Рішення

від 29.03.2024 по справі 908/1903/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/97/19-9/213/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 Справа № 908/1903/19

м.Запоріжжя

За позовом:Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», місто Дніпро

до відповідачів:1. Токмацької міської ради, Запорозька область, м. Токмак

2. Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради, Запорізька область, м. Токмак

3. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку, Запорізька область, м. Токмак

про: скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності, витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки, зобов`язання внести зміни до земельно-кадастрової документації

Колегія суддів у складі: головуючий - Боєва О.С.

судді: Науменко А.О.

Проскуряков К.В.

при секретарі судового засідання Литвиновій Л.Ю.

За участю представників:

від позивача: Серьогіна С.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: Похвалітова Н.В.;

від відповідача-2: Похвалітова Н.В.;

від відповідача-3: Гурильов А.С. ( в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» з позовом до відповідачів: Токмацької міської ради, Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради та Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м.Токмаку про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га за адресою: вул. Ковальська, м. Токмак, Запорізька область; витребування із чужого незаконного володіння Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради частини земельної ділянки площею 182,3300 га, наданої позивачу на праві постійного користування; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку внести зміни до автоматизованої системи державного земельного кадастру шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0134.

Ухвалою суду 29.08.2019 (суддя Топчій О.А.) відкрито провадження у справі №908/1903/19 (номер провадження 35/97/19), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 справу № 908/1903/19 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2019 (суддя Боєва О.С.) справу №908/1903/19 прийнято до розгляду, присвоєний номер провадження 35/97/19-9/213/19, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2020 у справі № 908/1903/19 призначено комплексну судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи та направлено матеріали справи до експертної установи.

09.04.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшов висновок експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 814/815-20 та матеріали справи № 908/1903/19.

Ухвалою суду від 19.04.2021 поновлено провадження у справі з 18.05.2021, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 18.05.2021 підготовче засідання відкладено та викликано судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Куракова О.П. для надання усних пояснень щодо його висновку.

05.05.2021 від позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно з якою позивач просив суд приєднати до матеріалів справи платіжне доручення № 2660695 від 30.03.2020 про сплату на рахунок експертної установи суми 32949,50 грн за проведення призначеної у справі судової експертизи та стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на проведення земельно-технічної експертизи у зазначеному розмірі.

18.05.2021 до суду від відповідача-1 надійшло заперечення на вказану заяву позивача про розподіл судових витрат.

18.05.2021 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просив: 1) Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га за адресою: вул. Ковальська, м.Токмак, Запорізька область та записи від 01.02.2021 на земельну ділянку площею 2,6500 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0146 та ділянку площею 14,1903 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0145, що розташовані за тією ж адресою; 2) Витребувати із чужого незаконного володіння Токмацької міської ради частину земельної ділянки площею 1,2206 га, наданої позивачу на праві постійного користування; 3)Зобов`язати Міськрайонне управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку внести зміни до земельно-кадастрової документації шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0134, 2311000000:01:043:0146 та 2311000000:01:043:0145; 4) Стягнути з відповідачів на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» судовий збір у розмірі 5763,00 грн та інші судові витрати.

Уточнена позовна заява, якою позивач фактично змінив предмет позову, прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 31.05.2021.

31.05.2021 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору. У клопотанні відповідачем-1 зазначено, що у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 відповідно до Публічної кадастрової карти має статус архівної, Токмацька міська рада вважає, що в такому разі відсутній предмет позову, так як фактично ця земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав та обов`язків перестала існувати.

16.06.2021 до суду від відповідача-2 надійшла письмова позиція щодо заяви відповідача-1 про закриття провадження у справі.

16.06.2021 від відповідача-1 надійшло заперечення щодо висновку експерта за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 814/815-20.

16.06.2021 від відповідача-3 надійшли додаткові пояснення у справі, які надані у зв`язку із поясненнями, наданими судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Кураковим О.АП. в судовому засіданні, яке відбулось 31.05.2021.

Ухвалою суду 16.06.2021 судом постановлено: передати справу № 908/1903/19 на колегіальний розгляд.

Ухвалою суду від 18.06.2021 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Науменко А.О. Ухвалою суду від 18.06.2021 справу прийнято до провадження зазначеною колегією, призначено підготовче засідання. В подальшому склад колегії неодноразово змінювався.

Ухвалою суду від 07.09.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Колодій Н.А., Науменко А.О. провадження у справі № 908/1903/19 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/1676/21, що розглядається в порядку господарського судочинства.

У зв`язку із звільненням судді учасника колегії Колодій Н.А., на підставі Розпорядженнями керівника апарату суду № П-710/23 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023, справу № 908/1903/19 визначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Зінченко Н.Г., Науменко А.О.

Ухвалою суду від 17.11.2023 справу № 908/1903/19 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Зінченко Н.Г, Науменко А.О., поновлено провадження у справі № 908/1903/19, призначено підготовче засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024, у зв`язку перебуванням судді-члена колегії Зінченко Н.Г. у щорічній відпустці, справу № 908/1903/19 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Науменко А.О., Проскуряков К.В.

Ухвалою суду від 12.01.2024 справу № 908/1903/19 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Науменко А.О., Проскуряков К.В., підготовче засідання призначено на 01.02.2024. Ухвалою суду від 01.02.2024 закрито підготовче засідання у справі № 908/1903/19, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.02.2024. Представники відповідача -1, -2 та відповідача-3 були допущені до участі у справі беручи до уваги, що провадження у справі було відкрито 29.08.2019 та враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, яким внесені зміни, зокрема, до Розділу XV «Перехідні положення» та доповнено їх п. 16-1, в п.п. 11 якого зазначено: « 11)представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню». В судовому засіданні 28.02.2024 оголошувалась перерва до 26.03.2024, потім до 29.03.2024.

29.03.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, що надійшла до суду 18.05.2021 та якою позивач фактично змінив предмет позову (ухвала від 31.05.2021), які підтримані позивачем у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі зведеного переліку земельних ділянок державного підприємства «Придніпровська залізниця», затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015, земельну ділянку площею 182,3300 га за адресою: Запорізька область, Токмацький район, Токмацька м/р Лінія Комиш-Зоря-Каховка включено до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування. Так, рішенням виконкому Токмацької районної ради народних депутатів від 16.06.1995 № 92/5 ДП «Придніпровська залізниця» на праві постійного користування надано земельну ділянку площею 182,3300 га на території Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області, про що видано Державний акт від 01.04.1998 серії І-ЗП № 002513. Відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При перевірці Публічної кадастрової карти України позивачу стало відомо, що на територію вищезазначеної земельної ділянки, площею 182,3300 га, яка перебуває у постійному користуванні залізниці, частково накладено межі земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403 га, в м. Токмак по вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ»), яка, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2019 №162712869, має комунальну форму власності та зареєстрована за Токмацькою міською радою 05.06.2018 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Рішенням Токмацької міської ради від 04.06.2018 № 4 земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 було надано в постійне користування Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради з метою здійснення будівництва об`єктів енергетичної інфраструктури. В подальшому, під час проведення призначеної судом у справі судової комплексної земельно-технічної експертизи, Токмацькою міською радою прийнято рішення № 27 від 28.01.2021, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальної площею 16,8403 га по вул. Ковальська, кадастровий номер 2311000000:01:043:0134, на земельні ділянки: ділянка № 1 площею 2,6500 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0146 та ділянка № 2 площею 14,1903 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0145. Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 16,8403 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0134. Відповідно до висновку фахівця відділу земельних ресурсів служби з управління майновими і земельними ресурсами РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 10.06.2019, орієнтована площа перетину земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 із земельною ділянкою, наданою позивачу у постійне користування, складає 1,4835 га. Висновки фахівця підтверджені висновками експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи № 814/815-20 від 05.02.2021 року. Проте рішення виконкому Токмацької районної ради народних депутатів від 16.06.1995 № 92/5 не скасовано, Державний акт від 01.04.1998 серії І-ЗП № 002513 на право постійного користування земельною ділянкою площею 182,3300 га, наданий ДП «Придніпровська залізниця», є діючим. Таким чином набуття Токмацькою міською радою права власності на частину земельної ділянки, яку передано позивачу у постійне користування, призвело до зміни форми власності спірної ділянки з державної на комунальну та зміни її цільового призначення. Всупереч вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Держкомзему № 376 від 18.05.2010, та ч. 2 ст. 198 Земельного кодексу України межі земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 із позивачем не погоджувались. На думку позивача, безспірним є факт набуття позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 182,3300 га у квітні 1998 року з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. Передачею органом місцевого самоврядування частини цієї ділянки на праві постійного користування Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради порушені права позивача, як землекористувача, якого у передбаченому законодавством порядку такого права не позбавляли. Отже право постійного користування на спірну земельну ділянку позивача підлягає захисту в судовому порядку. На підставі викладеного позивач просив позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990, ст.ст. 12, 16, ч. 2 ст. 84, п. 2 ч. 2 ст. 92, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 116, ч. 2 ст. 117, ст.ст. 122, 125, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, п. 6 Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», Постановою КМУ від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця, п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Відповідач-1 проти позову заперечив. У відзиві, який надійшов до суду 19.09.2019 (вих. № 1810/3 від 17.09.2019), Токмацька міська рада, зокрема, зазначила, що 09.01.2019 року до голови Токмацької міської ради надійшов лист філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 02.01.2019 з повідомленням про виявлення фактів часткового накладення ділянок комунальної власності (в т.ч., кадастровий номер 2311000000:01:043:0134) на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні позивача, в якому просив скасувати рішення Токмацької міської ради від 04.06.2018 №4, коригувати межі цієї земельної ділянки. Відсутність межових знаків земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача, відсутність відомостей в Державному земельному кадастрі України (в т.ч. в Публічній кадастровій карті України) робить неможливим підтвердження або спростування заяв позивача та вирішення питання по суті. У зв`язку із фактичною втратою меж земельної ділянки, позивачу пропонувалось надати землевпорядну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні згідно Державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1998 року серія І-ЗП №002513, але вказана пропозиція проігнорована. Токмацька міська рада також звертала увагу на те, що у Державному акті не зазначена ширина земельних ділянок, тобто не можливо визначити площу земельних ділянок, які передавалися позивачу в постійне користування. До того ж, відповідно до Державного акту, план зовнішніх меж землекористування встановлений на території Остриківської сільської ради, тобто ділянка сформована з земель Остриківської сільської ради, яка не відноситься до території міста Токмак, тому є питання щодо законності (відповідності положенням ст.. 11 Земельного кодексу України від 18.12.1990) видачі Токмацькою районною Радою народних депутатів Токмацького Запорізької області Державного акту від 01.04.1998 року І-ЗП №002513 на право постійного користування земельною ділянкою. Натомість відповідно до довідки з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 27.02.2018 року №97-8-0.212-114/180-18 підтверджується те, що земельна ділянка площею 16,8403 га розташована у м.Токмак вул. Ковальська (р-н заводу ПрАТ «ТКШЗ»). Відповідно до довідки від 17.09.2019 № 837/120-19 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельна ділянка з кадастровим 2311000000:01:043:0134 відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Токмак, в користуванні будь-яких осіб не перебувала та з 1994 року не передавалася з будь-якої власності до власності територіальної громади м.Токмак і навпаки. Позивач не конкретизував розмір, межі, конфігурацію та місце розташування земельної ділянки, яку просить витребувати, так як відповідно до ст.79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. На підставі викладеного відповідач-1 просив суд відмовити у задоволенні позову.

16.06.2021 від Токмацької міської ради (відповідача-1) до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач-1 додатково до відзиву вих. №1810/3 від 17.09.2019 на позовну заяву, зазначив, що посилання позивача на висновок його фахівця та висновок експертизи №814/815-20 є безпідставним. Токмацька міська рада вважає, що висновок експертів №814/815-20 є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом та викликає ряд сумнівів, так як експертиза проведена на підставі документації, яка не передбачена діючим законодавством, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); цією документацією, а саме - матеріалами геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), фактично встановлено межі частини земельної ділянки, а не всієї земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, що суперечить вимогам Земельного Кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376. Діючим земельним законодавством України встановлений порядок, підстави та механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, тому Токмацька міська рада вважає, що питання щодо накладання земельної ділянки площею 182,3300 га, яка перебуває на праві постійного користування у АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на підставі Державного акта І-ЗП №002513 від 01.04.1998, з земельною ділянкою кадастровий номер 2311000000:01:043:0134 (площа накладання 1,2206 га), повинно бути вирішено в площині діючого земельного законодавства на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не на підставі висновку експерта, складеного на підставі документів, що не передбачені діючим чинним законодавством України. До того ж, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 23000000:01:043:0146 та 2311000000:01:043:0145 ніякі питання експерту судом не ставилися, а тому експерт їх не досліджував. Вимоги про витребування із чужого незаконного володіння Токмацької міської ради частини земельної ділянки площею 1,2206 га необґрунтовані, так як позивач не надав доказів на підтвердження того, що йому було передано в постійне користування земельну ділянку площею 1,2206 га та доказу, який би конкретизував межі, конфігурацію та місце розташування земельної ділянки, яку просить витребувати. Вимоги щодо скасування в Державному реєстрі їх прав на нерухоме майно запису про право власності № 26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403 га, за адресою вул.Ковальська, м. Токмак, та зобов`язання відповідача-3 внести зміни до земельно-кадастрової документації шляхом скасування (анулювання) кадастрового 2311000000:01:043:0134, є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, так як земельна ділянка з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 відповідно до Публічної кадастрової карти має статус архівної, фактично ця земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав та обов`язків перестала існувати.

