Постанова

від 18.12.2024 по справі 755/3416/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 755/3416/21

Провадження №22-ц/824/14708/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 18 грудня 2024 року

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Желепа В.В.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алтуніна Тетяна Петрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Арапіної Н.Є. 12 червня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову в якій заявник просив скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року по справі № 755/3416/21, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задоволено повністю.

Скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали Дніпровського районного суду м. иєва від 31 січня 2022 року по справі № 755/3416/21, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Богачова Н.П. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Вказує, що ОСОБА_2 звернувся до Касаційного суду з касаційною скаргою, а тому скасування заходів забезпечення дає ризик того, що в подальшому можуть вчинитись дії щодо відчуження спірного майна.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сулім Я.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Богачової Н.П. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник приймає участь в інших судових засіданнях.

Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання та вважає його необґрунтованим, оскільки суду не надано письмових доказів, а саме копії договорів про надання правничої допомоги, копії ордерів, які б свідчили про надання правничої особам, зазначеним в клопотанні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що адвокат Богачова Н.П., будучи зазделегідь повідомленою про день та час розгляду справи Київським апеляційним судом на 18.12.2024 року на 15 год.15 хв., не була позбавлена можливості звернутися з відповідним клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України, оскільки, як зазначає в своєму клопотанні адвокат Богачова Н.П., вона приймає участь в інших справах, призначених на 18.12.2024 року на 10.00 год. та на 16.00 год.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , його представника адвоката Богачової Н.П. та інших сторін по справі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року по справі № 755/3416/21 заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сулім Я.В. про забезпечення позову задоволено повністю: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Підставою для застосування заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 31 січня 2022 року слугувало те, що невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

18 жовтня 2022 року по справі № 755/3416/21 Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П., Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С., Міністерства юстиції України, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний Район», ТОВ «Ніко Груп Трейд», ТОВ «Житловий комплекс «Іль Патіо» про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково: визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасувати рішення № 52946944 від 03 липня 2020 року про державну реєстрацію припинення прав та їх обтяжень у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 .;

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П. та скасувати рішення № 52947007 від 03 липня 2020 року про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього.;

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та скасувати рішення № 53115917 від 14 липня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2122451280000) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ;

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 53610107 від 14 серпня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2122451280000) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 14 серпня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований за № 1173, недійсним;

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Богачової Н.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка А.А. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С., скасування їх рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 234,74 грн витрат по сплаті судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заяву про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованою, а тому на підставі ст. 158 ЦПК України підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 384 ЦПК України Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як убачається з матеріалів справи постанову Київського апеляційного суду було постановлено 28 лютого 2024 року.

Відповідно до ст. 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку; про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала; суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що Касаційним судом було зупинено дію Постанови Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, а тому доводи щодо звернення до суду Касаційної інстанціє є необґрунтованими, оскільки дію постанови суду зупинено не було.

Також колегія судів зазначає, що скаржником не було надано доказів того, що скасування заходів забезпечення позову можуть порушити його права та мати негативні наслідки, з врахуванням того, що позов було забезпечено саме за заявою представника позивача ОСОБА_1 , а тому вказані доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглядаючи заяву про скасування забезпечення позову, не заслуховував пояснення заявника, не аналізував додаткових доказів, що підтверджують, або спростовують необхідність зняття забезпечення позову, не аналізував чи спроможний предмет іпотеки забезпечити факти - виконання судового рішення в разі задоволення позову, не заслуговують на увагу та відхиляються судом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і на законність оскаржуваної ухвали не впливають.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна