Ухвала

від 08.05.2024 по справі 755/3416/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

8 травня 2024 року

м. Київ

справа № 755/3416/21

провадження № 61-5673ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Наталія Петрівна, на рішення Дніпровського районного суду

міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Тетяни Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка Олега Анатолійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, Міністерство юстиції України, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний Район», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Груп Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Іль Патіо», про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Н. П., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, повний текст якої складено 12 березня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і ОСОБА_1 , в інтересах якого

діє адвокат Богачова Н. П., заявляє клопотання про поновлення цього строку.

Проте заявник не вказує причини пропуску строку касаційного оскарження та не надає докази, які свідчать про поважність причин його пропуску.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини

та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду,

що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що

ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини

від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої

статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення

та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження

на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено найменування суду, до якого подається скарга.

У касаційній скарзі зазначено, що така подається до Касаційного цивільного суду Верховного Суду України.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Отже, у касаційній скарзі неправильно зазначено найменування суду, до якого вона подається.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи

в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Н. П., не зазначив відповідних відомостей щодо наявності або відсутності електронних кабінетів.

Касаційний суд також повідомляє адвокату Богачовій Н. П., що

з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи,

їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Проте ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Н. П., у касаційній скарзі не зазначено відповідних відомостей щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Груп Трейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Іль Патіо».

Крім того, заявник неправильно визначив процесуальний статус ОСОБА_3 , який, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, є відповідачем у справі.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою

на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої

статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду

від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Н. П.,

не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Заявник посилається на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норм права, проте не визначає підставою касаційного оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва

від 18 жовтня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду

від 28 лютого 2024 року пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Як убачається зі змісту касаційної скарги заявник не погоджується з рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року в частині вирішення судами першої та апеляційної інстанцій вимоги про витребування спірної квартири; касаційна скарга містить доводи про незаконність вказаних судових рішень

в частині задоволення вимоги про витребування спірної квартири.

Доводів про незаконність зазначених судових рішень в іншій частині касаційна скарга не містить.

Крім того, заявник не вказує підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції визначені

статтею 411 ЦПК України.

Проте ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Н. П., у касаційній скарзі заявляє клопотання про скасування рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду

від 28 лютого 2024 року у повному обсязі і направлення справи на новий розгляд

до суду першої інстанції

Таке клопотання заявника не відповідає змісту доводів касаційної скарги та вимогам закону, тому потребує уточнення.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону

України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

У разі викладення у новій редакції касаційної скарги тільки клопотання про скасування судових рішень в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, ціна позову визначається відповідно до пункту 2 частини першої

статті 176 ЦПК України вартістю майна.

ЗІ змісту рішення суду першої інстанції встановлено, що за подання позовної заяви в частині її майнового характеру позивач сплатив 9 044,74 грн, тому за подання касаційної скарги на судові рішення судів першої та другої інстанції підлягає сплаті 200 відсотків ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (9 044,74 грн*200% = 18 089,48 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Якщо у новій редакції касаційної скарги клопотання заявника буде містити вимогу щодо оскарження судових рішень і в іншій частині, судовий збір має бути відповідно вирахуваний і сплачений.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Наталія Петрівна, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 28 лютого 2024 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та надання доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко