277 ЦК України.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Суд враховує, що способи захисту порушеного права мають бути співмірними зі змістом порушеного права, характером дій, якими воно було порушено, а також наслідкам, які спричинило таке порушення. При цьому, саме судове рішення, яким задоволено вимоги позивача про спростування недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права вже містить у собі спростування. На переконання суду, зобов`язання відповідача розмістити у своєму друкованому виданні текст резолютивної частини рішення, а також інформацію, що спростовує статтю в такому ж самому об`ємі та таким же саме видом та розміром шрифту є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 15-16, 76, 86 ЦПК України, ст.ст. 23, 201, 277,297,299,307-308, ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Редакція газети "Новий Дзвін", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тальнівська міська рада Черкаської області про захист гідності, честі ділової репутації, спростування недостовірної інформації задовольнити.

Визнати поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Новий Дзвін" інформацію у своєму виданні від 08.09.2022 р. № 33(346) в статті «То кого ж принижують на Тальнівщині: фермерів чи простих людей» щодо ОСОБА_1 недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , що міститься на 4 аркуші та починається зі слів «..вирішив не відставати від своїх партнерів і по-тихому задумав вивести цю землю за межі району, роздавши ділянку іншим громадянам, які навіть не проживали на Тальнівщині. І тут спіймали: керівництво Тальнівської міської ради виграло усі судові тяжби і повернуло земельну ділянку у межі громади.»

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети Новий Дзвін протягом десяти днів після набрання рішенням суду законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 шляхом оприлюднення у своєму друкованому виданні тексту резолютивної частини рішення, а також інформацію , що спростовує статтю в також ж самому об`ємі та таким же самим видом та розміром шрифту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети Новин Дзвін на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 29.03.2024.

Суддя Д.О. Дьяченко