Ухвала

від 10.04.2024 по справі 755/3416/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/3416/21 Головуючий у суді І інстанції Арапіна Н.Є.

Провадження № 22-з/824/527/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(д о д а т к о в а)

10 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Тетяни Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, Міністерства юстиції України, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний Район», товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Груп Трейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Іль Патіо», про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив:

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасувати рішення № 52946944 від 03 липня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого проведено державну реєстрацію припинення права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасувати її рішення № 52947007 від 03 липня 2020 року про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи;

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та скасувати його рішення № 53115917 від 14 липня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. та скасувати його рішення № 53610107 від 14 серпня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 1173, який було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (покупець);

- скасувати державну реєстрацію права власності зареєстрованого за ОСОБА_2 на нерухоме майно (квартиру), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2122451280000);

- витребувати на користь ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 нерухоме майно (квартиру), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2122451280000).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасовано рішення № 52946944 від 03 липня 2020 року про державну реєстрацію припинення прав та їх обтяжень у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 .

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасовано рішення № 52947007 від 03 липня 2020 року про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та скасовано рішення № 53115917 від 14 липня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2122451280000) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3 .

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53610107 від 14 серпня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2122451280000) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 .

Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 14 серпня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований за № 1173, недійсним.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 4 540,00 грн та витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 9 044,74 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Богачової Н.П. оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С., скасування їх рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 234,74 грн витрат по сплаті судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

04 березня 2024 року представник позивача - адвокат Сулім Я.В. надіслав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 250,00 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач через свого представника заявляв вимогу щодо розподілу між сторонами судових витрат та керуючись абзацом 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України зазначав, що додаткові докази понесення ним витрат на правничу допомогубудуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Загальна сума витрат позивача на правову (правничу) допомогу адвоката, на яку було витрачено 19 год. 05 хв. часу в Київському апеляційному суді у справі № 755/3416/21, становить 30 250,00 грн, які підлягають стягнення із відповідача на підставі статей 133, 134, 137, 141 ЦПК України.

Заперечення на вказану заяву щодо розподілу судових витрат до суду апеляційної інстанції не надійшли.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Шинкарук М.М. підтримав вимоги щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу та просив ухвалити додаткове судове рішення з приводу вказаного питання.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник ОСОБА_2 - адвокат Богачова Н.П. та представник Міністерства юстиції України - Башук Ю.О. надіслали клопотання про відкладення розгляду справи, які залишені без задоволення судом апеляційної інстанції на підставі положеньчастини четвертої статті 270 ЦПК України, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи тавимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року у справі № 755/3416/21 представник ОСОБА_1 - адвокат Адвокатського об`єднання «4LEX» Сулім Я.В. просив суд апеляційної інстанції вирішити питання щодо розподілу між сторонами суми судових витрат та керуючись абзацом 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України вказав, що додаткові докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

До відзиву представником позивача серед іншого було додано ордер серії АІ № 1387362, виданий 29 квітня 2023 року АО «4LEX» на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , в тому числіу Київському апеляційному суді адвокатом Сулімом Я.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 70 від 10 вересня 2020 року.

28 лютого 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С., скасування їх рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року залишив без змін.

04 березня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Суліма Я.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій порушено питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 250,00 грн, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник позивача надав такі документи:

- розрахунок - детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу на кожен із видів робіт, необхідних для надання правової (правничої) допомоги за договором № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

копію рахунку на оплату № 4 від 28 квітня 2023 року з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо;

копію акту надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28 квітня 2023 року до договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

копію рахунку на оплату № 5 від 29 вересня 2023 року з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо;

копію акту надання правової (правничої) допомоги № 5 від 29 вересня 2023 року до договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

копію рахунку на оплату № 6 від 30 листопада 2023 року з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо;

копію акту надання правової (правничої) допомоги № 6 від 30 листопада 2023 року до договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

копію рахунку на оплату № 7 від 29 лютого 2024 року з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо;

копію акту надання правової (правничої) допомоги № 7 від 29 лютого 2023 року до договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

фільтровану виписку за період з 01 квітня 2023 року по 04 березня 2024 року з рахунку АО «4LEX»;

додаткову угоду № 1 від 10 вересня 2020 року до договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

додаткову угоду № 2 від 31 грудня 2023 року до договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року;

договір № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року (а.с. 37-44, т. 5).