Відповідач-2 Управління комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради, проти позову заперечив. За змістом відзиву відповідача-2, що надійшов до суду 30.10.2019, викладені у ньому доводи в цілому узгоджуються з позицією, наведеною у відзиві відповідача-1 на первісно подану позивачем позовну заяву. Зокрема відповідач-2 зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо наявності між ним та відповідачами спору про право, обґрунтування позову базується на власних припущеннях позивача, а факт порушення відповідачами прав позивача на земельну ділянку не підтверджений жодними належними та допустимими доказами. Позовні вимоги сформульовані не конкретно. У позові зазначено, що земельна ділянка площею 182,3300 га, яка перебуває у постійному користуванні позивача, не має кадастрового номеру, з огляду на що за відсутності кадастрового номеру, відсутня можливість точного встановлення меж земельної ділянки, належної позивачу. Питання щодо порушення меж та перетину земельних ділянок не може бути вирішеним через відсутність даних щодо їх встановлення та закріплення на місцевості із складанням відповідних актів у передбачений законом спосіб. Враховуючи неконкретність майна, яке потрібно витребувати, поновлення прав позивача шляхом витребування невизначеного майна не може бути вирішено в межах цього позову, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-3 підтримав свої заперечення проти позову. У відзиві на позовну заяву (надійшов до суду 23.09.2019) зазначив, зокрема, про наступне. По-перше, Головне управління вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві в частині перетину земельних ділянок. Для того, щоб встановити наявність чи відсутність можливого перетину земельних ділянок, слід говорити про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, на підставі якої, за заявою заінтересованих осіб, вносяться відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Якщо під час перевірки поданих документів вимогам закону, державним кадастровим реєстратором буде виявлено знаходження в межах ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, то зазначена посадова особа приймає рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру із зазначенням причини такої відмови. Саме згадане вище рішення, прийняте державним кадастровим реєстратором, може бути доказом обставин, на які посилається позивач у своїй позовній заяві. По-друге, відповідач-3 не погоджується з твердженням позивача про те, що про перетин меж земельної ділянки, яка перебуває у нього на праві постійного користування, із межами земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, він дізнався при перевірці Публічної кадастрової карти України. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відомості про земельну ділянку, яка перебуває у нього на праві постійного користування, не внесенні до Державного земельного кадастру, тому вона не може бути відображена на Публічній кадастровій карті України. Крім того, за результатом аналізу земельної ділянки за відповідним кадастровим номером на Публічній кадастровій карті України (скріншот додано до відзиву) неможливо встановити наявність перетину меж згаданих у позові земельних ділянок. По-третє, чинне законодавство України передбачає вичерпні підстави скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру), перелік яких є вичерпним. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин, що могли б бути підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки. На підставі викладеного, відповідач-3 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення виконавчого комітету Токмацької районної Ради народних депутатів від 16.06.1995 № 92/5, Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області був виданий Придніпровській залізниці в межах дистанції колії Великий Токмак лінії Камиш-Зоря-Каховка м. Дніпропетровськ Державний акт серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998 на право постійного користування землею площею 182,33 га, в межах згідно з планом землекористування, для розміщення об`єктів залізниці. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31.

Постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було затверджено Статут Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в п.п. 1,2 якого визначено:

1. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України »Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 №200 »Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

2. Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - підприємства залізничного транспорту).

Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Згідно з ч. ч. 3, 6 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Міністерством інфраструктури України 18.08.2015 було затверджено Зведений перелік земельних ділянок Державного підприємства «Придніпровська залізниця» право постійного користування якими вноситься до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», до якого в т.ч. включено земельну ділянку площею 182,3300 га, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Токмацький район, Остриківська сільрада, Лінія Комиш-Зоря-Каховка (в межах дистанції колії Великий Токмак-ПЧ-17), правовстановлюючий документ: Державний акт на право постійного користування І-ЗП 002513 від 01.04.1998.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» від 31.10.2018 № 938 змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця» (позивач у справі).

Згідно з інформаційною довідкою № 162712869 від 08.04.2019 (т. 1, а.с. 27) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію об`єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403; (дата реєстрації земельної ділянки: 01.06.2018, орган, що здійснив державну реєстрацію: Відділ у м. Токмак Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмак Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області); цільове призначення: для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, адреса: Запорізька область, місто Токмак, вул. Ковальська.

05.06.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Токмацької міської ради (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41477632 від 07.06.2018), внесено запис № 26499360 про реєстрацію вищевказаної земельної ділянки на праві комунальної власності за Територіальною громадою міста Токмак в особі Токмацької міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 20520724; підстава виникнення права власності: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012.

Рішенням Токмацької міської ради від 04.06.2018 № 4 (т.1, а.с.70) вирішено: затвердити управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради (код ЄДРПОУ 26316982) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 16,8403 га по вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ»), кадастровий номер 2311000000:01:043:0134, та надати вказану земельну ділянку в постійне користування за цільовим призначенням: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) з метою здійснення будівництва об`єктів енергетичної інфраструктури, Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради (код ЄДРПОУ 26316982).

14.06.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №26680256 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41670767 від 19.06.2018) про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою площею 16,8403 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0134; правокористувач: Управлінця комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради (код ЄДРПОУ 26316982), з метою здійснення будівництва об`єктів енергетичної інфраструктури.

Матеріали справи свідчать, що Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» зверталась до голови Токмацької міської ради з листом від 02.01.2019 № НГ-НЗ-Р-9/3 (т.1, а.с. 77-78), яким, зокрема, повідомляла, що земельна ділянка з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403 га в м.Токмак по вул.Ковальська (район заводу «ТКШЗ») частково накладається на земельну ділянку площею 182,3300 га, яка знаходиться у постійному користуванні залізниці згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998. В листі також було зазначено, що відомості про вказану земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру та Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з чим, просила скасувати рішення Токмацької міської ради № 4 в частині надання Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради в постійне користування земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134.

У відповідь на лист № НГ-НЗ-Р-9/3 від 02.01.2019, виконавчим комітетом Токмацької міської ради в листі від 07.02.2019 № 414/21-35 (т. 1, а.с. 79) було запропоновано надати документацію із землеустрою, яка підтверджує факти викладені у листі регіональної філії «Придніпровська залізниця».

В листі від 28.03.2019 № НГ-НЗ-1-9/322 на ім`я міського голови Токмацької міської ради (т.1, а.с. 80) Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» зазначила, що підтвердженням факту часткового накладення меж земельних ділянок є державний акт на право постійного користування землею.

У відповідь на цей лист, листом від 07.05.2019 № 1251/21-35 (т. 1, а.с. 81) виконавчим комітетом Токмацької міської ради повідомлено, що з метою встановлення спірних фактів Регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» необхідно замовити землевпорядну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

На час прийняття виконавчим комітетом Токмацької районної Ради народних депутатів рішення від 16.06.1995 № 92/5 та набуття позивачем прав постійного користування землею згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998 земельні відносини були врегульовані Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990, викладеним у новій редакції відповідно до Закону України від 13.03.1992 «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР».

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (ч. 1 ст.22 Земельного кодексу Української РСР).

01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі ЗК України).

В частині 3 ст. 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 1 січня 2013 року, частину другу ст. 83 ЗК України викладено у такій редакції:

« 2. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування».

Також згідно із вищезазначеним Законом України № 5245-VI від 06.09.2012 частину третю статті 173 ЗК України викладено в такій редакції:

« 3. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті».

Доповнено ст. 173 ЗК України частиною четвертою такого змісту:

« 4. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки».

З набранням чинності Земельним кодексом України № 2768-III від 25.10.2001, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).

В ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч. 3 статті 29 вищевказаного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відповідно до ч. 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З положень пункту «г» частини 2 статті 92 ЗК України слідує, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває, зокрема: публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (частину другу статті 92 доповнено пунктом "г" згідно із Законом № 4442-VI від 23.02.2012).

Частинами 1 та 3 ст. 4 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» передбачено, що до статутного капіталу Товариства вноситься, зокрема, право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту. Внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу Товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

В частині 2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що переоформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу Товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації Товариства. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI, який набрав чинності 01.01.2013, крім окремих положень, зокрема: пунктів 2,3, підпунктів"а","г","ґ" підпункту 2, підпункту "б" підпункту 3, підпунктів 4,6 пункту 5, пунктів 6-12 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Так, в п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», зокрема, визначено, що:

Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (пункт 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Як слідує зі змісту уточненої позовної заяви, відомості про земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» згідно з Державним актом серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998, до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не були внесені.

В обґрунтування поданого позову позивач, зокрема, зазначив, що при перевірці Публічної кадастрової карти України позивачу стало відомо, що на територію земельної ділянки площею 182,3300 га, яка перебуває у постійному користуванні залізниці згідно з Державним актом серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998, частково накладено межі земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403 га, в м.Токмак по вул. Ковальська (район заводу ПАТ «ТКШЗ»).

Ухвалою суду від 28.01.2020 за клопотанням позивача судом було призначено у справі комплексну судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, на вирішення експерту поставлені наступні питання:

1) Чи є накладення земельних ділянок:

- земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га за адресою: вул. Ковальська, м. Токмак, Запорізька область, що надана відповідно до рішення Токмацької міської ради № 4 від 04.06.2018 на праві постійного користування Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради, і

- земельної ділянки площею 182,3300 га, що надана Придніпровській залізниці в межах дистанції колії Великий Токмак лінії Комиш-Зоря-Каховка м. Дніпропетровськ на праві постійного користування для розміщення об`єктів залізниці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513, виданого 01.04.1998 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №31?

2) Яка ринкова вартість земельної ділянки площею 182,3300 га, що надана Придніпровській залізниці в межах дистанції колії Великий Токмак лінії Комиш-Зоря-Каховка м. Дніпропетровськ на праві постійного користування для розміщення об`єктів залізниці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП №002513, виданого 01.04.1998 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31?

3) У випадку встановлення факту накладення меж земельних ділянок: яка площа накладення та яка вартість частини земельної ділянки, що перетинається (накладається)?».

09.04.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 814/815-20 по матеріалах господарської справи, складений 05.02.2021 (т. 3, а.с.96-117).

Згідно з висновком по питанню першому, поставленому на вирішення експерта надано наступну відповідь:

«Відповідно до наданих на дослідження «Матеріалів геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)», складених сертифікованим геодезистом, відповідальним за дотримання вимог земельного законодавства, стандартів, норм і правил при виконанні робіт Нестеренко С.Я., площа накладення земельної з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га, яка відповідно наданого на дослідження витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрацію іншого речового права № 128044019 від 19.06.2018 передана на підставі рішення Токмацької міської ради від 04.06.2018 № 4 в постійне користування Управлінню комунального господарства виконавчого комітету Токмацької міської ради для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, з метою здійснення будівництва енергетичної інфраструктури накладається на земельну ділянку Придніпровської залізниці в межах станції колії Великий Токмак лінії Камиш-Зоря-Каховка м. Дніпропетровськ загальною площею 182,3300 га, яку передано в постійне користування на підставі рішення виконавчого комітету Токмацької районної ради народних депутатів Запорізької області України від 16.06.1995 № 92/5 для розміщення об`єктів залізниці відповідно до наданого на дослідження наданого на дослідження державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31.

Разом з тим, відповідно до «Публічної кадастрової карти України» (map.land.gov.ua) земельна ділянка з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га імовірно була поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 231000000:01:043:0145 та 2311000000:01:043:0146 площею 14,1903 га та 2,65 га відповідно, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру 22.01.2021, внаслідок чого земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 було заархівовано».

По питанню другому, поставленому на вирішення експерта, у висновку зазначено про неможливість встановити та надати висновок на поставлене питання щодо ринкової вартості земельної ділянки площею 182,3300 га, наданої Придніпровської залізниці відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП №002513, у зв`язку із невиконанням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

По питанню третьому експертом надано відповідь, згідно з якою відповідно до наданих на дослідження матеріалів площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га на земельну ділянку загальною площею 182,3300 га Придніпровської залізниці, яку передано в постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП №002513, складає - 1,2206 га. Також зазначено, що встановити та надати відповідь на питання про ринкову вартість земельної ділянку, що перетинається (накладається) неможливо у зв`язку із невиконанням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Як зазначалось судом вище, відповідачем-1 було заявлено клопотання (надійшло до суду 31.05.2021) про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 відповідно до Публічної кадастрової карти має статус архівної, а тому Токмацька міська рада вважає, що в такому разі відсутній предмет позову, так як фактично ця земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав та обов`язків перестала існувати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

18.05.2021 позивачем було подано до суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га за адресою: вул. Ковальська, м.Токмак, Запорізька область та записи від 01.02.2021 на земельну ділянку площею 2,6500 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0146 та ділянку площею 14,1903 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0145, що розташовані за тією ж адресою; 2) витребувати із чужого незаконного володіння Токмацької міської ради частину земельної ділянки площею 1,2206 га, наданої позивачу на праві постійного користування; 3)зобов`язати Міськрайонне управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м.Токмаку внести зміни до земельно-кадастрової документації шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0134, 2311000000:01:043:0146 та 2311000000:01:043:0145.