Відповідно до частини першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Зокрема, докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, відповідно подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляцією за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву. Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що стороною позивача дотримано порядок надання доказів щодо витрат на правову допомогу, в тому числі після прийнятого судом апеляційної інстанції судового рішення від 28 лютого 2024 року про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог про визнання незаконними дій приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та Малого О.С. , скасування їх рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 03 березня 2021 року у справі № 640/18964/17 (провадження № 61-9690св20) звернуто увагу на те, що при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 зазначено, що «(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

В постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Ураховуючи вимоги частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога ОСОБА_1 у даній справі в суді апеляційної інстанціїнадавалася адвокатом АО «4LEX» на підставі договору № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору порядок оплати та розмір гонорару (винагороди) за надану правову (правничу) допомогу визначається сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідноіз пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 10 вересня 2020 року сторони погодили, що гонорар (винагорода) адвокатського об`єднання за надану правову (правничу) допомогу з питань захисту інтересів клієнта, представництва та надання інших видів правової (правничої) допомоги під час врегулювання спірних правовідносин, розраховується виходячи з таких ставок гонорару (винагороди) адвокатського об`єднання: погодинна оплата за надання правової (правничої) допомоги - 1 500,00 грн/год.

В пункті 1 додаткової угоди № 2 від 31 грудня 2023 року сторони погодили, що з 01 січня 2024 року гонорар (винагорода) адвокатського об`єднання за надану правову (правничу) допомогу клієнту розраховується виходячи з таких ставок: погодинна оплата за надання правової (правничої) допомоги - 2 000,00 грн/год.

Згідно з розрахунком - детальним описом робіт (наданих послуг) за договором № 70 про надання правової (правничої) допомоги від 10 вересня 2020 року позивачу було надано наступний обсяг правничої (правової) допомоги на стадії перегляду справи № 755/3416/21 апеляційним судом:

- складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, формування та надсилання пакету документів учасникам справи та до Київського апеляційного суду - 5 125,00 грн (03 год. 25 хв.);

- підготовка адвоката до судового засідання в Київському апеляційному суді 23 травня 2023 року, дорога до цього засідання та у зворотному напрямку, його очікування - 6 000,00 грн (04 год. 00 хв.);

- підготовка адвоката до судового засідання в Київському апеляційному суді 20 вересня 2023 року, дорога до цього засідання та у зворотному напрямку, його очікування - 6 750,00 грн (04 год. 30 хв.);

- підготовка адвоката до судового засідання в Київському апеляційному суді 08 листопада 2023 року, дорога до цього засідання та у зворотному напрямку, його очікування - 5 875,00 грн (03 год. 55 хв.);

- підготовка адвоката до судового засідання в Київському апеляційному суді 28 лютого 2024 року, дорога до цього засідання та у зворотному напрямку, його очікування - 6 500,00 грн (03 год. 15 хв.).

Загалом на виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом Сулімом Я.В. у суді апеляційній інстанції було витрачено 15 год. 50 хв. за ставкою 1 500,00 грн/год. та 3 год. 15 хв. за ставкою 2 000,00 грн/год, а тому, на переконання представника позивача, розмір витрат останнього за надані послуги правової (правничої) допомоги становить 30 250,00 грн.

Факт надання правової (правничої) допомоги ОСОБА_1 АО «4LEX» на підставі договору № 70 від 10 вересня 2020 року та її оплати у цій справі підтверджується матеріалами справи, а саме: відзивом на апеляційну скаргу, протоколами судових засідань, актами надання правової (правничої) допомоги; рахунками на оплату та банківською випискою по рахунку адвокатського об`єднання.

Зважаючи на викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази та досягнуті домовленості між позивачем та АО «4LEX» у розрізі вимог статей 89, 137, 141 ЦПК України, колегія суддів вважає доведеним факт понесення ОСОБА_1 витрат за надання професійної правничої допомоги під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів не може визнати обґрунтованим, пропорційним та розумним заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката АО «4LEX» - Суліма Я.В. з огляду на наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши вид, обсяг і перелік наданих адвокатом АО «4LEX» позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та час, який був необхідний адвокату на підготовку відзиву та прийняття участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу при перегляді справи в апеляційному порядку у розмірі 30 250,00 грн є необґрунтованою та не відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушений був понести ОСОБА_1 у даній справі.

Так, до складу витрат на професійну правничу допомогу представником позивача включено послуги з підготовки адвоката до судових засідань в Київському апеляційному суді 23 травня, 20 вересня, 08 листопада 2023 року та 28 лютого 2024 року, дорога до цих засідань та у зворотному напрямку, їх очікування. При цьому адвокат Сулім Я.В. вказував, що витрачав в середньому близько по 4 години часу на представлення інтересів клієнта в кожному з цих судових засіданнях, очікуючи їх початок по 3 години.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що судове засідання 23 травня 2023 року було призначене судом апеляційної інстанції на 15 год. 30 хв. та фактично розпочалося о 16 год. 15 хв., тобто із затримкою на 45 хв. Тривало це судове засідання 10 хв. та було відкладено з метоюповторного повідомлення учасників справи, які не з'явилися (а.с. 88, 148, 149, т. 4).

Судове засідання, призначене апеляційним судом на 20 вересня 2023 року о 12 год. 45 хв., взагалі не відбулося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (а.с. 182, 183, 218, т. 4).

Наступне судове засідання було призначене на 08 листопада 2023 року о 10 год. 30 хв. та фактично розпочалося о 10 год. 46 хв., тобто із затримкою на 16 хв. Тривало вказане судове засідання 15 хв. та було відкладено з метою повідомлення одного із відповідачів - ОСОБА_3 на сайті Київського апеляційного суду (а.с. 237, 238, т. 4).

Судове засідання, призначене апеляційним судом на 28 лютого 2024 року о 10 год. 15 хв., фактично розпочалося о 10 год. 30 хв., тобто із затримкою на 15 хв., тривало протягом 24 хв. та закінчилось шляхом ухвалення рішення по суті спору.

Слід також врахувати, що відстань від робочого місця адвоката Суліма Я.В. за адресою: м. Київ, вул. М. Бойчука, 1/2, прим. 8, 9, 10 , до місцезнаходження Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, становить 7,7 км, на подолання якої в одну сторону слід затратити близько 25 хв. часу адвоката, тобто 50 хв. у обидві сторони.

Отже, виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, на переконання колегії суддів, стягнення судових витрат, понесених позивачем внаслідок дій відповідача щодо оскарження рішення суду першої інстанції та розглядом апеляційної скарги, у розмірі 30 250,00 грн є неспівмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, а також часом, витраченим на їх виконання, а тому не відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та справедливості суми отриманих коштів, які позивач змушений реально затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді апеляційної інстанції.

На думку колегії суддів, ураховуючи затрачений адвокатом час на складання і подання відзиву на апеляційну скаргу та на підготовку адвоката до судових засідань в апеляційному суді 23 травня 2023 року, 08 листопада 2023 року та 28 лютого 2024 року, дорогу до цих засідань та у зворотному напрямку, їх очікування, а також погоджену вартість однієї години надання правової (правничої) допомоги в окремі періоди часу, 12 000,00 грн винагороди АО «4LEX» є достатньою компенсацією з урахуванням виконаної роботи його адвокатом та обсягом наданих послуг, виходячи з обставин даної справи, критерію розумності розміру витрат, а також впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме:

- визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасовано рішення № 52946944 від 03 липня 2020 року про державну реєстрацію припинення прав та їх обтяжень у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 .

- визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасовано рішення № 52947007 від 03 липня 2020 року про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього.

- визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та скасовано рішення № 53115917 від 14 липня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2122451280000) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_3

- визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53610107 від 14 серпня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2122451280000) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2

- визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 14 серпня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований за № 1173, недійсним.

- витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .

Водночас, постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С., скасування їх рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022 року залишено без змін.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог статей 137, 141, 382 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в суді першої інстанції і вимог апеляційної скарги слід стягнути документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 6 000,00 грн.

Розмір такого стягнення судових витрат є розумним та справедливим, відповідає обставинам даної справи та принципу пропорційності задоволення позовних вимог, при цьому не порушуватиме права позивача на компенсацію коштів, які він був змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді апеляційної інстанції внаслідок подання апеляційної скарги відповідачем, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, оскільки під час прийняття Київським апеляційним судом постанови від 28 лютого 2024 року не було вирішено питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, а заява представника ОСОБА_1 - адвоката Суліма Я.В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції,подана з дотриманням вимог, встановлених частиною восьмою статті 141 ЦПК України, та є частково обґрунтованою, то наявні правові підстави для прийняття додаткової постанови у цій справі.

Керуючись статтями 2, 15, 133, 134, 137, 141, 270, 368, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішеннязадовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Тетяни Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, Міністерства юстиції України, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний Район», товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Груп Трейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Іль Патіо», про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 квітня 2024 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: Т.О. Писана

Д.О. Таргоній