Уточнена позовна заява, якою позивач фактично змінив предмет позову, була прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 31.05.2021.

Наявний висновок судового експерта про ймовірний поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134 площею 16,8403 га на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 231000000:01:043:0145 та 2311000000:01:043:0146 площею 14,1903 га та 2,65 га відповідно не є свідченням припинення існування предмета спору та відсутності між сторонами неврегульованих питань. При цьому, судом також врахована зміна позивачем предмета позову з урахуванням наведеного вище висновку судового експерта. На підставі викладеного, судом відхилено клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

З положень частин 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України слідує, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на принцип диспозитивності у господарському процесі (ст.ст. 2, 14 ГПК України), особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема, але не виключно у постанові від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20) наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та інших.

Верховним Судом наголошувалось на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

В пункті 153 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, зокрема, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку у своїй постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження №12-158 гс18, пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки; набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

Отже належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування саме рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таким чином позовні вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 26499360 від 05.06.2018 про державну реєстрацію права власності Токмацької міської ради Запорізької області на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403 га, за адресою: вул. Ковальська, м.Токмак, Запорізька область та записів від 01.02.2021 на земельну ділянку площею 2,6500 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0146 та ділянку площею 14,1903 га, кадастровий номер 2311000000:01:043:0145, що розташовані за тією ж адресою, є неналежним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові в цій частині.

При цьому суд також зазначає, що задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 липня 2023 у справі №757/31372/18-ц (пункт 60), від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), від 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18).

За змістом ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ймовірний поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403, на дві окремі земельні ділянки: земельну ділянку площею 2,6500 га з кадастровим номером 2311000000:01:043:0146 та земельну ділянку площею 14,1903 га з кадастровим номером 2311000000:01:043:0145, про який зазначено експертами у Висновку № 814/815-20 від 05.02.2021, не підтверджено документально. Судові експерти зазначили лише про такий імовірний поділ.

Доказів поділу зазначеної вище земельної ділянки на дві окремі ділянки сторонами суду також не надано.

Навіть за наявності поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403, на земельні ділянки з кадастровими номерами 2311000000:01:043:0146, 2311000000:01:043:0145, наявні в матеріалах справи докази не дають можливості встановити, в якій частині/площі цих земельних ділянок має місце накладання з землею, яка надана позивачу у постійне користування (в розмірі 1,2206 га, як то зазначено у висновку експертів).

Закон України «Про Державний земельний кадастр» (далі Закон) установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Згідно з ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 26 Закону, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 24 зазначеного Закону, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

У частинах 1, 2 статті 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до положень п.п «з» ч. 10 вказаної статті Закону технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, в тому числі: план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З аналізу вищенаведених норм матеріального права слідує, що для встановлення наявності або відсутності перетину земельних ділянок, необхідним є розроблення саме технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої, за заявою заінтересованих осіб, вносяться відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку площею 182,3300 га, яка була надана ДП «Придніпровська залізниця» у постійне користування за Держаним актом на право постійного користування землею серії І-ЗП № 002513 від 01.04.1998 до Державного земельного кадастру не вносились, як то слідує із пояснень самого позивача.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією довідки з кількісного обліку земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (станом на 01.01.2016 року) від 27.02.2018 № 97-0.212-114/180-18, виданою Міськрайонним управлінням у Токмацькому району та м.Токмаку Головного Дрежгеокадастру у Запорізькій області (т. 1, а.с.73) земельна ділянка площею 16,8403, розташована за адресою: Запорізька область, м.Токмак, вул.Ковальська, (р-н заводу ПрАТ «ТКШЗ»), форма власності на землю: комунальна власність; наявність правовстановлюючого документа: ні; категорія земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 16.00 Землі запасу; кадастровий номер - не визначено. В п. 11 довідки зазначено, що станом на час її видачі відомості про реєстрацію вищезазначеною земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за юридичними та фізичними особами та рішення щодо передачі її власність чи користування відсутні в Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області.

Як зазначалося вище, Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» зверталась до виконавчого комітету з листом від 02.01.2019 № НГ-НЗ-Р-9/3, в якому зазначалось про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, площею 16,8403 га, частково накладається на земельну ділянку площею 182,3300 га, яка знаходиться у користуванні регіональної філії «Придніпровська залізниця» на підставі Державного акту про право постійного користування землею серія І-ЗП 002513 від 01.04.1998.

Листом від 07.05.2019 виконавчим комітетом Токмацької міської ради № 1251/21-35 (т. 1, а.с. 81) повідомлено, що з метою встановлення спірних фактів необхідно замовити землевпорядну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЗП № 002513 від 02.04.1998.

Однак технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка, в даному випадку, у відповідності до розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» є відповідною підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки, право користування на яку виникло у позивача на підставі Державного акту про право постійного користування землею, виданого у 1998 році, позивачем не виготовлялась.

При цьому, надані позивачем матеріали геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), виготовлені у 2020 році на замовлення РФ «Придніпровська залізниця» сертифікованим інженером-геодезистом, відповідальним за дотримання вимог земельного законодавства, стандартів, норм і правил при виконанні робіт Нестеренко С.Я. (т. 3, а.с. 74-82), на підставі яких, в тому числі, був складений висновок експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 814/815-20, складеному 05.02.2021, не є тією належною документацією із землеустрою, на підставі якої відповідно до вимог діючого законодавства має здійснюватися встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, в даному випадку, як вказані вище матеріали геодезичних вишукувань та перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), виготовлені у 2020 році сертифікованим інженером-геодезистом Нестеренко С.Я., так і висновок експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №814/815-20, складений 05.02.2021, який базується на цих матеріалах не є належними доказами на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Фактично ці документи лише опосередковано підтверджують сам факт наявності накладення (перетину) земельної ділянки наданої позивачу згідно зі згадуваним вище Державним актом на право постійного користування землею та земельної ділянки із кадастровим номером 2311000000:01:043:0134, що була зареєстрована на праві комунальної власності за Токмацькою міської радою.

Враховуючи у сукупності все вищевикладене, позовні вимоги в частині скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом частини 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності) (пункт 62 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження№14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі№183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження №12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21).

При цьому, вирішуючи спір про витребування майна як від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, так і від недобросовісного набувача на підставі ст. 387 ЦК України, суд повинен виходити із того, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно, тобто майно виділене в натурі.

Отже, предметом витребування об`єктом віндикаційного позову може бути річ, визначена індивідуальними ознаками, а рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем прав на відповідне нерухоме майно, яке зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Згідно з ч.1 статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 612/553/15-ц вказано, що індивідуалізація речі - це надання певній речі (або ж наявність у неї) відмінних властивостей (рис чи характеристик), що дозволяють у необхідних випадках виділити її з числа подібних. Можливо виокремити три групи речей, визначених індивідуальними ознаками: унікальні речі, тобто єдині у своєму роді; речі, що відрізняються від подібних особливими позначеннями чи характеристиками; речі, індивідуалізовані в процесі вибору або відбору.

Сама ж по собі заявлена позивачем вимога про витребування із чужого незаконного володіння Токмацької міської ради частини земельної ділянки площею 1,2206 га, наданої позивачу на праві постійного користування, не відповідає ознакам об`єкта віндикаційного позову. Витребування абстрактної частини землі щодо якої фактично вказано лише величину її площі, та яка не є індивідуально-визначеним майном в розумінні ч. 1 ст. 184 ЦК України, що існує в натурі, не є ефективним способом захисту прав, а виконання судового рішення у разі задоволення такої вимоги не може бути реалізовано, з огляду на що неможливим є й досягнення у такий спосіб мети щодо відновлення суб`єктивних прав за захистом яких позивач звернувся до суду.

З положень ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення у даній справі), зокрема, слідує, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Враховуючи наведені вище висновки суду, підстави для задоволення похідної позовної вимоги до відповідача-3: про зобов`язання Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міськрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку внести зміни до земельно-кадастрової документації шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 2311000000:01:043:0134, 2311000000:01:043:0146 та 2311000000:01:043:0145, відсутні, тому у їх задоволенні судом також відмовляється.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати позивача, а саме: витрати зі сплати судового збору у розмірі 5763,00 грн та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 32949,50 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя А.О. Науменко

Суддя К.В. Проскуряков